Приватизація для «своїх»

За останні кілька років обласна влада приватизувала десятки комунальних об’єктів. При цьому найпривабливіші з них – бази відпочинку біля моря і приміщення в центрі Миколаєва – дістаються чомусь за низькою ціною “своїм” людям. У добре налагодженій схемі задіяні депутати і бізнесмени, а ще – чиновники Миколаївської ОДА, які звикли в ручному режимі розподіляти кому що і за якою ціною дістанеться.

Прозорро є, прозорості немає

В останні дні березня управління комунального майна Миколаївської облдержадміністрації опинилося в епіцентрі скандалу. Чиновники управління скасували результати аукціону з продажу колишнього дитячого табору імені лейтенанта Шмідта в Очакові, який самі ж і організували.

Аукціонні торги проходили на інтернет-майданчику Прозорро.Продажі. До дня проведення торгів – 22 березня – заявку подав лише один учасник – бізнесмен із Вінниці Віктор Берещук. За законом “Про приватизацію державного та комунального майна”, ухваленим торік, якщо в аукціоні взяв участь один учасник, то торги вважаються такими, що не відбулися. Однак це не означає, що учасник, який подав заявку, нічого не отримає – відповідно до норм закону він має право викупити майно, на яке подавався.

Але миколаївським чиновникам закон не писаний: аукціон просто скасували. Як ідеться у відповіді, підписаній заступником голови Миколаївської ОДА Олександром Кушніром, торги було скасовано через те, що “було виявлено технічні помилки, зокрема допущені оператором, через електронний майданчик якого було подано заявку на участь в електронному аукціоні. З метою недопущення перешкод при здійсненні продажу об’єкта малої приватизації рішення про викуп не було прийнято”.

Таке пояснення не переконало вінницького бізнесмена. На його думку, колишній табір, розташований на самому березі моря, спочатку хотіли продати комусь іншому. А коли схема не вийшла – скасували результати аукціону.

Керівник громадської організації “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін вважає, що рішення щодо скасування аукціону легко оскаржити.

– Норми закону прописані однозначно, тому учасник без проблем зможе довести свою правоту в суді, – сказав юрист.

Менеджер по роботі з органами місцевого самоврядування ДП “Прозорро.Продажі” Олексій Мовчан, до якого Центр звернувся за коментарями, повідомив, що вперше чує про якусь помилку системи, за функціонування якої він відповідає.

– До нас ніхто не звертався з Миколаєва з претензіями щодо роботи системи. Зрозумійте, вона працює в добре налагодженому автоматичному режимі, тому збій дати не могла, – наголосив фахівець.

Виходить, що “збій дали” миколаївські чиновники. Уперше, як запевнила начальниця управління комунального майна ОДА Ольга Відіна, вони скористалися майданчиком “Прозорро.Продажі”, але коли щось пішло не так, знову вирішили вдатися до ручного режиму розподілу майна.

Колишній табір імені Шмідта став показовим прикладом вибіркового підходу чиновників Миколаївської ОДА в питаннях приватизації комунальної власності. Вперше цей об’єкт було приватизовано влітку 2015 року. Щоправда, тоді нікого з чиновників управління комімущества не збентежило, що в конкурсі брав участь лише один учасник – фірма ТОВ “Н-Авто”, яка купила колишню дитячу оздоровницю за 1 млн. 493 тисячі гривень. Можливо, причиною такої прихильності чиновників облдержадміністрації стало те, що цю фірму пов’язували з тодішнім головою Миколаївської ОДА Вадимом Меріковим.

Потім прокуратура оскаржила приватизацію цього об’єкта і через суд повернула його в комунальну власність. Однак у січні цього року управління коммайна ОДА знову запропонувало включити колишній табір до приватизаційного списку, за що депутати облради в підсумку і проголосували. Після другої “невдалої” приватизації чиновники намагаються через сесію виключити табір із приватизаційного списку. Зрештою голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко заявив, що приватизовувати об’єкт необхідності немає, а відновити його можна методом “народного будівництва”, залучивши волонтерів, активістів і бізнесменів.

Як продавали “Миколаїв”

Починаючи з 2015 року, управління комунального майна Миколаївської ОДА приватизувало через аукціон 29 об’єктів на території області. До 2018-го приватизація їх проходила за такою процедурою: чиновники готували об’єкти для внесення до приватизаційного списку, за який потім голосували депутати облради.

Потім управління підбирало фірму, яка робила оцінку майна, і після її отримання виносило його на аукціон для реалізації. На перший погляд чиновники управління суворо дотримувалися букви закону, проте найпривабливіші об’єкти чомусь потрапляли в потрібні руки.

Найпоказовішим у цьому сенсі є приватизація КП “Пансіонат “Миколаїв”, проданого управлінням коммайна у 2015 році за 7 млн. 15 тис. гривень (разом із ПДВ). Пансіонат, який розміщується на площі 1,7 га в Коблевому і складається з двох чотириповерхових спальних корпусів, їдальні та інших допоміжних приміщень загальною площею понад 5 тис. квадратних метрів, придбав депутат Миколаївської обласної ради Хасан Гемаєв від партії “Наш край”. Угоду оформили на фірму ТОВ “Торговий дім “Південний меридіан”, що належить йому.

На думку кількох директорів баз відпочинку, розташованих у Коблевому, з якими Центр поспілкувався під час підготовки матеріалу, така ціна не відповідає ринковій.

– За останні кілька років бази відпочинку, менші за розмірами, розташовані на меншій ділянці землі, продавалися в Коблевому дорожче. Наприклад, нещодавно тут придбали земельну ділянку 0,8 га без будівель за 300 тисяч доларів, а невеликий “убитий” санаторій на площі 0,7 га продали за 400 тис. доларів. Тож ціна у 318 тис. доларів за пансіонат “Миколаїв” може свідчити, що вартість була значно занижена, – переконані співрозмовники Центру, які не захотіли, щоправда, щоб їхні імена називали.

На сайтах із продажу нерухомості справді за подібні об’єкти в Коблевому просять значно більше. Так, за даними сайту нерухомості domik.ua, діючу базу відпочинку в Коблевому площею 4 тис. кв. м на площі 77 соток продають за 2,2 млн. доларів. Іншу базу в тому ж курорті, що складається з двох триповерхових корпусів, розташованих на площі 3,65 га, хочуть продати за 1,2 млн. доларів. Такі ж високі ціни за об’єкти на березі Чорного моря можна побачити і на сайті OLX.

Центр зв’язався з Хасаном Гемаєвим і попросив його прокоментувати ситуацію з низькою ціною придбаного його фірмою комунального об’єкта.

– Я цю ціну не складав. Можу тільки додати, що пансіонат був у дуже занедбаному стані. Його тричі виносили на аукціон перед тим, як я його придбав. І ще мені довелося 280 тис. гривень боргів погашати, – пояснив депутат.

Цікаво, що за два роки до приватизації, у 2013 році, КП “Пансіонат “Миколаїв” отримало від приватної фірми ТОВ “Авант Південь” на свої потреби 600 тисяч гривень як поворотну фінансову допомогу терміном на один місяць. Але вчасно її не віддало. Фірма подала до суду і виграла його, стягнувши борг і відсотки за ним. Це може свідчити про те, що пансіонат свідомо “вганяли” в борги, щоб потім можна було його дешевше придбати. До слова, згідно з Єдиним реєстром фізичних та юридичних осіб, власником ТОВ “Авант Південь” є Алла Чорноморченко, яка була депутатом Миколаївської міськради (минулого скликання) і племінницею на той момент голови Миколаївської ОДА Миколи Круглова.

Будиночок біля моря. Для мера

Ще одна “темна історія” пов’язана з приватизацією об’єкта комунальної власності також біля моря – двоповерхової будівлі площею 950 квадратних метрів, розташованої в Коблевому за адресою: вул. Корабелів, 2в. Цей об’єкт за 605 тис. гривень 2015 року придбала на аукціоні з одним учасником дружина нинішнього мера Миколаєва Катерина Сєнкевич. А вже через два роки, у квітні 2017-го, вона його позбулася, використовуючи при цьому вельми вигадливу схему. Так, у серпні 2016 року Катерина Сєнкевич разом із киянкою Ксенією Шевченко заснувала фірму ТОВ “Морето” і передала цій компанії об’єкт у Коблевому. У квітні 2017-го Сєнкевич зі складу засновників вийшла, залишивши компанії нерухоме майно. А ще через вісім місяців зі складу засновників вийшла і сама Шевченко, замість якої єдиним власником фірми став колишній віце-губернатор Одеської області Іван Чорбаджі.

Центр зв’язався з Ксенією Шевченко, щоб прояснити ситуацію з приводу спільного бізнесу з дружиною миколаївського мера, але вона відмовилася щось коментувати, повідомивши, що з Катериною Сєнкевич не знайома. Цікаво, що пані Шевченко через власну фірму ТОВ “Бізнес-інтеграл” із січня 2017-го до травня 2019 року володіла 29% часткою Центрального ринку Миколаєва. Крім того, на бізнесвумен зареєстровано ще кілька десятків підприємств.

Ми зв’язалися з Катериною Сенкевич, але дружина мера не захотіла пояснювати причину угоди.

– Це моя особиста справа, – безапеляційно заявила вона.

Можливо, таку схему було здійснено, щоб приховати реальну суму угоди. Тобто офіційно показується тільки частина коштів, які сплачуються за об’єкт, а інша – приховується. У головному управлінні ДФС у Миколаївській області пояснили, що це досить поширене явище, уточнивши, щоправда, що довести ухилення від сплати податків практично неможливо.

Олександр Сєнкевич на півроку затягнув із декларацією отриманих дружиною коштів за будиночок біля моря, показавши їх тільки в жовтні 2017 року. У декларації він вказав, що дружина заробила 650 тисяч гривень за продаж своїх прав у фірмі ТОВ “Морето”. Виходить, що, навіть згідно з офіційною інформацією, сім’я Сенкевичів заробила на операції з нерухомістю, продавши колишню комунальну будівлю на 45 тисяч гривень дорожче, ніж купила.

За версією Сєнкевича, вона перепродала нерухомість тому, що це була невдала інвестиція.

– Хотіли зробити місце відпочинку для айтішників, але підрахували потім, скільки це коштуватиме, і відмовилися від цієї ідеї, – пояснив він.

За скільки реально Сєнкевичі реалізували комунальне майно, ані Олександр Сєнкевич, ані його дружина говорити не захотіли.

Безкультурно за культурною спадщиною

Старовинну будівлю по вулиці Потьомкінській, 44а, площею 230 квадратних метрів, що перебувала в управлінні обласного комунального підприємства “Облпаливо”, було приватизовано 2016 року. Крім цього приміщення, до майнового комплексу підприємства входила одноповерхова будівля контори, столярного цеху, слюсарної майстерні загальною площею 692,6 кв. м, одноповерхова будівля гаража площею 182,6 кв. м, будівля АЗС площею 62,3 кв. м в Арбузинці, а також паливний склад і будівля вагової з навісом площею 116,3 кв. м, і гардеробна у Вознесенську.

КП “Облпаливо”, що займалося реалізацією паливно-мастильних матеріалів, за кілька років довели до банкрутства, а його майно викупила на аукціоні фірма ТОВ “ТРІАЯ”.

Влітку 2016 року чиновники браво рапортували, що завдяки конкуренції серед учасників початкова ціна комплексу зросла на 622 тис. гривень. Ліквідатором підприємства став один із власників фірми “ТРІАЯ” Олександр Ярошевський. У підсумку 3 об’єкти були куплені на аукціоні за ціною 1 млн 512 тис. гривень.

Але чи була ця ціна адекватна для трьох об’єктів нерухомості загальною площею 1283 кв. м, з них 230 квадратів розташовані в центрі Миколаєва? Наприклад, за даними сайту нерухомості domik.ua, на вул. Потьомкінській продають частину старовинної будівлі площею 57 квадратних метрів за 733 тисячі гривень. Ще одну трикімнатну квартиру під офіс у старовинному будинку на Потьомкінській площею 85 квадратних метрів пропонують за мільйон гривень.

Через два роки нові власники після купівлі пробили у фасаді будівлі новий вихід, який спотворив вигляд приміщення, зведеного ще в 19 столітті.

Як зазначено в інформації управління комунального майна, згідно з якою приміщення готували на приватизацію, будівля належить до об’єктів культурної спадщини Миколаєва. Згідно з договором купівлі-продажу, покупець має право проведення “будівельних робіт з дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини”.

Однак чиновники не відреагували належним чином на те, що новими власниками було зіпсовано зовнішній вигляд старовинної будівлі. Ба більше, у відповіді на інформаційний запит Центру начальниця управління комунального майна Миколаївської ОДА Ольга Відіна взагалі вказала, що ця будівля в жодних охоронних реєстрах не значиться. А отже, з нею можна робити все що завгодно.

Чи стане приватизація прозорою

Відповідно до положень нового закону “Про приватизацію державного та комунального майна”, який почав діяти з минулого року, всі об’єкти повинні продаватися за балансовою вартістю і обов’язково на інтернет-аукціонах.

На думку експертів ринку, з якими поспілкувався Центр, такі нововведення можуть внести більше прозорості в процес приватизації майна.

– Закон вийшов непоганий, і якщо чиновники дотримуватимуться його норм, то є всі шанси, що державне та комунальне майно продаватиметься чесно та прозоро, – розповів Центру керівник Одеської експертної групи Мінрегіону Дмитро Грабина.

Утім, якщо чиновники діятимуть по-старому, як у випадку з приватизацією колишнього табору Шмідта в Очакові, скасовуючи аукціони за надуманими приводами, то істотно змінити вже усталену практику, мабуть, навряд чи вийде.

Матеріал підготовлено за підтримки МФ “Відродження”.