Очаків. Невеличке прибережне місто, що розташоване між Одесою та Миколаєвом. У перші години повномасштабної війни росіяни завдали по ньому потужних ракетних ударів. Під прицілом опинилися військовий порт і радар. Разом із ударом – і перші жертви. Відтоді майже щодня росіяни нещадно обстрілюють місто.

З 24 лютого 2022 року родина Олександра залишилася без єдиного джерела доходу. Через бойові дії в Чорному морі вилов риби зупинився повністю. 

«Наразі нуль, ми нічого не виловлюємо. Війна, все заміновано. Від вилову риби добробут нашої родини залежав на 150-200 відсотків. Зараз я і моя дружина живемо на невеличку пенсію. Це дуже складно», – розповідає чоловік. 

Рибний промисел, сільське господарство і курортний бізнес – основні сфери діяльності жителів Очакова і сусідніх населених пунктів, розташованих на узбережжі.  Бойові дії вплинули на життя кожного із них. 

«Рибний павільйон на ринку раніше, три роки тому, скажімо, нараховував десь близько півтора десятки підприємців. Зараз там працює дві людини. Проходять за день троє, пʼятеро, десятеро покупців. В якісь класні, хороші торговельні дні – 15-20. Торгівлі майже немає», – ділиться Олександр. 

Росіяни завдають артилерійських ударів по Очакову з території Кінбурнської коси, що є частиною Чорноморського біосферного заповідника і національного природного парку «Білобережжя Святослава». Унікальну піщану косу, яка частково розділяє Чорне море і Дніпровсько-Бузький лиман, росіяни перетворили на склад боєприпасів та місце розташування військової техніки. Лише за перший рік повномасштабної війни, за повідомленням Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, тут зафіксували 131 пожежу на понад пʼяти тисячах гектарів території. 

«Наш рідний Кінбурн. Край дельфінів та пеліканів гине від полумʼя. Вже чотири місяці на Кінбурнський косі йдуть запеклі бої та вирують пожежі, які вже знищили понад 70% лісів та ґрунтопокривних рослин. Гинуть тварини, червонокнижні рослини, пожежі добираються до осель та загрожують життю місцевих жителів. Прозоре море чорніє від попелу», – так влітку 2022 року війну на Кінбурнському півострові описували місцеві жителі, які власноруч гасили масштабні пожежі.

Присутність російських військових кораблів у Чорному морі, поблизу українського узбережжя, була зафіксована ще до повномасштабного вторгнення. Співробітники національного природного парку «Тузлівські лимани» – єдиного нацпарку півдня України, що не був окупований росіянами, спостерігали збільшення концентрації російських військових сил.

«Перед початком війни, за два тижні, в цій частині акваторії вже було дуже багато рашистів. Тут були і підводні човни, і надводні човни. Вони вночі підходили дуже близько, використовували сонари – системи гідролокаторів на підводних човнах і військових кораблях, які вражають дельфінів», – розповідає керівник наукового департаменту природного парку “Тузлівські лимани”  Іван Русєв.

Після початку повномасштабного вторгнення науковці регулярно спостерігають тіла загиблих дельфінів, яких викидає на узбережжя у «Тузлівських лиманах». Раніше на всій ділянці берега протяжністю у 44 кілометри знаходили в середньому трьох загиблих дельфінів протягом року. У 2022-му на ділянці узбережжя протяжністю 6 кілометрів, до якої мають доступ вчені, за перші  півроку повномасштабної війни знайшли 52 дельфінів. Та, за оцінками науковців, у Чорному морі загинуло щонайменше 50 тисяч китоподібних від початку вторгнення до деокупації острова Зміїного 30 червня 2022 року.

«Якщо уражається акустична система сонаром, дельфін якби сліпий, він нічого не може робити. Він відстає від зграї, він не може ловити собі рибу. І через декілька днів він стає абсолютно худим, починає використовувати свій внутрішній жир, що накопичувався роками. А Чорне море, воно забруднене, і цей жир теж забруднений. Інша проблема – в здоровому тілі дельфіна є завжди віруси, і якщо імунна система падає від того, що він не може відпочити, він заражається автономно вірусами і помирає від інфекційних хвороб», – розповідає Іван Русєв. 

За словами еколога, найбільшої шкоди морським організмам, як і морю загалом, завдають активні бойові дії. 

«У нас Зміїний знаходиться у 50 кілометрах від нас. І там в нашому будинку, де інспектори знаходяться, під час деокупації Зміїного, було дуже потужне бомбардування. Наш будиночок тремтів від цих вибухів. Тому, коли ми кажемо про дельфінів, вони відчувають це в морі більш чуттєво, у воді в два-три рази швидший і потужніший звук. Коли деокупували Зміїний, було багато загинувших дельфінів. У той же час деокуповували «вишки Бойка» так звані, і вони горіли до останнього, до літа минулого року», – говорить науковець. 

За оцінками Військово-морських сил ЗСУ, на початок повномасштабного вторгнення Чорноморський флот РФ налічував близько 80 бойових одиниць. У лютому 2024-го ця кількість вже суттєво зменшилась: 26 одиниць вже знищено, ще 15 – серйозно пошкоджено. 

Частина уражених російських кораблів, що становили загрозу для українців і вже атакували мирні міста, затонула. Найвідоміший з них – знищений крейсер «Москва». У перші місяці вторгнення військові кораблі ЗС РФ настільки вільно перебували в Чорному морі, що флагман Чорноморського флоту РФ наблизився до узбережжя України на критично близьку відстань, чим і скористалися українські захисники. 

«Москва» затонула 14 квітня 2022 року, як вважається, на глибині 45-50 м. Уламки знищеного крейсера, як йдеться в спільному звіті Обсерваторії конфліктів та довкілля і Екологічної мережі «Зой», ймовірно, стануть джерелом забруднення моря.

Значні нафтові плями у Чорному морі були помічені після ударів Сил оборони України по так званих «вишках Бойка» – бурових газовидобувних платформах. Їх Росія використовувала для відстежування надводної обстановки в акваторії Чорного моря.

Після потужного українського удару по платформах влітку 2022-го, розповідають науковці «Тузлівських лиманів», за тим, як вони палають, спостерігали протягом року.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, повномасштабна війна завдала Причорноморському регіону збитків майже на 305 млрд грн. Оцінити реальну шкоду наразі неможливо через відсутність доступу вчених до моря. 

«Дуже важко збирати інформацію, тому що якщо десь далеко в морі затонув літак або затонуло судно, оцінити збитки дуже важко. З часом судно ржавіє і якщо були якісь хімічні речовини на судні, ті ж нафтопродукти або паливо, вони можуть поступово виходити на поверхню і забруднювати морське середовище. Те, що ми проводимо – це спостереження короткочасних змін. По ним робити якісь прогнози на майбутнє ніхто не може. Поки в нас не буде відкритий доступ до моря, не думаю, що хтось візьметься робити якісь прогнози», – говорить начальник відділу охорони морського середовища Державної екологічної інспекції південно-західного округу України Юлія Калініна.