Кейс “Центренерго”: як Коломойський заробляє на перепродажу державного газу

 

Як пов’язані з дніпровським бізнесменом компанії заробляли на перепродажу “Центренерго” державного газу “Укрнафти”, і чому “Нафтогаз” це допустив.

Нещодавно завершилася чергова епопея з ротацією менеджменту державної генеруючої компанії “Центренерго”.

За часів роботи попереднього керівництва компанії, яке Коломойський називав “професійними і зрозумілими нам людьми”, ЗМІ неодноразово повідомляли про вплив олігарха на роботу компанії та наводили факти, які свідчили про можливу корупцію на підприємстві.

Схема проста як двері: підприємство-посередник постачає на “Центренерго” сировину за завищеними цінами та з дисконтом викуповує вироблену ним електроенергію. Різниця осідає в кишенях бенефіціарів оборудки.

В останні роки цим посередником була близька до Коломойського структура “Юнайтед енерджі”.

 За тим же самим сценарієм “Центренерго” використовували і раніше: як за часів Віктора Януковича, так і Петра Порошенка. Змінювалися лише вигодонабувачі.

Раніше цю схему неодноразово згадували в контексті постачання вугілля. Утім заробляли структури дніпровського олігарха не лише на ній, а ще і на перепродажу газу напівдержавної “Укрнафти” на “Центренерго”.

Ще один важливий нюанс: якщо з трейдером Коломойського “Центренерго” розраховувалось в повному обсязі, то, наприклад, за поставлений “дочкою” державного “Нафтогазу” газ компанія накопичила мільярдний борг. І повертати його найближчим часом не збирається.

Що взагалі відбувалось на багатостраждальному держпідприємстві, яке переважно асоціюється в останні роки з корупційними скандалами і оборудками?

Чому “Укрнафта”, яка так само наполовину належить державі, дозволяє структурам Коломойського заробляти на перепродажі свого газу?

Коли “Центренерго”  розрахується з “дочкою” “Нафтогазу” за поставлене паливо?

“Рятівний” газ для “Центренерго”

В середині червня минулого року біля будинку уряду голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко представляв журналістам нового керівника “Центренерго” Олександра Корчинського.

На той час ні для кого не було секретом, що державна генеруюча компанія перебуває під повним контролем дніпровського олігарха Ігоря Коломойського через “зрозумілих” менеджерів.

Тоді цю подію гучно назвали “поверненням держпідприємства під контроль держави”. Утім згодом стане зрозуміло, що за нового керівника на “Центренерго” нічого не зміниться.

Навіть навпаки – на першій ж зустрічі з журналістами Корчинський заявив про доцільність включення в роботу газомазутних блоків “Центренерго”. Робота на дешевому на той час газі мала дозволити держпідприємству знизити вартість виробництва електроенергії та покращити власну економіку. На словах.

Насправді ж ця ініціатива принесла прибутки “зрозумілим” приватним структурам, боргами перед державним “Нафтогазом” та збитками напівдержавної “Укрнафти”.

Тоді постачальниками газу на “Центренерго” стали дві структури – державна газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (входить в НАК “Нафтогаз”, – ЕП) та приватна “Юнайтед Енерджі”, яку пов’язують з  Коломойським.

Результат цієї “взаємовигідної” співпраці став відомим після чергової зміни менеджменту на “Центренерго” 26 лютого 2021 року.

За даними ЕП, з “Юнайтед Енерджі” за поставлений газ держкомпанія розрахувалась вчасно і в повному обсязі, а ось “дочка” “Нафтогазу” вийшла з цієї історії з “мінусом”, який сягає 1 млрд грн.Саме стільки “Центренерго” винна ГК “Нафтогаз Трейдинг” за поставлений газ.

Платити тепловики, судячи з усього, найближчим часом не збираються: напередодні свого звільнення Олександр Корчинський ініціював обговорення реструктуризації заборгованості для відкладення її погашення.

У прес-службі “Нафтогаз Трейдингу” на запит ЕП повідомили, що постачали газ “Центренерго” за ринковими цінами на умовах “оплати після поставки”.

“Поставки відбувались за підсумками міжвідомчої наради за головуванням секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова. Наразі “Центренерго” має прострочену заборгованість за поставки у січні-березні 2021 року. Сторони перебувають у переговорах по врегулюванню заборгованості”, – зазначили ЕП в прес-службі компанії.

Більш розгорнуті коментарі в “Нафтогаз Трейдинг” пообіцяли надати після завершення переговорного процесу.

Зрештою у “Центренерго” також є боржники. Та ж сама “Юнайтед Енерджі”, якій держкомпанія справно платить за газ, заборгувала “Центренерго” 725 млн грн. І, схоже, цих коштів держкомпанії так само доведеться чекати довго.Представники трейдера Ігоря Коломойського вже заявили, що це не вони винні, а їм заборгували 150 млн грн.

Якщо додати до цього заробітки компаній з орбіти Коломойського від продажу вугілля на мільярди гривень, то стає зрозумілим небажання олігарха підтримувати приватизацію “Центренерго”.

Звідки газ

“Центренерго” – не єдина державна компанія з якої “Юнайтед енерджі” в останні роки виводила прибутки. Згаданий трейдер непогано заробив і на перепродажу газу “Укрнафти”.

Як відомо, 50%+1 акція “Укрнафти” належить “Нафтогазу”, 43% – групі “Приват” Ігоря Коломойського. За такого розподілу часток контроль за діяльністю компанії мала б здійснювати держава, але компанію багато років контролює олігарх і саме в його офісі ухвалюються рішення щодо того, кому і за якою ціною продавати видобутий ресурс.

Так, за даними “БізнесЦензора”, у 2020 році “Юнайтед енерджі” придбав 1,32 млрд кубів газу на 4,4 млрд грн. Більше половини цього обсягу спритні ділки купили в “Укрнафти” – 790 млн “кубів”, або 70% видобутого компанією газу минулого року.

В січні і липні 2020 року “Укрнафта” продавала газ фірмі Коломойського за цінами на 50% меншими ніж на “Українській енергетичній біржі”. Бували і місяці, коли різниця сягала 100%.

З вересня різниця між цими цінами трохи скоротилася. Але газ “Укрнафти” трейдеру олігарха все одно обходився на 20-27% дешевше, ніж на відкритому ринку.

Майже весь природний газ “Юнайтед Енерджі” перепродала “Дніпроазоту” Коломойського – 636 млн куб м за 2,35 млрд грн, та “Центренерго” – 390 млн куб м за 1,3 млрд грн.

“Центренерго” трейдер “Юнайтед Енерджі” в січні-травні перепродував газ на 28-63% дорожче, ніж купував в “Укрнафти”.

Навіщо виводити прибуток державної компанії через посередника, коли заробляти може сам “Нафтогаз”?

“Сюрприз” для Коболєва

Подібні маніпуляції з напівдержавним газом стали можливими не в останню чергу завдяки тому, що окремі співробітники “Нафтогазу” сприяли групі Коломойського в збереженні контролю над “Укрнафтою”.

Чи була у “Нафтогазу” реальна можливість змінити менеджмент “Укрнафти” на незалежний від олігарха? Була. Остання спроба відбулася зовсім нещодавно.

У 2019 році “Укрнафта” отримала наглядову раду, більшість членів якої представляли “Нафтогаз” і тоді ж стартував пошук кандидатів на посаду голови компанії. Для цього залучили міжнародного рекрутера – компанію Boyden, яка спеціалізується на підборі керівного персоналу.

У травні 2020 року НАК ініціював збори акціонерів “Укрнафти”, на яких вперше за останні 17 років компанія мала отримати незалежного голову правління.

Утім перед самим засіданням Комітет з призначень “Укрнафти” запропонував скасувати проведення конкурсу та призначити головою правління близького до Коломойського Олега Геза, який на той момент керував компанією в статусі виконуючого обов’язки.

Несподіванкою стало те, що цю пропозицію підтримав директор з юридичних питань “Нафтогазу” Ярослав Теклюк, за сумісництвом – член наглядової ради “Укрнафти”.

“Чому замість того, щоб сказати своєму начальнику, що я не буду робити речі, які суперечать моральним принципам та інтересам компанії, людина підло голосує так само, як члени наглядової ради від міноритаріїв? Я називаю це зрадою”, – прокоментував в інтерв’ю ЕП вчинок Теклюка Юрій Вітренко, який на той час очолював наглядову раду “Укрнафти”.

Голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв назвав провал з призначенням незалежного менеджменту “сюрпризом”.

“З цим сюрпризом я продовжую розбиратися. Там була дуже цікава ситуація з кандидатами. Я знаю компанію Boyden і розумію, що вони робили, але не розумію, як з конкурсу ми на рівному місці пірнули в проблему”, – говорив Коболєв.

Після звільнення Вітренка з посади голови наглядової ради “Укрнафти” в “Нафтогазі” вирішили більше не згадувати цю історію, а Теклюк так і залишився працювати в НАКу.

Зокрема, чинний голова наглядової ради “Укрнафти” Микола Гавриленко, який підписував контракт з Гезом, зазначав, що не збирається розбиратися з тим, як приймалося рішення про призначення останнього, оскільки не бачить в цьому сенсу.

За цього менеджменту “Укрнафта” також поставила крапку і в питанні “спірного” газу на десятки мільярдів гривень, якому на момент вирішення було майже 15 років.

В результаті олігарх вийшов з 15-річної суперечки переможцем. Ця історія обійшлася “Нафтогазу” в 6,4 млрд грн, які компанія сплатила до бюджету як податок на прибуток.

Більше того, “Укрнафта” отримала передоплату в розмірі 23,5 млрд грн за постачання газу майбутнього видобутку.

“Центренерго” зрушило з місця, “Укрнафта” – “віз і нині там”

З перших днів після ротації менеджменту на “Центренерго” компанія почала системно позбуватися впливу олігарха на свою роботу. І цьому є декілька прямих підтверджень.

По-перше, на початку березня компанія суттєво обмежила постачання електроенергії трейдеру Ігоря Коломойського.

По-друге, того ж дня компанія виставила “Юнайтед енерджі” рахунок на 750 млн грн.

По-третє, напередодні було ухвалено рішення про прямі поставки на вугілля на держпідприємство, тоді як до цього цим займалися посередники.

Новому керівництву також доручили оптимізувати продажі електроенергії, оптимізувати витрати та покращити фінансові показники.

Все це співпало із внесенням США Коломойського та членів його родини до санкційних списків “через його причетність до значної корупції”.

Разом з тим в діяльності “Укрнафти” останнім часом мало що змінилося: робота компанії з мажоритарною державною часткою і досі залишається далекою від ідеалу.

Стаття підготовлена в рамках проєкту “Приватизація + демонополізація = економічне зростання”