29.09.2022
14:35

Активи агресора: скільки російського та білоруського бізнесу на Миколаївщині

Андрій Попов, Центр журналістських розслідувань

Понад триста миколаївських компаній мають зв’язок із Росією та Білоруссю. Загальна вартість таких активів у регіоні складає понад 30 млрд грн. Центр журналістських розслідувань дослідив, кому із них загрожує конфіскація, на які об’єкти вже накладено арешт і хто поки залишається поза увагою правоохоронців.

«Лужниківські» у Миколаївобленерго: незримі для Феміди

Змусити російських агресорів та їхніх посібників платити за численні збитки, яких вони завдали на території України, та платити не лише репараціями у невідомому майбутньому чи конфіскацією активів іншими країнами, а перш за все – власністю на території нашої держави. Це, певно, одна з тих ідей, які сьогодні об’єднують українське суспільство. Щоправда, на практиці успіхів у конфіскації російських активів ще небагато.

За даними аналітичної системи YouControl,  всього у Миколаївській області на 2020 рік було зареєстровано близько 300 компаній, що мали серед своїх бенефіціарів громадян РФ або російські компанії. Сума їхніх заявлених активів на той час складала понад 450 млн грн.

Щоправда, цей перелік не можна вважати вичерпним, адже до нього не включено ряд великих компаній, де присутність російських власників офіційно не доведена. Серед них - Миколаївський глиноземний завод та Миколаївобленерго. 

АТ «Миколаївобленерго» належить до п’яти українських обленерго, що мають зв’язок із групою VS Energy. Її часто називають «групою Бабакова» - групою компаній, яка належить до сфери впливу російського політика Олександра Бабакова. 70% акцій природного монополіста із доставки електроенергії споживачам Миколаївської області знаходиться у власності держави. Близько 9% - належить ПрАТ Рівнеобленерго, яку контролює компанія «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», ще 7,3% - ТОВ «Венчурні інвестиційні проекти». За даними ЗМІ,  за обома структурами стоїть зареєстрована у Нідерландах група VS Energy.

На офіційному сайті VS Energy стверджують, що група ніяк не пов’язана з російським бізнесом. Енергетичні активи об’єднує «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», кінцевими бенефіціарами якої значаться п’ятеро громадян ЄС: Валтс Вігантс, Віліс Дамбінс, Артурс Альтбергс (всі троє - Латвія), Олег Сізерман (Німеччина), Марина Ярославська (Німеччина).

Однак у численних розслідуваннях стверджується, що ці особи є лише номінальними власниками компанії. Зокрема, співзасновниця «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна» Марина Ярославська є дружиною уродженця Харкова Євгена Гінера. Євген Гінер – президент російського футбольного клубу ЦСКА, який перебуває під санкціями США. Двоє інших власників - Вігантс та Дамбінс, як свідчить архів документів Panama Papers, були довіреними особами Олександра Бабакова. Росіян Гінера та Бабакова називали фактичними власниками VS Energy.

Довідка: Олександр Бабаков був віце-спікером Держдуми Росії у 2007-2011 роках. Зараз є членом Совету Федерації (сенатором) від Тамбовської області РФ. 2014 року Бабаков голосував за анексію Криму. Сьогодні виступає в Совфеді із значком з літерою Z на лацкані, закликав до смертної кари для іноземних добровольців ЗСУ. Перебуває під санкціями США та ЄС, від 2018-го року – під санкціями України. Відзначимо, що на сайті VS energy засуджується російська агресія в Україні.

На думку деяких ЗМІ та експертів, у VS Energy з’явився новий бенефіціар. Так, голова комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус на початку 2021-го заявив, що частки VS Energy у Гінера та Олександра Бабакова викупив їхній третій партнер – Михайло Воєводін. Щоправда, в офіційних реєстрах ця оборудка не відображена. Можливо, тому що громадянина РФ, Ізраїлю та Словенії Михайло Воєводина, згідно з одержаною журналістами проекту «Схеми» довідкою, Інтерпол вважає «злодієм в законі» Мішей Лужниківським, очільником  ОПГ «Лужниківські».

У травні поточного року Київський апеляційний суд відмовив ДБР в арешті активів групи компаній VS Energy, пославшись на  відсутність достатньої кількості доказів. Отже,  енергетичним активом «лужниківців», зокрема, і у Миколаївобленерго, нічого не загрожує. Ба більше, група настійливо намагається посісти місце опального олігарха Жеваго у залізорудному бізнесі.

Активи Дерипаски: не тільки арештований МГЗ 

Найбільш відомий великий об’єкт, який пов’язаний із росіянами та якому загрожує конфіскація в Миколаївській області, – це глиноземний завод. Так само, як і його фактичний власник Олег Дерипаска – один з найбільш часто згадуваних російських олігархів з активами в Україні, нарівні з торговими центрами Ротенберга або банківською мережею Фрідмана.

Довідка: Олег Дерипаска входить в групу «старих» російських олігархів. Серед його  активів - група «РУСАЛ» - один із найбільших у світі виробників алюмінію, а також холдінг «Російські машини», що постачає військову техніку та озброєння. Значення продукції групи Дерипаски для російської армії складно переоцінити. Водночас Дерипаска ще в лютому виступив з поміркованою критикою «спеціальної воєнної операції», заявив, що вона відкине розвиток РФ на десятиріччя та закликав до мирного вирішення «конфлікту». Втім, це не допомогло йому запобігти посилення персональних санкцій США та ЄС.

Про те, як на МГЗ порушили майнові права українських акціонерів та використовували толінгові схеми, мінімізуючи сплату податків, Центр писав у своєму розслідуванні.

Значення Миколаївського глиноземного заводу, одного з найбільших в Європі підприємств із видобутку сировини для виробництва алюмінію,  в економіці регіону до 24 лютого переоцінити важко. Наприклад, зовнішньоторгові операції МГЗ формували значною мірою географічну структуру експорту-імпорту регіону, а співвідношення прямого імпорту та переробки давальної сировини – обсяги митних платежів та розмір дохідної частини бюджету Миколаєва.

Водночас протягом останніх років на світовому ринку панує дефіцит глинозему, через що миколаївський завод набув надзвичайного значення для фактичних власників, російської групи «РУСАЛ» Олега Дерипаски, до виробничих ланцюгів якої вбудовано МГЗ.

Зазначимо, що лише офіційні активи ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» оцінювалися у 7,4 млрд грн - це на порядок більше, ніж активи всіх інших місцевих компаній регіону, які мають російських власників. 

Власне, українські санкції були покладені на Дерипаску ще у 2016 році. Майже відразу з’явилася інформація про продаж МГЗ сировинному трейдеру Glencore (Швейцарія).  Згодом виявилося, що Олег Дерипаска зберіг фактичний контроль над важливим заводом своєї групи.

Однак формально власником ТОВ «МГЗ» є дві фірми з Аруби, крихітної офшорної країни в Карибському морі: "ГОРДАЛ ХОЛДІНГС А.В.В." та "ГАНДЕЛА ІНТЕРНЕШНЛ А.В.В.".

Можливо, тому 30 березня 2022 року Перечинський райсуд Закарпатської області  арештував корпоративні права та гроші на рахунках МГЗ у межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків і розтрати майна в особливо великих розмірах менеджментом заводу. 31 травня цю ухвалу затвердив Закарпатський апеляційний суд.

А вчора, 28 вересня, Київський апеляційний суд залишив в силі рішення Шевченківського районного суду про арешт корпоративних прав ТОВ "Миколаївський гліноземний завод", ТОВ "Гуардон Україна" та ТОВ "Компанія "Алюміній Україна". Тут вже кримінальне провадження здійснюється за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 113 («Диверсія»), ч. 1 ст. 437 («Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни») ККУ.

Втім, ще у березні 2022 році у «РУСАЛі» заявили, що тимчасово припинили виробництво на Миколаївському глиноземному заводі. З березня і по теперішній час територія заводу і навколишні землі – одні з найчастіше обстрілюваних російськими агресорами територій. 

Голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія у нещодавньому інтерв’ю визнав, що у влади немає рішення щодо майбутнього МГЗ. 

- Там дуже складна ситуація. Якщо йти в популістському форматі, то треба заарештувати та забрати, але тоді держава має знайти гроші, щоб платити зарплату кільком тисячам людей. Виторг у заводу з березня – нуль, оскільки порти не працюють і виробництво глинозему зупинено. Ще одне питання – це екологічна ситуація, слід стежити за шламовими полями. У мирний час завод коштував понад $1 млрд, а коштуватиме мінус скільки-то і просто закриється. Потрібно буде витратити гроші на консервацію шламових полів, залишаться без роботи кілька тисяч людей, це цілий мікрорайон навколо заводу. Це серйозні питання. Ми тільки почали працювати з цим активом, фінального рішення щодо нього немає, - сказав Арахамія.

При тому один з лідерів президентської політсили виключив можливість того, що МГЗ буде залишений Олегу Дерипасці.

Слід врахувати також, що спроба знайти нового власника для МГЗ буде важким завданням. По-перше, тому що технічні параметру миколаївського глинозему не задовольняють вимоги більшості алюмінієвих заводів міжнародних компаній, і виробництво буде необхідно модернізувати. А головне - всі основні родовища бокситів, сировини для глинозему, надані у довгострокову оренду, концесію тощо провідними концернами світу.

Нагадаємо, що до умовної «групи Дерипаски» у Миколаєві потрібно віднести як мінімум ще два підприємства.

Перш за все, це ТОВ «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ», який був створений для обслуговування та ремонту більшості обладнання МГЗ на відокремлених потужностях заводу. Активи СЦ «Металург» у 2020 році перевищили 232 млн грн, а прибуток – 816 млн грн.

Власником 1% ТОВ «Сервісний центр «МЕТАЛУРГ» є компанія РУСАЛ ЛІМІТЕД, яка зареєстрована на острові Джерсі, якій знаходиться в протоці Ла-Манш. Решта 99% української компанії належить "ЮНАЙТЕД КОМПАНІ РУСАЛ ІНЖИНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ ЛІМІТЕД" із кіпрською реєстрацією. 

Ще один миколаївський актив олігарха Дерипаски - ТОВ "МЕТАЛУРГ ПІВДНЯ" - більш відомий в Миколаєві та сусідніх областях, адже є власником комплексу басейнів «Водолій».

Всі 100% власності цієї фірми належать компанії "ВТТ ХОТЕЛЗ ВАН ЛІМІТЕД" (Кіпр, Нікосія), бенефіціаром якої значиться кіпріотка Марія Лоизідес.

Навіть з урахуванням численних проблем компанії, у 2020 році вона зафіксувала 20 млн грн активів, та виручку у розмірі 18 млн грн.

Готелі турецького підданого Юрія Васіна: чи буде арешт?  

Про те, що Львівський суд арештував корпоративні права мережі готелів Reikartz, стало відомо під час підготовки цього матеріалу. Мережа «Reikartz Hotel Group» налічує близько 60 готелів в Україні, і її повністю контролює бізнесмен Юрій Васін. В релізі прокуратури власника мережі називали громадянином РФ. В українських базах даних також вказували, як громадянина РФ та мешканця Москви. Однак вже після перших таких публікацій, представники компанії надали ЗМІ фото турецького паспорту Юрія Васіна, після чого змінилася інформація і в базах даних. 

У Миколаєві Юрій Васін є бенефіціаром трьох підприємств: ТОВ «ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС  «ПАРУС», ТОВ «РІВЕР ГОТЕЛЬ» і торговельне підприємство ТОВ «СВ ТЕРРА». Також до цього переліку можна долучити відомий ресторан ТОВ «СТАРГОРОД-Н», що наразі знаходиться в стані припинення.

Чи можна бути впевненими, що один з найбільш популярних у Миколаєві готелів та пов’язані з ним фірми днями опиняться у дбайливих руках АРМА? Ні.

За інформацією ЗМІ, рішення суду стосується львівського ТОВ «Рейкарц і партнери. Україна» і викликано виведенням коштів на рахунки кіпрських засновників з метою фінансування війни.

«За даними слідства, посадові особи ТзОВ, до складу якого входить мережа готелів, за вказівкою бенефіціарного власника уклали ряд формальних договорів з метою виведення коштів, здобутих злочинним шляхом, на підприємства нерезиденти, зареєстровані в Республіці Кіпр. А отриманий прибуток від діяльності готелів, зокрема у Львові, надалі спрямовувався через банківські та фінансові установи як заробітна плата для російського власника. Таким чином податки сплачувалися до державного бюджету РФ, фінансуючи війну в Україні», – йдеться в повідомленні прокуратури.

Кримінальне провадження розслідують за фактами легалізації майна, одержаного злочинним шляхом та службового підроблення (ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 366 ККУ).

Але річ у тому, що засновником миколаївських фірм є інші українські «доньки» Васіна: київська ТОВ «ІДЕНТЕХ-Україна» та дніпровське ТОВ «НКТ-СТРОЙ-ГРУП», а також декілька фізичних осіб з Миколаєва.

Таким чином, Юрій Васін контролює всі миколаївські компанії через свій основний актив: кіпрську "РЕЙКАРТЦ ХОТЕЛС ЕНД РІЗОТС (САЙПРЕС) ЛІМІТЕД". Але, оскільки львівська «Рейкарц і партнери. Україна» фігурує лише в одній з них, для арешту саме миколаївського готелю, можливо, знадобиться окреме рішення суду.

Тим більше сам готельєр не знаходиться під санкціями, хоча, за даними нового реєстру НАЗК «Війна&Санкції» мав би їх отримати як акціонер АТ "ЕАТПБанк".

Довідка: На офіційному сайті групи розміщена заява із засудженням  російської агресії: «Міжнародна мережа готелів Reikartz Hotel Group — засуджує злочинні дії Росії проти українського народу. Війна, яку розв'язав жорстокий окупант, має бути припинена. ВСІ без винятку українські землі мають бути визволені». 

У 2020 році вартість активів трьох наявних підприємств Юрія Васіна у Миколаєві, за даними Youcontrol, оцінювалася у 17,4 млн грн, а прибуток – у 13,2 млн грн. Втім, під час однієї з ракетних атак росіян будівля готелю зазнала суттєвих руйнувань, тож цінність цього активу надалі - під питанням.

Білоруський слід в степах Миколаївщини: не асфальтом єдиним

Якщо процеси арештів російських активів в Україні просуваються, хоча повільно й вибірково, то про подібні дії стосовно посібників агресора з Білорусі чути значно рідше. Були повідомлення про арешт вагонів, вантажівок, пари барж тощо. На початку вересня стало відомо про вилучення майна двох мобільних асфальтних заводів на території Миколаївської області, що належали суб’єктам господарювання Республіки Білорусь.

Як повідомили в МВС, розслідується кримінальне провадження за ч. 2 ст. 110-2 ККУ «Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України». Загальна вартість майна складає 50 млн грн.

Раніше прокуратура заявила про передання АРМА активів ще трьох асфальтових заводів, один з яких розташований у Миколаєві.

Так, у Миколаївській області розташований асфальтобетонний завод поблизу Нового Бугу, який належав ВАТ “Строительный трест №8”. Ця компанія останні роки була одним із лідерів на дорожньому ринку Миколаївщини. Лише за 2020-2021 роки фірма отримала контрактів на ремонт доріг на суму понад 900 млн грн.

Але, якщо аналізувати білоруські активи в Миколаївській області, то не можна оминути увагою найбільший з них: ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МТЗ-БЕЛАРУС-Україна» з активами на 2020 рік майже в 155 млн грн та виручкою в 90 млн грн. Засновниками компанії є державні білоруські підприємства: «Мінський тракторний завод» та «Гомсельмаш», а також миколаївська компанія ТОВ "ТЕХНОТОРГ-ДОН". Нагадаємо, остання входить до групи компаній «Техноторг», бенефіціарами якої є Ігор Калюжний та Євген Березовський.

Довідка. «Техноторг» - найбільший в Україні імпортер білоруської с/г техніки. За оцінками фахівців, контролює близько третини національного ринку агротехніки. На ресурсах компанії останнім часом посилено рекламується продукція вітчизняного та західного виробництва, а не РБ. Будь-яка оцінка російської агресії на офіційному сайті компанії відсутня. 

Нагадаємо, київська прокуратура 18 травня заарештувала 20 вантажівок та корпоративні права двох підприємств, серед бенефіціарів яких був і МАЗ, за обвинуваченням за тією ж статтею 110-2  ККУ, що і у випадку з асфальтними заводами.

Серед пари десятків дрібних власників будівельних та торгових фірм з білоруським корінням можна також виділити ТОВ «МБайсикл». IT-компанія, 90% якої належить мешканцю міста Гомель Ігору Миколаєву, мала у 2020 році понад 306 млн грн активів та виручку у розмірі майже 400 млн грн.

 «МБайсикл» спеціалізувалася на розробці мобільних додатків для iOS/Android, та програмного софту для замовників з Європі та США, її офіси працювали у кількох містах Біларусі та Миколаєві. Але вже у травні 2022 року Ігор Миколаєв в інтерв’ю зазначив, що співробітники компанії розміщені в Польщі і Грузії та відбувається релокація в Казахстан. Основним фактором для вибору країни власник назвав відсутність в Казахстані санкцій по відношенню до Білорусі.

Паливо під прицілом правоохоронців

Насправді, за даними Youcontrol, загальна сума активів всіх компаній, які зареєстровані на Миколаївщині і прямо або опосередковано пов’язані з Росією і Білоруссю, складає близько 24 млрд грн (нагадаємо, без МГЗ –  авт.).

Серед них є декілька провідних компаній регіону, які або входять до спільного з росіянами іноземного холдингу, або мають частку в російських компаніях. Після початку повномасштабної війни, зупинки портів і великих виробництв у Миколаєві через обстріли, майже всі ці зв’язки розірвані. 

Однак активи росіян в регіоні досі залишаються. Частину із них вже помітили правоохоронці. Щоправда, найбільше досягнення в полюванні на російські активи на Миколаївщині – це їхній арешт. Та й таких, тимчасових за визначенням, заходів поки небагато. 

Деякі з тих російських бізнес-мереж, що сьогодні знаходяться під арештом або ризиком вилучення в національному масштабі, представлені також і на території Миколаївщині. Приміром, у нас в області діють 11 АЗС мережі Amic Energy. У серпні вони підпали під арешт, як і інші 300 об’єктів (АЗС, складів, земельних ділянок тощо) підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА". Саме ця компанія перебрала на себе велетенську мережу АЗС російського «Лукойла» у 2016 році. Бюро економічної безпеки України стверджує, що за рахунок штучно створеної збитковості менеджери перевели понад мільярда гривень на користь компаній нерезидентів, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни РФ та товариство з Росії.

В самій компанії заперечують будь-які зв’язки з Росією, і наголошують на тому, що її власником є австрійська група AMIC ENERGY.

Чи стане конфіскація російського майна в Україні масовою?

Чотири місяці тому Верховна Рада внесла зміни до закону України "Про санкції" і тим суттєво спростила конфіскацію майна російських громадян, які сприяли збройній агресії проти України.

На переконання Віталія Шабуніна, голови правління Центру протидії корупції, тепер для конфіскації активів російських олігархів вистачить одного місяця.

- В Україні є активи путінських олігархів на МІЛЬЯРДИ доларів. Щоб їх забрати, потрібно зробити два прості кроки: РНБО вносить цих олігархів до санкційного списку (2-10 днів), а потім Мін’юст йде з позовом в антикорсуд, який конфісковує їх майно (20-30 днів).  Усе — профіт, майно цих уродів працює на армію, - написав у ФБ очільник ЦПК.

1 вересня Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про конфіскацію українських активів російського олігарха Володимира Євтушенкова. Позов до ВАКС подав Мінюст України. 

Суд встановив зв'язок між відповідачем і юридичними особами, які займаються виготовленням безпілотних літальних апаратів для російської армії. Доведено факт використання таких БПЛА під час російської збройної агресії проти України. Фінансування відповідачем збройної агресії проти України призводить до суттєвих негативних наслідків для держави й суспільства. Тому активи відповідача слід стягнути на користь держави, – сказано в рішенні ВАКС.

Конфісковано 17 земельних ділянок, квартир, нежитлових будівель і частки в низці українських компаній "Електрозавод-ВІТ" і Український науково-дослідний проектно-конструкторський і технологічний інститут трансформаторобудування із Запоріжжя, "ІТМ-Україна" і "Смарт диджитал солюшнс" із Києва. Ними Євтушенков володів через АТ ХК "Електрозавод", розташований у Москві.

Це - перше і поки єдине судове рішення про конфіскацію російських активів в Україні. 

Незважаючи на те, що збройний конфлікт, розв’язаний Росією на сході, триває вже понад 8 років, а велика війна - восьмий місяць, деякі російські активи в Україні і досі залишаються недоторканими. Частина із них весь цей час продовжувала наповнювати кишені наближених до російського президента олігархів і політиків.  Це тоді, коли Україна наполягає на їхній конфіскації та тотальному розірванні зав’язків західних союзників з росіянами. Може вже час використати ці активи і в нашій країні на відновлення зруйнованих міст і селищ?

У центрі уваги