Українські підприємства збагачують друзів путіна

Попри міжнародні санкції, одним із головних покупців сирійских фосфатів є Україна. Втім, експорт фосфатів приносить прибуток не лише авторитарному уряду Башара Асада, а й підсанкційному в Україні російському мільярдеру, наближеному до президента росії Геннадію Тимченко. Розслідування «Кривава» торгівля: як влаштовані постачання сирійських фосфатів до Європи», проведене Центром журналістських розслідувань у партнерстві з OCCRP та іншими розслідувальними центрами у семи країнах, показало, що ключову роль у постачанні добрив із Сирії до України відіграв миколаївський порт «Ніка-Тера».

Російські бенефіціари

Сирія до війни 2011-го року була одним із найбільших світових експортерів фосфатів, які використовують для виробництва сільськогосподарських добрив. Це був другий за обсягом експортний товар країни після нафти та газу, які наразі перебувають під санкціями. Після того, як у 2015-му бойовики «Ісламської держави» захопили сирійські фосфатні родовища, Сирія, як мінімум, у наступні три роки не продавала мінерали за кордон.

Проте відтоді Сирії вдалося не лише відновити експорт фосфатів, а й суттєво збільшити його обсяг, – безпосередньо на сирійські фосфати санкції США та країн Євросоюзу не розповсюджуються. Тепер одним із бенефіціарів фосфатної промисловості є російський мільярдер Геннадій Тимченко, наближений до президента володимира путіна. З 2014 року, після безпосередньої участі в окупації росією українського Криму,  цей олігарх перебуває у санкційному списку США. Вводячи проти нього санкції, Міністерство фінансів США заявило, що путін має інвестиції в «Gunvor» Геннадія Тимченка і може мати доступ до його коштів. З червня 2021-го указом президента Володимира Зеленського Тимченко потрапив і під персональні санкції України.

Після участі росіян у війні в Сирії,  структури, пов’язані з будівельною компанією Тимченка «Стройтрансгаз» та її менеджерами, зайняли домінуюче становище у фосфатному секторі країни. У «Стройтрансгазі» зв’язок із компаніями, які контролюють фосфатну промисловість Сирії, спростовують.

Схоже, вони ховаються за посередниками, щоб відкрито не порушувати санкції.

Частка Фірташа

Попри напружені відносини офіційних Києва та Дамаска, який підтримав анексію Криму, визнав незалежність Л/ДНР та активно співпрацює з країною-агресором, Україна була одним із головних покупців сирійських фосфатів. До війни 2011 року Сирія була найбільшим постачальником цих мінералів до України. Наприклад, у 2006 році Україна закупила майже півмільйона тонн мінералів за 18 млн доларів, що становило 95% від загального імпорту фосфатів у країну.

Згідно з митними та портовими записами, Україна відновила імпорт сирійських фосфатів у 2018 році – тоді їх було закуплено приблизно на 3 млн доларів. До 2021-го сума зросла до 14 млн доларів. З 2020 року основним пунктом призначення сирійських фосфатів, що надходять до України, був миколаївський порт «Ніка-Тера», який належить українському олігарху Дмитру Фірташу. Порт не відповів на запит Центру про постачання сирійських мінералів.

Судна, які привозять до Миколаєва фосфати з підконтрольного росії порту в Сирії, вимикають свої пристрої стеження, щоб уникнути міжнародних санкцій, введених проти сирійського уряду і основних бенефіціарів цієї схеми.

«Сирійські фосфати дуже криваві не лише через конфлікт у Сирії, а й через те, що відбувається в Україні», — сказав Глен Курокава, аналітик із дослідницької групи CRU, що спеціалізується на фосфатах. «Сирії доводиться продавати (фосфати – Ред.) з політичною знижкою, тому що її товари настільки токсичні у користуванні», – додав він.

Власник «Ніка-Тери» Дмитро Фірташ є одним із найбагатших українців. Незважаючи на те, що з 2014-го він живе в Австрії, де ховається від екстрадиції до США за звинуваченням у корупції, олігарх, як і раніше, залишається впливовим в Україні і продовжує заробляти тут гроші.

Основною сферою діяльності Фірташа є хімічна промисловість, а морський порт «Ніка-Тера», розташований у Миколаєві, – одним із його найважливіших активів.

Навіть з-за кордону Дмитро Фірташ продовжує керувати своєю бізнес-імперією в Україні, яка поширюється на медіа, нерухомість та добрива. Останні мають для країни стратегічне значення.
Олігарх щонайменше з 2010 року контролює найбільшого виробника фосфатних добрив в Україні – «Сумихімпром». Після анексії Криму це єдине підприємство, яке виробляє двоокис титану, що застосовується у виробництві пластмас, лакофарбових та інших матеріалів.

Хоча юридично «Сумихімпром» належить державі, підприємством керує близький діловий партнер Фірташа Ігор Лазакович. Як з’ясували журналісти проєкту “Схеми”, державний завод заборгував компаніям олігарха мільйони доларів.

До 2020 року «Сумихімпром» був найбільшим імпортером фосфатів до України, поки не зник із офіційних даних про імпорт. Проте завод продовжував виробляти фосфатні добрива, що поставило питання про те, де він бере сировину. У той же період низка нових українських компаній, які не мали досвіду роботи з фосфатами, почали постачати продукцію із Сирії, переважно через миколаївський порт Фірташа «Ніка-Тера».

Журналісти Центру неодноразово зверталися до керівництва «Сумихімпрому» з проханням прокоментувати, чи підприємство купує сирійські фосфати через треті компанії, проте безрезультатно.

До Сум через Миколаїв

Як сирійські фосфати потрапляють до України? До 2015 року “Сумихімпром” закуповував мінерали безпосередньо у виробника – сирійської державної компанії General Company of Phosphates and Mineral Resources (GECOPHAM). Оскільки GECOPHAM опинилася під санкціями США, український виробник добрив тимчасово відмовився від сирійської сировини та почав імпортувати фосфати з Алжиру. Місце “Сумихімпрому” у списку імпортерів зайняла українська компанія “Прайм Органікс”. Заснована у 2018 році та прописана в Одесі, ця фірма протягом останніх двох років стала найбільшим імпортером сирійських фосфатів в Україну. При цьому більшість поставок за участю “Прайм Органікс” в Україну здійснювалися через миколаївський порт “Ніка-Тера”, а у якості компанії, яка займалася митним оформленням, залучалася інша фірма з орбіти Фірташа – ТОВ “Ніка-Транс Логістика”.

Центр неодноразово звертався до засновника «Прайм Органікс» Олександра Чулака з проханням прокоментувати закупівлю сирійських мінералів, проте він, почувши питання, відмовлявся розмовляти з журналістом. За даними місцевих медіа, у 2015 році чоловіка з таким ім’ям звільнили з одеської міліції за керування автомобілем у нетверезому вигляді у формі. За жодною з адрес, зазначених у документах, ТОВ «Прайм Органікс» Центру знайти не вдалося.

Поставляючи на український ринок фосфати, «Прайм Органікс» закуповувала їх не у виробника – сирійської держкомпанії, а у таких самих сумнівних фірм-посередників – у британської компанії Resalper Trading Ltd, зареєстрованої на мешканця Одеси, турецьких Bulut Ihtiyac і Prime Organics Dis Ticaret Anonim Sirk. Як виявилося, «Прайм Органікс» – це майже світовий бренд. В австрійській доменній зоні зареєстровано веб-сайт primeorganics.at, який також торгував фосфатами та добривами. Власницею доменного імені була така собі Анна Усманова, яка проживає в москві. З початку війни сайт став недоступним.

Експерти вважають, що, попри їхнє походження, українським підприємствам вигідно закуповувати сирійські фосфати.

«Сирія прийшла, бо ті росіяни, які сидять на фосфатах, запропонували дуже хороші ціни», – каже Дмитро Гордійчук, український аналітик, що спеціалізується на добривах.

Також експерти припускають, що війна росії в Україні може ще більше збільшити попит на дешеві сирійські фосфати, оскільки бойові дії та міжнародні санкції підривають світові ринки корисних копалин та призводять до різкого зростання цін, включно із фосфатами.

Цими днями сирійський уряд заявив, що визнає незалежність самопроголошених «Л/ДНР». У відповідь на це Україна повідомила про розрив дипломатичних відносин із Сирією, запровадження торговельного ембарго та економічних санкцій щодо сирійських юридичних та фізичних осіб.

Наразі імпорт сирійських фосфатів в Україну зупинено через повномасштабну війну. Однак купувати «криваві» добрива продовжують інші європейські країни, які збагачують російського олігарха Тимченка.