Чотири гектари бруківки за рік: хто і скільки заробляє на тротуарах у Миколаєві під час війни

Учасники акції «Гроші на ЗСУ» свою щотижневу ходу до Миколаївської міської ради починають від перехрестя проспекту Центрального та вулиці Соборної. Одне із звернень до влади, яке можна побачити на їхніх плакатах – «Ціна бруківки – життя воїна». У той же час, зовсім поруч, підрядники продовжують укладати 900 квадратних метрів тротуару новою цементною плиткою – замість старого, але цілком пристойного асфальту.

Nikcenter дослідив закупівлі миколаївських чиновників із початку 2023 року і дійшов висновку: масштаби витрат на бруківку від громадськості приховують. 

Замість трьох тисяч FPV-дронів

Щонайменше 60 млн грн – у таку суму бюджету Миколаєва обійшлися роботи з укладання тротуарної плитки в 2023 році. Стільки коштують три тисячі FPV-дронів середньої вартості, – за словами військових, напрочуд ефективної та вкрай важливої зброї на фронті.  

Як показав аналіз двох сотень закупівель департаментів та районних адміністрацій Миколаївської міськради, проведений журналістом Nikcenter, цьогоріч миколаївські чиновники підписали пів сотні контрактів із підрядниками, що передбачають укладання бруківки на площі 39,5 тис. кв. метрів.

Лише вартість так званих фігурних елементів мощення (ФЕМ), тобто тротуарної плитки, у цих контрактах складає майже 12 млн грн. Аби оцінити, скільки коштувала нова бруківка міському бюджету, до вартості ФЕМ потрібно додати витрати на геотекстиль і пісок, роботи з демонтажу старого та облаштування нового покриття тощо. Через те, що не у всіх контрактах «тротуарні» кошториси виділені окремо, вдалося отримати лише оціночну вартість укладання нової бруківки у Миколаєві. 

Щонайменше 60 млн грн – загальна вартість лише укладання бруківки, не враховуючи витрати на нове асфальтове покриття, якими у Миколаєві займалися набагато активніше. Вартість усіх договорів на ремонт вулиць, внутрішньоквартальних проїздів та тротуарів, які укладені департаментами та районними адміністраціями від 1 січня до 20 листопада, становить понад 500 млн грн. Тобто саме бруківка, яка згадувалася частіше, склала лише 12 відсотків від загальних витрат. 

На другому році повномасштабної війни найбільшим замовником облаштування плиткою тротуарів у Миколаєві очікувано став департамент житлово-комунального господарства (директор – Дмитро Бездольний). На частку ДЖКГ прийшлося більше половини всієї бруківки – понад 27 тис. квадратів.  

На другому місці  – адміністрація Заводського району (керівник – Віктор Дмитрук), яка уклала угоди на 7 тис. кв. м тротуарної плитки. В Інгульському (голова – Ганна Ременнікова) та Корабельному (керівник – Олександр Цуканов) районах ці замовлення були значно меншими: 3,3 та 2,4 тис. кв. м відповідно. 

Адміністрація Центрального району (керівник – Олександр Береза) цього року не замовляла укладання тротуарної плитки, натомість активно замінювала асфальт. 

Тротуар вічного ремонту і «надважлива» набережна

Найбільше підрядів на укладання цементної бруківки у Миколаєві цього року отримало одеське дочірнє підприємство «Лидер»: майже 13 тис. кв. м плитки вартістю близько 28 млн грн. Завдяки департаменту ЖКГ та адміністрації Інгульського району компанія забрала контракти на майже третину від загальної площі нової бруківки. Зокрема, «Лидер» визначили виконавцем робіт на двох найбільших за вартістю об’єктах:  тротуар з велодоріжкою по вул. Космонавтів і тротуар на 2-й Набережній.  

Нагадаємо, 1200 кв. м тротуару вздовж одного з кварталів вулиці Космонавтів намагаються відремонтувати ще з 2021 року. Три роки тому комунальники уклали пряму угоду, не проводячи тендер, на виконання робіт по цьому об’єкту з ДП «Лидер». Очікувалося, що одесити впорядкують до кінця 2021 року тротуар за 2,8 млн грн, однак виконати зобов’язання підрядник виявився не в змозі. Спочатку строк дії договору продовжили на рік, а в грудні 2022-го – зменшили обсяг робіт та вартість угоди вдвічі, до 1,4 млн грн.

Фактично фірма спромоглася лише знести дерева, обідрати старий асфальт та залишити на рік місцевим мешканцям «смугу перешкод» з піском та сміттям. Влітку 2023 року чиновники повернулися до забутого кварталу, оголосивши відкриті торги, на які з’явився лише «Лидер». 

Через два роки вартість угоди зросла аж до 7,5 млн грн. За ці кошти підрядник зобовʼязався укласти нову бруківку на 1200 кв. м тротуару, заасфальтувати майже 1,5 тис. кв. м велодоріжки, підготувати понад 1,7 тис. квадратів газонів тощо. Та, як виявив Nikcenter, у кошторисі цього контракту ціни на деякі матеріали були завищені втричі.

Роботи мали б бути завершені до 15 вересня, але підрядник знову не впорався. Строк дії договору відтермінували спочатку на два місяці, а потім ще на один, до 17 грудня.

Журналіст Nikcenter перевірив стан робіт і виявив, що станом на 20 листопада вони були далекі до завершення: мешканцям житлового масиву доводиться долати багнюку для переходу на інший бік вулиці. При цьому підрядник проводить роботи з порушенням технологічних вимог. 

На обʼєкті не було ознак облаштування належних за кошторисами піщано-щебеневої основи або геотекстилю під плиткове покриття. Це підтвердили і місцеві мешканці, які оприлюднили у соцмережах фотосвідчення, що укладка бруківки відбувається без шару геотекстилю.

“Плитку не кладуть, а реально ложат, і навіть насипають, порушуючи всі можливі технології! Порушення технології повне, геоволокно вже не використовують, тотальна економія на всьому! Борти бетонні не посадили на цемент, щоб вони трималися! А так трохи примазали і засипали глиною до перших дощів!”, – написав громадський активіст Віталій Матвєєв у місцевому пабліку ”Водопій”.

Не менше питань до ще одного контракту, укладеного департаментом ЖКГ із «Лидером». Також без конкуренції одеситам віддали підряд на 12 млн грн для облаштування тротуару по 2-й Набережній. За ці кошти підрядник виклав понад 6 тис. квадратних метрів бруківки з боку занедбаного пустиря вздовж Інгулу. На протилежному боці вулиці розташований приватний сектор. У місті 2-а Набережна відома своїми СТО та пунктами шиномонтажу, але аж ніяк не умовами для прогулянок.

У цьому договорі комунальники вже продовжили “Лидеру” на місяць термін виконання робіт. У підрядника ще є 20 днів, але працівників фірми журналіст Nikcenter тут не побачив. Зате є чимало недоробок та ознак недбалого виконання робіт, зокрема, не помітно наявності шару геотекстилю.

Хто найбільше заробив на тротуарах Миколаєва: назви можуть змінюватися, бенефіціари – ні

Як показав аналіз Nikcenter, «тротуарний ринок» у Миколаєві цьогоріч повністю розділили між собою кілька компаній, що мають багаторічні зв’язки із замовниками. Великий тендер на ремонт Богоявленського проспекту був чи не єдиним, де спостерігалася боротьба під час торгів між виконавцями. В усіх інших випадках конкуренції не було, навіть коли замовники оголошували відкриті торги на дрібні замовлення вартістю до мільйона гривень.

Тому у більшості випадків на бруківці під час повномасштабної війни дали заробити давно знайомим особам, які інколи виступали під новими масками. 

Вінницька компанія «МЕГО ЛТД» виборола великий підряд на ремонт Богоявленського проспекту. За проєктом оновили тротуари загальною площею понад 5 тис. кв. м. Згідно з кошторисами, роботи з укладання бруківки обійшлися у майже 5,6 млн грн.

Миколаївська фірма  «Сіттімбуд» стала цього року фаворитом адміністрації Заводського району. Наявність у фірми лише 4 штатних працівників не завадила їй набрати тільки «плиточних» підрядів на 4,7 млн грн. За даними аналітичної системи Youcontrol, нині власником та директором фірми є Сергій Голобородько. Однак її першим власником був Дмитро Каленик. 

Це – колишній бізнес-партнер покійного неодноразово судимого бізнесмена Віктора Чередника, відомого у Миколаєві як «Тазік». Зв’язок між Калеником та «Сіттімбуд» досі існує. Згідно з довідками, що надавав підрядник на тендери, фірма виконує бюджетні замовлення на орендованій техніці де-юре колишнього власника. 

Раніше Nikcenter виявив, що фірма Дмитра Каленика та доньки Чередника Марії отримувала дорожні тендери у Центральному районі, порушуючи антиконкурентні умови публічних закупівель та неякісно виконуючи роботи. 

Компанія депутата Сергія Шульгача «Миколаївмагістраль», що є беззаперечним лідером за кількістю дорожніх підрядів за рахунок бюджету, «на тротуарах» посіла лише четверте місце. Переважно  «Миколаївмагістраль» виконувала роботи з укладання тротуарної плитки як частину більш великих дорожніх контрактів. 

Нагадаємо, депутат Миколаївської обласної ради та однопартієць міського голови Олександра Сєнкевича по партії «Пропозиція» Сергій Шульгач є найбільшим місцевим «дорожником» вже багато років. Останнім часом він отримує підряди під вивіскою ПП «Миколаївмагістраль». 

Раніше до Шульгача надходили бюджетні замовлення через його ТОВ «Миколаївавтодор» та ТОВ «БФ «Миколаївавтодор», які наразі передані у власність громадянам країн Середньої Азії. До речі, цьогоріч Сергій Шульгач вперше «засвітив» на тендерах свою нову фірму: ПП “БФ “СОВАР ГРУП”.

Не менш відомим є підприємець та депутат  Галицинівської сільради Олександр Бучко, який також увійшов до рейтингу підрядників-«плиточників». Два своїх контракти, що передбачають укладання 1,6 тис. кв. м бруківки він отримав від адміністрації Корабельного району. Раніше Nikcenter встановив, що сімʼя Бучко, користуючись родинними зв’язками із  головою Галицинівської ОТГ, стала в громаді головним отримувачем бюджетних коштів.

ТОВ «Скай-таун», створена напередодні російського нашестя, у цьому році вперше вийшла на ринок держзамовлень. Фірма отримала у адміністрації Заводського району три контракти на поточний ремонт тротуарів загальною вартістю 2,2 млн грн. Але її власниця, Марина Ільїка, – далеко не новачок на «ринку» бруківки.

Ще минулого року вона була єдиною власницею ТОВ «Фортунаінвестбуд». Компанія успішно освоювала бюджет адміністрації Заводського району часів «тротуарної лихоманки» 2020-го року, яка супроводжувалася численними скандалами. Ще торік «Фортунаінвестбуд» отримала дорожніх контрактів на 22 млн грн, але нині компанія змінила власника та «переїхала» до столиці. 

Антимонопольний комітет не став на заваді

Сумновідоме підприємство «Тріботехніка» Юрія Клименка, сина ректора Чорноморського національного університету ім. Петра Могили, успішно освоювало бюджетні кошти і на тротуарах у Заводському районі. КНВП «Тріботехніка» взяло два підряди на облаштування тротуарної плитки загальною вартістю майже 2 млн грн. 

Віктору Дмитруку, голові адміністрації Заводського району, не стала на заваді навіть пряма заборона Антимонопольного комітету. Нагадаємо, 10 жовтня 2023 року Адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення АМКУ встановила наявність змови між КНВП «Тріботехніка» та ТОВ МАБП «Тандем» на тендері в Южноукраїнську. 

За законом, таке рішення є підставою для відмови обидвом фірмам в участі у публічних закупівлях протягом трьох років. Однак адміністрація Заводського району наступного ж дня після винесення рішення, 11 жовтня, без тендерів поспіхом підписала з фірмою Юрія Клименка другий контракт. За облаштування плиткою 270 квадратних метрів тротуару по вулиці Крилова «Тріботехніка» має отримати 861,7 тис. грн.

Укладання договору між “Тріботехнікою” та адміністрацією Заводського району є порушенням закону, за який мають відповідати і замовник, і виконавець,  переконаний медіаюрист «Платформи прав людини» Євген Воробйов.

“Якщо є рішення про порушення Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів, то таке рішення АМКУ починає діяти з моменту його прийняття і буде діяти до моменту його зупинення самим АМКУ чи Господарським судом, або взагалі його скасування. Таким чином, згадані дії можуть свідчити про порушення ЗУ «Про публічні закупівлі» та Постанови. За що окремо можуть бути притягнуті до відповідальності учасник, для прикладу, за шахрайство через неповідомлення замовнику про притягнення його до відповідальності АМКУ, та замовник, для прикладу, за вчинення бездіяльності в частині не звернення до АМКУ”, – прокоментував журналісту Nikcenter ситуацію Євген Воробйов. 

Втім, присутність клану Клименків на «ринку» бруківки у Миколаєві не обмежилася лише однією фірмою. Серед підрядників адміністрації Заводського району двічі цього року зустрічається і ФОП Наталія Овсянникова. 

70-річна підприємниця стала відомою в місті після того, як Миколаївська ОВА надала їй контракт на виготовлення протитанкових їжаків. Раніше Nikcenter виявив, як тандем Юрія Клименка та його тещі Наталії Овсянникової співпрацює для отримання бюджетних підрядів, про що також повідомив до Антимонопольного комітету. 

Восени 2023 року ФОП Наталія Овсянникова без конкурсів перемогла на двох тротуарних тендерах, отримавши підряди на майже 1,5 млн грн. Окрім родинних зв’язків, ці контракти заслуговують згадки через рекордні ціни на будівельні матеріали. 

Так, у кошторисі ремонту тротуару по вулиці Крилова бруківка товщиною 60 мм порахована за ціною 646 грн/квадрат. На жовтень, за даними Служби відновлення інфраструктури Миколаївської області, її ціна складала від 346 до 435 грн/квадрат.

Ціна на пісок у ФОП Овсянникової складає 544 грн/тонну проти 220-270 грн/тонну на ринку. За піщано-щебеневу суміш С-7 Заводська адміністрація платить 1400 грн/кубометр, при перерахуванні на вагу – це 848 грн за тонну. За даними дорожників, ціни на неї в області коливалися у діапазоні від 305 до 370  грн за тонну.  

Попри загрозу вже наступного року недоотримати кошти до міської казни після передачі військових ПДФО до держбюджету, миколаївські чиновники продовжують розбазарювати мільйони. Не можуть стримати бюджетне марностратство ні акції громадянського суспільства, ні скарги миколаївців у соцмережах на недоцільність цих ремонтів.

Поки заступник міського голови Віталій Луков переконаний, що «хтось організовує або якимось чином впливає» на проведення мітингів «Гроші на ЗСУ», сам міський голова запевняє: учасників акцій «дуже підтримує». Одночасно із цим підлеглі Олександра Сєнкевича роздають бюджетні підряди на десятки мільйонів гривень недобросовісним підрядникам, які подекуди ще й завищують ціни на матеріали, порушують технологічні норми та зривають терміни виконання робіт.