Головний у країні з економічних злочинів: хто очолить Бюро економічної безпеки?

На початку 2021 року Верховна Рада вирішила виконати “домашнє завдання” МВФ та ЄС і проголосувала за створення в Україні принципово нового правоохоронного органу  Бюро економічної безпеки.

Цей орган має стати єдиним, який буде розслідувати злочини, пов’язані з економікою, пише Економічна правда.

Окрім того, що на створенні БЕБ наполягали міжнародні кредитори, перезавантажити правоохоронну систему роками вимагав й український бізнес. Підприємці просто стомилися від численних рейдів правоохоронців, які у народі прозвали “маски-шоу”. Головними “акторами” там виступали працівники податкової міліції, поліції чи навіть Служби безпеки України.

Часто правоохоронців звинувачували у хабарництві, тиску, шантажу, а також у тому, що вони могли заблокувати роботу цілого підприємства, наприклад, вилучивши сервери, обладнання або викликаючи на допит усіх працівників підприємства в один день.

Бюро економічної безпеки повинно працювати інакше, віддаючи перевагу запобіганню злочинам та аналітиці. Але перед цим новостворене Бюро має отримати свого керівника.

ЕП проаналізувала, які вимоги держава встановила до майбутніх керівників БЕБ та хто найімовірніше може очолити відомство.

Про конкурс

У червні в Україні почався конкурс. З моменту оголошення на адресу конкурсної комісії надійшло 59 заявок від потенційних кандидатів.

Серед них багато відомих широкому загалу осіб: колишній та нинішній голова ДФС, колишні депутати, працівник НАБУ та навіть член наглядової ради Національного банку.

Законодавці прописали до кандидата на посаду низку доволі жорстких умов.

Відповідно до умов конкурсу, головою БЕБ зможе стати лише громадянин України не молодший 35 років, що має вищу юридичну або економічну освіту. Стаж роботи за спеціальністю – не менше 10 років, з яких щонайменше 5 років – на керівних посадах у державних органах влади або у приватних підприємствах.

Заборонено бути головою БЕБ людям, що мають не погашену та не зняту судимість за кримінальні правопорушення, яких притягали до відповідальності за корупцію. Не можуть претендувати на посаду голови БЕБ також ті, хто не подав електронної декларації, має заборгованість зі сплати аліментів або не пройшов спеціальної антикорупційної перевірки.

Ухвалюючи закон про створення Бюро, депутати також не підтримали правку, яка б забороняла працювати у новоствореному органі колишнім працівникам податкової міліції, зокрема й очолювати службу.

Сам конкурс на голову БЕБ проходитиме у декілька етапів. Наразі завершився перший з них –подача заявок від кандидатів. Таких заявок надійшло 59.

Наступним етапом відбору має стати тестування на знання законодавства. Після тестів кандидатам, які наберуть прохідний бал, дадуть виконати практичні завдання. Питання до тестових та практичних завдань мають опублікувати на сайті уряду не пізніше ніж за 10 днів до дат їхнього проведення.

Останній етап конкурсу – співбесіда з кандидатами, за підсумками якої конкурсна комісія має обрати трьох претендентів, яких подасть на розгляд прем’єр-міністру Денису Шмигалю. Останній і має ухвалити остаточне рішення про призначення.

Водночас обрання керівника бюро може затягнутися у тому разі, якщо жоден з обраних кандидатів на голову БЕБ не задовольнить уряд. Тоді буде оголошено повторний конкурс і всі охочі знову матимуть шанс подати заявки на участь у ньому.

До конкурсної комісії входить 9 представників: по 3 від РНБО (читай від президента), Верховної Ради та Кабінету міністрів. Очолює комісію колишній міністр розвитку економіки, а нині позаштатний радник заступника голови Офісу президента Тимофій Милованов.

Провести конкурс та обрати голову БЕБ мають до 25 вересня 2021 року, коли й має запрацювати Бюро, а вже наступного дня Державна фіскальна служба, зокрема й податкова міліція, мають припинити своє існування.

Хто ймовірні кандидати?

До останнього часу серед найімовірніших претендентів на посаду голови БЕБ називали чинного голову парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

Однак в останній день подачі документів він публічно повідомив, що не буде брати участі у конкурсі.

“Свою місію бачу у тому, щоб закінчити реформу ззовні, не допустити до керівництва БЕБ корупціонерів, що себе дискредитували, і нарешті перестати опускати очі у відповідь на питання, а що у вас з митницею, нелегальною горілкою, тютюном, пальним та скрутками, до яких ніколи не доходять руки”, — пояснив він.

Це офіційна версія. За словами ж співрозмовників ЕП у фінансовому комітеті Ради, Гетманцев дійсно хотів податися на голову БЕБ, однак до останнього не отримував погодження на це з Офісу президента, а без підтримки останнього депутат вирішив не брати участі у конкурсі.

Джерела ЕП наголошують, що причина у “складних відносинах” голови комітету з очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком. “Вони уже не приховують ворожнечі. Недавно Гетманцев в присутності інших голів комітетів Ради, говорячи про Єрмака, пожартував: “не може керівник мережі кіосків керувати країною”, – каже один із співрозмовників ЕП.

Хто ще претендує на посаду голови БЕБ?

Вадим Мельник

ДЖЕРЕЛО: РБК-УКРАЇНА

Чинного голову Державної фіскальної служби співрозмовники ЕП у парламенті називають одним з найбільш вірогідних кандидатів на посаду голови БЕБ.

Мельнику 49 років, з яких 14 він провів на службі у Податковій міліції, до 2014 року, звідки згодом перевівся на посаду керівника Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС.

У 2016 році він пішов з роботи ДФС та протягом кількох років займався науково-викладацькою діяльністю в Університеті ДФС України та Сумському державному університеті.

У грудні 2020 року він повернувся у ДФС, вигравши конкурс на посаду голови цього відомства. До цього фіскальну службу протягом трьох років очолювали керівники з приставками “в.о.” та “т.в.о.”.

Цікаво, що йдучи на конкурс на голову ДФС Мельник чудово розумів, що цьому відомству залишилося пропрацювати лічені місяці: на той момент парламент вже ухвалив закон про створення БЕБ у першому читанні та готувалася до голосування у другому читанні та в цілому.

Пізніше чиновник пояснить, що одним з мотивів обійняти посаду голови відомства, яке ліквідовується, є здобуття репутації, необхідної для працевлаштування у БЕБ. Цей же мотив він намагався донести й рядовим працівникам ДФС.

У одному зі своїх останніх інтерв’ю Мельник наголошував на тому, що забороняти працівниками ДФС працевлаштовуватися у БЕБ – неправильно.

“На мою думку, ідеї щодо штучного обмеження працевлаштування працівників ДФС у Бюро економічної безпеки – хибні. Не можна дискредитувати людину, не пред’являючи їй жодного порушення. У нас працюють професіонали”, – заявляв він.

Тож ймовірно, що у разі перемоги у конкурсі Мельник працевлаштує до БЕБ нинішніх працівників ДФС, які вже зараз активно працюють над створенням необхідної для переведення у БЕБ репутації. Щонайменше, в очах Офісу президента.

В останній час ДФС розгорнула шалену активність. Її керівник запевняє, що відомство повністю відмовилося від моделі закритої інституції та здійснення фіскального тиску на бізнес. У квітні 2021 року був навіть створений Офіс ефективної взаємодії з бізнесом.

Разом з тим у відомстві постійно звітують про неабиякі досягнення – рекордні партії конфіскованих “тіньових” цигарок, мільярдні відшкодування несплачених податків на газовому ринку, гучні перевірки АЗС Glusko та блокування сайтів, які торгують підакцизом.

Крім цього, на початку травня ДФС провела десятки обшуків на комунальних підприємствах Києва. Ці атаки у медіа пов’язували з напругою, що виникла між Офісом президента та мером Віталієм Кличком. Останній ці обшуки відкрито називав “атакою на місцеве самоврядування”.

“Правоохоронці та податківці буквально кошмарять столичну владу. Такого не було в Україні навіть в махрові часи Януковича! Це тиск на столичну владу і придушення місцевого самоврядування. Тиск на мене особисто”, – обурювався він.

Сам Мельник не побачив жодного політичного підтексту у роботі ДФС в унісон з бажаннями Банкової.

“Що стосується Києва, то якщо вам чи комусь зручно багатомільйонні перерахування коштів бюджету столиці на фіктивних суб’єктів, які жодних робіт не виконували, вважати політикою – вважайте! Я вважаю це злочином”, – відхрещувався Мельник.

Олександр Данилюк

ДЖЕРЕЛО: ЕКОНОМІЧНА ПРАВДА

Олександра Данилюка можна назвати “старожилом” української політики. Він встиг пропрацювати на високих посадах при трьох президентах та заробити доволі позитивну репутацію серед міжнародних кредиторів України.

З 1995 року Данилюк працював у приватному секторі, у компаніях “Альфа Капітал”, Western NIS Enterprise Fund, McKinsey&Company та Rurik Investment у Лондоні, Люксембурзі та Москві.

На державну службу він прийшов у 2010 році, коли очолив Координаційний центр із впровадження економічних реформ при Адміністрації президента Януковича.

Після Революції Гідності Данилюк почав працювати в Адміністрації Порошенка, а з квітня 2016 року його призначили Міністром фінансів. Саме під час його каденції держава вирішила націоналізувати найбільший банк України – ПриватБанк. У 2018 році Данилюка відправили у відставку.

Під час виборчої кампанії Володимира Зеленського Данилюк співпрацював із “ЗеКомандою”, а після виборів став секретарем РНБО. Щоправда, ненадовго – через три місяці він подав у відставку.

Співрозмовники ЕП зазначають, що призначення Данилюка на посаду голови БЕБ – також доволі ймовірний сценарій, оскільки на його кандидатурі можуть наполягати міжнародні кредитори України.

Василь Горбаль

ДЖЕРЕЛО: ANTIKOR

Почесний президент “Укргазбанку” та колишній “регіонал”, Василь Горбаль, також подався на посаду голови БЕБ.

З початку 1990-х років Горбаль працював у банківській сфері. У 1996 році став заступником голови правління “Укргазбанку”, а пізніше – був його власником. З 2002 року обирався депутатом Верховної Ради. У парламенті Горбаль просидів три скликання: з четвертого по шосте. З 2005 року був членом “Партії регіонів”.

У 2010 році Віктор Янукович призначив Горбаля головою Львівської ОДА. У 2013-2014 роках він був радником секретаря РНБО.

Наразі Василь Горбаль входить до Ради Національного банку – втретє у своєму житті (до цього він був членом ради у 2003-2005 та 2007-2014 роках). Крім цього він працює радником міністра фінансів Сергія Марченка.

Микола Катеринчук

ДЖЕРЕЛО: 1NEWS.COM.UA

Ще один колишній депутат, який бере участь у конкурсі на голову БЕБ – Микола Катеринчук. Вперше у парламент він потрапив у 2002 році, після чого увійшов до фракції “Наша Україна”.

Під час Помаранчевої революції оскаржував у Верховному суді України результати виборів президента, відповідно до яких переможцем визнали Віктора Януковича.

У 2007-2012 роках пройшов до Ради шостого скликання, де працював заступником голови Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

На дострокових виборах мера Києва у 2008 році Катеринчука звинувачували у підіграванні колишньому меру столиці Леоніду Черновецькому. Тоді він самовисунувся на виборах мера, не погодивши свою кандидатуру з членами парламентської коаліції.

Більше того, УП виявила, що у партійних списках партії ексдепутата “Європейська платформа” були родичі людей, якій йшли за списками партії Черновецького.

З 2014 року Катеринчук працював переважно у приватному секторі, юридичним радником у компанії “Катеринчук, Моор та партнери”.

Сергій Солодченко

ДЖЕРЕЛО: VSE.MEDIA

Ще один експодатківець, який претендує на посаду голови БЕБ – Сергій Солодченко. Він виконував обов’язки голови ДФС до призначення на цю посаду Вадима Мельника – у березні-листопаді 2020 року.

За відносно короткий час на посаді очільника ДФС Солодченко активно говорив про викорінення корупції з рядів податкової міліції та навіть заборонив фіскалам проводити зустрічі з бізнесом у позаробочий час.

“Я наголошую на неприпустимості проявів хабарництва в рядах служби. Якщо треба змінити всіх, я готовий змінити всіх”, – заявляв він наприкінці своєї роботи у якості в.о. голови ДФС.

Звісно, цим грізним планам не судилося здійснитися: вже за три тижні після цієї заяви змінили самого керівника ДФС.

Солодченко працював у силових органах податкової з 2002 року. До цього протягом 4 років працював у луганській міліції.

Після окупації Луганська Солодченка перевели до Києва, у Головне слідче управління фінансових розслідувань ДФС. Тоді він встиг “засвітитися” у корупційному скандалі.

У 2015 році журналісти “Наших грошей” виявили, що податківцю, напередодні його переїзду до столиці, подарували дві земельні ділянки на 16 соток та будинок на 386 квадратних метрів (він й досі є у декларації чиновника). Крім цього, з 1,7 млн грн доходів Солодченка за 2014 рік 1,49 млн грн склали “подарунки, призи та виграші”.

До слова, в останній декларації кандидат на посаду голови БЕБ вказав подарунок у негрошовій формі на 250 тис грн. Щоправда, отримувачем грошей була його дочка.

Володимир Ткаченко

Третій виходець з ДФС, який претендує на посаду голови БЕБ – Володимир Ткаченко. Він наразі очолює Головне управління боротьби з фінансовими злочинами (у якому свого часу встигли попрацювати два інших фіскали – Мельник та Солодченко).

У правоохоронних органах Ткаченко працював з 1996 року. До роботи у ДФС очолював Подільський, Дарницький та Святошинський районні управління поліції у місті Києві.

На службу до Державної фіскальної служби Ткаченка призначив колишній керівник ДФС Сергій Солодченко у квітні 2020 року.

Пропрацювавши на цій посаді дещо більше року, прізвище Ткаченка декілька разів згадувалося у низці специфічних інтернет-видань, які пов’язували цього кандидата на посаду голови БЕБ з хабарництвом та “кришуванням” нелегального бізнесу у столиці.

У жовтні 2020 року Ткаченко потрапив у ще один скандал. Він нібито брав участь у побитті відпочиваючих у селищі Білогородка на Київщині. Цю інформацію активно поширювали низка анонімних телеграм-каналів. У цьому ж селищі у Ткаченка є житловий будинок на 86,7 квадрата, який він вказав у своїй декларації.

Крім цього будинку Ткаченко задекларував 2 квартири та офіс у Києві, ще 2 будинки під Києвом та 6 земельних ділянок на Київщині та Кіровоградщині.

***

Від того, хто очолить відомство, залежить, чи стане бюро потужним ресурсом у боротьбі з корупцією, або новим інструментом влади для політичного шантажу і здирництва бізнесу.

Представників бізнесу турбує в першу чергу те, що БЕБ може очолити людина “старої системи”. Така подія може перетворити всю реформу розслідування економічних злочинів на просту зміну вивісок, вважають в Єврорпейській бізнес асоціації (ЄБА).

“Бізнес сподівається, що кандидати, що мають сумнівну репутацію, не потраплять на посаду такого важливого органу. За експертною оцінкою, це може стати одним із серйозних важелів, що може створити тиск на прозорий бізнес.

Більше того, непрозора реалізація зазначених намірів може завдати нищівного удару по інвестиційній привабливості країни”, – наголосила в коментарі ЕП виконавча директорка ЄБА Анна Дерев’янко.