Оренда задарма: 600 грн – півгектара

Комунальне майно – один з основних активів, за рахунок якого поповнюється муніципальний бюджет. Але на ньому навряд чи вдасться заробити, коли внаслідок непрозорих конкурсів чиновники віддають його в оренду “потрібним” підприємцям і фірмам за штучно заниженими цінами. Центр журналістських розслідувань з’ясував, як управління комунального майна непублічно роздало комунальну нерухомість фірмам, тісно пов’язаним з чиновниками і депутатами, а після цього так само тихо готує їх на приватизацію.

Тихий конкурс

Після проведення конкурсу керівних компаній, унаслідок якого було скасовано комунальні ЖЕКи, у місті значно зросла кількість вільної комунальної власності. Щоб майно не простоювало даремно, вже наприкінці серпня минулого року начальник міського управління комунального майна Мкртич Мкртчян видав наказ про проведення конкурсу з оренди комунальних об’єктів.

Конкурс пройшов у міській раді непублічно. До складу конкурсної комісії, яка й визначала тих, хто отримає об’єкти в довгострокову оренду, увійшли працівники управління комунального майна, начальник відділу містобудівного кадастру Олександр Нефьодов, а також депутат міської ради Владислав Єнтін. Очолював роботу комісії начальник управління Мкртич Мкртчян.

Хоча оголошення про проведення конкурсу було розміщено на сайті міської ради, участь у ньому взяло лише кілька фірм, через що на більшість об’єктів навіть не було конкуренції.

У підсумкуоб’єкти комунальної власності перейшли в оренду не простим підприємцям, а фірмам, тісно пов’язаним з чиновниками, депутатами та навіть “наглядачем”, як його називають у ЗМІ, за сферою ЖКГ і роботою комунальних підприємств у Миколаєві Дмитром Косою.

Оренда по-крупному

Найбільший об’єкт конкурсу на Новозаводській, 7 отримала в оренду фірма “Транспортна компанія “Рефресурс”. До цілісного об’єкта входять гаражі, площею понад 200 кв. м, виробничі приміщення на 170 квадратів, а також велика автостоянка, загальною площею понад 4000 кв. м.

За результатами незалежної оцінки, проведеної приватною фірмою “Форкіс Н” на замовлення управління, вартість усього об’єкта становила 710 тисяч гривень. Щоб узяти участь у конкурсі, підприємці повинні були запропонувати управлінню не менше 17 тисяч гривень щомісячної орендної плати. Свої пропозиції подали три учасники – ТОВ “Савченко Тревел”, ФОП Горшколеп і ТОВ “Рефресурс”. Перші два запропонували по 20 і 30 тисяч гривень відповідно. А “Рефресурс” зробив найвищу ставку – 132 тисячі гривень і, природно, переміг.

Але, як з’ясувалося пізніше, платити в скарбницю суму, у сім разів вищу за встановлену, керівництво фірми не збиралося. Уже через два тижні після її перемоги в конкурсі управління коммайна вирішило провести нову оцінку об’єкта, цього разу в іншого оцінювача. Ним став маловідомий ФОП Юрій Василенко. Оцінювач дійшов висновку, що стан об’єкта незадовільний і потребує значного ремонту. Таким чином, вартість самого об’єкта було знижено, а слідом за нею й орендну плату. Згідно з новим договором, тепер щомісяця за користування об’єктом загальною площею 4370 квадратів “Рефресурс” замість обіцяних 132 тисяч платить лише 602 гривні..

За коментарем ми звернулися до Юрія Василенка, який склав нову оцінку об’єкта, але відповісти на запитання, на підставі чого орендну плату знизили від запропонованої фірмою суми ні багато ні мало більш ніж у 200 разів, він відмовився.

Ми прийшли в управління комунального майна і поставили його начальнику, і водночас голові конкурсної комісії, Мкртичу Мкртчяну, запитання щодо різких змін у вартості об’єкта та зниження орендної плати, на що він запевнив журналістів, що це неможливо, і фірма має платити ту суму, яку запропонувала. При цьому копії нового договору з ТОВ “Транспортна компанія “Рефресурс” управління на запит Центру не надало. У нашому розпорядженні опинилася копія цього договору, отримана адвокатом одного з учасників конкурсу. І в ньому, посилаючись на результати нової оцінки, ціну справді було знижено до 602 гривень. Ймовірно, конкурс на оренду цього об’єкта ще від самого початку мала виграти саме фірма “Рефресурс”.

Впливове прикриття

Вивчаючи матеріали конкурсної комісії, ми звернули увагу на цікаву закономірність – однакові пропозиції у 132 тисячі гривень надійшли управлінню коммайна одразу від двох фірм, причому за три різні об’єкти з різною вартістю, площею та в різних районах міста. Так, крім “Транспортної компанії “Рефресурс”, таку саму суму за два інших об’єкти запропонувало і ТОВ “Антрекот”.

Фірму зацікавили об’єкти в центрі міста, за адресою Шнеєрсона, 22, приміщення площею 415 кв. м і гаражі на 148 квадратів – за кожен із них компанія запропонувала по 132 тисячі. І, як і у випадку з об’єктом на Новозаводській, отримала ці об’єкти в довгострокову оренду саме завдяки запропонованій сумі.

За результатами попередньої оцінки, учасник мав запропонувати щонайменше 24 тисячі гривень оренди на місяць за приміщення та щонайменше 3 625 гривень за гаражі, однак пропозиції “Антрекоту” виявилися в рази вищими.

Чому ж дві різні компанії подали однакові пропозиції на абсолютно різні об’єкти? Відповідь на це питання ми знайшли в реєстрі юридичних осіб. Директором “Транспортної компанії “Рефресурс” є миколаївський бізнесмен Геннадій Яворський. А директором і засновником “Антрекота” – його син, Максим.

Ми зв’язалися з Максимом Яворським і запитали, чому фірми його сім’ї зробили управлінню коммайна такі високі пропозиції, причому економічно невигідні для них самих. На це директор “Антрекоту” відповів, що вважали таку суму прийнятною з огляду на площу і місце розташування об’єктів, але після їхнього огляду вони з’ясували, що необхідно вкласти чималі гроші в їхній ремонт, тому одразу були переглянуті і оцінка, і договори.

В управлінні комунального майна на наш запит про надання копії договору з фірмою “Антрекот” не відповіли, і наразі залишається невідомим, скільки грошей до бюджету надходить від оренди цього об’єкта. Натомість на сайті міської ради 2 серпня було опубліковано повідомлення про скасування результатів оцінки об’єкта на Шнеєрсона, 22, яку раніше на замовлення управління провела фірма “Снейл”. Схоже, і в цьому випадку управління коммайна вирішило повторити вже відпрацьовану схему з об’єктом на Новозаводській. У яку суму щомісяця його фірмі обходиться оренда цього об’єкта, не знає, за його твердженням, і сам бізнесмен Яворський. Але є підстави вважати, що, як і у випадку з “Рефресурсом”, орендну плату було істотно знижено.

Чому чиновники мерії створили особливі умови саме для компаній родини Яворських? У Миколаєві вони займаються бізнесом у сфері ресторанів, а також вантажних перевезень і офіційно не мають стосунку до політики. Єдина згадка про причетність Максима Яворського до політичного життя є на сайті “Посіпаки” – колись він був помічником депутата обласної ради від “Опоблоку” Владислава Белави. Зате віднедавна все частіше 29-річного Яворського можна помітити на публічних заходах. Так, він неодноразово був зафіксований журналістами в компанії голови Миколаївської ОДА Олексія Савченка.

Про причетність губернатора до стрімкого розвитку бізнесу сім’ї Яворських нам говорили і працівники їхніх фірм, і інші учасники конкурсу комунального майна. Цікаво, що мобільний застосунок “Get Contact”, який встановлює, як абонент записаний у телефонних книгах користувачів, визначає Максима Яворського як “Максим Ніколаєв Пом. Губер.”, що, ймовірно, означає “помічник губернатора”. Але на сайті Миколаївської ОДА ми не знайшли підтвердження цієї інформації.

Ми поставили Яворському пряме питання, чи є він помічником глави ОДА і чи допоміг цей факт отримати фірмам його сім’ї три великих об’єкти комунальної власності. Наце Максим запевнив, що помічником губернатора не є, але додав, що перебуває з ним у дружніх стосунках, та й дружить не тільки з ним, а й із мером Миколаєва Олександром Сєнкевичем. При цьому, “ресторатор”, як він сам себе називає, категорично заборонив журналістам проводити аудіо- та відеозапис, і навіть цитувати його в публікації.

Спадщина ЖЕКів

До конкурсу керуючих компаній у Корабельному районі успішно працював комунальний ЖЕК “Океан” – він був практично єдиним прибутковим підприємством у сфері послуг ЖКГ. Як і в інших ЖЕКів, на балансі “Океану” були приміщення. Одне з них, за адресою Глінки, 2-а/1 площею 96 квадратів, теж було виставлено на конкурс з оренди.

Єдиним претендентом на нього стала фірма “Об’єднання 1”. Згідно з протоколом першого засідання комісії, депутат Владислав Єнтін озвучив питання про неналежний стан мереж водопостачання та каналізації об’єкта. За його пропозицією комісія вирішила звернутися до департаменту ЖКГ для проведення ремонту мереж.

А вже під час наступного засідання комісія визначила фірму “Об’єднання 1” переможцем конкурсу на оренду цього приміщення. Причому фірма була створена за місяць до проведення конкурсу. Згідно з даними Єдиного реєстру юросіб, депутат Владислав Єнтін має спільний бізнес із Євгеном Близнюком, який сьогодні керує “Об’єднанням 1”. До 2017 року депутат володів фірмою “Агро Макс Порт”, директором якої в той самий час був Євген Близнюк.

Ми звернулися до депутата, щоб дізнатися, чи допомагав він фірмі свого колишнього бізнес-партнера в отриманні комунального об’єкта в оренду. Знайомства з Євгеном Близнюком він не спростував, але запевнив, що в отриманні комунального приміщення йому не сприяв.

“Цей об’єкт знаходиться на моєму депутатському окрузі, і я знаю, в якому він стані. Тривалий час ніхто не хотів його брати в оренду саме тому, що там потрібно ремонтувати мережі каналізації та водопостачання. Мешканці будинку, в якому він розташований, самі збирали гроші на ці цілі. Тому я вважаю: добре, що зараз його отримала фірма, яка зможе поліпшити його стан”, – відповів Єнтін.

Ще один комунальний об’єкт по вулиці Крилова, 4/1 отримало ТОВ “Ніксіті-Девелопмент”. Це приміщення раніше було на балансі приватного ЖЕКу “Ліски-М”. Як і у випадку з іншими компаніями, в засновниках “Ніксіті-Девелопмент” теж опинилися далеко не прості жителі Миколаєва.

Так, 50% компанії належать Юлії Коренєвій, дружині нещодавно призначеного директора департаменту ЖКГ Сергія Коренєва. Ця фірма також зазначена в декларації чиновника..

Чи випадковість той факт, що кінцевим бенефіціаром фірми, яка отримала комунальний об’єкт в оренду, виявився на той момент майбутній директор департаменту ЖКГ?

Об’єкти для “наглядача”

На конкурс оренди комунального майна було виставлено також два цокольні приміщення на 6-й Слобідській, 48/1 і 48/3 площею 102 квадрати і 10 квадратів. Обидва приміщення були на балансі комунального ЖЕКу “Зоря”.

Під час конкурсу їх отримала маловідома фірма “Аліксет ІК”, основним видом діяльності якої вказано роздрібну торгівлю годинниками та ювелірними прикрасами. Директором фірми значиться Світлана Левченко, а сама фірма зареєстрована за адресою Велика Морська, 63. Коли ми вирушили за цією адресою, виявили офіс компанії “Нібулон”. Охоронець повідомив нам, що в будівлі, де діє пропускний режим, офіси в оренду ніколи не здавалися.

Крім “Аліксет ІК”, Світлана Левченко є також директором фірми “Арт-Ассана”, засновником якої значиться Дмитро Коссе, людина, ім’я якої раз у раз спливає в найгучніших корупційних скандалах Миколаєва.

Але на цьому вплив одіозного Коссе на конкурс не обмежився. ТОВ “Інвестиційна компанія “Акварелі” також отримала комунальне приміщення колишнього ЖКП “Південь” площею понад 120 квадратів. При найближчому розгляді виявилося, що фірма-переможець теж замикається на Дмитрі Коссе. Директорка “Акварелі” Валентина Мурзенко є засновницею ТОВ “Перша Миколаївська Транспортна Компанія”. Компанія зареєстрована за адресою Велика Морська, 33. Згідно з даними з реєстру нерухомості, частина цього будинку належить все тому ж Коссе.

Ми зв’язалися зі Світланою Левченко і запитали, що допомогло її фірмі здобути перемогу в конкурсі. У коментарі вона не стала заперечувати знайомства з Коссе:

“З Дмитром ми, звісно, знайомі, я працювала в компанії, де він був інвестором і засновником. Перемогти в конкурсі мені допомогла виключно найвища ціна за оренду, яку запропонувала компанія”.

Друга фірма, до якої має стосунок Коссе, – “Акварелі”, – отримала приміщення на 127 квадратів на вул. Генерала Свиридова, 37/2. Коли ми приїхали за цією адресою, виявилося, що тут уже кілька років розташована перукарня. Адміністратор закладу Лілія була неприємно здивована, коли дізналася, що їхнє приміщення здали в оренду іншій фірмі.

“Я вперше взагалі чую про те, що проходив якийсь конкурс. Власники (перукарні – Ред.) зараз перебувають у Німеччині, а всі документи в них. У нас що, забирають це приміщення?” – запитала адміністраторка.

Додамо, що раніше нардеп Вадим Підберезняк назвав Дмитра Коссе людиною, яка вирішує долю комунальних підприємств Миколаєва і є кумом мера Олександра Сєнкевича.

За даними реєстру юросіб, Дмитро Коссе справді має стосунок до сім’ї Сєнкевича. Він навпіл володіє компанією “Айскул” з тещею мера Іриною Оленніковою.

За даними порталу Номер.Орг, Ірина Оленнікова прописана за однією адресою в Новій Каховці з Катериною Оленніковою, дружиною Миколаївського міського голови. Як повідомляється на сайті http://www.kocce.net, Дмитро Коссе також консультує компанію “Айскул” “з маркетингу та бізнес-процесів”.

Віднайти “Айскул” за місцем реєстрації на вулиці Великій Морській, 45 не вдалося. Зате виявилося, що в тому ж офісі раніше перебувала консалтингова компанія “Снейл”, яка і проводила оцінку більшої частини об’єктів комунальної власності, виставлених на цей конкурс.

Робоча схема

За правилами проведеного конкурсу, комунальні об’єкти орендарі отримали в довгострокову оренду – у більшості випадків на п’ять років. Але судячи з того, наскільки оперативно орендарі почали проводити роботи на об’єктах, напрошується висновок, що залишати ці об’єкти вони вже не мають наміру.

Так, усі перераховані фірми через кілька місяців уже подали в управління комунального майна заяви про проведення на об’єктах невід’ємних поліпшень, які Мкртчян одразу поспішив погодити. Крім довгострокової оренди об’єкта, саме проведення невід’ємних поліпшень дає орендарю підставу для його приватизації.

Згідно з регламентом, дозвіл на проведення поліпшень у приміщеннях комунальної власності має дати і профільна депутатська комісія.

Але, схоже, що на висновок депутатів орендарі не особливо й чекають – наприклад, на момент нашого приїзду на Шнеєрсона, 22 виявилося, що фірма “Антрекот” проводить там масштабні роботи – вже були замінені всі вікна, а зараз робочі фірми працюють над ремонтом усередині приміщень.

З об’єктом на Новозаводській, 7 та сама історія – там теж поспішили встановити нові вікна, а наразі будівельники проводять роботи на даху одного з приміщень.

Член комісії з ЖКГ Владислав Єнтін у коментарі нам додав, що питання про проведення невід’ємних поліпшень на комісіях не проходили. А починати будь-які роботи без її узгодження фірми не мали права, адже мали б приступати до робіт щонайменше наступного дня після голосування. Мабуть, їм було більш ніж достатньо дозволу від управління комунального майна.

У коментарі начальник управління Мкртич Мкртчян не дав нам однозначної відповіді, чи будуть приватизовані об’єкти комунальної власності, які були віддані в оренду “своїм” фірмам. Наразі, за його словами, цей варіант розглянуто не було. Але якщо таке рішення і буде, ухвалювати його буде виключно сесія міської ради, а не конкурсна комісія.

Однак у порядку денному засідання профільної депутатської комісії з ЖКГ ще на початку лютого з’явився файл під назвою s-fk-713 проєкту рішення “Про затвердження порядку подання та розгляду заяв про включення об’єктів комунальної власності до переліку об’єктів малої приватизації, що підлягають приватизації”. Хоча адреси об’єктів, які мають виставити на продаж, у файлі не вказано, депутати міськради повідомили нам, що йдеться саме про ті об’єкти, які під час “тихого” конкурсу отримали фірми, пов’язані з чиновниками, депутатами та “смотрящим” за сферою ЖКГ у Миколаєві.

Варто згадати тільки виведення з комунальної власності більшої частини підвальних приміщень у Центральному та Заводському районах ЖЕКами ТОВ “Турбота”, “Центральний-1”, “Миколаївдомсервіс”. Тоді підприємства Олексія Пеліпаса та сина колишнього мера Владислава Чайки також отримували підвальні приміщення в оренду, проводили в них іноді навіть формальні поліпшення, а потім купували їх за низькою ціною, а потім продавали. Зараз історія з масштабним виведенням комунальних об’єктів із міської власності, схоже, має повторитися. А це тягне за собою чергові масштабні втрати для міського бюджету і зростання добробуту наближених до влади бізнесменів, та й самих чиновників.

Матеріал підготовлено за підтримки МФ “Відродження”..