“Оцінити збитки дуже важко”: як екологи досліджують наслідки бойових дій у Чорному морі і документують екоцид

Від початку повномасштабної війни, розв’язаної Росією, Силами оборони у Чорному морі було уражено більше 40 військових кораблів противника та деокуповано так звані “вишки Бойка” – бурові платформи, які продовжували горіти ще протягом року. Росія ж майже щодня завдає ударів по акваторії й узбережжю Чорного моря та вражає портову інфраструктуру. Все це шкодить екології, проте наразі оцінити наслідки війни для Чорного моря неможливо.

Nikcenter у спільному проєкті, проведеному із колегами з п’яти причорноморських країн, дослідили, який відбиток військові дії залишають на екології та стані моря

За оцінками Військово-морських сил ЗСУ, на початок повномасштабного вторгнення Чорноморський флот РФ налічував близько 80 бойових одиниць. У лютому 2024-го кількість російських суден суттєво зменшилась: 26 одиниць було знищено, ще 15 – серйозно пошкоджено, а в березні Сили оборони завдали удару по ще одному російському кораблю – судну “Сергей Котов”, яке було уражено поблизу Керченської протоки. 

Частина знищених російських кораблів, що становили загрозу для українців і вже атакували мирні міста, затонула. Найвідоміший з них – знищений крейсер «Москва». Флагман Чорноморського флоту РФ наблизився до узбережжя України на критично близьку відстань, чим скористалися українські захисники, прицільно вдаривши по ньому ракетами «Нептун». Хоча росіяни намагалися буксирувати судно, «Москва» все ж затонула у Чорному морі. Екологи припускають, що уламки знищеного флагману ЧФ стануть постійним джерелом забруднення. 

Після ударів Сил оборони України по так званих “вишках Бойка” – бурових газовидобувних платформах – у Чорному морі були помічені значні нафтові плями. Платформи, що належать Україні, Росія використовувала для відстежування надводної обстановки в акваторії Чорного моря. Після потужного удару по них у червні 2022 року українські екологи ще протягом року спостерігали, як газовидобувні платформи продовжували горіти. 

Проте дослідити, якої насправді шкоди велика війна завдає Чорному морю, яке і до того вважалося найбільш забрудненим, говорять експерти, наразі неможливо. 

“Дуже важко збирати інформацію, тому що якщо десь далеко в морі затонув літак або затонуло судно, оцінити збитки дуже важко. З часом судно ржавіє і якщо були якісь хімічні речовини на судні, ті ж нафтопродукти або паливо, вони можуть поступово виходити на поверхню і забруднювати морське середовище. Те, що ми проводимо – це спостереження короткочасних змін. По ним робити якісь прогнози на майбутнє ніхто не може. Поки в нас не буде відкритий доступ до моря, не думаю, що хтось візьметься робити якісь прогнози”, – говорить начальниця відділу охорони морського середовища Державної екологічної інспекції південно-західного округу України Юлія Калініна. 

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, повномасштабна війна завдала Причорноморському регіону збитків майже на 305 млрд грн. Серед злочинів росіян – і руйнування греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року, що призвело до потрапляння у Чорне море прісної води та стічних вод. 

За словами науковця нацпарку «Тузлівські лимани» Івана Русєва, найбільшої шкоди морським організмам, як і морю загалом, завдають саме бойові дії. Найактивніше у морі вони тривали протягом першого півріччя 2022-го, коли було захоплено та, зрештою, деокуповано острів Зміїний. 

«Зміїний знаходиться у 50 кілометрах від нас. І там в нашому будинку, де інспектори знаходяться, під час деокупації Зміїного, було дуже потужне бомбардування. Наш будиночок тремтів від цих вибухів. Коли деокупували Зміїний, було багато загинувших дельфінів. У той же час деокуповували “вишки Бойка” так звані, і вони горіли до останнього, до літа минулого року”, – говорить Русєв. 

Еколог додає: за їхніми оцінками, лише протягом першого півріччя повномасштабної війни бойові дії в Чорному морі могли призвести до загибелі близько 50 тисяч дельфінів. Через використання військовими кораблями РФ сонарів морські жителі втрачають орієнтацію і, зрештою, гинуть.  

Майже щодня протягом вже понад двох років повномасштабної війни окупанти завдають ударів і по акваторії, і по прибережній зоні в Очаківській та Куцурубській громадах на Миколаївщині. Одна із найпотужніших таких атак відбулася в січні 2023 року, коли ворог поцілив по узбережжю Очакова, а вибухова хвиля дійшла до Миколаєва. 

Українські науковці спільно із правоохоронними органами фіксують російські злочини у Чорному морі та їхні наслідки для екології. Експерти переконані: йдеться про екоцид – умисне завдання шкоди екології України та Причорноморського регіону, за яке Російська Федерація має понести відповідальність у Міжнародному кримінальному суді. 

“Ми відпрацьовуємо на міжнародному рівні методику, яка дозволить нам в подальшому оцінити всю цю шкоду і потім оцінити завдані збитки цієї шкоди для того, щоб представити це на міжнародному суді. По кожному з випадків відкривається окрема кримінальна справа, яка залучається і органами поліції, прокуратури, СБУ, із залученням фахівців і експертів. Ми говоримо про екоцид – умисне завдання шкоди природному середовищу. Це не випадковість, ні, це спрямоване, умисне зазнання шкоди природному середовищу”, – розповідає директор Науково-дослідної установи “Український науковий центр екології моря” Віктор Коморін.

Про наслідки російських атак по портовій інфраструктурі півдня України та тривалі пожежі на Кінбурнській косі, які позначилися на екології Чорного моря, детальніше читайте у проєкті Nikcenter та партнерів “Екоцид. Як розв’язана Росією війна завдає шкоди Чорному морю”

війна в Україні, екологія, Чорне море


Олеся Баранцевич

Журналістка-розслідувачка МЦЖР. Авторка антикорупційних розслідувань, співавторка розслідувань про воєнні злочини російських окупантів в Україні. Лауреатка Всеукраїнської премії імені Василя Сергієнка.

Увага! Ми увімкнули премодерацію. Коментарі з'являються із затримкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Підпишіться на останні новини

Використання матеріалів сайту дозволено лише за умови посилання (для електронних видань - гіперпосилання) на сайт NIKCENTER.


Copyright © 2012-2024. NIKCENTER