Ліс на продаж

За кілька років у невеликому сосновому урочищі на Миколаївщині в приватні руки пішло понад вісім гектарів землі. Територія, яка колись була у вільному доступі, сьогодні стала власністю заможних чиновників, бізнесменів і силовиків. На приватизованій землі вони будують розкішні особняки, які ховають за високими парканами…

Замість лісу – сміттєзвалище

На Миколаївщині на території нещодавно створеної Воскресенської об’єднаної громади є невеличке соснове урочище, висаджене наприкінці 60-х років минулого століття. Зелена зона стала улюбленим місцем відпочинку не тільки для воскресенців, а й для жителів обласного центру. Адже від Миколаєва до Воскресенського рукою подати – лише 6 кілометрів.

Нещодавно ініціативна група місцевих жителів зібралася на толоку, щоб привести зелену зону до ладу, але зіткнулася з проблемою. Багато хто з активістів відмовився брати участь, бо урочище вже перестало бути громадською територією і частково перейшло в приватні руки.

На більшості з приватизованих земельних ділянок власники вже побудували шикарні будинки, які сховали від чужих очей високими парканами.

“Ми хочемо, щоб у нас був нормальний, чистий і зелений ліс. Люди приїжджають сюди подихати свіжим повітрям, відпочити, гуляють із дітьми. Те, на що перетворили ліс – це кошмар. Там звалище, там уже все забудовано”, – розповіли Центру активісти.

Купити можна все

Селище Воскресенське у Вітовському районі завдяки мальовничій природі та близькості до міста користується великим попитом не тільки серед відпочивальників. Територія селища стала великим будівельним майданчиком, де любителі природи зводять шикарні особняки. Земля тут у ціні – за сотку на сайтах із продажу нерухомості просять у середньому від 560 доларів за сотку. А в лісі сотка може коштувати і всі 900 доларів.

Якщо зазирнути в публічну кадастрову карту, то лісове урочище нагадує святковий пиріг: центр урочища поділений на 35 рівних ділянок, кожна розміром у 10 соток. З них у держвласності все ще значиться 8 ділянок, інші 27 – приватизовані.

По периметру лісове урочище теж уже встигли покриїти: загалом нарізано вже 52 земельні ділянки загальною площею 8,6 га. Тобто фактично з 50,5 га лісового урочища вже відщипнули п’яту частину.

“Уся територія лісу числиться за лісгоспом. Відчуження цієї землі з нами ніхто ніколи не погоджував”, – запевнила перша заступниця начальника Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства Валентина Лесик.

Українське законодавство жорстко обмежує будь-які дії з рекреаційною землею. Території лісів та урочищ належать до земель місцевих лісгоспів, які мають контролювати використання землі за призначенням. Такі земельні ділянки не підлягають відчуженню та продажу, оскільки призначені виключно для відпочинку та оздоровлення.

Не в курсі про розподіл землі на території лісового урочища і в місцевій селищній раді.

Олександр Шаповалов, голова Воскресенської ОТГ розповів, що до нього часто звертаються місцеві жителі з проханням розв’язати проблему забудови лісу, але повноважень для цього селищна рада не має.

“З 2010 року цими землями розпоряджалося Головне управління Держземагентства в Миколаївській області. На момент видачі Воскресенська селищна рада не мала жодного відношення та юридичних підстав ані видавати ці землі, ані погоджувати їх видачу”, – сказав голова громади.

Будиночок у лісі для поліцейського

Ми вирішили придивитися, хто ж ці щасливчики, які отримали землю на території лісового урочища, і ними виявилися аж ніяк не прості люди.

Один із лісових будиночків, наприклад, належить заступнику начальника управління карного розшуку ГУНП в Миколаївській області Сергію Дяченку.

Його двоповерховий будинок, на відміну від інших, розташований просто посеред лісу. У своїй декларації Дяченко вказав, що будинок на 173 квадрати належить його дружині Маргариті, і коштує всього 23 тисячі гривень. Тоді як у декларації правоохоронця немає жодної згадки про земельну ділянку, на якій розташований будинок, хоча нею його дружина володіє ще з 2015 року.

Ми звернулися до Сергія Дяченка з проханням пояснити, як його сім’ї дісталася земля в лісі, однак спілкуватися телефоном він відмовився. Зазначимо, що у своїй декларації за минулий рік Сергій Дяченко вказав лише 156 тисяч гривень заробітної плати, тоді як ціна лише однієї сотки землі в цьому місці може сягати тисячі доларів.

Ще одна ділянка на 10 соток у центрі воскресенського лісу належить чоловікові заступниці керівника апарату Жовтневого райсуду Любові Федоровській. У коментарі ЦЖР вона повідомила, що з питаннями про майно необхідно звертатися особисто до її чоловіка Валерія, при цьому дати його номер телефону вона відмовилася. Зазначимо, що в декларації Федоровської вказано ще дві великі земельні ділянки, розташовані в Рибаківці – ймовірно, сім’я працівниці суду колекціонує рекреаційну землю.

Земельною ділянкою на 120 соток володіє і родичка депутата Воскресенської селищної ради Тетяни Затварницької. Ганні Ус вся ця ділянка була видана для ведення сільського господарства, проте поки що вона пустує. Крім того, ще один родич депутата Затварницької Євген Ус на сайті з продажу нерухомості опублікував оголошення про продаж одразу трьох “мальовничих ділянок уздовж лісу” площею в 7,17 і 21 сотку.

Ще двадцять соток у центрі лісу належать головному інженеру ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” Кирилу Купрію та його матері. У коментарі журналісту він повідомив, що отримав цю землю безоплатно і планував збудувати тут будинок, але зробити цього не може вже четвертий рік, бо вся сусідня територія захаращена сміттям. До слова, плани зі зведення будинку в самому центрі лісу його абсолютно не бентежать.

Очевидно, що власники, які отримали ці землі безкоштовно у власність, поспішають її швидко перепродати. Велика ділянка розміром у 160 соток раніше належала такому собі Андрію Гончаренку. За даними реєстру юросіб, у період із 2010 до 2012 року він очолював комунальне підприємство Воскресенської селищної ради. Однак, коли Центр зв’язався з ріелторами, які продавали ці ділянки, з’ясувалося, що у землі вже новий власник – житель Миколаєва Михайло Алавердян. За цю землю ріелтори просили майже 72 тисячі доларів.

Центр спробував зв’язатися з власниками решти ділянок, однак вони, почувши запитання про землю в лісі, відмовлялися відповідати.

Гуртом в одні руки

Під час пошуку власників землі в лісі ми звернули увагу, що деяким із них належать одразу кілька ділянок. Наприклад, киянка Віра Білоус володіє п’ятьма ділянками в центрі воскресенського лісу, а її земляку Павлу Богушу належать чотири ділянки по сусідству. У 2017 році вони стали другими власниками цієї землі. Цікаво, що дані про їхнє право власності до реєстру нерухомості вносила один і той самий нотаріус Київського міського округу Ірина Євтушок. Усі дев’ять ділянок нотаріус оформила протягом двох днів у березні 2017 року.

Ми звернулися до Ірини Євтушок із проханням пояснити, чому саме вона оформляла купівлю-продаж різними людьми земельних ділянок у Миколаївській області. Нотаріус обурено заявила, що не зобов’язана нічого пояснювати, і після того, як запевнила, що закон не порушувала, повісила слухавку.

Центр спробував знайти і самих власників. Згідно з даними з реєстру юридичних осіб, Павло Богуш прописаний у Києві, там йому належить половина фірми, яка займається транспортними перевезеннями. Всі спроби журналіста додзвонитися до компанії виявилися марними – телефон був весь час вимкнений.

З реєстру нам стало відомо, що власниця п’яти ділянок Віра Білоус також прописана в Києві і володіє там кількома компаніями. В одній із них, ТОВ “Оксамит Плюс”, нам повідомили, що працівники самі шукають її для підписання документів, але не можуть знайти і не мають її контактів.

Виявилося, що за адресою приватного будинку, де прописана Віра Білоус, також зареєстрована компанія “Грін Солар Енерджі”. У реєстрі юридичних осіб єдиним засновником і директором цієї компанії значиться Олексій Радик. Згідно з даними ресурсу YouControl, Радик очолював Головне управління Держземагентства в Миколаївській області, яке і розпоряджалося землею в недільницькому лісі. До слова, період керівництва Олексія Радика миколаївським земагентством якраз збігається з періодом активного відчуження цих земель.

Ми зв’язалися з ним телефоном і запитали, на підставі чого було приватизовано рекреаційні земельні ділянки:

“Там було стільки всього, що я вже й не пам’ятаю. Я не готовий вам відповісти, я ж не можу пам’ятати, що було в якому році, і хто їх видавав. Може, я їх видавав, або не я їх видавав. Зараз мені складно сказати, я від землевпорядкування відійшов уже давно”, – повідомив екс-чиновник.

При цьому в розмові з журналістом Радик підтвердив, що знає власницю п’яти ділянок Віру Білоус, але на запитання, ким вона йому доводиться, так і не відповів, і не пояснив, як вона стала власницею дороговартісної землі.

Земля в ціні

Земельними ділянками у воскресенському лісі до 2016 року розпоряджалося Головне управління Держземагентства в Миколаївській області, яке нещодавно було розформовано. Тепер його функції перейшли новоствореному управлінню Держгеокадастру. Ми надіслали в управління запит із проханням надати документи про передачу земель у приватну власність, однак у відповідь нічого не отримали. Журналістам повідомили, що виділення земельних ділянок у рекреаційній зоні має узгоджуватися з лісгоспом і з селищною радою, на території якої розташоване урочище. Однак відповісти на запитання, на підставі чого державну землю передано в приватну власність, чиновники відмовилися.

Земля в лісі, призначена самою природою для відпочинку та оздоровлення тисяч людей, завдяки нечесним на руку чиновникам переходить у приватну власність, і якщо так триватиме й надалі, то вже за кілька років воскресенці замість соснового лісу зможуть спостерігати лише високі паркани.

“Тут має бути наш ліс, який потрібно продовжувати засаджувати деревами, а не забудовувати. Якщо в такому дусі будуть землю роздавати, то скоро і цього лісу не буде”, – сказала мешканка Воскресенського Ганна.

У той час, коли землевпорядники знаходять нові способи заробити якнайбільше грошей, нехай і не завжди законним шляхом, а заможні підприємці та чиновники викуповують цінну землю, мешканці Воскресенського намагаються самотужки врятувати улюблений ліс від сміття та розпродажу.

Матеріал підготовлено за підтримки МФ “Відродження”.