50 мільярдів євро – саме стільки протягом чотирьох років має отримати Україна від Європейського Союзу в рамках програми Ukraine Facility. Більша частина коштів передбачена на пряму підтримку українського бюджету, відновлення та реконструкцію України. Журналісти Nikcenter проаналізували закупівлі, профінансовані європейськими донорами в Миколаївській та Одеській областях, та зʼясували, як місцеві чиновники розпоряджаються цими коштами.

Регламент програми Ukraine Facility Європейський парламент затвердив на початку 2024 року. Згідно з документом, Україна має отримати передбачені кошти – загалом 50 мільярдів євро – до січня 2028 року включно. 

Зокрема, із цієї суми 38,27 мільярдів мають бути направлені для прямої підтримки державного бюджету України: 33 – у якості пільгових кредитів, ще 5,27 млрд євро – у вигляді грантів. 6,97 млрд євро за рахунок Ukraine Facility мають поповнити інвестиційний фонд – для приватних та державних компаній України. Решту – 4,76 млрд євро – мають направити на технічну та адміністративну підтримку українського Уряду, що включає базові реформи. 

Програма покликана допомогти Україні з фінансуванням відбудови, модернізації та реформування на шляху до членства у Європейському Союзі.  

Більшу частину передбачених коштів Україна зможе отримати лише за умови виконання індикаторів, що містяться у Плані для Ukraine Facility – документі, в якому визначені ключові реформи та заходи для сприяння вступу України до ЄС. Загалом йдеться про виконання 69 реформ, серед них, – боротьба з корупцією та відмиванням коштів, управління державними фінансами, судова система та інші.

Згідно з Планом, Україна, аби отримати європейські кошти, має виконати велику роботу. Для прикладу, має бути створена ефективна система боротьби з відмиванням грошей. А ще – зміцнено спроможність і незалежність ключових антикорупційних установ, створено професійну державну службу без «кумівства» і корупції тощо.

Натомість Євросоюз надасть Україні пільгові кредити та інвестуватиме в агропромисловий та енергетичний сектори, транспорт, бізнес та людський капітал. Європейські інвестиції, зокрема, передбачають покращення доступу до безпечної і якісної освіти, придбання медичного та лабораторного обладнання, відновлення і розбудову пошкодженої та зруйнованої соціальної інфраструктури. Водночас проєкти, що реалізовуються в рамках програми Ukraine Facility, часто співфінансуються за рахунок коштів з місцевих бюджетів. 

У випадку невиконання показників Плану, Україна відповідно недоотримує мільярди євро. Так сталося і влітку цьогоріч, у розпал спроби знищити незалежність антикорупційних органів. Тоді Єврокомісія скоротила транш для України на 1,5 мільярда євро через невиконання трьох реформ, що повʼязані з децентралізацією, реформуванням АРМА та відбором суддів до Вищого антикорупційного суду. Тепер Україна просить Євросоюз відтермінувати ще щонайменше 11 реформ, зокрема, що стосуються державного управління та судової системи.

Вже надані Україні кошти можуть також вимагати повернути – наприклад, якщо Державна аудиторська служба, яка моніторить закупівлі в рамках програми Ukraine Facility, сформує висновок про розтрату цих грошей за завищеними цінами. За словами експертів із закупівель, випадки виявлення завищених цін за рахунок європейських коштів уже були зафіксовані. Перевірку закупівель в рамках програми Ukraine Facility додатково здійснюють міжнародні аудитори.

Здавалося б, мільярди євро міжнародної допомоги, надані Україні під час великої війни, за умови трансформації та ефективної боротьби з корупцією, мають використовувати максимально ефективно і прозоро. Nikcenter дослідив закупівлі на Миколаївщині та Одещині в межах програми Ukraine Facility, зокрема, наданих Європейським інвестиційним банком. У них ми знайшли численні потенційні переплати, підрядників, що фігурують у кримінальних провадженнях та критичних публікаціях медіа чи новостворені фірми без досвіду, а також порушення встановлених термінів виконання робіт.

Найвагоміші контракти, які фінансуються із залученням коштів Ukraine Facility та кредитів Європейського інвестбанку, припали на Одеську область. Найбільші підрядники також мають одеську прописку.

На перше місце в освоєнні європейських кредитів вийшов одеський консорціум «АВІС». Створений влітку минулого року, він одразу отримав три великі контракти за рахунок коштів ЄІБ, загальною вартістю 432,5 млн грн. До цього здобутку можна додати 175,3 мільйона гривень – контракт одного з двох засновників консорціуму, ТОВ «Інж-Строй».

Але найбільшим підрядником саме Ukraine Facility стала одеська компанія «Євроспецмонтаж», контракт якої на реконструкцію Біляївського ліцею №3 «важить» 155 млн грн. Зауважимо, що всі чотири власники компанії зареєстровані в окупованих містах Донбасу.

Великі суми на «європейських» контрактах, понад сто мільйонів гривень, також отримали: ТОВ «Екстер’єр-Дизайн»  (220,5 млн грн), ПРАТ «РБД «ОДЕСГОЛОВПОСТАЧ» (155,4 млн грн), ТОВ «СПК «Флагман» (144,6 млн грн), ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» (139,8 млн грн), ТОВ «Буд-Марка» (136,5 млн грн).

На Миколаївщині три найбільш вагомі контракти Ukraine Facility розділили між собою три компанії. ТОВ «Нікопольська-СТК» з Дніпропетровської області будує укриття у Михайлівському ліцеї за 46,6 млн грн. Добре відома у Миколаєві будівельна компанія «Житлопромбуд-8» – ремонтує госпіталь ветеранів війни за 45,5 мільйонів. А скандально відома «Перша українська будівельна» отримала контракт на 43,7 млн грн на будівництво шкільного укриття. Окремо слід згадати два великі дорожні контракти ТОВ «Ростдорстрой» на 298,7 мільйонів гривень коштом Європейського інвестиційного банку у Миколаївській області.

Європейська підтримка, зокрема фінансова, безумовно, є життєво необхідною для України. З огляду на це, а також – на корупційний тягар на репутації країни, було б доцільним максимально прозоре та ефективне використання коштів Євросоюзу. Особливо, якщо згадати, що основну  частину отриманих коштів доведеться повертати.

На жаль, тендери, що проводяться за фінансуванням Ukraine Facility або Європейського інвестиційного банку, потерпають від тих самих проблем, що і всі інші.

По-перше, йдеться про традиційно низький рівень конкуренції на закупівлях. Середня кількість учасників на «європейських» тендерах – 1,41. Для порівняння: за даними модуля bi.prozorro, середня кількість учасників у будівельних тендерах в Одеській та Миколаївській областях – 1,38. Різниця мінімальна.

По-друге, порушення з боку замовників під час проведення тендерів. З боку Держаудитслужби (ДАСУ) вже є претензії до 40% закупівель у Одеській та Миколаївській областях. У десятьох випадках аудитори взагалі вимагають скасування результатів тендерів.

До речі, тут беззаперечним «лідером» виявилося управління капітального будівництва Одеської міськради. Долю семи укладених ним контрактів, які фінансуються коштом ЄІБ, наразі вирішують у судах.

Втім, найбільше претензій аудиторів стосуються відповідності умов конкурсу вимогам Рамкової угоди між Україною та Євросоюзом. Зокрема, за умовами угоди, у тендерах, які відбуваються з використанням коштів Ukraine Facility, країни виробництва придбаних товарів та обладнання, а також реєстрації самих підрядників і постачальників, мають бути «прийнятними» для Євросоюзу.

На сторінках закупівель у Prozorro збережено декілька прикладів листування між аудитслужбою та замовником, під час яких стає відомо: уповноваженні особи не знали, що для фінансування закупівлі використовуються кошти Ukraine Facility.

Лише після того, як замовників зобов’язали точно вказувати у плані закупівель джерело бюджетного фінансування, а Prozorro запровадило автоматичні критерії, кількість таких суперечок зменшилася.

Адвокатка у сфері захисту економічної конкуренції та публічних закупівель Тетяна Руденко нагадує, що Україна досі не внесла зміни до законодавства, що мали б виключити більшу частину згаданих проблем.

Окремо слід згадати затягування робіт та зриви термінів контракту. Проведений Nikcenter аналіз інформації на Prozorro показав, що у 27% випадків завершення робіт перенесено на пізніші строки. У п’яти випадках досі не завершені контракти, які за умовами тендеру мали б бути закриті ще минулого року. 

Попри використання коштів європейських партнерів для фінансування великих будівельних проєктів на Миколаївщині та Одещині, переважна більшість таких закупівель супроводжувалась численними зауваженнями як до обраних підрядників, так і до запропонованих ними кошторисів.

Загалом Nikcenter зібрав дані про 61 закупівлю з будівництва, капітальних ремонтів та реконструкції у двох південних областях загальною вартістю понад 3,1 мільярда гривень. У 21 закупівлі мільйонні підряди отримали компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях. Ще у 41 випадку чиновники підписали угоди із підрядниками, що були згадані в антикорупційних розслідуваннях та критичних публікаціях медіа, переважно – через завищені ціни у кошторисах.

До числа підрядників з «корупційним шлейфом» увійшло ТОВ «Будівельна компанія «Комфорт Буд». На початку 2024 року фірма отримала підряд на 21,7 млн грн, профінансований в межах проєкту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України». На замовлення відділу капітального будівництва, ЖКГ і комунального майна Авангардівської селищної ради Одещини підрядник мав збудувати адміністративно-господарські споруди комунального закладу «Центр безпеки громадян». 

Згідно з інформацією в системі Prozorro, роботи мали бути виконані ще до 20 грудня 2024 року. Втім і досі, станом на вересень 2025-го, вони не були завершені. За цей час замовник і підрядник 13 разів вносили зміни до угоди.

За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Будівельна компанія «Комфорт Буд» фігурує у кримінальному провадженні Головного слідчого управління Нацполіції та Офісу генпрокурора, у якому слідчі називають її компанією «з явними ознаками фіктивності».

Згідно з матеріалами справи, протягом 2021-2024 років посадові особи ТОВ «БК «Комфорт Буд» і ТОВ «ВБФ «Олександр» уклали ряд договорів з державними та комунальними установами на загальну суму близько 60 млн грн. Зокрема, згадується і замовлення, отримане «Комфорт Будом» від Авангардівської селищної ради.

Слідчі встановили, що компанія не могла виконувати будівельні роботи, оскільки у неї відсутні дані щодо придбання товарів, будівельних матеріалів та підрядних робіт, необхідних для забезпечення виконання зобовʼязань по договорах. Однак одеські чиновники, які зловживали своїм службовим становищем і прагнули одержання неправомірної вигоди, залучали її до виконання будівельних робіт за рахунок європейських партнерів. Відтак, не дивно, що підряд, який мали завершити менше ніж за рік, виконують вже майже вдвічі довше.

Ще одна угода, в якій викликають запитання і репутація підрядника, і якість та терміни виконання робіт, – щодо капітального ремонту харчоблоку Окнянського опорного ліцею на Одещині. Підряд на 18,3 млн грн отримало столичне ТОВ «БТК Плюс». Втім, оголосивши закупівлю, сам замовник – відділ освіти, молоді та спорту Окнянської селищної ради – не знав, що використовує кошти Євросоюзу у межах програми Ukraine Facility. Дізнались про це лише після початку моніторингу закупівлі Держаудитслужбою.

Згідно з даними у Prozorro, роботи мали завершити до 27 грудня 2024 року. Однак зміни до договору вносили вже чотири рази – востаннє його термін дії продовжили до 31 грудня 2025 року. Хоча, судячи з соцмереж ліцею, 11 вересня цього року його учні почали повноцінно харчуватися в новому харчблоці.

Наразі цю закупівлю розслідує теруправління Бюро економічної безпеки. Згідно з матеріалами справи, слідство вважає, що ТОВ «БТК Плюс» ще наприкінці 2024 року отримало 12,9 млн грн в межах договору завдяки внесенню до актів виконаних робіт відомостей, що не відповідали фактично виконаним. Відтак, детективи БЕБ підозрюють чиновників та підрядника у розтраті і привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

Третім за обсягами фінансування з використанням інструменту Ukraine Facility є публічний інвестиційний проєкт «Нова українська школа» (НУШ). Європейська допомога використовується, передусім, для закупівлі мультимедійного обладнання (зокрема, інтерактивних дошок), а також меблів та засобів навчання для кабінетів природничих наук.

«У 2025 році державні закупівлі для Нової української школи (НУШ) реалізуються в межах фінансової підтримки Європейського Союзу за програмою Ukraine Facility (2024–2027). Саме завдяки фінансовій допомозі ЄС у рамках Ukraine Facility було передбачено кошти на закупівлю обладнання для навчальних кабінетів у бюджеті України на 2025 рік»,  — з офіційних роз’яснень щодо процедур закупівель МОН.

Загалом в Одеській та Миколаївській областях у 2025 році проведено та оголошено у Prozorro 146 закупівель мультимедійного обладнання для закладів середньої освіти з використанням та за правилами Ukraine Facility. Їхня загальна вартість становить 54,1 млн грн.

До цієї суми слід додати ще пів сотні закупівель на 10,2 млн грн, де замовники прописали, що закупівлі відбуваються за рахунок освітньої субвенції для «Нової української школи». Але з невідомих причин у цих закупівлях відсутня згадка про Ukraine Facility. Зокрема, це позбавило замовників та постачальників обов’язку дотримуватися додаткових вимог.

135 закупівель відбулися за процедурою запиту цінових пропозицій, часто – з використанням електронного каталогу Prozorro Market. Лише у 22 випадках замовники провели відкриті торги. Ще у 38 випадках були укладені договори без використання електронної системи.

Саме тут ми бачимо найвищий рівень конкуренції під час закупівель з використанням європейських кредитів: у середньому на закупівлі зʼявилися 2,4 учасника. Найбільше – 12 учасників – залучили до конкурсів у Березнегуватській селищній раді під час придбання 10 комплектів інтерактивних дошок.