Остання зупинка: що відомо про російську бригаду, яка вбила вісьмох миколаївців
29 липня стало одним із найтрагічніших днів в історії Миколаєва. Тоді внаслідок ворожого обстрілу Корабельного району міста загинули 8 цивільних, ще 19 людей дістали поранень. Центр журналістських розслідувань з’ясував, який саме підрозділ окупаційних військ відкрив вогонь по мирному місту просто посеред дня, та покаже тих, хто ймовірно віддав цей злочинний наказ.
Вісім невинних життів – ціна одного обстрілу
Близько 10-ї ранку 29 липня російські окупанти відкрили вогонь по Миколаєву із реактивної системи залпового вогню «Смерч».
20-річна Вікторія Комарова потрапила під обстріл разом із батьком Андрієм та собакою, якого вивели на прогулянку. Дівчина розповідає, що тривога не була оголошена, тому зреагувати на «прильоти» вони не встигли. Те, що донька та чоловік отримали поранення, бачила мати Вікторії: вікна їхнього дому виходять на місце обстрілу.
«Ми переходили дорогу на зупинці «Універсам», в Корабельному районі, зі сторони райвиконкому. Ми там стояли одні: я, мій тато і наш собака. І ми чуємо, що щось летить, але не змогли вчасно зреагувати, впасти на землю. Впали вже тоді, коли отримали пошкодження. Всі ми троє отримали осколкові ураження», – пригадує дівчина.
Вікторія із численними пораненнями і досі перебуває у лікарні. Після того, як загояться всі рани, їй проведуть операцію, тоді – півроку реабілітації. Батько дівчини отримав серйозніші ушкодження. За словами медиків, уражені були практично всі органи. Протягом дня за життя чоловіка боролися лікарі, однак ввечері він помер у реанімації. Андрію Комарову було 44 роки.
Донька пригадує, що пес намагався врятувати господаря. Улюбленець родини також загинув, отримавши осколкові поранення.
«Коли ми впали, то собака притулявся до татка і намагався його прикрити своїм тілом. Білий лабрадор Сем, його в дворі всі дуже любили і називали Релаксиком. Він був дуже добродушний», – розповідає Вікторія.
Внаслідок обстрілу загинули також троє родичів миколаївця Олега Калініна – бабуся, дідусь та дядько. Вони завжди слідкували за сповіщеннями про повітряну тривогу та спускалися до підвалу, однак цей обстріл застав їх на вулиці зненацька.
«Дядько того дня вивозив за продуктами моїх дідуся та бабусю, які загинули. Ми тільки потім вже дізналися, що він протягом останнього часу був волонтером. Ми хотіли вивезти бабусю з дідусем з міста, але вони відмовились», – розповів хлопець.
За словами Олега, бабуся із дідусем загинули миттєво. Дядько ще був у свідомості, його забрала швидка. Однак чоловік помер у реанімації.
У Валерія Калініна залишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей. Чоловік вивіз родину за кордон у перші дні війни. Сам же залишився і вирішив надавати допомогу тим, хто її потребує.
Бригада вбивць
Центр журналістських розслідувань звернувся до військових із запитом, аби з’ясувати, який саме підрозділ російських окупаційних військ здійснив цей теракт. В оперативному командуванні «Південь» нам повідомили, що по мирних миколаївцях вдарив підрозділ 439-ї реактивної артилерійської бригади Південного військового округу. Бригада дислокується в місті Знаменськ Астраханської області Росії.
Комбригом бригади до 2018 року був полковник Семен Дегтярьов. Згодом його призначили начальником ракетних військ та артилерії штабу 49-ї загальновійськової армії, до якої і входить підрозділ знаменських артилеристів. Саме 49-а армія захоплювала українські території на херсонсько-миколаївському напрямку, а її ракетники та артилеристи – обстрілюють міста і села.
Дегтярьову 44 роки. Його «послужний» список складається з неодноразової участі у боях в Чечні, Сирії, Нагірному Карабасі – на війнах, які розпочала або розпалила Росія.
У нього є дружина Надія. В соцмережах вона захоплюється «ввічливими людьми», які в уяві росіян рятують Донбас від нацистів, та російськими пілотами в Сирії.
Дегтярьови виростили 23-річного сина Олега, який заховався за закритими акаунтами в соцмережах.
Найстарший у родині окупанта – 70-річний батько, також Семен Семенович і також полковник, щоправда у відставці. Він служив у Афганістані і балотувався в 2010-х роках в депутати Курської області від комуністичної партії.
Молодший брат начальника ракетних військ – 43-річний Олександр Дегтярьов – також військовий. Кілька років тому він служив в управлінні кадрів Північного флоту.
«Герої», які нищать мирні міста
Участь деяких окупантів у війні проти України стає відомою завдяки публікаціям про їхні нібито героїчні вчинки. Серед таких «героїв» – командир ракетного дивізіону «Торнадо-С» 439-ї бригади, майор Дмитро Абакумов.
У 2020 році Абакумов очолював колону 439-ки на параді в Москві. А на початку повномасштабного вторгнення відправився командувати вбивствами українців на сході.
Це стало відомо після того, як Міноборони Росії видало опус про бій Абакумова «з переважаючими силами противника, де він застосував усі знання та досвід і грамотно скоординував роботу підрозділу».
Він із дружиною Інною завбачливо повидаляли всі акаунти у соцмережах, однак деякі фото збереглися в архіві.
На сході України цивільні неодноразово ставали жертвами обстрілів із РСЗВ «Смерч» та удосконалених «Торнадо-С». Снаряди цих систем руйнували будинки в Авдіївці, Покровську та Харкові.
Незадовго до 24 лютого в Ростовській області місцеві помітили і зняли на відео колону РСЗВ «Торнадо-С», повідомляють розслідувачі CIT. Машини мали номери Південного військового округу, що підтверджує участь 439-ки у обстрілах Донбасу.
Не виключено, що окупанта Абакумова могли згодом відправити воювати на південь, до частини бригади, яка обстрілює Миколаївську і Дніпропетровську області.
Раніше штаб 439-ї бригади розташовувався у Чорнобаївці, де на 20-й день повномасштабної війни ЗСУ «денацифікували» майора, начальника оперативного відділу бригади Артема Лазаренка. Він планував обстріли українських населених пунктів із важких РСЗВ. До того воював у Сирії та на Кавказі.
Участь інших начальників із 439-ї бригади РФ замовчує, немає про них поки і підтверджень з поля бою. Тому журналісти Центру зібрали інформацію про тих, хто займав керівні посади в попередні роки, а отже міг бути залучений до кривавого вторгнення в Україну.
Безславні покидьки
Командири ракетних дивізіонів 439-ї бригади – 50-річний Олександр Джевело та 45-річний В‘ячеслав Ілларіонов. У 2015 році вони отримували разом зі своїм тодішнім командиром Семеном Дегтярьовим медалі від губернатора.
У Джевело є дорослий син та дружина Марина.
Жінка закрила доступ до своїх соцмереж, однак забула про сервіс Мейл.ру «Мой мир», де активно постила сімейні фото.
В соцмережах самого командира дивізіону мало цікавого, крім того, що він допитується в коментарях у молодиків, коли ті підуть до армії. А також фанатіє від російської нацистської символіки.
Активна користувачка соцмереж і дружина командира дивізіону 439-ї бригади Любов Ілларіонова.
Вона займається в Знаменську торгівлею одягом, букетами та повітряними кульками, а також фотографується з чоловіком В’ячеславом просто на території військової частини.
Подружжя має двох доньок. Старша, 24-річна Катя, веде блог в Інстаграмі, подорожує та насолоджується життям, поки її батько, ймовірно, віддає накази вбивати мирних українців.
Досвідчені вбивці
Обстріли Миколаєва та інших міст під час повномасштабного вторгнення – не перші воєнні злочини 439-ї гвардійської реактивної артилерійської бригади, скоєні в Україні. Її військові обстрілювали Донецьку та Луганську області в 2014 році з території Ростовської області.
Розслідувачі Inform Napalm знайшли фотодокази, що тоді бригаду зі Знаменська перекинули до українського кордону для участі у масованих артилерійських обстрілах. На Азовсько-Маріупольському напрямку було 4 реактивні системи «Смерч». Два інших дивізіони бригади, ймовірно, розташовувалися на інших ділянках кордону.
Під час війни на Донбасі 439-ю бригадою та її дивізіонами вже керували вищезгадані Дегтярьов, Джевело та Ілларіонов.
У 1999-2003 роках знаменська бригада артилеристів брала участь у чеченських війнах та контртерористичній операції в Дагестані. Також є свідчення, що близько 50 вояк 439-ки із чотирьох установок «Смерч» обстрілювали сирійські міста. Це підтверджується тим досвідом та нагородами, якими хизуються деякі її військові.
Кривавий шлях бригади проходив і через Грузію. Після війни одна батарея 439-ї бригади лишилася на дислокацію в Південній Осетії.
Для начальників російської бригади підготовка молоді до вбивств і смертей на території інших країн – буденність. Більшість строковиків, які проходять в ній службу, відразу або трохи згодом підписують контракт, чим вихвалявся колишній комбриг Дегтярьов.
Набором працівників бригади мінімум з 2016 року займається начальник відділу кадрів Максим Жеребцов.
45-річний майор і зараз вказаний як контактна особа 439-ки на сайті служби зайнятості Астраханської області.
Смертельна зброя
29 липня росіяни використали проти цивільних миколаївців реактивну систему залпового вогню БМ-30 «Смерч», повідомили в оперативному командуванні «Південь» на запит Центру. Удар наносився з району населеного пункту Дослідне тимчасово окупованої Херсонської області.
На супутникових знімках, наданих Центру компанією Planet, видно вогневі позиції окупантів біля села Дослідне. Цей знімок датований 31 липня. Плями, помітні на ньому, – сліди від коліс. Ймовірно, з однієї з таких позицій росіяни обстріляли Миколаїв із РСЗВ “Смерч”.
«29 липня по місту Миколаїв російські окупаційні війська нанесли ракетний удар двома касетними реактивними снарядами типу М55К1. Кожен з них здатний пробити під кутом в 30° з висоти 100 метрів броню в 70 мм», – зазначили військові.
Як відомо, Росія неодноразово застосовувала касетні боєприпаси в Україні. Правозахисна організація Human Rights Watch зазначала, що використання касетних снарядів завдає негайної і довготривалої шкоди та страждань цивільному населенню і закликала його зупинити. Понад 100 країн світу підписали договір про заборону їхнього використання, однак Росії серед цих країн немає.
Примітно, що 27 липня у групі 439-ки у «ВКонтакте» було оприлюднене відео «роботи» РСЗВ «Смерч».
«Цілі в нас наземні. Жива сила, броньована техніка, командні пункти в основному, критично важливі об’єкти. Точність ураження – це 100%», – розповідає на відео один із окупантів.
Відео із групи 439-ї бригади у «ВКонтакте»
Вже за два дні військові цієї бригади вдарили по зупинці громадського транспорту в Миколаєві. Поряд не було жодних військових чи стратегічних об’єктів – лише житлові будинки, цивільна інфраструктура та мирні люди.
У військовій публіцистиці йдеться, що система «Смерч» призначена для ураження будь-яких цілей, зокрема броньованої техніки, має велику потужність та дальність.
Із відкритих джерел відомо, що на озброєнні 439-ї бригади стоять лише реактивні системи «Смерч» та оновлені, повністю автоматизовані «Торнадо-С». Defence Express повідомляє, що 439 бригада має 18 одиниць «Торнадо». Частина із них нищить Миколаїв та забирає життя його жителів. За даними, оприлюдненими головою Миколаївської ОВА Віталієм Кімом, область щонайменше 15 разів потерпала від обстрілів із таких РСЗВ.
20-річна Вікторія Комарова, незважаючи на серйозні поранення та втрату батька, намагається не падати духом та готується до вступу в університет.
«Я і зараз лежу у лікарні. У мене уражене стегно, не знаю, скільки у мені було уламків, але зараз мені набагато краще. Зараз от в лікарні я пишу мотиваційний лист для вступу на магістратуру. Ми продовжуємо жити, бо не можна зупинятися. Сподіваюся, ми всі не дарма все це переживаємо, і скоро у нас настане мир», – поділилась постраждала дівчина.
Олег Калінін, який втратив трьох родичів під час обстрілу, сподівається, що вбивці отримають справедливе покарання. Хлопець переконаний: російські окупанти не здатні воювати проти ЗСУ, тому вдаються до підступних обстрілів мирних міст, дозволяючи собі забирати життя цивільних.
ворожі обстріли, миколаїв, постраждалі, ракетні атаки
Увага! Ми увімкнули премодерацію. Коментарі з'являються із затримкою