«Не отримували звернень»: громада на Миколаївщині за понад два роки великої війни витратила на оборону 3 тисячі гривень

Березанська селищна рада Миколаївської області за час повномасштабної війни виділила на фінансування Сил оборони 25 тисяч гривень, із яких витратила лише 3100 грн на господарчі товари. У той же час витрати на оборону в інших об’єднаних територіальних громадах області сягають десятків мільйонів гривень.

Про це йдеться у статті Nikcenter “Від мільйонів до нуля: скільки громади Миколаївщини виділяють на Сили оборони”.

Журналісти звернулися до всіх міських, селищних і сільських рад Миколаївської області із запитами про обсяги фінансування потреб Збройних Сил України, територіальної оборони та добровольчих формувань. Із 52 територіальних громад відповіді надали 35. Єдиною із них громадою, що від 24 лютого 2022 року не надавала фінансову допомогу військовим, виявилася Березанська селищна рада.

Як повідомив селищний голова Валерій Хоміцький, громада не отримувала жодних звернень від військових, відтак – і не виділяла грошей на їхні потреби із місцевого бюджету.

З початку повномасштабного російського вторгнення Березанська селищна рада спромоглася лише забезпечити  місцеве ДФТГ – добровольче формування територіальної громади – приміщенням та облаштувати для нього кімнату. На фінансування потреб добровольців в бюджеті за майже 2,5 роки передбачили усього 25 тис. грн, із яких по факту витратили 3100 грн на господарчі товари.

У закупівлі ж амуніції та обладнання для захисту території України від ворога у Березанці покладаються лише на Міністерство оборони.

«Обладнання для ЗСУ та ДФТГ за рахунок коштів місцевого бюджету не закупалося. Закупівлі для ЗСУ та ДФТГ здійснює безпосередньо Міністерство оборони», – повідомив у відповіді на запит селищний голова Хоміцький, який торік щомісяця до посадового окладу отримував премію у розмірі 110%, 50% надбавки за високі досягнення, матеріальну допомогу на оздоровлення, надбавки за ранг і вислугу років.

Найбільше серед сільських і селищних рад області на оборону витратила Синюхино-Брідська сільська рада – понад 26 мільйонів. На другому місці – Коблівська сільська рада, яка від початку повномасштабного вторгнення перерахувала на потреби війська 19,4 млн грн. На третьому – Мішково-Погорілівська сільрада із 13,4 мільйонами на оборону. Трохи менше перерахували Шевченківська сільська і Єланецька селищна ради – по понад 11 мільйонів гривень.

Крім Березанської селищної ради, найменше коштів на оборону у своїх бюджетах передбачили Софіївська та Благодатненська сільські ради – по 530 та 658 тисяч гривень відповідно. Менше мільйона витратили також Сухоєланецька та Інгульська сільські ради.

Від 1 до 3 мільйонів на Сили оборони виділили Дорошівська, Первомайська, Радсадівська, Нечаянська, Куцурубська, Мостівська і Вільнозапорізька громади. До 10 мільйонів – Костянтинівська, Новомар’ївська, Веснянська, Воскресенська, Прибужанівська і Казанківська громади Миколаївської області. Ще дві сільські громади – Врадіївська та Чорноморська – відмовили у наданні такої інформації.

Детальніше про обсяги фінансування Сил оборони на Миколаївщині читайте у публікації “Від мільйонів до нуля: скільки громади Миколаївщини виділяють на Сили оборони”.

Раніше Nikcenter у матеріалі «Від «мінімалки» до 150 тисяч» писав про те, які зарплати, премії і додаткові виплати отримували керівники інших обʼєднаних територіальних громад Миколаївської області під час війни.