100 мільйонів без конкуренції: як «ламали» закупівлі вугілля на Миколаївщині та Одещині

На півдні України закупівлі вугілля для шкіл і лікарень проходять за двома різними сценаріями. В Одеській області переважать тендери з одним учасником, який фактично визначав ціну вугілля. У Миколаївській у закупівлях через Прозорро.Маркет беруть участь кілька компаній. Однак дешевші пропозиції тут регулярно відхиляються.

Nikcenter проаналізував 243 закупівлі вугілля та вугільних брикетів, проведених у Одеській та Миколаївській областях протягом минулого опалювального сезону. Очікувана вартість закупівель понад восьми тисяч тонн вугілля склала близько 105 мільйонів гривень.

 Вугільні рекорди Кривого Озера

Тендер у Кривому Озері на Миколаївщині 20 березня побив одразу три рекорди опалювального сезону на півдні України. Це – найбільша разова закупівля вугілля в Одеській та Миколаївській областях: 700 тонн за 10,07 мільйонів гривень. Переможець – наймолодший постачальник палива, щонайменше у південних областях. Зрештою, саме тут Nikcenter виявив найвищу ціну за вугілля марки ДГ 13-100.

Формально відділ освіти Кривоозерської селищної ради дотримався усіх вимог до публічних закупівель. Вугілля придбано через Прозорро.Маркет за процедурою запиту пропозицій постачальників (ЗПП). У торгах брали участь сім компаній.

Проте освітяни відхили шість дешевших пропозицій та уклали угоду з ТОВ «ПАЛИВВУГІЛЛЯ СТАНДАРТ».

Переможець був зареєстрований у Києві у грудні 2025 року зі статутним фондом 60 тисяч гривень. Засновник, він же – єдиний власник, він же – директор та головний бухгалтер фірми – мешканець столиці Андрій Лузан. Кількість працівників на 31 грудня 2025 року, за інформацією аналітичної системи  YouControl складала лише одну особу. Попри скромні стартові умови, Андрій Лузан спромігся за три місяці здобути бюджетних замовлень на 30 мільйонів гривень.

Для шкіл та дитсадків Кривого Озера придбали довгополум’яне-газове вугілля (марка ДГ) діаметром від 13 до 100 мм за ціною 14 390 гривень за тонну з ПДВ. Це – найвища ціна в Одеській та Миколаївській областях.

Якщо брати до уваги лише формальний висновок конкурсного комітету, то «успішний успіх» вугільного новачка доведеться пояснювати поступливістю конкурентів. Шість інших учасників тендеру нібито «не підписали договір на умовах, визначених замовником». Це могло коштувати бюджету Кривоозерської громади переплати до чотирьох мільйонів гривень.

Як приборкати конкуренцію

Як виявилося, відділ освіти Кривоозерської селищної ради вирішив, що шість із семи учасників закупівлі відмовилися від підписання договору через ненадання ними додаткових документів. Перш за все, йдеться про завірені мокрою печаткою копії сертифікату генетичних, технологічних та якісних характеристик, виданого держекспертизою виробнику вугілля. 

За умовами тендеру, на це відводився обмежений термін – одна доба. Як результат, контракт здобуло ТОВ «ПАЛИВВУГІЛЛЯ СТАНДАРТ» з найдорожчою пропозицією. Різниця між найменшою та найбільшою запропонованою ціною учасників – близько 4,4 мільйона гривень.

Це – найбільш яскравий, але типовий приклад того, як контролюють результат закупівель через Прозорро.Маркет. Адже за регламентом Prozorro.Маркет замовник не має права вимагати додаткових документів від учасників — їх перевіряє адміністратор каталогу. Замовник скорочує строки проведення закупівлі, але його роль обмежується порівнянням цін учасників.

Nikcenter детально дослідив великі закупівлі вугілля, що відбулися протягом жовтня 2025 – березня 2026 року у Одеській та Миколаївській областях, де очікувана вартість складала понад 500 тисяч гривень. Як виявилося, у двох областях бюджетники практикують дві різні схеми закупівель. Але результат схожий – приборкання «зайвої» конкуренції.

На Миколаївщині 79% «вугільного бюджету» провели через Прозорро.Маркет за процедурою запиту пропозицій постачальників. З усіх 13 великих закупівель вугілля у Миколаївській області, які відбулися через Прозорро.Маркет, лише в одній контракт отримав учасник, який запропонував найменшу ціну. До речі, саме в цій угоді між Центром фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти Снігурівської міськради ми зустріли й найменшу ціну – 9 999 грн/тонна за вугілля сорту Г (Г2).

В усіх інших закупівлях замовники відхиляли дешевші пропозиції з посиланням на відмову від підписання договору. Там, де в рішеннях конкурсного комітету надані пояснення, йде мова про ненадання тих самих додаткових документів, яких наче б і не мало бути під час закупівель через Прозорро.Маркет.

За оцінкою DOZORRO TI Ukraine, відхилення дешевших пропозицій через вимоги додаткових документів зустрічається у половині закупівель вугілля на Прозорро.Маркет.

«Це нівелює конкуренцію, ускладнює доступ на ринок добросовісних учасників ринку та підриває саму логіку використання електронного каталогу як швидкого і прозорого інструменту закупівель», – вважають експерти DOZORRO.

У результаті, фактична вартість договорів на Миколаївщині, укладених за процедурою запиту пропозицій постачальників через Прозорро.Маркет, на 15-20% більша за пропозиції відхилених учасників конкурсу. Загалом на 13 досліджених закупівлях потенційна переплата склала близько восьми мільйонів гривень.

В Одеській області 69% фінансування освоїли на закупівлях за процедурою відкритих торгів з особливостями. В абсолютній більшості в них брав участь один-єдиний учасник, який ставав переможцем. Середня кількість учасників на відкритих торгах – 1,1. До того ж, половина витрат на вугілля на Одещині припала на двох пов’язаних постачальників. 

За таких умов навіть не дивує, що економія під час цих відкритих торгів склала менше 1% від очікуваної вартості, у середньому – близько 50 00 гривень. Разом із концентрацією одеського ринку публічних закупівель це дозволяє припустити, що ціни відкритих торгів  можуть повністю диктувати обрані постачальники.

Проте в одеських та миколаївських замовників залишається популярною стара-добра схема подрібнення закупівель задля укладання чиновниками прямого договору без конкурсних процедур. 

Як відомо, у 2025 році планка допорогових закупівель для товарів становила 100 тисяч гривень. Можливо, це стало причиною того, що у 10% закупівель минулого року очікувана вартість була встановлена на рівні від 99,5 тисяч гривень до 100 тисяч гривень. Особливо відзначилися ЦПСМД Білгород-Дністровської районної ради та Центральна районна лікарня Саф’янівської сільради Ізмаїльського району, які провели закупівлі вугілля без використання електронної системи на 99 999,9 гривень.

Половина фірм з ТОП-10 постачальників вугілля створені менше року тому

Половина фірм з рейтингу 10 найбільших постачальників вугілля для бюджетних закладів південних областей зареєстровані менше року тому. На долю «новачків» припадає половина від усієї вартості закупівель минулого опалювального сезону: 47 мільйонів гривень.

Левову частку одеських тендерів виграли дві компанії-близнюки, які різняться лише кодом ЄДРПОУ, але з однаковою назвою: ТОВ «Торгівельна компанія «Облпаливо». Ба більше, обидві компанії зареєстровані по сусідству: офіси 204 та 202 у будинку №115 по вулиці Чорноморського козацтва. Але одна з них діє від 2017 року, а друга – створена у листопаді 2025 року.

«Молодша» ТК «Облпаливо» на пару з ФОП Дмитро Старостенко, який є її власником та директором, посіла перше місце у рейтингу з результатом 22,83 млн грн. Друге місце – у «старшої» ТК «Облпаливо» з результатом 22,42 млн грн. Власницями компанії є дві одеситки, Олена Ємельяненко та Дар’я Руденко. 

У минулому Олена Ємельяненко була партнером мешканця Британських віргінських островів Рікардо Васкуеза у фірмах «Одессаборд» та «Бізнес Буд». Саме Рікардо Васкуеза тривалий час був бенефіціаром ПрАТ «Виробниче об’єднання «ОБЛПАЛИВО», яка займала провідні позиції на ринку держзакупівель вугілля на Одещині.

Компанії-тезки жодного разу не вступали у конкуренцію між собою. Вони отримували контракти під час відкритих торгів, де були єдиним учасником. До того ж, обидві виступали посередниками – перепродавали бюджету вугілля від гуртовика – ще одного одеського ТОВ «ТД «СХІДМАРКЕТ».

На третьому місці – пара пов’язаних новачків з Херсонщини: ТОВ «ДЕЛЬТА-ЕКО» та ТОВ «ЕКО-ПАЛИВОПОСТАЧ». Перша існує три місяці, друга – сім місяців. Мешканець села Тягинка Бериславського району Ігор Цьомка успішно поєднує  функції власника та директора обох фірм. За короткий час він виграв тендерів на 12 мільйонів гривень на постачання вугілля бюджетним установам Миколаївщини.

Ще одному талановитому новачку, столичному ТОВ «ПАЛИВВУГІЛЛЯ СТАНДАРТ» Андрія Лузана вдалося продати вугілля на 10 мільйонів освітянам Кривого Озера.

Ще два новачка у першій десятці постачальників вугілля – ПП «Мрія Альянс Трейд» (2,65 млн грн) та ТОВ «ВУГЛЕТРЕЙД ГРУП» – (1,96 млн грн), налічують менше року від свого заснування.

Таким чином, на півдні України склалася парадоксальна ситуація: попри більшу кількість конкурентів на закупівлях, ціни на вугілля на Миколаївщині – вищі. Фактично в обох областях замовники практикують обмеження конкуренції на вугільних тендерах, використовуючи для цього нові або випробувані часом схеми. Бюджетам місцевих громад та власне платникам податків така «схемотворчість» посадовців та продавців вугілля обходиться в мільйони гривень під час війни.