Втратили береги

Однією з окрас Миколаєва є берегова лінія річок Інгулу та Південного Бугу, протяжність якої становить 128 км. Здавалося, природа подарувала місту унікальні рекреаційні можливості. Але пляжів і місць відпочинку в Миколаєві мало. Значну частину узбережжя займають заводи і порти. Ще є яхт-клуби, човнові станції та садові кооперативи, де вихід до води також обмежений. Решту – захопили “добрі” люди з грошима і зв’язками. Тож тепер до води практично не пройти.
Берег охороняє собака
На березі лиману в мальовничому мікрорайоні міста Леванівці є лише два виходи до річки – уся інша територія забудована приватними маєтками. У деяких місцях вони підходять просто до води.
– Узагалі це ненормально, що немає проходу до води. Вони все загородили і завели собаку. Ті, хто не знають, пролазять, а потім на них нападає собака, – розповів місцевий рибалка.
Ділянка в Леванівцях, про яку він повідав, раніше належала дитячому табору “Піонерська іскра”. Потім на цю територію поклали око великі люди з грошима і зв’язками. Тепер там не пройдеш навіть узбережжям.
Тут мешкають: Герой України Олексій Вадатурський, топ-менеджер “Зорі” – “Машпроєкт” Валерій Подимака, директор агентства нерухомості “Чумацький шлях” і громадської організації “РозУМ” Петро Мойсол, підприємець Олександр Волошин та депутат обласної ради Рустамджан Садрідінов. Примітно, що і ділянка з будинком депутата, і сам маєток площею 550 квадратних метрів записані на маму народного обранця. Але вона тут не живе. Про це Центру розповів охоронець, уточнивши, що проживає тут Рустамджан Садрідінов.
А ось у декларації в Садрідінова інформацію про це майно ми не знайшли.
Аналогічна ситуація на Намиві в районі коси. Берег закритий. Човнова станція “Чайка” орендує міську землю, але тут щосили будують приватні котеджі.
Власник двоповерхової недобудови, що виросла біля самої води, спілкуватися з журналістами не захотів.
Телефонуємо голові кооперативу Ігорю Пучкову, намагаючись отримати пояснення у нього. Але відповідь нас бентежить.
– Усе залежить від плавзасобу. Що він більший, то більше приміщення, яке власники будують для його утримання та обслуговування. Олег Авраменко, з яким ви спілкувалися, будує такий великий будинок, бо в нього великий катер, – пояснив голова.
У Варварівці все починалося з човнового кооперативу. Потім човновий кооператив перетворили на садове товариство “Зорі над Бугом”. І почали торгувати землею. Тепер тут переважають не бокси з човнами, а повноцінні будинки. Один із них належить колишньому прокурору міста Юрію Палію. Йому вдалося те, чого не вдавалося нікому – приватизувати 4 сотки міської землі та побудувати маєток, записаний на маму.
Про дотримання природоохоронного законодавства не йдеться, тож у кооперативі ліплять будинки практично, хто де хоче. Деякі навіть у воді. Як у Венеції.
Від чиновника – до кандидата в мери
Українське законодавство забороняє будувати будинки у прибережних захисних смугах водойм, які для великих річок становлять 100 метрів. Так само є чіткі норми, які гарантують кожному громадянину вільний доступ до води. Наприкінці минулого року зміни в законодавстві посилили відповідальність фізичних та юридичних осіб за перешкоджання доступу до води. Але в човнових кооперативах про це не чули і нічого змінювати, здається, не збираються.
Поруч із кооперативом “Зорі над Бугом” схожу ситуацію влаштував відомий миколаївський підприємець і кандидат у депутати Василь Капацина.
У Соляних розкинувся чи не найвідоміший “притулок” миколаївських чиновників і бізнесменів. Ділянки тут отримали і побудувалися: син колишнього мера Миколаєва і кандидат у мери Владислав Чайка, його сестра Юлія, яка одружена з нинішнім головою Верховної Ради Олександром Разумковим, їхня родичка Ірина Бергман; родичі відомого миколаївського бізнесмена Олексія Пеліпаса – Тетяна Глонза та Інна Пеліпас; компаньйон Чайки і Пеліпаса – Станіслав Савін; дружина заступника начальника управління апарату Миколаївської міськради Олександра Нефьодова – Тетяна; син відомого миколаївського будівельника Григорія Стерпула – Олександр та інші.
Тут діє така схема: одну земельну ділянку ці люди отримали у власність, а другу, що прилягає до річки, – взяли в оренду в міста.
Враховуючи, що орендована земля це схил, у більшості випадків його розрівняли, набудувавши всілякі об’єкти.
Потрапити до річки через селище неможливо – скрізь паркан, а на вході охорона.
У Корабельному районі є свої місця на узбережжі, закриті для сторонніх. Біля яхт-клубу розкинувся величезний особняк, який перекриває прохід до води. Раніше тут була водолазно-рятувальна станція, яку в середині нульових отримала для обслуговування фірма “Басвар” дружини тодішнього голови “Миколаївобленерго” Юрія Антощенка.
Але обслуговування станції перетворилося на її ліквідацію. У підсумку тут виріс грандіозний будинок, більше схожий на палац. Сусідні земельні ділянки отримали колеги Антощенка з “Миколаївобленерго”, які також побудували будинки, закривши прохід до лиману.
Центр намагався дізнатися у мера Миколаєва, чи збирається влада з цим щось робити. Чи планує розчищати річки від незаконної хаотичної забудови, адже від цього залежить як самопочуття миколаївців, так і “здоров’я” самих річок. Але Олександр Сєнкевич відмовився спілкуватися.
Головний архітектор міста Олександр Цимбал погодився, що проблема справді існує.
– Там у них межі земельних ділянок не доходять до води, десь п’ять метрів, десь десять, але вони дійсно перегородили берег. Десь можна пройти, десь ні. Це вже самозахоплення, – розповів Цимбал.
Але вихід чиновник запропонував суто бюрократичний.
– Наразі розробляється три детальні плани території, один із них – це детальний план мікрорайону Леваневський від Намиву до Варварівського мосту. Цим детальним планом передбачається встановлення берегозахисної смуги, водоохоронної зони, влаштування повноцінної набережної, виділення пляжних зон, – перерахував головний архітектор майбутні дії влади.
От тільки чи злякаються цих планів порушники, серед яких переважають ті, у кого з грошима і впливом проблем немає? І як швидко вдасться розчистити авгієві стайні захаращеного будинками і халупами узбережжя Миколаєва, чиновник не уточнив.
Або не впевнений, що встигне до кінця своєї каденції це зробити, або не впевнений, що це взагалі можливо. Бо й обіцянок навести лад у цій сфері і раніше було достатньо.
Інгул, миколаїв, Олександр Сенкевич, узбережжя
Увага! Ми увімкнули премодерацію. Коментарі з'являються із затримкою