Від мільйонів до нуля: скільки громади Миколаївщини виділяють на Сили оборони

«Дрони і пікапи замість бруківки», – з такими плакатами виходили миколаївці на акції «Гроші на ЗСУ», протестуючи проти розтрати бюджетних коштів. Мільйонні витрати на псевдоозеленення та укладання гектарів тротуарної плитки під час великої війни неодноразово викликали обурення місцевих жителів. А днями Миколаївщина ще й опинилася серед аутсайдерів за кількістю придбаних для війська дронів, випередивши лише Донецьку, Закарпатську та Кіровоградську області. Nikcenter проаналізував, скільки коштів громади Миколаївської області від початку повномасштабного вторгнення виділили і перерахували на Сили оборони.

«Закупівлі здійснює Міноборони»

Щоб зʼясувати, як громади Миколаївщини фінансують військо, Nikcenter звернувся до всіх міських, селищних та сільських рад із відповідним запитом. На момент публікації матеріалу із 52 ОТГ області відповіді надіслали 35 громад. Із них три – Врадіївська, Чорноморська та Очаківська – відмовили у наданні такої інформації.

Єдиною ОТГ в регіоні, яка від початку повномасштабної війни виділила на Збройні сили України 0 гривень, виявилася Березанська. Як повідомив селищний голова Валерій Хоміцький, громада не отримувала жодних звернень від військових, відтак – і не виділяла грошей на їхні потреби із місцевого бюджету.

З 24 лютого 2022 року Березанська селищна рада спромоглася лише забезпечити  місцеве ДФТГ – добровольче формування територіальної громади – приміщенням та облаштувати для нього кімнату. На фінансування потреб добровольців в бюджеті за 2,5 роки передбачили усього 25 тис. грн, із яких по факту витратили 3100 грн на господарчі товари.

У закупівлі ж амуніції та обладнання для захисту території України від ворога у Березанці покладаються лише на Міністерство оборони.

«Обладнання для ЗСУ та ДФТГ за рахунок коштів місцевого бюджету не закупалося. Закупівлі для ЗСУ та ДФТГ здійснює безпосередньо Міністерство оборони», – повідомив селищний голова Хоміцький у відповіді на запит журналіста.

Більш щедрими чиновники Березанщини виявилися, коли постало питання щодо їхнього преміювання. Торік Валерій Хоміцький щомісяця отримував премію у розмірі 110% до посадового окладу. А ще – щомісячні 50% надбавки за високі досягнення, матеріальну допомогу на оздоровлення, надбавки за ранг і вислугу років.

Про те, які зарплати, премії і додаткові виплати отримували керівники інших обʼєднаних територіальних громад Миколаївської області під час війни, Nikcenter писав у матеріалі «Від «мінімалки» до 150 тисяч».

Менше мільйона за понад два роки

Серед обʼєднаних територіальних громад Миколаївської області, після Березанської, найменше коштів на Сили оборони перерахували Софіївська та Благодатненська сільські ради – по 530 та 658,6 тисяч гривень відповідно.

За 258,4 тис. грн, перерахованих Благодатненською сільською радою у 2022 році, закупили паливо та матеріально-технічне забезпечення для тероборони. Ще 181 тисячу витратили на придбання комплектів зимової форми. У 2023-му у Благодатному взагалі не виділяли коштів на оборону, а цьогоріч перерахували 400 тисяч субвенції до держбюджету на матеріально-технічне забезпечення і ремонт техніки.

Софіївська сільська рада на Баштанщині з 24 лютого 2022 року виділила на потреби військових 680 тис. грн, із яких 530 тисяч – перерахували у вигляді субвенції до державної казни.

Як повідомили Nikcenter у сільраді, на території громади не діють ДФТГ та немає військових частин. Представники місцевої влади переконують: хотіли би допомагати армії більше, однак наразі обмежені законодавством.

“На сьогодні територіальні громади України мають три законодавчо затверджені способи надання допомоги військовим підрозділам. Перший – забезпечення добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) харчуванням, медикаментами, обмундируванням, але не технікою і не зброєю. Другий – перерахунок коштів до державного бюджету або ж конкретній військовій частині у вигляді субвенції. І третій – купівля військових облігацій.

Однак жоден із цих способів не дозволяє громаді оперативно за кошти місцевого бюджету задовольнити запит військової частини і придбати, до прикладу, індивідуальну систему РЕБ чи іншу необхідну техніку”, – повідомили у Софіївській сільській раді.

У лютому 2024 року на сайті Верховної Ради було зареєстровано петицію про термінове прийняття законопроекту №9560-1, спрямованого вирішити наявні проблеми у законодавстві. Зокрема, він передбачає можливість закупівлі товарів, робіт і послуг в інтересах військових частин органами місцевого самоврядування. 11 квітня Верховна Рада прийняла законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України, а також альтернативні проєкти закону за основу. Тепер парламент має проголосувати за них у цілому.

На недоліки законодавства, яке обмежує органи місцевого самоврядування у підтримці Сил оборони, нарікає і Асоціація міст України. Там також закликають парламентарів якнайшвидше внести зміни у закон.

“Асоціація міст України наполягає, що питання безпеки й оборони згідно Конституції України є делегованими повноваженнями місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування й за відсутності чітких норм продовжують допомагати Об’єднаним силам Збройних сил України та очікують на легалізацію цієї допомоги Верховною Радою України”, – йдеться у зверненні.

Найбільша допомога від громад

Найбільше бюджетних коштів серед всіх ОТГ Миколаївщини на оборону виділила Синюхино-Брідська сільська рада – більше 26 мільйонів за два роки – близько шостої частини доходів бюджету громади за 2022-2023 роки. Це рекорд, який подекуди перевищує фінансову допомогу, надану міськими радами області.

Більша частина грошей – 24 мільйони – була перерахована до держбюджету у вигляді субвенції,  ще 2 млн грн сільська рада направила до бюджету області на обмундирування та амуніцію для територіальної оборони. Майже 400 тисяч витратили на зарядні пристрої для рацій, човен і мотор до нього вже для місцевих тероборонівців.

У поточному році Синюхино-Брідська громада запланувала 1,7 мільйонів на підтримку Сил оборони, які наразі не перераховані.

Коблівська сільська рада з початку вторгнення перерахувала на оборону 19,4 мільйонів гривень. Зокрема, лише на потреби тероборони із бюджету виділили майже 1,4 млн грн. Найбільшу допомогу направили на потреби військових частин минулоріч – понад 15 млн грн.

Цьогоріч Мішково-Погорілівська сільрада на потреби захисників перерахувала у вигляді субвенцій 9,9 млн грн – більше 10% від бюджету. Загалом за понад два роки війни сільська рада виділила на оборону 13,4 мільйонів. З 24 лютого 2022 року за кошти місцевого бюджету оплачували ремонт техніки для військових, придбання палива та обладнання та навіть ремонт військових містечок.

На третьому місці за обсягами фінансування Сил оборони серед сільських і селищних громад Миколаївської області – Шевченківська сільська рада. За понад два роки на потреби військових тут перерахували 11 млн 878 тис. грн – близько 10% від бюджету ОТГ. Ці кошти громада направила на потреби п’яти військових частин, зокрема, Нацгвардії.

З початку повномасштабного вторгнення Єланецька селищна рада виділила і перерахувала військовим 11 млн 813 тис. грн. Найбільше коштів – 7 мільйонів – планують передати ЗСУ цьогоріч. Із них 5,5 мільйонів вже перераховані для матеріально-технічного забезпечення ЗСУ у вигляді субвенції до держбюджету. У 2022 та 2023 році за бюджетні кошти в громаді закуповували також форму та паливо для добровольців, облаштовували блокпости і укріплення.

Підтримка міст

Найбільше коштів на підтримку Сил оборони України на Миколаївщині очікувано витратили міські ради, які мають більші бюджети. Перше місце за обсягами фінансування ЗСУ та тероборони посідає Миколаївська міська рада, яка з 24 лютого 2022 року перерахувала на потреби військових понад 328 мільйонів гривень. Загалом з казни міста виділили 363 млн грн. Додатково за кошти міського бюджету придбали для ТРО 17 нових авто, передали 8 «швидких» та 8 вантажівок, 7 автобусів, 34 автомобілі та деревину.

Як повідомили чиновники у відповіді на запит, закуповували також будівельні матеріали, спеціальне обладнання, системи відеоспостереження, обладнання для опалювання, оплачували послуги з поточного ремонту внутрішніх та зовнішніх мереж, встановлення дорожніх знаків на блокпостах, а також надавали паливо для автомобілів, двигуни для човнів і генератори на потреби Сил оборони України.

Загальну вартість придбаних для оборонців товарів у відповіді на запит міськрада не вказала, відтак до загальної суми ці витрати не входять.

Згідно з рейтингом, оприлюдненим Комітетом виборців України, серед усіх обласних центрів Миколаїв посідає девʼяте місце за обсягом видатків на оборону, виділивши на ці потреби близько 10% свого бюджету.

Разом із підтримкою військових, Миколаївська міська рада продовжує витрачати чимало бюджетних коштів на благоустрій, що викликає обурення місцевих жителів та військових. Лише укладання тротуарної бруківки торік в обласному центрі обійшлося щонайменше в 60 мільйонів. За ці кошти для фронту можна придбати три тисячі FPV-дронів.

А скандальне комунальне підприємство «Миколаївські парки», згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, у 2023 році загалом витратило більш ніж 190 мільйонів гривень – на закупівлю товарів та послуг, а також оплату праці та податкові відрахування. До загальної суми витрат КП входять і кошти на купівлю нової техніки, послуг з прибирання вулиць та утримання зелених зон. У порівнянні із довоєнним 2021 роком, коли КП було проведено транзакцій на 5,9 млн грн, під час війни такі масштабні витрати на «озеленення» не безпідставно викликають запитання.

Южноукраїнська міська рада, згідно з відповіддю на запит, за понад два роки повномасштабної війни виділила 125,5 млн грн на ЗСУ і тероборону. Вознесенська і Баштанська міські ради – 48,9 (близько 15% від бюджету) та 38,4 млн грн (близько 18% від бюджету) відповідно.

Кошти з бюджету Вознесенської міськради у 2022-2023 роках перераховували у вигляді субвенції до державного та місцевого бюджетів. Цьогоріч жодних видатків на оборону не було, як зазначають у мерії Вознесенська, через відсутність звернень.

Виділені з бюджету Баштанки гроші направили на покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин.

Ще три міські ради Миколаївщини –  Новоодеська, Новобузька та Снігурівська – спрямували на підтримку військових і добровольців коштів менше, ніж сільська рада Синюхиного Броду.

В Очакові, посилаючись на бойові дії та тимчасову окупацію частини населених пунктів, що входять до складу громади, надати відповідь на запит відмовились. А Первомайська міська рада запит проігнорувала.

Раніше журналісти Nikcenter звертали увагу на те, що очільники Миколаєва та області ігнорують питання закупівлі безпілотників для війська, хоча Миколаївщина відома своїми бойовими бригадами, які від початку повномасштабної війни перебувають на найгарячіших ділянках фронту. У відповідь на запитання журналіста, чому обласна влада не закуповує для військових дрони за рахунок бюджету, Віталій Кім відповідав, що віддає перевагу волонтерським коштам і залучає їх для забезпечення Сил оборони найбільше серед інших регіонів.

«Я вже перейшов зі співпраці з окремими підрозділами. Зараз я співпрацюю з комбригами і всі заявки ми задовольняємо… І це нуль бюджетних коштів», – сказав голова ОВА.

Із такою позицією очільника регіону Миколаївщина зайняла своє почесне четверте місце з кінця за кількістю закуплених БПЛА, які допомагають героям на фронті. А окремим громадам, де мають бажання допомагати військовим перемогти у великій війні, навіть обмеження у законодавстві не стають на заваді.