Відбудова водосховища чи часткове відновлення: експерти – про наслідки руйнування Каховської ГЕС

Підрив греблі Каховської ГЕС – один із найбільш руйнівних злочинів, вчинених росіянами на території України з початку повномасштабної війни. За понад два місяці від трагедії на подолання наслідків вже витратили понад 4 млрд грн з держбюджету. Теракт матиме катастрофічні наслідки для екології, унеможливить ведення сільського господарства, негативно вплине на економіку та демографію України. Nikcenter дослідив думки науковців та експертів, серед яких є ті, хто вважає: відновлювати водосховище необовʼязково. 

Підтоплення – не найстрашніше

На початку серпня стало відомо, що з державного бюджету для подолання наслідків повені виділено вже 4,3 млрд грн. З них 1,5 млрд – на будівництво магістральних водогонів на території Дніпропетровської та Запорізької областей, 966 млн грн – на забезпечення питною водою населення в регіонах, де виникли проблеми із водозабезпеченням.     

Ось – далеко не повний перелік наслідків скоєного російськими військовими. Неможливість ведення сільського господарства на близько 345 тис. гектарах землі. Серйозні проблеми з водопостачанням у приблизно 700 тис. жителів Херсонської, Запорізької і Дніпропетровської областей. Від’їзд з Херсонщини великої кількості працездатних людей, які втратять роботу.

Від підтоплення в Херсонській області постраждали 54 населених пункти (37 – на правому березі Дніпра, 17 – на окупованому лівобережжі). Безпосередньо в зоні лиха опинилися близько 16 тис. людей. Точних даних про кількість зруйнованих будівель і загиблих людей немає, оскільки підконтрольна росіянам «влада» лівобережної частини Херсонщини, скоріше за все, приховує достовірну інформацію про кількість загиблих.

Зараз відомо про 21 загиблого внаслідок підтоплення на правобережній частині області (дані МВС України). «Офіційні» дані окупантів щодо загиблих на лівобережній частині Херсонщини – 53 людини.  

Прямі матеріальні збитки від підриву Каховської ГЕС складають, за даними Мінекономіки України, близько 2 млрд доларів США.

Проте експерти вважають, що навіть такі наслідки можуть бути не найгіршим з того, що нас чекає внаслідок підриву Каховської ГЕС.

«Наслідки, які ми побачили в перші дні і перші тижні трагедії, дійсно вражають, – каже доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко. – Але наслідки підриву ГЕС в довготривалій перспективі будуть набагато серйознішими. Після деокупації лівобережної частини області доведеться зіткнутися з колосальними проблемами. Зазначу, підрив дамби Каховської ГЕС – вагомий, але не єдиний пов’язаний з окупацією чинник, який негативно вплинув і впливатиме не економіку Херсонщини. Але підрив ГЕС дуже суттєво посилив інші проблеми».

За словами Ігоря Пилипенка, значна частина сільського господарства Херсонщини – так зване сільське господарство приміського типу, тобто, вирощування культур, значна частина яких продається на місці. В першу чергу, це – овочі, ягоди і баштанні культури. А саме вони найбільше потребують зрошення.    

Науковець каже, що внаслідок підриву Каховської ГЕС величезні проблеми матимуть всі райони Херсонщини, але найбільше – ті, в економіці яких була високою питома вага овочівництва і баштанства: Херсонський, Скадовський, Каховський.     

Економіка і демографія

Ігор Пилипенко відзначає: економічні проблеми неминуче вплинуть на демографічну ситуацію на Херсонщині, тобто, призведуть до її суттєвого погіршення:

«Для вирощування зернових культур у розрахунку на гектар землі щорічні витрати праці становлять близько 40 людино/годин, а для товарного вирощування овочевих культур на відкритому ґрунті – 1000 і більше людино/годин. Тобто можна говорити про високу залежність між щільністю сільського населення та овочевою спеціалізацією території. Простіше кажучи, де вирощують овочі, є робота для більшої кількості людей, є умови для життя. На Херсонщині там, де на зрошуваних землях розвивалося овочівництво, чисельність мешканців в одному селі чи селищі коливалася від 730 до 1300 людей. У районах із низькими показниками зрошення чисельність населення в одному сільському населену пункті коливається від 280 до 325 людей при середньому розмірі села для Херсонської області – 650 людей», – каже Ігор Пилипенко.

Він також зазначив, що овочівництво – це ще й робочі місця на переробних підприємствах:

«До окупації Херсонщини на розташованому в Каховці підприємстві «Чумак» працювало близько 1500 людей, на підприємстві компанії «Agrofusion» в місті Гола Пристань – близько 900 людей. «Чумак» щорічно переробляв близько 60 тисяч тон томатів, «Agrofusion» – близько 15 тисяч тон. Для територій, де вони розташовані, ці підприємства були в числі пріоритетних роботодавців і платників податків. Після деокупації відновлення роботи цих підприємств – під великим питанням через відсутність сировини».

Ігор Пилипенко каже, що зараз ще рано робити навіть проміжні висновки про можливі демографічні втрати Херсонщини внаслідок підриву Каховської ГЕС, бо окупація і війна не дозволяють отримати хоча б більш-менш об’єктивні дані. Але якщо виходити з довоєнних даних, перспективи виглядають як дуже невтішні:

«Відсутність зрошення ліквідує можливості розвитку трудомістких галузей рослинництва (передусім – вирощування овочів). Наслідками цього стане знищення ресурсної основи існування близько 280-420 тисяч жителів сільських територій».

За даними Державного агентства водних ресурсів України, канали, куди постачалася вода із зниклого Каховського водосховища, забезпечували на Херсонщині зрошення сумарно 345 тис. га сільгоспугідь: Каховський магістральний канал – 243 тис га, Північно-Кримський канал – 102 тис. га.  

Клімат і екологія

Наприкінці червня в Києві відбулася «Південна конференція-2023: виклики після окупації». Виступаючи на ній, заступник директора Інституту географії НАН України Сергій Лісовський сказав, що на 2021 рік Херсонщина щорічно споживала 703 млн кубометрів води. Це – 11,44% загального водоспоживання в цілому по Україні. Серед регіонів країни Херсонщина посідала третє місце за кількістю спожитої води.

«На відміну від багатьох інших регіонів України на Херсонщині основна частка споживання води приходиться на сільське господарство», – сказав Лісовський.

Але знищення Каховського водосховища матиме негативні наслідки не лише для економічної і демографічної сфери Херсонщини, а ще й змінить клімат і суттєво вплине на екологічну ситуацію.

Як сказав на конференції кандидат географічних наук, завідувач сектору, старший науковий співробітник Інституту географії НАН України Роман Спиця, припинення існування Каховського водосховища – початок шляху до перетворення півдня Херсонської області на напівпустелю.

«Не можна не враховувати кліматичний фактор, а саме – випаровування з водосховища. Воно було величезне і призводило до втрати чималого обсягу води. Але завдяки цим випаровуванням і завдяки тому, що південь Херсонщини – зона низин і тектонічних опускань, створювався особливий мікроклімат. Тобто вологість суттєво пом’якшувала природно властивий півдню Херсонщини клімат напівпустелі. Відсутність водосховища і відповідно – випаровувань призведе до того, що напівпустеля повернеться», – сказав Роман Спиця.

Як розповів в ефірі телемарафону «Єдині новини» міністр довкілля Руслан Стрілець, знадобляться десятки років, щоб відновити екосистеми, постраждалі внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС.

За його словами, Україна втратила більше 10 кубічних кілометрів найціннішого ресурсу – води. Площа водосховища зменшилася приблизно на 80%, тобто до природних розмірів русла Дніпра.

В зоні екологічного лиха, наголошує міністр, опинилися близько 80 тис. га заповідних територій. Це – національні природні парки «Кам’янська Січ», «Великий Луг» і «Нижньодніпровський». Вони були середою для ендемічних видів рослин, риб і тварин, зокрема, морського судака, мишівки Нордмана (на Херсонщину приходилося 70% ареалу її проживання). На Херсонщину також приходиться близько половини ареалів приживання таких рідкісних тварин як сліпак піщаний (вид підземних гризунів) та ємуранчик (земляний заєць), і ця територія – теж в зоні лиха.

Що робити?

На «Південній конференції-2023: виклики після окупації» відомий український біолог та еколог, директор Національного Антарктичного наукового центру Євген Дикий сказав, що наслідки підриву Каховської ГЕС і знищення Каховського водосховища відчуватиме вся Україна. «Пилові хмари», утворені сухим ґрунтом з дна водосховища і вітром, будуть підійматися і розноситися територією країни. 

За словами Євгена Дикого, єдиним способом вирішення проблеми є екоінженерний проєкт, результатом якого стане створення на місці Каховського водосховища і територій, яке воно живило, нового керованого людьми і сприятливого для людей середовища. 

«Можливо, і не треба відновлювати водосховище повністю. Я припускаю, що можна буде обмежитися відносно невеликим підняттям рівня води, не затоплюючи знову всю територію водосховища. А на суші, яка лишиться, можна, наскільки це зараз можливо, спробувати реконструювати екосистему, яка там була до затоплення», – вважає еколог. 

Однак Євген Дикий зазначив, що зараз можна казати лише про можливі варіанти рішення проблеми. Безпосередньо робота з ліквідації наслідків почнеться лише після деокупації всієї території Херсонщини.  

Закликає до вкрай обережного підходу до екологічної складової і Українська природоохоронна група.

«Були знищені значні частини популяцій окремих видів флори і фауни. Деякі зникли майже повністю. Аби не втратити ці види взагалі, необхідно терміново зберегти залишки популяцій цих видів. Єдиний надійний шлях зберегти залишки видів, що тепер стали ще більш рідкісними, – створити нові заповідні території. Як на вже звільнених територіях, так і на тимчасово окупованих. Інакше ці види можуть зникнути в процесі післявоєнного відновлення внаслідок розорювання, будівництва, меліорації», – йдеться в зверненні групи.

Натомість Ігор Пилипенко вважає, що без відновлення, принаймні Каховського водосховища, не обійтися.

«Я згоден з висновками Української природоохоронної групи і не беруся їх оспорювати, – каже науковець. – Але є інший бік питання. Каховське водосховище – дуже важлива складова соціального і економічного життя півдня України. Це – водопостачання для десятків населених пунктів, рибальство, сільське господарство. Це – промисловість, зокрема, металургія Кривбасу. Останній чинник – дуже важливий для України. Нам треба відновлювати і розбудовувати власну економіку. Ми зараз тримаємося на допомозі міжнародних партнерів, яка не буде надаватися вічно. Тому, на мою думку, треба шукати баланс інтересів, компромісний варіант», – говорить експерт. 

За словами Пилипенка, якщо не відновлювати Каховське водосховище, треба змінювати  структуру сільського господарства на Херсонщині: переходити від овочівництва до вирощування зернових культур:

«Тоді ми матимемо в області щось подібне до «зернового поясу» в США, де є території з щільністю населення – семеро людей на квадратний кілометр, бо майже вся земля – рілля. Уявимо собі: деокупована вся Херсонська область, і Україна відмовляється від відновлення Каховського водосховища, від якого залежать мінімум 280 тисяч людей. Куди ми їх подінемо? По великому рахунку, найкращий варіант для екології – взагалі відсутність людей. Але ж ми є. І з цим треба рахуватися», – резюмував науковець.

Автор: В’ячеслав Гусаков. Матеріал підготовлений за участі Ірини Паршиної.