Фірма дружини судді Чванкіна під час війни придбала у США житло за 300 тисяч доларів

Київський районний суд Одеси очолював рейтинг інформаційної відкритості судів, а під час повномасштабної війни публічно допомагає українським воїнам, збираючи і передаючи кошти для купівлі необхідного обладнання. Про цю допомогу суд звітує на своїх сторінках, а його голова Сергій Чванкін хвалиться журналістам в інтервʼю. Nikcenter разом із колегами у США зʼясували, що у той самий час, в розпал великої війни, компанія дружини голови суду купує у Сполучених Штатах коштовну нерухомість, про яку її чоловік вже, схоже, воліє мовчати.

Ближче до голлівудських зірок – подалі від війни  

«Я завжди так робив і буду робити, якщо якесь майно буде відчужуватися чи ми будемо приймати, завжди його будемо декларувати, як потрібно, в своїй декларації». Так голова Київського міського районного суду Одеси Сергій Чванкін переконував Вищу кваліфікаційну комісію суддів, що оцінює відповідність суддів займаній посаді. у своїй доброчесності під час співбесіди.

Тоді, у 2019 році, ВККС отримала звернення від громадськості щодо ймовірно незаконного збагачення судді. Його родина проживала у великому маєтку в Одесі вартість якого оцінювали у мільйон доларів, офіційно записаному на тещу-вчительку. Декларації судді перевіряло Нацагентство з питань запобігання корупції, а НАБУ розслідувало, чи мали кошти родичі судді на придбання дорогого майна. Та, зрештою, порушень антикорупційні органи не виявили.

Вже під час повномасштабної війни, у 2023 році, вони знову отримали привід проаналізувати численні статки родини Чванкіна. Цього разу нове майно судді знаходиться далеко за межами України, а угода з його придбання проходила через приватну фірму.

Журналісти Nikcenter разом із журналістом-розслідувачем зі США Ендрю Лереном з’ясували: дружина судді Чванкіна відкрила у Штатах приватну компанію, на яку записала коштовну нерухомість, розташовану на Південному Сході Флориди на узбережжі океану. Як свідчать дані з американського реєстру юридичних осіб, 13 лютого 2023 року одеситка Неллі Голубєва зареєструвала у штаті Флорида компанію Ocean Project 828 LLC. Вже за місяць, 13 березня 2023-го, ця компанія придбала кондомініум за 310 тисяч доларів – понад 12 мільйонів гривень.

Так виглядало житло, придбане фірмою Неллі Голубєвої, на момент його продажу. Просторі світлі кімнати, велика кухня і тераса. За вікном – дивовижний пейзаж сонячної Флориди, водойма і пальми.

Кондомініум – єдиний житловий комплекс, який включає земельну ділянку і розташовану на ній будівлю. Подібно до квартир, оселі тут перебувають у приватній власності, а територія комплексу – у спільному користуванні власників житла.

У їхньому розпорядженні – просторий двір, басейн із підігрівом, зона барбекю, тенісний корт і, як пишуть місцеві ріелтори, «ультрасучасний» тренажерний зал.

Із оголошення з продажу нерухомості відомо, що кондомініум Чванкіна має, зокрема, дві спальні та дві вбиральні, а з великих вікон їхньої оселі відкривається вид на океан. Поряд із оселею розташовані пляжі, іподром, казино та набережна «Голлівуд». Власники яхт можуть розмістити їх неподалік, на пристані.

Щороку утримання спільної території, зокрема тенісних кортів, газону і басейну, може обходитись родині Чванкіна додатково у 6 тисяч доларів.

Тиша у декларації

Звітуючи перед НАЗК і суспільством про свої статки, у березні 2024 року голова Київського районного суду у своїй декларації повідомив, що його дружина стала власницею американської компанії Ocean Project 828 LLC. А от про нерухомість, записану на цю компанію, Сергій Чванкін забув.

Офіційно доходи родини Сергія Чванкіна і Неллі Голубєвої – більш ніж пристойні. За перший рік війни подружжя заробило майже 10 млн грн. Поповнили сімейний бюджет навіть державні 7,5 тисяч гривень єПідтримки, отримані Неллі Голубєвою. Того ж року родина Чванкіна задекларувала великі заощадження: понад 180 тисяч доларів, 215 тисяч євро і майже 1,5 мільйони гривень.

Попри такі високі доходи і чималі збереження, залишається питання за які ж кошти було придбано кондомініум у Флориді. Судячи з документів, для придбання нерухомості компанія Неллі Голубєвої не брала кредит у банку, а використовувала власні кошти.

У 2023 році, коли фірма дружини Чванкіна придбала майно у США, її заощадження змінилися не суттєво і склали 164 тисячі доларів, 170,5 тисяч євро і 1,8 мільйони гривень. Натомість дохід подружжя зріс до 12,5 мільйонів гривень за рік. Отже, задекларованих заощаджень не вистачило б на придбання нерухомості вартістю у 310 тисяч доларів.

Із запитанням про походження коштів, за які було придбано житло у Флориді, а також відсутність його у декларації, Nikcenter звернувся до голови Київського райсуду Сергія Чванкіна, однак на момент публікації матеріалу відповіді не отримав.

Після публікації розслідування суддя Чванкін повідомив редакції Nikcenter, що кондомініум у США компанія його дружини нібито придбала в іпотеку. Однак відповіді на питання, направлені редакцією у запиті до публікації матеріалу, суддя уникнув. 

«Зазначаю, що вказана квартира придбана компанією OCEAN PROJECT 828 LLC за кредитним договором, укладеним строком на 30 років з переданням даної квартири в іпотеку. На теперішній час вищевказаною юридичною особою укладено договір оренди вказаної квартири з метою погашення відсотків за кредитом та тіла кредиту за рахунок орендних платежів», – йдеться у листі голови суду.

За словами медіаюриста «Платформи прав людини» Євгена Воробйова, практика оформлення права власності на приватні компанії зустрічається серед українських посадовців нерідко.

«Відомі випадки, коли фірму реєструють за адресою нерухомості, і формально ця нерухомість використовується в господарській діяльності, а отже, обовʼязку її декларувати не виникає. Однак якщо суддя не доведе, що нерухомість використовується у господарській діяльності цієї фірми, НАЗК може ініціювати перед НАБУ внесення відомостей до ЄРДР за ст. 366-2 КК України, тобто декларування недостовірної інформації», – пояснює юрист.

Багаторічний бекграунд впливового судді

Сергій Чванкін очолює Київський районний суд Одеси з 2011 року. Відтоді одеські медіа неодноразово писали про можливі порушення у суді, а громадськість звертала увагу на чималі статки родини Чванкіна і Голубєвої. Активісти навіть виходили на акції до будівлі Офісу президента, вимагаючи звільнити Чванкіна нібито через корупцію, однак жодної реакції влади не отримали.  

Із посиланням на працівників суду і одеських правоохоронців журналісти повідомляли, що Сергій Чванкін начебто «монополізував» автоматичну систему розподілу справ. Цю інформацію Nikcenter підтвердив колишній працівник суду на умовах анонімності.

«З 2011 року після надходження до суду цивільні позови могли пролежати у суді 10-14 днів, хоча судді мали отримувати їх не пізніше наступного дня. За цей час до суду могли звернутися представники позивача і домовитися за винагороду про те, хто саме розглядатиме їхню справу», – розповідає експрацівник Київського райсуду.

За його словами, «ручний» розподіл справ у Київському районному суді Одеси міг тривати близько року. Деякі судді, розуміючи порушення, під час винесення ухвали зазначали, що отримували справу із запізненням.

Ті, хто не хотіли працювати у таких умовах, за словами нашого джерела, переводилися.

У 2019 році, під час першого етапу кваліфікаційного оцінювання, комісія отримала висновок Громадської ради доброчесності щодо невідповідності судді Чванкіна займаній посаді. Попри зауваження громадськості, співбесіда із суддею тоді пройшла майже формально, а питання щодо статків родичів судді розглядали поверхово.

«Це була загальна практика тодішньої кваліфкомісії. Коли комісія чисто формально підходила до оцінювання, це, можна сказати, була така корпоративна угода по суддівській владі: ви приходите, показуєтесь на оцінюванні, а ми робимо вигляд, що вас оцінюємо. За результатом перевірки майже трьох тисяч суддів кваліфкомісія подала рекомендації і тоді звільнили лише близько 15 суддів. Залишились працювати і судді Майдану, і судді з непоясненим майном», – розповідає адвокаційна менеджерка Фундації DEJURE, співкоординаторка Громадської ради доброчесності Ніка Крейденкова.

Тривалий час оцінювання суддів перебували на паузі і лише наприкінці минулого року ВККС повідомила про відновлення роботи. Незабаром має відбутися і засідання, на якому розглянуть питання щодо відповідності судді Чванкіна займаній посаді. Вже на нього експертка покладає більше сподівань, адже нинішній склад комісії, що оцінює суддів, за її словами, працює ефективніше і більше дослухається до висновків Громадської ради доброчесності.

За словами Ніки Крейденкової, попри велику війну, Україна потребує проведення судової реформи і оновлення суддівського корпусу.

«Нам потрібна судова реформа під час повномасштабного вторгнення. Правосуддя і верховенство права забезпечують нормальну економіку, а війни виграють економіки. Від верховенства права і від того, як бізнес може покластися на правосуддя, залежить, скільки коштів має країна. В країні, яка стільки кладе на захист своєї цілісності, але де немає верховенства права, щоб банально не можна було захистити свої права у суді, не дуже приємно жити. Коли одні кладуть свої життя за те, щоб її вберегти, а суддя собі, умовно, за неправомірну вигоду купує елітне майно, банально не відповідає запиту на справедливість від суспільства», – резюмує експертка.

Олеся Баранцевич, Ендрю В. Лерен (США)