Наукове браконьєрство

Останніми роками на водних об’єктах України відкрито господарюють браконьєри. Рибу, раків, креветку незаконно ловлять у промислових масштабах. Держрибоохорона регулярно рапортує про затримання порушників, але скаржиться, що істотно вплинути на ситуацію не може. Насправді може і впливає. Як безпосередній співучасник злочину.

Браконьєрський Очаків

Прилавки українських ринків буквально переповнені забороненими до вилову морськими видами. Кореспонденти Центру особисто переконалися в цьому, побувавши наприкінці серпня – на початку вересня в Очакові. Незважаючи на те, що в цей час діяла заборона на вилов кефалі, на Центральному ринку цього невеличкого приморського містечка рибу сингиль і лобань, сімейства кефалевих, продавали вільно.

Як розповіли журналісту торговці, за сингиль просили 80 грн за кг, за лобань – 130 грн. Але коли журналіст Центру попросив показати документи на рибу, продавці почали ховати заборонений товар із прилавків.

Рибу, що продається без документів, ніхто не перевіряє, хоча вона може бути небезпечною. Завідувач лабораторії Очаківського ринку Олег Катаєв розповів, що в кожній другій рибі знаходять глисти – гельмінти. А рибу, яка продається на ринку незаконно, взагалі не перевіряють.

Звідки на ринку заборонені до продажу водні біоресурси, здогадатися неважко. Вночі очаківське узбережжя рясніє браконьєрськими сітками. Центр фіксував це кілька днів поспіль, виявляючи браконьєрські сітки. Чому рибоохорона їх не бачить?

Щоб отримати відповідь на це запитання, ми вирушили на очаківську базу рибоохорони. Господарство грози місцевих браконьєрів, розташоване на морському узбережжі, являло собою жалюгідне видовище. Катерів рибінспекторів взагалі не було видно – тільки приватні човни. А замість причалу, де міг би швартуватися флот рибінспекторів, з води стирчали тільки його іржаві залишки.

Попри те, що був ранок робочого дня, у конторі знаходився тільки сторож, який повідомив, що нікого з рибінспекторів немає. Де вони і чим зайняті чоловік не знав.

Еколог Василь Коротецький знає про шкоду, яку приносять браконьєри, не з чуток. Правоохоронці регулярно залучають його як експерта для нарахування збитків, завданих водним об’єктам України їхніми діями.

– Через неконтрольований вилов, який сьогодні відбувається по всій країні, знищується генофонд корінних видів риб і це не тільки впливає на стан біоресурсів, це впливає на стан водних об’єктів, на якість води. Склад води змінюється на молекулярному рівні, – розповів еколог.

При цьому додавши, що чим раніше буде поставлено крапку і припиниться цей браконьєрський вилов, тим швидше це вплине на якість питної води.

Поїздка до Новоселівки

Наші джерела підказали нам, що рибінспектори не опікуються браконьєрами, тому що в них є інші справи – самим ловити в Березанському лимані. Для цього вони влаштували базу в селі Новоселівка Березанського району. В один із літніх днів Центр вирушив туди перевірити отриману інформацію.

На березі лиману знайшли об’єкт, який нас цікавить. На краю села була розташована двоповерхова будівля, обнесена металевим парканом, з кам’яним причалом, біля якого погойдувалися дві риболовецькі фелюги.

Сумнівів у тому, що тут займаються рибним промислом, не було. Це ж підтвердили місцеві жителі, з якими поспілкувався Центр.

– Це їхнє господарство. Судна, причал. Вони йдуть у море на 60 км за рачком (так місцеві називають креветку – ред.). Скоро білий баркас підійде – це вони з рачками прийдуть. Вони рік як відкрилися, – розповів чоловік.

Незабаром до журналістів підійшов чоловік, представився Федором і зажадав покинути причал, який, за його словами, є приватною власністю.

Ненауковий вилов

Як з’ясувалося пізніше, справжнє ім’я агресивного чоловіка – Віталій Савчук. Це кум і друг голови Миколаївської рибінспекції Євгена Міщенка. Колишня дружина Савчука – Анна Савчук – і зараз працює в рибінспекції у відділі іхтіології.

Також ми встановили, що Віталій Савчук є власником і директором двох фірм, зареєстрованих за адресою бази в Новоселівці: ТОВ “Віжен плюс” і ТОВ “Рибопромислова артіль “Березанський лиман”. Останньою фірмою він володіє на рівних правах із відомим миколаївським рибалкою-промисловиком Василем Поліщуком. На базі в Новоселівці Савчук частий гість.

З реєстрів ми дізналися, що з 2017 року формальним власником земельної ділянки в Новоселівці площею 25 соток із будинком є такий собі Сергій Іванов. При тому, що його на базі ніхто не бачив. Зате там добре знають Анатолія Дам’яна на прізвисько “Медуза”. Саме його місцеві називають господарем бази. Це нам підтвердила староста села Галина Гавлик.

– Я розмовляла з господинею (дружиною Дам’яна – ред.), яка розповіла, що вони оформили все на Іванова. Але власником є її чоловік. Вони там не живуть, а складають свій інвентар, – пояснила староста.

Анатолій Дам’ян – особистість у місцевих краях відома. Це рибалка, який офіційно ніде не працює. Кілька років тому Дам’яна притягували до кримінальної та адміністративної відповідальності за браконьєрство. В березні цього року його разом із трьома іншими рибалками затримали прикордонники. За версією прикордонників, Дам’ян порушив правила перетину морського кордону України, але суд знайшов у їхніх документах технічні помилки і виправдав його.

Дам’ян зі своєю бригадою ловить рибу і креветку в морі та в Березанському лимані. Однак у лимані заборонений вилов до 2022 року, щоб відновити популяцію водних біоресурсів. Місцеві жителі не лише Новоселівки, а й сусідніх сіл, з якими спілкувалися кореспонденти Центру, добре обізнані, що рибалки Дам’яна безперешкодно ловлять рибу в Березанському лимані. При тому, що нікому іншому там ловити не можна – рибоохорона ганяє.

У Березанському лимані можна проводити тільки науковий лов. І рибалки Дам’яна користуються цим привілеєм, надаючи документи, що вони є співвиконавцями одеських учених з Одеського центру Південного НДІ морського рибного господарства та океанографії (ОдЦ ПІВДЕНІРО). Документи оформлені на підприємця Василя Поліщука.

Центр надіслав запит до Одеського Центру ПІВДЕНІРО, де підтвердили, що з 2018 по 2019 роки співвиконавцем наукового лову дійсно був ФОП Василь Поліщук.

Центр зв’язався з Поліщуком, за чиїми документами в Березанському лимані фактично знищують водні біоресурси.

– Що Ви ловили торік у Березанському лимані від інституту? – запитав Центр у нього.

– Йшов карась, бичок і креветки ще трохи було.

– Скажіть, будь ласка, а у вас на науковому лові були науковці?

– Так.

– А імена можете назвати?

– Піднімати документи треба. Там кожного місяця вони змінювалися. Я не можу Вам так сказати, – резюмував Поліщук.

На вершині піраміди

Виходить так: на березі Березанського лиману стоїть виробнича база, оформлена на одну людину, але за фактом заправляє в ній інша. Біля бази незаконно збудовано причал, де швартуються рибальські фелюги та катери, які формально “прописані” в інших місцях. Рибалки, які працюють тут, ловлять у Березанському лимані рибу та креветку, прикриваючи свої дії документами наукової установи.

Центр зацікавило: як реагує на цю базу рибінспекція? Чи перевіряла вона цих рибалок? Відповідь знайшлася швидко і вона нас вразила.

Начальник управління держрибагентства в Миколаївській області Євген Міщенко обізнаний про цю базу. Тойота Ленд Крузер, яку часто можна побачити біля будинку головного рибінспектора Миколаївщини, належить рибалці Віталію Мезінову. Він же – власник холодильника-рефрижератора, яким користуються на базі для зберігання улову.

Рибалки, які тут працюють, розуміють, що головним роботодавцем для них є не Анатолій Дам’ян, а саме Євген Міщенко. Про це деякі з них на умовах анонімності розповіли Центру. Вся місцева схема нелегального вилову риби вказує на те, що до неї причетний головний рибінспектор Миколаївщини. І не “Медуза” Дам’ян, а саме Міщенко є біг босом на базі в Новоселівці.

Ми вирішили запитати у Євгена Міщенка про все це напряму, але змістовної розмови не вийшло.

– Що Вас пов’язує з Віталієм Савчуком?

– Він мій знайомий.

– А що Ви робите на базі в Новоселівці, де Вас регулярно бачать?

– Я там регулярно не буваю.

– А що Вас пов’язує з Віталієм Мезіновим?

-Він мій друг.

-Ви на його автомобілі їздите.

– Я на його автомобілі не їжджу. Він до мене додому приїжджає, тому його Тойота біля мого будинку стоїть.

При цьому і сусіди Міщенка, і люди на базі в Новоселівці підтвердили Центру, що він пересувається на Тойоті. Еколог Василь Коротецький не дуже здивований цією ситуацією. За його словами, Держрибагентство є фактично корупційним органом.

– Його територіальні органи виконують функцію збору хабарів на місцях і передачі їх нагору. За нашими підрахунками, щорічно ця сума становить близько 5 мільйонів доларів.

Те, що Держрибагентство – корумпований орган, визнав навіть її колишній голова Ярослав Бєлов, який пішов з посади минулого року. Зараз у Верховній Раді України перебуває законопроєкт, який передбачає передачу функції рибоохорони міністерству екології. Держрибагентству залишиться тільки функція риборозведення.

Фахівці вважають, що це допоможе побороти корупцію, пов’язану з кришуванням рибінспекторами браконьєрства. Чи підтримають депутати цю ініціативу, неясно. Занадто багато зацікавлених у тому, щоб ненауковий лов тривав вічно.