Знесуть чи відновлять: що в Миколаєві планують робити з пошкодженим житлом

Унаслідок російських обстрілів оселі миколаївців зазнали різних руйнувань: від вибитих вікон до вщент розбитих  панельних будинків. Загалом збитки місцевому житловому фонду через російські обстріли оцінюють у близько 390 млн євро або 15,6 млрд грн. Ряд багатоповерхівок, як показують експертизи, доведеться знести, ще кілька десятків – потребують дорогого капітального ремонту. Як у Миколаєві просувається відновлення житлових будинків і що стоїть цьому на заваді, дізнавався Центр журналістських розслідувань.

Масштаби руйнувань – 2500 будинків

Протягом 2022 року Миколаїв страждав від постійних ракетних та артилерійських атак. 77% від загальної кількості пошкоджених у місті об’єктів становлять житлові будинки. 

Жителька Миколаєва Юлія Винник розповідає, що подвір’я багатоквартирного будинку в мікрорайоні Соляні, де вона живе, тричі опинялося під ворожим ударом. Один із обстрілів забрав життя семи місцевих жителів. 

“Перший раз попало в наш будинок поверхом нижче. А наступного разу, мабуть, касетний боєприпас влетів прямо в нашу квартиру. Вибухова хвиля знесла вікно, уламки попробивали меблі, техніку, двері, проводку. Мій чоловік на фронті, а мене в той день, на щастя, не було вдома. Дізналася від сусідки, що горить моя хата”, – розповідає Юлія. 

За оновленими даними департаменту житлово-комунального господарства міської ради, російські обстріли понівечили в Миколаєві 994 багатоповерхівки та 1545 приватних житлових будинків. Постраждали без винятку всі райони міста, однак найбільша концентрація пошкоджень житлового фонду – в Центральному районі.

По миколаївських будинках влучило понад 1,5 тисячі ворожих боєприпасів. На щастя, більше половини постраждалих об’єктів обійшлися фронтальними пошкодженнями – вибитими вікнами та балконами, пошкодженими фасадами. Однак значні руйнування мають 60 багатоповерхівок та 617 приватних будинків. 

Найбільшої шкоди будинкам завдали вибухи ракет, яких за 2022 рік у Миколаєві нарахували 136 штук. Зокрема прямі удари ракет С-300, якими росіяни нещадно обстрілювали місто з липня по листопад, руйнували цілі під’їзди у багатоквартирних будинках.  Кількість об’єктів, які мають 75-100% пошкоджень, складає 3% з-поміж всієї постраждалої житлової площі. 

Нагадаємо, що журналісти Центру встановили російських військових 31 дивізії ППО РФ, яка стояла за ударами із установок С-300.

Оцінка пошкоджень “на око”

У звіті щодо створення нового Генерального плану Миколаєва міська рада та італійська компанія One Works наводять аналіз збитків на пошкоджених об’єктах, зокрема і житлових. Наразі цей документ службовий і заборонений до публікації, але для ознайомлення надали деякі фрагменти звіту. До прикладу, на цій карті, хоч вона і зацензурована, видно наскільки великі площі міста опинилися під ворожими атаками.

А так на прикладі Інгульського району показано співвідношення кількості пошкодженої житлової площі у багатоповерхівках та приватних будинках.

В цьому ж звіті вказується розмір збитків і в грошовому еквіваленті – близько 390 млн євро. Його визначила Київська школа економіки завдяки аналізу супутникових знімків Миколаєва. Однак сюди, як раніше з’ясував Центр, не увійшли фасадні пошкодження будинків, які не видно супутнику згори. На момент презентації результатів аналізу в кінці 2022 року експертам КШЕ вдалося ідентифікувати лише 43% пошкоджень тих споруд, про які повідомила  міська влада.

В розмові з журналістом Центру заступник директора департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міськради Євген Поляков пояснив, що у теперішньому звіті щодо створення генплану – чорнові дані, оскільки вони грунтуються суто на візуальній оцінці пошкоджень працівниками міськради. 

“Вони виїжджали на місце, формували дані: де, яке пошкодження, що там трапилось, який відсоток руйнування, що пошкоджено. І складали таку певну базу даних. Працювали різні люди: з департаменту ЖКГ, з районних адміністрацій, з управління ДАБІ, із управління архітектури. І зараз треба верифіковувати ці дані, бо, наприклад, хтось виїхав на зруйновану школу, побачив, що там немає всіх вікон, і написав 24% руйнування будівлі. А інший працівник побачив, що зруйновано пів поверху дитсадку, і написав просто, що частково немає покрівлі”, – говорить заступник головного архітектора. 

За словами Полякова, перевірка точності опису уражень та інтенсивності пошкоджень на об’єктах триватиме до травня 2023 року. 

Є шанс на відновлення?

Чіткі дані щодо збитків та прийнятних способів відбудови житла може дати лише технічна експертиза. Однак в департаменті архітектури міської ради кажуть, що наразі бюджету донорів не вистачить, щоб провести її на всіх об’єктах.

“Тому такі обстеження зараз проводяться на соціальних об’єктах, зокрема житлових, які сильно постраждали. Поки що тільки по будівлі ОВА визначено, що буде безпосередній демонтаж”, – говорить Євген Поляков.

Для 30 зруйнованих багатоповерхових будинків департамент ЖКГ Миколаївської міської ради замовив обстеження спеціалізованими підприємствами. Зі списком цих об’єктів можна ознайомитися за посиланням. 

Поки що технічні експертизи показали, що неможливо відновити 6 висоток. Однак рішення про їхнє знесення поки немає: департамент ЖКГ ще готує проект рішення, яке в подальшому розглядатиме виконавчий комітет міськради. Список житлових об’єктів, які експерти визнали непридатними для відновлення, чиновники оприлюднять лише після того, як його затвердить міськрада. 

Скільки індивідуальних будинків доведеться знести, невідомо. Хоч місцева влада і збирала дані про пошкодження на приватних об’єктах, тягар експертиз та будівельних робіт поки що повністю лягає на плечі власників осель. 

Коли міжнародні донори будуть готові профінансувати відновлення зруйнованих багатоповерхівок чи зведення на їхньому місці нових будинків, також незрозуміло. Загроза ракетних ударів по місту не зникла. А Данія, яка взяла “шефство” над регіоном, створила відповідний фонд для допомоги лише в середині березня 2023 року. І зараз донори сфокусовані на тому, щоб допомогти Миколаєву відновити критичну інфраструктуру – тепло- та водопостачання, а також навчальні і медичні заклади.

За кошти ж місцевого бюджету, а саме резервного фонду, у багатоповерхівках поки що проводили тільки поточні ремонти знесених дахів, а також вибитих вікон. Їх обшивали ОСБ-плитами у будинках, з яких виїхали мешканці, щоб провести опалювальний сезон. Оцінювати, яку частину міської забудови можна регенерувати, а яку треба зводити з нуля, місцева влада з допомогою іноземних експертів вирішуватиме в подальшій роботі над Генпланом.

Разом з тим консервацію будинків, які через ступінь пошкоджень не будуть придатними для проживання без реконструкції, департамент ЖКГ не проводив. Хоча такі роботи убезпечують від впливу погодних умов і дій мародерів будівлі, які в перспективі можна відновити. Постраждалі від обстрілів житлові будинки консервують в Запоріжжі та на Харківщині.

Амбітні плани

Окрема частина звіту про створення Генерального плану Миколаєва присвячена тому, яким повинно бути нове житло. Перебудову житлових масивів обрали одним із п’яти пілотних проектів, які хочуть реалізувати у Миколаєві. Як йдеться у звіті, завдяки цьому планується на практиці оцінити нюанси реконструкції та модернізації багатоповерхівок у Миколаєві. 

Серед впроваджень пропонується покращити ізоляцію для енергоефективності, надбудовувати поверхи або блоки вздовж фасадів до існуючих будинків, щоб збільшити їхні площі, створювати відновлювальну енергію та відкритий простір в житлових кварталах. 

Також у звіті вказується, що перші поверхи житлових будинків доцільно використовувати для розміщення магазинів, аптек та іншого бізнесу, як, зрештою, і прийнято у новобудовах. А у важкодоступних районах міста нові робочі місця та житло – зосереджувати біля транспортних станцій.

Скільки житлових масивів і в яких районах Миколаєва пропонують модернізувати, можна розглянути в цій таблиці. В ній наведено дані і по кількості місць,  запропонованих місцевими експертами та владою, для реалізації чотирьох інших пілотних проектів.

Та варто згадати, що, поки триває війна, масштабне впровадження таких новацій – під великим питанням. А проблема пошкоджених будинків, на жаль, залишається з миколаївцями. 

Жителька Миколаєва Юлія, чиє житло постраждало від російського обстрілу, розповідає, що подала заявку про пошкодження через Дію, однак досі не отримала ніякої відповіді. Вибиті вікна та двері допомагали зашивати фанерою друзі та сусіди. Ремонтувати їх дівчина збирається власними силами, адже це – єдиний дах над головою.

Подібні історії розповідають й інші жителі Миколаєва, з якими вдалося поспілкуватися журналістам Центру. Місцевий житель Василь, біля чийого будинку влітку влучили кілька ракет С-300, відремонтував квартиру, однак фасад частини поверхівки досить пошкоджений. Він сподівається, що власникам осель допоможуть хоча б з такими зовнішніми роботами, адже жителям будинку, серед яких багато пенсіонерів, таке не під силу.

В департаменті ЖКГ запевняють, що планують продовжувати ремонтні роботи і у 2023 році. А також розглядають можливість залучення до фінансування робіт спонсорами, зокрема американської міжнародної інжинірингової компанії «Miamoto International Ukraine» та державної програми «ВідновиДІМ».

Зі звільненням правобережної Херсонщини у Миколаєві стало безпечніше і сюди почали повертатися все більше жителів. Однак частині з тих, хто був змушений покинути рідне місто, немає, куди повертатися, через пошкоджені оселі. На відміну від Харкова, у Миколаєві доводиться більше витрачати кошти на відновлення інфраструктури, а не житла. Та попри це сподіваємося, що амбітні плани з відновлення міста втіляться і повернуть домівки якомога більшій кількості містян.