Високі цінники на продукти і постачання форми з Туреччини: миколаївські компанії освоюють оборонні закупівлі

Компанії, що належать депутату Миколаївської облради Тахіру Садрідінову і його братам Джамшеду й Рустамджану, з початку повномасштабної війни, схоже, непогано заробляють на закупівлях для українського війська. Одна із фірм, основним видом діяльності якої є продаж фруктів і овочів, отримала майже 200 мільйонів за постачання форми для Нацгвардії, подекуди обійшовши відомих виробників. Друга – постачала продукти на замовлення Міноборони, за нашими спостереженнями, іноді за найвищими цінами. Як брати Садрідінови вийшли на закритий ринок оборонних закупівель, розбирався Nikcenter. 

«Звідки вони взялися – незрозуміло» 

28 червня 2023 року військова частина 3078 з Київщини оголосила про закупівлю військової форми. Окремий батальйон охорони та забезпечення Головного управління Національної гвардії України повідомив про намір придбати бойові сорочки, зимові штани і зимові куртки. Оскільки Нацгвардія досі не проводить публічних закупівель, вони відбулися за процедурою рамкових угод, на які були запрошені різні компанії. 

Несподівано на три закриті закупівлі, крім відомих в Україні виробників, зʼявилася фірма з Миколаївщини. Раніше не відома компанія, що існує два роки і спеціалізується на оптовій торгівлі овочами і фруктами, не лише була запрошена Нацгвардією взяти участь у закупівлях, але й, зрештою, отримала усі три замовлення.

««Текстиль-Контакт» навіть не запросили, мабуть не чули про таку “дрібну компанію”. Проте на закриту тендерну процедуру змогли прорватися і дати свої пропозиції мої «колеги по цеху» і відомі швейні виробники – ТОВ «МІК», ТОВ «АнВа» і ТОВ «ВІД». Вони давно працюють на вітчизняному ринку, мають хто від сотні, хто від тисячі робочих місць і головне – дуже гарно усвідомлюють про відповідальність подібних держзамовлень для наших захисників. Але з незрозумілих нікому (окрім закупівельників Нацгвардії) підстав, на закритому тендері перемагає нікому (на просторах вітчизняного легпрому!) не відома компанія ТОВ «Трейд-Прім»», – написав у соцмережі Фейсбук Олександр Соколовський. 

Соколовський – власник «ТК-Груп» – українського холдингу, який працює понад 25 років і одним із основних видів діяльності якого є імпорт тканин, виробництво і реалізація текстилю. 

Журналісту Nikcenter вдалося поспілкуватися із представником компанії, яка також боролася за закупівлі Нацгвардії. Власник запорізького ТОВ «МІК» Олег Мітрохін підтвердив, що саме «Трейд-Прім» отримало всі три закупівлі від Національної гвардії. 

«Нас, вважаю, усунули за формальною ознакою. А всі три закупівлі дійсно дісталися нікому не відомій компанії «Трейд-Прім». Раніше ми з цією фірмою жодного разу не зустрічалися на закупівлях і як вона опинилася на закупівлі Нацгвардії, мені не зрозуміло”, – розповів Олег Мітрохін. 

Його компанія «МІК» також спеціалізується на виробництві одягу і є його постачальником для великих замовників на кшталт «Укрзалізниці» та «Укргазвидобування», постачає форму і на замовлення Міноборони. Проте Нацгвардія віддала перевагу миколаївській фірмі, яка, схоже, не мала відповідного досвіду, віддавши їй замовлень загалом на 193 млн грн. За оцінкою Олега Мітрохіна, цінові пропозиції цієї компанії, до того ж, були найвищими. 

«Топ»-постачальник Міноборони 

На оборонних закупівлях відзначилася ще одна миколаївська компанія – ТОВ «С-Росток». Згідно зі звітом, оприлюдненим Рахунковою палатою, ця фірма постачала харчування на замовлення Міноборони. І постачала його іноді за найвищою ціною серед інших компаній. 

Зі звіту відомо, що ТОВ «С-Росток» забезпечувало військових комплектами продуктів для особового складу та навіть тварин у штаті військових частин у стаціонарних та польових умовах. Вартість такої послуги для кожного постачальника Міноборони визначалась індивідуально. Миколаївському ТОВ «С-Росток» платили  144,06 грн за комплект.

За угодами між Міноборони та компанією, закупівельна ціна буряка становила 20 грн за кг, при цьому його вартість у закупівлі в секторі безпеки і оборони складала подекуди вдвічі менше. Найдешевше буряк купували для СБУ – за 10,25 грн/кг. Вершкове масло компанія постачала по 240 грн/кг, тоді як для ГУР масло купували за 187,46 грн/кг. 

Картопля для військових, придбана у фірми з Миколаївщини, коштувала 17,7 грн/кг, у СБУ же – по 7,76 грн/кг. Сумнозвісні курячі яйця «С-Росток» поставляв за ціною 9 грн за штуку, поки Нацгвардія купувала їх по 5,23 грн.

Обидві миколаївські компанії, які успішно працюють на оборонних закупівлях – і ТОВ «Трейд-Прім», і ТОВ «С-Росток», згідно з даними Єдиного реєстру юридичних осіб, можуть належати одній родині. Власником першої наразі офіційно є Тахір Садрідінов, депутат Миколаївської обласної ради і колишній заступник голови обласної ради. Власниками другої є, ймовірно, брати Тахіра Садрідінова – Рустамджан і Джамшед Садрідінови, а також Катерина Васильєва, якій належать 50% компанії. До 2020 року серед власників фірми значився і Тахір Садрідінов, а якщо вірити допису в  Фейсбук, то у 2019-му називав себе її керівником.  

У Рахунковій палаті звернули увагу не лише на завищені ціни фірми, а й на те, що «С-Росток» фігурує аж у 54-х судових рішеннях за сімома адміністративними, 20-ма господарськими та двома цивільними справами. 

Зриви поставок і відсутність виробництва – не проблема 

«Трейд-Прім» Тахіра Садрідінова, яке отримало замовлення на форму для Нацгвардії, до цієї закупівлі, схоже, вже «пробувало» себе на оборонному ринку. За два дні до оголошення про закупівлі військової частини 3078 з Київщини Господарський суд Миколаївської області розглядав справу про стягнення пені з компанії за позовом теж київської військової частини. 

У Судовому реєстрі номер в/ч закритий, та відомо, що вона також перебуває у складі Нацгвардії і вимагала пеню від «Трейд-Прім» у розмірі 781 798 грн за договором виготовлення та поставки товарів оборонного призначення від 8 лютого 2023 року. Ймовірно, компанія не поставила військовим замовлений товар своєчасно. Проте вже після початку розгляду справи у суді сторони, схоже, домовились і військова частина звернулася до суду із проханням повернути заяву через відсутність предмету спору. 

У коментарі Nikcenter власник «ТК-Груп» Олександр Соколовський розповів, що під час повномасштабної війни вже зустрічався із миколаївською компанією на оборонній закупівлі. 

«Ми разом брали участь у закупівлі термобілизни для Миколаївської тероборони. Але замовник, мабуть, не очікував, що прийдуть і інші учасники. Ми запропонували найнижчу ціну, але закупівлю відмінили», – розповідає Соколовський. 

Йдеться про закупівлю термобілизни Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, яку оголосили у травні 2023 року. За 2500 комплектів для миколаївських захисників чиновники мали намір заплатити 2 млн 250 тис. грн. На закупівлю «прийшли» сім учасників, серед них – і «Трейд-Прім». Але після того, як компанія Соколовського запропонувала найменшу ціну, яка була нижчою від очікуваної вартості майже вдвічі, 2 червня замовник скасував закупівлю. Відміну торгів пояснили «скороченням обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів».

Nikcenter звернувся до Садрідінових по коментар. Журналістів цікавило: як компанії, що їм належать, потрапили на закритий ринок оборонних закупівель, чому поставляли продукти для захисників під час війни за завищеними цінами, та де вони брали форму для поставок Нацгвардії.

У розмові із журналістом Рустамджан Садрідінов назвав свого брата Тахіра директором «С-Росток» і порекомендував з усіма питаннями звертатися саме до нього. Проте на момент публікації розслідування поговорити із ним особисто нам не вдалося. 

Директор «Трейд-Прім» Олександр Голян у розмові із журналістом підтвердив, що компанія не має власного виробництва. Військову форму вони закуповували у Туреччині. І вона, переконує, була набагато якіснішою, ніж українських виробників. Вихід же компаній Садрідінових на оборонний ринок директор фірми пояснює просто: 

«Війна змушує робити все, і ями копати. Ми і фрукти поставляли. Може, щось і поставлялося дорожче, але не весь час», – додав Олександр Голян щодо завищених цін на продукти. 

Про закупівлі ж, каже, дізнаються від військових, адже «багато із ким спілкуються».  Жодні звʼязки Садрідінових, переконує, для виходу на оборонний ринок не використовували. 

Мерседес з салону під час війни і впливові звʼязки: що відомо про родину Садрідінових

Повномасштабна війна, схоже, негативно на бізнесі родини Садрідінових не позначилася. У січні 2023-го, згідно з даними реєстру МВС, Тахір Садрідінов став власником новенького Mercedes-Benz GLS 580 2022 року випуску. В Україні таке авто коштує 4,9 млн грн.

Родина Садрідінових у Миколаєві – відома і впливова. Тахір Садрідінов вважається одним із найближчих соратників латифундиста Юрія Кормишкіна, віднедавна чоловіка народної депутатки від «Слуги народу». Двічі депутат Миколаївської обласної ради від «Нашого краю», балотувався на позачергових парламентських виборах по 127 мажоритарному округу.

Рустамджан Садрідінов – бізнесмен, у минулому – депутат Миколаївської обласної ради від «Нашого краю». Дедалі частіше його можна побачити у компанії голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма. Рустамджана Садрідінова називають спортивним меценатом, а також благодійником, який підтримує українське військо. Чимало дописів у Фейсбук свідчать про те, що за його підтримки і його брата Джамшеда військові отримують коптери, амуніцію тощо.

Рустамджан Садрідінов значиться і серед засновників Миколаївської благодійної асоціації «Мир через духовне відродження». За даними аналітичної системи YouControl, вона входить до «Групи Сергія Кантора», багаторічного депутата міської ради від «Нашого краю» і власника заводу «Екватор». 

До речі, рядом компаній, що належать Сергію Кантору, зокрема, спортивно-культурним комплексом «Екватор», керує та сама третя власниця «С-Росток» Катерина Васильєва. 

У матеріалі «Втратили береги» Nikcenter розповідав про те, що тодішній депутат Миколаївської обласної ради Рустамджан Садрідінов, схоже, жив у незадекларованому будинку площею 550 квадратів на березі річки, записаному на маму.

Найменш публічним серед Садрідінових є Джамшед, який керує ТОВ «Іванівське» та ТОВ «Компанія «СТ-Росток». Його разом із Рустамджаном також можна побачити на спільних світлинах із Віталієм Кімом, зроблених під час повномасштабної війни. 

Виглядає так, що  ціни на продукти, що постачало «С-Росток» – подекуди в рази вищі за ціни інших постачальників. А «Трейд-Прім», без власних потужностей і досвіду, «обходить» українських виробників на закупівлі військової форми. За півтора роки повномасштабної війни компанії Садрідінових потужно зайшли на закритий ринок оборонних закупівель – закупівель елементарних речей на потреби українських воїнів, які ціною власних життів щодня тримають фронт.