Знищення майже трьох десятків військових кораблів, мінування акваторії, потужні удари по портовій інфраструктурі та знищення греблі Каховської ГЕС. Майже два роки російське повномасштабне вторгнення триває не тільки на суші, а й у Чорному морі. Супутникові знімки свідчать про нафтові плями, що розливаються морем, а уламки затонулих військових кораблів можуть стати постійним джерелом забруднення. Як велика війна впливає на екологію моря, досліджували Nikcenter та партнери.
Очаків. Невеличке прибережне місто, що розташоване між Одесою та Миколаєвом. У перші години повномасштабної війни росіяни завдали по ньому потужних ракетних ударів. Під прицілом опинилися військовий порт і радар. Разом із ударом – і перші жертви. Відтоді майже щодня росіяни нещадно обстрілюють місто.
Місцевий житель Олександр Громовий присвятив своє життя вилову риби. Цією справою, розповідає, захопився ще у шість років. Згодом займався промисловим виловом на траулері в океані, а близько 20 років тому разом із братом заснував бізнес.
З 24 лютого 2022 року родина Олександра залишилася без єдиного джерела доходу. Через бойові дії в Чорному морі вилов риби зупинився повністю.
«Наразі нуль, ми нічого не виловлюємо. Війна, все заміновано. Від вилову риби добробут нашої родини залежав на 150-200 відсотків. Зараз я і моя дружина живемо на невеличку пенсію. Це дуже складно», – розповідає чоловік.
Рибний промисел, сільське господарство і курортний бізнес – основні сфери діяльності жителів Очакова і сусідніх населених пунктів, розташованих на узбережжі. Бойові дії вплинули на життя кожного із них.
«Рибний павільйон на ринку раніше, три роки тому, скажімо, нараховував десь близько півтора десятки підприємців. Зараз там працює дві людини. Проходять за день троє, пʼятеро, десятеро покупців. В якісь класні, хороші торговельні дні – 15-20. Торгівлі майже немає», – ділиться Олександр.
Росіяни завдають артилерійських ударів по Очакову з території Кінбурнської коси, що є частиною Чорноморського біосферного заповідника і національного природного парку «Білобережжя Святослава». Унікальну піщану косу, яка частково розділяє Чорне море і Дніпровсько-Бузький лиман, росіяни перетворили на склад боєприпасів та місце розташування військової техніки. Лише за перший рік повномасштабної війни, за повідомленням Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, тут зафіксували 131 пожежу на понад пʼяти тисячах гектарів території.
«Наш рідний Кінбурн. Край дельфінів та пеліканів гине від полумʼя. Вже чотири місяці на Кінбурнський косі йдуть запеклі бої та вирують пожежі, які вже знищили понад 70% лісів та ґрунтопокривних рослин. Гинуть тварини, червонокнижні рослини, пожежі добираються до осель та загрожують життю місцевих жителів. Прозоре море чорніє від попелу», – так влітку 2022 року війну на Кінбурнському півострові описували місцеві жителі, які власноруч гасили масштабні пожежі.
В ніч проти 6 червня 2023 року російські військові підірвали греблю Каховської гідроелектростанції, вчинивши безпрецедентний злочин проти екології. Велика вода рушила на населені пункти Херсонської області, знищуючи все на своєму шляху.
Вже за два дні, 8 червня, узбережжя Чорного моря в Одесі перетворилося на сміттєзвалище. Будматеріали, бруд, сміття – все це принесло потоком прісної води з Херсонщини.
За даними Інституту морської біології Національної академії наук України, протягом перших 5-6 діб після підриву греблі на узбережжі Одеси спостерігалася гостра токсичність морської води. Директорка Інституту Галина Мінічева пригадує, як вже у перші дні разом з колегами фіксувала наслідки російського теракту для Чорного моря.
«Протягом перших десяти днів це було божевілля. Всі ці плаваючі острови, які ви напевно бачили на фото, всі ці прісноводні організми. Близько тижня на 1,5-2 метра у морі стояла прісна вода, це призвело до загибелі деяких організмів. Досі є проблеми (повʼязані зі знищенням ГЕС – Ред.) і будуть ще колосальний період часу», – говорить Галина Мінічева.
Влітку 2023 року в Україні відбулася конференція за участі вітчизняних та міжнародних науковців, присвячена впливу руйнування Каховського водосховища на екологію та економіку Північного Причорноморʼя. Думки експертів з приводу перспективи відбудови ГЕС розділилися, проте всі відзначають руйнівні наслідки вчиненого росіянами теракту.
«Підірвавши Каховську ГЕС, росіяни спричинили безпрецедентну екологічну катастрофу у Північному Причорномор’ї. Ними було порушено низку міжнародних угод, стандартів, правил. Дії окупантів підпадають під ознаку злочину екоциду. Зруйноване середовище існування і знищені риби, молюски, птахи, тварини, затоплено і підтоплено низку населених пунктів, порушено водопостачання, забруднено води Дніпра і Чорного моря та їх прибережні території. Забруднено та засмічено значні території, які були затоплені. Спровоковано зміну клімату постраждалої території через збільшення відкритих ділянок суші і зменшення площі водної поверхні», – охарактеризувала російський теракт Марина Захарова, науковиця Інституту ґрунтознавства та агрохімії.
Після злочину росіян на греблі Каховської ГЕС Україну відвідали члени Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни.
В ході зустрічі віце-президентка Європарламенту Гайді Гаутала зауважила: «Вторгнення Росії в Україну продемонструвало тяжкість злочинів проти довкілля протягом усієї війни; в українському законодавстві це однозначно екоцид. Питання відповідальності за ці злочини має розв’язуватися як на національному, так і на міжнародному рівні», – сказала віце-президентка Європарламенту.
Присутність російських військових кораблів у Чорному морі, поблизу українського узбережжя, була зафіксована ще до повномасштабного вторгнення. Співробітники національного природного парку «Тузлівські лимани» – єдиного нацпарку півдня України, що не був окупований росіянами, спостерігали збільшення концентрації російських військових сил.
«Перед початком війни, за два тижні, в цій частині акваторії вже було дуже багато рашистів. Тут були і підводні човни, і надводні човни. Вони вночі підходили дуже близько, використовували сонари – системи гідролокаторів на підводних човнах і військових кораблях, які вражають дельфінів», – розповідає керівник наукового департаменту природного парку “Тузлівські лимани” Іван Русєв.
Після початку повномасштабного вторгнення науковці регулярно спостерігають тіла загиблих дельфінів, яких викидає на узбережжя у «Тузлівських лиманах». Раніше на всій ділянці берега протяжністю у 44 кілометри знаходили в середньому трьох загиблих дельфінів протягом року. У 2022-му на ділянці узбережжя протяжністю 6 кілометрів, до якої мають доступ вчені, за перші півроку повномасштабної війни знайшли 52 дельфінів. Та, за оцінками науковців, у Чорному морі загинуло щонайменше 50 тисяч китоподібних від початку вторгнення до деокупації острова Зміїного 30 червня 2022 року.
«Якщо уражається акустична система сонаром, дельфін якби сліпий, він нічого не може робити. Він відстає від зграї, він не може ловити собі рибу. І через декілька днів він стає абсолютно худим, починає використовувати свій внутрішній жир, що накопичувався роками. А Чорне море, воно забруднене, і цей жир теж забруднений. Інша проблема – в здоровому тілі дельфіна є завжди віруси, і якщо імунна система падає від того, що він не може відпочити, він заражається автономно вірусами і помирає від інфекційних хвороб», – розповідає Іван Русєв.
За словами еколога, найбільшої шкоди морським організмам, як і морю загалом, завдають активні бойові дії.
«У нас Зміїний знаходиться у 50 кілометрах від нас. І там в нашому будинку, де інспектори знаходяться, під час деокупації Зміїного, було дуже потужне бомбардування. Наш будиночок тремтів від цих вибухів. Тому, коли ми кажемо про дельфінів, вони відчувають це в морі більш чуттєво, у воді в два-три рази швидший і потужніший звук. Коли деокупували Зміїний, було багато загинувших дельфінів. У той же час деокуповували «вишки Бойка» так звані, і вони горіли до останнього, до літа минулого року», – говорить науковець.
За оцінками Військово-морських сил ЗСУ, на початок повномасштабного вторгнення Чорноморський флот РФ налічував близько 80 бойових одиниць. У лютому 2024-го ця кількість вже суттєво зменшилась: 26 одиниць вже знищено, ще 15 – серйозно пошкоджено.
Частина уражених російських кораблів, що становили загрозу для українців і вже атакували мирні міста, затонула. Найвідоміший з них – знищений крейсер «Москва». У перші місяці вторгнення військові кораблі ЗС РФ настільки вільно перебували в Чорному морі, що флагман Чорноморського флоту РФ наблизився до узбережжя України на критично близьку відстань, чим і скористалися українські захисники.
«Москва» затонула 14 квітня 2022 року, як вважається, на глибині 45-50 м. Уламки знищеного крейсера, як йдеться в спільному звіті Обсерваторії конфліктів та довкілля і Екологічної мережі «Зой», ймовірно, стануть джерелом забруднення моря.
Значні нафтові плями у Чорному морі були помічені після ударів Сил оборони України по так званих «вишках Бойка» – бурових газовидобувних платформах. Їх Росія використовувала для відстежування надводної обстановки в акваторії Чорного моря.
Після потужного українського удару по платформах влітку 2022-го, розповідають науковці «Тузлівських лиманів», за тим, як вони палають, спостерігали протягом року.
Національний природний парк «Білобережжя Святослава»;
Чорноморський біосферний заповідник НАН України;
ботанічний заказник загальнодержавного значення «Філофорне поле Зернова».
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, повномасштабна війна завдала Причорноморському регіону збитків майже на 305 млрд грн. Оцінити реальну шкоду наразі неможливо через відсутність доступу вчених до моря.
«Дуже важко збирати інформацію, тому що якщо десь далеко в морі затонув літак або затонуло судно, оцінити збитки дуже важко. З часом судно ржавіє і якщо були якісь хімічні речовини на судні, ті ж нафтопродукти або паливо, вони можуть поступово виходити на поверхню і забруднювати морське середовище. Те, що ми проводимо – це спостереження короткочасних змін. По ним робити якісь прогнози на майбутнє ніхто не може. Поки в нас не буде відкритий доступ до моря, не думаю, що хтось візьметься робити якісь прогнози», – говорить начальник відділу охорони морського середовища Державної екологічної інспекції південно-західного округу України Юлія Калініна.
«Кожна знищена техніка, яка опиняється у морі, завдає непоправної шкоди. Удари по портах і терміналах – також. У морі опиняється багато нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів. Після підриву ГЕС було затоплено скотомогильники, кладовища тощо, – все це опинилося в морі. У Затоці на Одещині було знайдено у воді збудники кишкових інфекцій.
Заміновані узбережжя і страшно замінована Кінбурнська коса. Частина Чорного моря, що припадає на Україну та Румунію, має надважливе значення для відтворення морських видів, тому вплив на море буде непоправний», – узагальнює заступник голови Національного екологічного центру України Олег Деркач.
Удари по портовій інфраструктурі України почалися з першого дня повномасштабної війни і тривають досі. Ворожої атаки зазнавали порти Одещини та Миколаївщини з українським збіжжям.
4 червня 2022 року росіяни завдали потужного ракетного удару по порту «Ніка-Тера» у Миколаєві – другому за величиною зерновому терміналу України. Попри зусилля рятувальників, пожежу гасили щонайменше протягом доби.
Ціллю окупантів ставав і термінал «Евері», розташований у Миколаєві. На обʼєкті перевантажують і очищують рослинну олію, яка, зрештою, відвантажується на морські судна через причали Миколаївського морського торговельного порту. Термінал має потужність постійного зберігання 160 тис. тонн і може перевантажувати на експорт 1,5 млн тонн рослинної олії на рік. Протягом 2022 року «Евері» щонайменше двічі перебував під російським ударам.
Після жовтневої атаки на резервуари в терміналі «Евері» олія розтікалася прилеглими вулицями і, зрештою, потрапила у каналізацію. Незабаром супутникові знімки зафіксували перший викид цього забруднення з гавані суднобудівного заводу “Нібулон” у Бузький лиман – залив у Північній частині Чорного моря.
З середини літа 2023 року російські окупанти майже щоночі атакували порти Одещини. Лише за два з половиною місяці по обʼєктах випустили більше 400 дронів-камікадзе та 70 ракет.
Екологи відзначають: війна призводить до масштабного забруднення Чорного моря, яке і раніше вважалося найбільш забрудненим. Через повномасштабне вторгнення росіян в Україну йдеться про шумове, хімічне, нафтове і радіаційне забруднення, особливо в Північно-Західній частині Чорного моря.
Дії росіян у Чорному морі класифікують як екоцид. Наукові співробітники багато працюють із правоохоронцями, документуючи злочини росіян, розробляють методику доведення шкоди для екології, щоб притягнути їх до відповідальності на міжнародному рівні.
«Ми відпрацьовуємо на міжнародному рівні методику, яка дозволить нам в подальшому оцінити всю цю шкоду і потім оцінити завдані збитки цієї шкоди для того, щоб представити це на міжнародному суді. По кожному з випадків відкривається окрема кримінальна справа, яка залучається і органами поліції, прокуратури, СБУ, із залученням фахівців і експертів. Ми говоримо про екоцид – умисне завдання шкоди природному середовищу. Це не випадковість, ні, це спрямоване, умисне зазнання шкоди природному середовищу», – розповідає директор Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» Віктор Коморін.
Попри масштабні забруднення, науковці все ж відзначають і позитивний вплив бойових дій у Чорному морі на екологію. Зокрема, через мінування акваторії практично зупинилися промисловий вилов риби і судноплавство. Загибель одних морських видів, ймовірно, призвела до появи поблизу одеських берегів Чорного моря інших – зокрема, мармурових крабів, яких спостерігали після підриву греблі Каховської ГЕС і масової загибелі мідій.
Водночас, вважають екологи, Росія має понести покарання і за недотримання підписаних нею документів, зокрема, Конвенції про захист Чорного моря, і за умисну шкоду, якої завдає екології України.
Досліджували Nikcenter та партнери:
Текст: Олег Оганов, Олеся Борейко
Дизайн: Олександр Сіделєв
Фото: Юрій Кошковський
This article was developed with the support of Journalismfund Europe.
Використання матеріалів сайту дозволено лише за умови посилання (для електронних видань - гіперпосилання) на сайт NIKCENTER.