Позбутися зайвого: відомий миколаївський підрядник отримав сотні мільйонів з бюджету і «злив» компанії на іноземців

Під час повномасштабної війни понад 400 мільйонів гривень на державних підрядах у Миколаївській області отримали компанії місцевого бізнесмена Михайла Жендубаєва та його оточення. Обласна влада довіряла їм скандальний ремонт водогону, будівництво медзакладів і відновлення шкіл. А деякі фірми навіть отримали бронювання від мобілізації для своїх працівників.

Після освоєння бюджетних коштів частину цих підприємств власники перереєстрували на іноземців, далеких і від бізнесу, і від України. Попри це, Жендубаєв продовжив отримувати будівельні підряди на нову компанію без досвіду і техніки.

Зірки міських тендерів

Готуючись до чергової важкої зими, «Миколаївоблтеплоенерго» замовило ремонт тепломереж і котелень. Підприємство намагалося встигнути до початку опалювального сезону, але роботи, зокрема, на котельні в мікрорайоні Ліски затягнулися. Завершити підряд планують аж наприкінці року, хоча об’єкт мали здати ще до жовтня.

Тендер на реконструкцію котельні вартістю 60 млн грн провели у травні 2025 року. Згідно з даними системи Dream, під час реконструкції мали встановити обладнання для зниження витрат палива й підвищення енергоефективності – усе для стабільного теплопостачання миколаївців.

Та попри масштаб і технічну складність робіт, перемогу в тендері здобуло маловідоме ТОВ «Сіті-Старс». Фірма не мала власної техніки та значного досвіду виконання тендерних робіт, судячи з поданої нею документації. Зате її власниками виявилися відомий миколаївський підприємець Михайло Жендубаєв та його бізнес-партнер Дмитро Курбатов. 

Вони оформили право власності на «Сіті-Старс» у вересні 2023 року. А вже за місяць компанія без конкуренції отримала перший підряд від департаменту містобудування Миколаївської ОВА – на ремонт поліклініки в Березнегуватому вартістю 15 млн грн.

На той момент компанія існувала вже два роки, але не вела господарської діяльності. Її засновником та директором був миколаївський юрист Сергій Маркін. Як раніше з’ясував Nikcenter, він займається масовим створенням та ліквідацією компаній. За останні 4 роки миколаївець заснував понад сотню компаній та опинився на 13-му місці в списку масових реєстраторів фірм в Україні за даними Опендатабот. 

Відгуки і техніка – від друзів

Щоб пройти кваліфікаційний відбір на своєму першому тендері, компанія «Сіті-Старс» на підтвердження свого досвіду подала довідку про нібито участь у реконструкції Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Виконання частини робіт в ролі субпідрядника їм довірила компанія-підрядник «Вертикаль-Миколаїв». Цікаво, що підприємство належить Віктору Відіну – керівнику кількох фірм Жендубаєва і брату ексначальниці управління комунального майна Миколаївської ОДА Ольги Відіної. При цьому договір субпідряду підписував попередній директор і власник «Сіті-Старс» юрист Маркін.

Схожа ситуація і з досвідом компанії на раніше згаданому тендері з реконструкції котельні. Фірма «Сіті-Старс» подала відгук про нібито виконання аналогічних робіт від компанії ще одного бізнес-партнера Жендубаєва – сина ректора ЧНУ ім. Петра Могили Юрія Клименка. Разом бізнесмени займаються зведенням житлових комплексів у Миколаєві. 

У власності «Сіті-Старс» немає ні нерухомості, ні транспорту. Згідно з тендерною документацією, підрядник орендує ряд баштових кранів, екскаваторів та іншої будтехніки у «Миколаївміськбуду», який теж належить Жендубаєву і з 2023 року сам отримав на підрядах більше 90 млн грн, згідно з даними веб-порталу використання публічних коштів. 

А вантажні автомобілі надала компанія «Комплектпроєкт» Павла Ісаєва. У телефонах його підписують як: «Павло від Жендубаєва», «Ісаєв Миколаївміськбуд», «Споруда механік» (компанія Жендубаєва – Ред.).

Від водогону до закордону

Більшість підрядних компаній з орбіти Михайла Жендубаєва мають багатий досвід участі у тендерах, а також пов’язані із корупційними скандалами. Найгучніший з них – відновлення водогону в Миколаєві.

Восени 2023 року департамент містобудування ОВА уклав угоди на реконструкцію водогону з переплатами на матеріалах у 2-3 рази. Тоді підряди на 355 мільйонів гривень отримала компанія Жендубаєва, ТОВ «Миколаївміськбуд». 

Однак ще до січня 2023 року фірма мала назву «Ренекс», а її власником був вже відомий засновник «одноденних» компаній Сергій Маркін. Зараз підприємством управляє брат ексчиновниці Віктор Відін. 

Попри встановлені аудиторами грубі порушення і намагання прокуратури розірвати договори, підприємство «Миколаївміськбуд» отримало майже всі заплановані кошти за роботи з реконструкції водогону – 315,6 млн грн, за даними веб-порталу використання публічних коштів. А також набуло статусу критично важливого для регіону підприємства.

До переліку важливих підприємств з бронюванням працівників у 2023 році обласна військова адміністрація вносила і ще одну компанію Жендубаєва – ТОВ «Будівельник 101». Під час повномасштабної війни вона ремонтувала тепломережу, встановлювала вікна в ЧНУ ім. Петра Могили та надавала послуги з експлуатації техніки обласному департаменту містобудування.

У відповіді на запит Nikcenter Миколаївська ОВА повідомила, що підрядник мав статус критично важливого підприємства до липня 2024 року і більше не звертався задля його поновлення

Восени того ж року фірма «Будівельник 101» змінила назву на «Лойсі» та перейшла у власність громадянки Киргизстану. Схожа доля спіткала ще ряд компаній з орбіти відомого миколаївського будівельника. Це «БФ Споруда», ще один «Миколаївміськбуд», який був зареєстрований на Ольгу Жендубаєву (ймовірно, сестру бізнесмена – Ред.), а також фірми пов’язаних з ними Дмитра Курбатова й Павла Ісаєва – ТОВ «Дарісбуд», ТОВ «Міакон ЛТД», ТОВ «Аспарта-Україна».

Інвестори із Центральної Азії

За дивним збігом, шість компаній, які продавали Михайло Жендубаєв або його оточення протягом останніх років, вирішили придбати іноземці. Алимкан Аширалієва, Ерлан Баймухаметов, Айгерім Жетесова, Фарух Нурметов, Азамат Кудайбергенов та Фарход Касімов отримали у власність по одній з миколаївських фірм. Серед нових власників бізнесу – багатодітна матір і вчителька, студентка та чоловік, який брав участь у розіграші від магазину телефонів та телевізорів.

Ці люди мають громадянство Казахстану, Узбекистану та Киргизстану, однак саме в Україні на них зареєстрували від 16 до 56 компаній. Більшість нібито придбаних ними підприємств мали проблеми з податковою чи законом, або ж тривалий час не вели господарської діяльності.

Адвокатка «Miller Law Firm» Анна Калинчук в коментарі Nikcenter припускає, що сумнівні компанії частіше перереєстровують на громадян країн Центральної Азії через можливість підробки документів.

«Ймовірно, через те, що ці держави ще недостатньо цифровізовані і їхні документи легко фальсифікувати. З’ясувати, чи ці іноземці дійсно купували компанію, чи їхні документи просто використали – практично неможливо. 

Цим особам не треба бути присутніми при оформленні. Нотаріус може перевіряти документи під час угоди, але реальних намірів людей він не досліджує», – пояснила Анна Калинчук.  

Та, як зʼясував Nikcenter, іноземців, які придбали компанії з орбіти Жендубаєва, об’єднують ще й спільні представники в Україні. Згідно з даними Єдиного реєстру юридичних осіб, від їхнього імені в угодах брали участь по закордонних довіреностях Олександр Мухаметін та Віктор Дяченко. В Україні справжність підписів чоловіків на статутах придбаних фірм засвідчувала київська нотаріуска Наталія Мельник.

За даними аналітичної системи YouControl, Олександр Мухаметін фігурує у понад сотні компаній — здебільшого як колишній керівник або власник. А в лютому 2025 року він був засуджений до п’яти років ув’язнення за спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Проте суд звільнив його від відбування покарання через пом’якшувальну обставину – «щире каяття».

Ймовірно, чоловік працює на іншого представника іноземців – Віктора Дяченка. В тегах мобільного Мухаметіна підписували як «помічника Віті Дяченка». Сам Дяченко у різних записах фігурує під іменами «Київ фірми Віктор», «Boss», «Віктор Адвокат» або «Віктор Юрист Київ Оренда».

Журналісти Nikcenter зв’язалися з Віктором Дяченком. Він розповів, що понад десять років надає послуги з перереєстрації компаній, співпрацює з багатьма людьми та допустив, що серед них міг бути й Олександр Мухаметін. 

«За цей час я отримав близько двох тисяч довіреностей. У мене законна діяльність. А чим там займалися компанії, які я переоформлював на нових власників, я не вникаю. Але є нехороші історії, ваші колеги (журналісти) напишуть різне, а мене потім на допити викликають», – сказав Дяченко.

Щоб відповісти на запитання щодо представництва іноземців при купівлі сумнівних компаній, чоловік попросив надіслати офіційний запит на його адвоката. Nikcenter надав питання та чекає на відповідь.

Перспективні компанії з кримінальним минулим

Кілька «старих» компаній Михайла Жендубаєва, які опинилися у власності іноземців, зростали на бюджетних підрядах ще десять років тому. Левова частка – будівництво для військових на замовлення місцевого квартирно-експлуатаційного відділу, посадовців якого навіть під час повномасштабного вторгнення викривали на корупції. 

Крім цього, бізнесмен зводив за бюджетні кошти відомий флагшток у Миколаєві, жирафники та вольєри у зоопарку, кілька амбулаторій та навчальних закладів.

Роботи на деяких об’єктах викликали інтерес не тільки громадськості, а й правоохоронців. Слідчі Нацполіції відкривали провадження через можливі розкрадання під час капітального ремонту адміністративної будівлі військового комісаріату у Миколаєві у 2020 році. Підрядником тут виступало ТОВ «Будівельна фірма Споруда» (наразі ТОВ «Дойнас» – Ред.). Згідно з матеріалами справи, частину робіт, за які було сплачено з бюджету, фактично не виконали. Одному з відповідальних посадовців навіть повідомили про підозру у службовій недбалості. Однак розслідування триває – у 2024 році слідчі просили суд надати дозвіл на доступ до банківських даних приватної компанії.

Ще одне кримінальне провадження стосується того ж «БФ Споруда» та будівництва амбулаторії у селі Лимани на замовлення Миколаївської ОДА. Слідчі вважають, що підряднику з бюджету перерахували гроші за роботи, які насправді не були виконані. Для цього нібито використовували підроблені документи. Щоб перевірити ці факти, суд надав правоохоронцям дозвіл на вилучення первинної бухгалтерії компанії.

Інша компанія Жендубаєва, ТОВ «Миколаївміськбуд», (наразі «Ком-Лайтос» – Ред.) потрапила в поле зору правоохоронців через реконструкцію будівлі мазутосховища під пункт стерилізації «Центру захисту тварин» у Миколаєві. За даними слідства, посадові особи приватної компанії могли привласнити кошти при виконанні будівельних робіт. 

На якому етапі зараз перебувають ці кримінальні провадження, в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області відмовилися повідомляти журналістам Nikcenter, посилаючись на можливість надання інформації лише сторонам справи. 

Можливо, саме через порушення на бюджетних замовленнях відомий підприємець і вирішив переписати успішні підрядні компанії на іноземців. Адже, як пояснюють юристи, закриття компанії – це довга процедура. Щоб не проходити податкові перевірки, юридична особа повинна не вести ніяку діяльність рік або навіть два. 

Михайло Жендубаєв відмовився коментувати продаж своїх підрядних компаній іноземцям.

«Нічого вам не можу сказати з цього приводу», – відповів бізнесмен. Журналісти Nikcenter надіслали йому повний перелік запитань, однак на момент публікації матеріалу не отримали відповіді.

А його бізнес-партнер Дмитро Курбатов взагалі відповів, що нібито не знає, як його компанія цьогоріч опинилася у власності громадянки Казахстану.

Перереєстрація компаній на іноземців не звільняє від відповідальності попередніх директора та власників, наголошує адвокатка «Miller Law Firm» Анна Калинчук. Однак такі кроки ускладнюють роботу правоохоронців, стягнення боргів контрагентами, проведення податкових розслідувань і судових процесів.

«Якщо компанія юридично існує, але по суті «порожня» і директор – іноземець, правоохоронцям складніше проводити обшуки чи доступ до матеріалів. Просто немає кого обшукати і нікого запросити для пояснень. Найбільше складнощів тут з бухгалтерськими документами, які зберігає у себе підприємство: накладні, акти приймання-передачі, договори», – пояснює Калинчук.

Якщо бізнесмен отримує мільйони з бюджету, а потім зникає з власних компаній, чи варто чекати іншої участі для його нових підрядних фірм? Адже це виглядає як перевірена схема: відпрацювати фірмою кілька вартісних підрядів і «злити» її на фіктивних власників-іноземців без зв’язку з Україною, щоб не турбуватися за перевірки податкової та правоохоронців. Ціну за такий бізнес доведеться ж сплатити українцям, яким залишаться недоремонтовані лікарні, будинки чи обʼєкти критичної інфраструктури.