Тіньові гроші партій

За останні три роки миколаївські члени президентської партії БПП “Солідарність” зібрали два мільйони триста тисяч гривень пожертв на свою політсилу. Це рекорд серед інших політичних партій нашого регіону та значний результат у національному масштабі. Як вдалося однопартійцям глави держави досягти таких результатів, та як збирають кошти на своє існування інші партії області, розбиралися журналісти.

Клуб прихованих “мільйонерів”

Фінансування політичних партій в Україні – секрет, який партійні керманичі бережуть не гірше за держтаємницю. Хто дав кошти на існування політсили і що зажадав натомість – знає дуже обмежене коло осіб. Держфінансування партій, до якого нещодавно вдалися в нашій країні, трохи змінило ситуацію в кращий бік, але не викорінило основних вад. Миколаївська область тут нічим не відрізняється від інших – у нас балом правлять ті самі тенденції.

Центр журналістських розслідувань вивчив фінансові звіти, які щоквартально подають політсили в Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). І тут виявився цікавий факт: з’ясувалося, що за кількістю позабюджетних коштів, залучених на партію, Миколаївська обласна партійна організація БПП “Солідарність” певний час була лідером у країні, поступившись тільки Харківській територіальній організації. Лише за два попередні роки – 2016-2017-й – миколаївська обласна організація президентської партії зуміла залучити 2 мільйони 217 тисяч гривень! Окрім високого місця в загальнонаціональному рейтингу, це також абсолютний рекорд серед решти політсил, які функціонують у нас в області. У всякому разі, за тими коштами, про які партії звітують.

Цього року темпи благодійних внесків на президентську партію значно знизилися, але все одно залишаються високими порівняно з іншими політсилами області.

Проаналізувавши, як наповнювалася партійна каса Миколаївської обласної організації БПП останні три роки, виявилося, що з двох мільйонів трьохсот тисяч благодійних коштів, зібраних партією, половину пожертвували кілька юридичних і фізичних осіб. І якщо з приводу походження коштів найбільшого спонсора партії підприємства “Нібулон”, яке перерахувало до фонду миколаївського обласного осередку 336 тисяч гривень, сумнівів немає, то пожертви, зроблені фізичними особами, викликають запитання.

Так, кілька приватних осіб пожертвували миколаївському осередку президентської партії в сумі понад мільйон гривень. Наприклад, Денис Перепелицин перерахував 293 тис. грн., Олена Нойнець – 269 тис. грн., Тетяна Кротова – 262 тис. грн., Антоніна Бузило – 257 тис. грн., Кирило Горбуров – 215 тис. грн. та Олександра Купинець – 131 тис. грн.

Судячи зі сторінок у Фейсбуці жертводавців, складається враження, що молоді люди зовсім не схожі на марнотратників життя, які смітять грошима. Дорогих авто, шикарних особняків і запаморочливих закордонних турів на сторінках їхніх акаунтів ми не виявили. Тоді звідки у Дениса Перепелицина, Олени Нойнець, Тетяни Кротової, Антоніни Бузило та Олександри Купинець кошти, щоб безболісно виділити на партію 200-290 тисяч гривень? Чим заробляють на життя?

Виявилося, що Антоніна Бузило працювала, а Олександра Купинець і зараз працює в секретаріаті Миколаївської обласної організації БПП. За 2016 рік Бузило отримала 97 тисяч гривень заробітної плати, а Купинець – 62 тисячі гривень. Денис Перепелицин і Олена Нойнець заробляють на життя підприємництвом, а киянка Тетяна Кротова працює в громадській організації “Справа”.

Ми зв’язалися з деякими з цих людей. Олена Нойнець, яка перерахувала на миколаївську організацію президентської партії 269 тисяч гривень, сказала, що ці гроші вона заробила сама.

– Я займаюся підприємницькою діяльністю, тому могла пожертвувати такі кошти. Хоча членом партії БПП я не є, – додала Нойнець.

Антоніна Бузило, яка пожертвувала партії 257 тисяч гривень, також запевнила, що це її особисті кошти, не уточнивши, щоправда, як саме вона їх заробила.

Іван Кубинець – ще один щедрий благодійник, якому не шкода грошей на БПП. Чоловік працює на заводі “Зоря” – “Машпроект” простим робітником. Щомісячні заробітки у пересічних працівників підприємства невисокі, але, незважаючи на це, Кубинець зміг відірвати від бюджету сім’ї і перерахувати Миколаївській обласній організації БПП у 2017 році 37 тисяч гривень. Поспілкуватися безпосередньо з ним у нас не вийшло. За Івана відповідь тримала його дружина, яка пояснила нам, що ці гроші її чоловік заробив. Де і коли – жінка уточнювати не стала, попросивши більше їх не турбувати.

З вищенаведених спонсорів найвідоміший Кирило Горбуров, який очолює міську партійну організацію БПП і є депутатом міської ради. Він працює нотаріусом і теоретично в змозі виділити таку суму на рідну політсилу.

Примітно, що у 2017 і 2018 роках, коли партія почала отримувати стійке фінансування з держбюджету, пожертвування від фізичних та юридичних осіб пішли на спад. У 2017 році вони становили 392 тисячі гривень, а за дев’ять місяців поточного року – лише 124 тисячі.

Без схем як без рук

Попри бюджетне фінансування, політичні партії продовжують вдаватися до певних схем, щоб наповнити свою касу. За словами експертів, одним із найпоширеніших способів є “анонімне” пожертвування. Це коли кошти бізнесмена, який не бажає “світитися”, на рахунки партії перераховує інша людина.

Цікаво, Денис Перепелицин 9 липня 2016 року здійснив чотири перекази на загальну суму 61 тисяча гривень на користь обласної організації БПП. Тетяна Кротова 10 березня того ж року зробила шість переказів на загальну суму 45 тисяч гривень; 31 жовтня – чотири – на загальну суму 49 тисяч гривень, а 26 грудня – теж чотири перекази на суму 48 тис. грн. Загалом житель Запоріжжя Перепелицин пожертвував на Миколаївську організацію БПП майже 300 тисяч гривень, а киянка Кротова – 262 тисячі.

Подібна ситуація, коли кошти перераховують кількома траншами, простежується і в інших щедрих жертводавців миколаївського обласного осередку БПП. Чому не можна перерахувати кошти одним переказом?

На думку голови Миколаївського відділення Комітету виборців України Олександра Ухмановського, це робиться для того, щоб розмір одного внеску не перевищував 150 тисяч гривень, оскільки саме з цієї суми банки починають перевіряти походження коштів.

Єще є один спосіб, щоб приховати ім’я реального благодійника, до якого вдаються в різних політсилах. Це ситуація, коли грошові перекази робляться від імені інших людей, використовуючи їхні персональні дані. При цьому жертводавець навіть не знає, що перерахував партії кошти.

Спонсор на годину

В обласному осередку БПП Центр також виявив незвичні пожертви, коли в певний день мешканці одного населеного пункту, немов за командою, перераховували партії кошти. Так, 31 серпня 2016 року одразу 23 людини, які проживають у Вознесенську, перерахували на рахунки Миколаївської обласної організації БПП по 20 гривень. Потім ті самі люди синхронно в один день перерахували 20 гривень у вересні, жовтні та грудні. Натомість ні в 2017-му, ні в 2018 роках жителі Вознесенська про партію влади, мабуть, не згадували і коштів на місцеву політичну структуру більше не жертвували.

Примітна прихильність до миколаївського осередку БПП і жителів Первомайська. Там за три дні квітня 2016 року дев’ять осіб перерахували на рахунки обласної організації БПП 43 тисячі гривень. Причому суми пожертвувань у всіх були дуже схожі: п’ять з половиною, шість або сім тисяч гривень.

Ми зв’язалися з головою Первомайської РДА Володимиром Вовком, який керував Первомайською районною організацією БПП у 2016 році, щоб дізнатися в нього, чи знає він цих щедрих благодійників? Нас цікавило: чому d 2016 році його земляки знаходили чималі кошти на партію, а в наступні роки вже ні, але чиновник, пославшись на зайнятість, відмовився відповідати.

Голова Миколаївської обласної партійної організації БПП Михайло Талпа також не захотів відповідати на запитання про спонсорів, пославшись на те, що обіймає цю посаду трохи більше року.

Миколаївський політолог Федір Левченко пояснює, що приховане фінансування дуже зручно самим партіям.

– Річ у тім, що наші партії схожі на акціонерні товариства, в яких хто виділяє більше коштів на партію, той і має більшу вагу під час ухвалення рішень. Такі люди світитися особливо не хочуть, тому й робиться все в тіні, – пояснив Левченко.

Координатор громадянської мережі “Опора” в Миколаєві Дмитро Баштовий вказує, що використання таких схем – явище ненормальне.

– Аналізуючи фінансові звіти партій, ми дійшли висновку, що політсили показують тільки малу частину коштів, якими володіють. Тіньова каса переважає, але, мабуть, це партіям вигідно, – вважає Баштовий.

Що стосується правової відповідальності за використання подібних непрозорих схем фінансування, то тут особливого ризику для тих, хто їх застосовує, немає. Як стверджують юристи, довести в суді, що благодійник удаваний і в нього не було таких коштів для пожертвування – практично неможливо, тому партії й вдаються до подібних схем.

БЮТ: партійна посада грошей коштує

Що стосується фінансування інших політичних партій, які функціонують у Миколаївській області, то тут ситуація виглядає ще заплутаніше. Парламентські партії, як правило, звітують переважно щодо фінансування з бюджету. Якщо розглядати пожертвування фізичних і юридичних осіб, то в миколаївських партійців різних мастей їх або практично немає, або вони незначні.

Судячи зі звітів Миколаївської обласної партійної організації “Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”, жодної грошової допомоги з боку ця структура не отримує. Фінансування з держбюджету до миколаївської організації теж не доходить. Єдиний спонсорський внесок для миколаївських партійців БЮТ зробив голова обласної організації Михайло Соколов, який надав у безкоштовне користування офіс площею 25 квадратних метрів. Тим часом парторганізація успішно функціонує, будучи довгожителем у миколаївському політжитті. У БЮТ один із найчисленніших і найрозгалуженіших партійних осередків.

На запитання: за рахунок чого виживають партійці, на умовах анонімності погодився відповісти керівник одного з районних партосередків.

– Ми ніколи не отримували з центру коштів на своє існування. Я сам за свої гроші утримую нашу організацію: відриваю від бізнесу, сім’ї і даю на партію. Що стосується держфінансування, то ми знаємо про це тільки з чуток, – розповів партійний функціонер зі стажем, який просив не називати його ім’я.

За словами нашого співрозмовника, отримати посаду в партії може тільки небідна людина, готова виділяти на політсилу особисті кошти.

“РПЛ” та інші

Схожу інформацію Центру повідомила одна з екскерівників Миколаївської обласної організації “Радикальної партії Олега Ляшка”. Колишній партійний функціонер сказав, що основною умовою, яку йому висували з боку партійного керівництва, було самому вишукувати кошти для функціонування місцевої парторганізації.

Його слова підтверджують офіційні звіти Миколаївського обласного осередку “Радикальної партії Олега Ляшка” , де в графі внески від фізичних та юридичних осіб стоять нулі. Чи отримують місцеві партпрацівники кошти з держбюджету, зі звітів неясно. Хоча зарплату партійці отримують справно.

У 2016 році київське керівництво “Опоблоку” заявило про відмову від отримання бюджетних грошей, тож кошти на миколаївську організацію прийшли лише від фізичних осіб. Загалом було перераховано 129 тисяч гривень, які вніс до партійної каси голова обласної організації та депутат Миколаївської міськради Ігор Дятлов. Але в подальшому в партії передумали відмовлятися від “дармових” грошей, виділивши з бюджетного фінансування кошти і на місцеві організації.

У 2017 році миколаївська обласна організація отримала з бюджету 681 тисячу гривень, а за три квартали 2018-го – 413 тисяч грн. Після початку бюджетного фінансування інші пожертви партії припинилися.

Що стосується політичної партії “Відродження”, то миколаївський обласний осередок збирає небагато коштів. Так, бюджетні кошти, що виділяються партії, сюди не доходять, тому осередку доводиться обходитися скромними пожертвами партійців. Серед основних спонсорів – Роман Іллюк рідний брат народного депутата і голови обласної організації Артема Іллюка, який пожертвував партії за кілька років 21 тисячу гривень.

Політична партія “Об’єднання “Самопоміч” представлена в Миколаєві тільки міською організацією. Судячи з її звітів, членам партії львівського мера теж доводиться існувати, добре затягнувши паски. Починаючи з 2016 року і по сьогоднішній день на діяльність політсили ні прості партійці, ні організації різних форм власності грошей не перераховували. Не виділялися місцевим партійцям і кошти, отримані політсилою з держбюджету.

Миколаївська обласна організації політичної партії “Наш край” існує здебільшого на кошти депутата обласної ради та заможного бізнесмена Юрія Кормишкіна. За три неповних роки осередок офіційно отримав на свої рахунки 168 тисяч гривень, з яких левову частку було пожертвувано головою обласної парторганізації.

Косметичні зміни

Експерти сходяться на думці, що фінансування політичних партій продовжує залишатися закритою темою, але рух до прозорості все ж таки є. Представник Комітету виборців України в Миколаївській області Олександр Ухмановський пояснив це так:

“Ми розуміємо, чому регіональні організації БЮТ не отримують на свій розвиток коштів із держбюджету. Цього року понад 100 мільйонів гривень платників податків керівництво партії витратило на телевізійну рекламу “Нового курсу країни”. А керівництво “Самопомочі” відзвітувало, що випустило 16 мільйонів газет. На які кошти в такому разі існують ці дві організації на регіональному рівні, не зрозуміло. Логічно припустити, що партії продовжують фінансуватися “в чорну”. І це – мінус. Тому якщо говорити про позабюджетне фінансування, то тут практично нічого не змінилося”.

Координатор мережі “Опора” Дмитро Баштовий загалом згоден зі своїм колегою, але каже, що бачить певні позитивні зрушення.

– Певне поліпшення ситуації є, і воно пов’язане з бюджетним фінансуванням партій. Щоб отримати ці гроші, політсилам доводиться звітувати про те, скільки вони отримали коштів, з яких джерел, і на що витратили. І це хоч якась інформація про дійсні масштаби, необхідні для повноцінної діяльності партій. За цими показниками можна зрозуміти: скільки необхідно грошей, щоб партія жила; скільки їй необхідно коштів на просування своїх ідей; на агітацію; на утримання мережі своїх осередків, – зазначає представник “Опори”.

При цьому експерти в один голос констатують, що бюджетні кошти, які отримують партії, часто використовуються політсилами зовсім не на ті цілі, для яких вони призначалися від початку. Замість фінансування розвитку низових партійних організацій, гроші часто йдуть на пряму рекламу. Тобто, по суті, політики підкуповують платників податків обіцянками красивого життя за їхні ж кошти.

На думку Олександра Ухмановського, за фактом вийшло, що центральний офіс часто забирає всі гроші, а регіони гостро потребують коштів.

– Виходить, що партійні вожді знову контролюють весь грошовий потік і, відповідно, здійснюють повний контроль над партією. А це збочення партійного будівництва, яке в країнах із розвиненою демократією неможливе, – підбиває підсумок представник КВУ Олександр Ухмановський.