Маклер у мантії

У нашому суспільстві судді та прокурори досі мають особливі привілеї, про які прості смертні можуть тільки мріяти. Отримуючи й без того чималі зарплати та премії, вони часто не втрачають можливості скористатися своїм особливим статусом. Наприклад, правом позачергово отримати безкоштовну квартиру, іноді навіть не одну. І це при тому, що в своїх деклараціях “забувають” згадати про те, що житлом уже забезпечені.

Боротьба за метри

У двокімнатній квартирі на Океанівській, 38а в Корабельному районі Миколаєва зараз ніхто не живе. Але ж зовсім недавно за неї точилася справжня боротьба між колишніми і майбутніми власниками.

У 1993 році цю колись комунальну квартиру отримав працівник Миколаївського глиноземного заводу Микола Гурський. Через деякий час Микола приватизував квартиру – її власниками стали він і його мати Ганна. У 2004 році Миколи не стало, на той час померла і його мати. Перед смертю Микола не залишив заповіту, але, незважаючи на це, його цивільна дружина Галина Янко була впевнена, що проблем з оформленням приватизованої Миколою квартири в її власність не буде.

Однак склалося інакше. Миколаївська міська рада в судовому порядку повернула житло в комунальну власність міста. Галина в суді намагалася довести, що вона довгий час проживала в цій квартирі, надавала рахунки за комунальні послуги, оплачені нею, залучала свідків, але все безрезультатно.

Судова тяганина, в якій програла Галина, тривала понад десять років у різних інстанціях. І виявилося, що в отриманні спірної квартири, крім неї, була зацікавлена ще одна сім’я. Відразу після повернення в комунальну власність у 2015 році рішенням виконкому Миколаївської міськради двокімнатну квартиру отримала суддя Центрального районного суду Миколаєва Ольга Гуденко.

За словами Галини Янко, суддя Гуденко та її родичі ще до завершення судового процесу з повернення квартири в комунальну власність знали, що отримають її саме вони:

“Ще до того, як суд ухвалив рішення, до квартири приїхав чоловік судді та болгаркою зрізав замок із дверей. У під’їзді зібралися люди, які почали питати його, що він робить, на що він відповідав: “Я прокурор”. Вони вивезли з квартири мої речі, які я так і не змогла повернути. Писала заяви в поліцію, але марно”, – розповіла жінка.

Крім того, постраждала розповіла, що незрозумілим чином ще до отримання суддею квартири була оплачена квартплата. За її словами, коли вона вкотре прийшла до ЖЕКу, їй повідомили, що сплачувати вже не потрібно:

“Суму в 1742 гривні сплатили у 2015 році, ще до остаточного рішення суду і відповідно до видачі Гуденку ордеру на квартиру. Коли я запитала, хто сплатив, мені відповіли: “Гурський”. На той момент він уже 11 років як помер. Я не думаю, що прийшла стороння людина і просто так заплатила за когось”, – додала Галина.

Комунальний бонус

Після розповіді Галини нам стало цікаво, а чи справді сім’я судді Гуденка так потребувала отримання комунальної квартири? Ми вирушили в Корабельний район за тією самою адресою, щоб з’ясувати, чи живе в ній суддя зараз.

Однак застати Ольгу Гуденко не вдалося – сусідка Світлана розповіла, що бачила сім’ю Гуденко всього кілька разів, коли вони вивозили речі Галини Янко. Виявилося, що в цій квартирі сім’я Гуденків не жила жодного дня. За кілька місяців після отримання вони і зовсім продали житло. У декларації судді за 2017 рік зазначено, що на продажу колись комунальної квартири їхня сім’я заробила 433 тисячі гривень.

Сусідка розповіла, що зараз не живуть у квартирі й нові власники. Вона припускає, що господарів квартири лякає історія з судовими позовами навколо придбаного ними житла.

Виходить, якщо сім’я судді Гуденка у квартирі не мешкала і продала її одразу після отримання, то не так її потребувала, як про це стверджувала міській владі?

Ми подали до квартирного відділу міської ради запит, у якому поцікавилися, як довго суддя стояла в черзі на житло.

Виявилося, що Ольга Гуденко звернулася до міської ради ще 2009 року з проханням забезпечити житлом її сім’ю в складі з чотирьох осіб. Як розповіли в квартирному відділі, суддю навіть не ставили у квартирну чергу і не заводили облікову справу, оскільки вона мала  право на отримання житла позачергово..

У 2015 році рішенням виконавчого комітету вона отримала цю квартиру як службову. При цьому тим же рішенням вона одразу отримала й ордер на житло, яким міська влада, не зволікаючи, дозволила судді розпоряджатися комунальною власністю так, як їй буде завгодно. Фактично суддя отримала квартиру в подарунок.

Ніна Рагуліна, членкиня громадської комісії, яка розглядає питання щодо виділення житла містянам, здивувалася, дізнавшись, що і квартиру, і ордер на неї Ольга Гуденко отримала одним рішенням.

“Зазвичай люди, які стояли в черзі на житло, мають якийсь час пожити в отриманій квартирі як службовій. Ордери видаються, але через деякий час, коли точно зрозуміло, потребують житла люди чи ні. На жаль, судді та прокурори в нас чомусь на особливому рахунку, тож і правила для них інші”, – розповіла журналістам Ніна Михайлівна.

Квартир багато не буває

Якщо отриману квартиру суддя одразу продала, то де ж вона мешкає? Ми вирішили перевірити, чи була сім’я Гуденка на момент отримання квартири забезпечена житлом.

За даними декларації судді та її чоловіка за 2017 рік, на брак коштів їхня сім’я не скаржиться. Так, Ольга Гуденко за минулий рік заробила 275 тис грн. А її чоловік Володимир задекларував 425 тис грн зарплати. Сьогодні чоловік судді очолює один зі слідчих відділів у прокуратурі Миколаївської області.

Також у деклараціях сім’ї Гуденків ми знайшли згадку ще про дві житлоплощі. Власниками однокімнатної квартири площею 31 квадратний метр значаться чоловік судді Володимир Гуденко і двоє їхніх неповнолітніх синів. Виявилося, що ця квартира раніше також перебувала в комунальній власності міста. У 2004 році Володимир Гуденко отримав її як працівник прокуратури.

Ми вирушили за адресою цієї квартири в Заводському районі Миколаєва. Але застати в ній нікого не вдалося. Сусідка по сходовому майданчику розповіла, що тут прокурорсько-суддівська сім’я не живе, зрідка з’являється мати судді.

Інша, двокімнатна, квартира з площею 47 квадратних метрів зазначена в декларації судді у праві користування. Формально власником житла є така собі Світлана Токарєва – мати судді Ольги Гуденко. А хто ж фактично?

Відповідь на це запитання ми знайшли у виписці з реєстру речових прав на нерухоме майно, яку у відповідь на наш запит надали у квартирному відділі міськради. У ньому йдеться про те, що квартиру 2008 року придбав прокурор Володимир Гуденко в іпотеку. А його теща, Світлана Токарєва, виступила платіжним поручителем перед банком. Ймовірно, пізніше квадратні метри було вирішено переоформити на неї.

Виходить, що на момент виділення виконавчим комітетом житла судді Гуденко її сім’я вже володіла однокімнатною комунальною і ще однією двокімнатною квартирою, завбачливо переписаною на маму судді. Схоже, у такий спосіб суддівсько-прокурорська спілка Гуденко вирішила зберегти за собою право на комунальні бонуси у вигляді безоплатного житла.

Будинок для мами

Шукаючи майно, яким володіє сім’я судді та прокурора, ми натрапили й на інші цікаві факти. У 2017 році прокурор Володимир Гуденко став щасливим володарем будинку на 80 квадратних метрів у місті Ватутіне Черкаської області. Однак у декларації начальника слідчого відділу обласної прокуратури про це майно чомусь немає жодного слова.

Однак і на цьому список майна сім’ї не закінчується. Виявилося, фактичне місце проживання сім’ї Гуденків не відповідає тому житлу, що вказано в їхніх деклараціях.

У реєстрі нерухомого майна ми виявили ще одну житлоплощу в Миколаєві, що належить родичам Гуденків. У січні 2017 року мами судді та прокурора Світлана Токарєва і Ніна Гуденко придбали в мікрорайоні Ракетне Урочище земельну ділянку на 700 квадратних метрів. І разом із нею прикупили просторий двоповерховий будинок загальною площею в 300 квадратів. Двома об’єктами явно дорогої нерухомості мами судді та прокурора володіють навпіл.

Невже батьки подружжя Гуденків мають такі хороші статки, що можуть собі дозволити купувати величезні будинки, в яких чомусь живуть разом? Ми перевірили, можливо, матері судді та прокурора успішно займаються бізнесом і можуть вказати джерело доходу для придбання такої дороговартісної нерухомості. Однак єдиний реєстр юридичних осіб на наш запит не дав жодної відповіді.

Чи все ж таки родина Гуденків вирішила не порушувати традиції та записала власне майно на своїх батьків?

Відповідь на це запитання ми отримали, приїхавши за адресою будинку в Ракетному Урочищі. Перед початком робочого дня в тому самому будинку нам вдалося застати самого прокурора Володимира Гуденка з дітьми. Приїзду журналістів він був явно не радий, а відповідати на запитання відмовився:

“Більше я вам нічого говорити не буду. Давайте зустрінемося пізніше”, – відповів начальник слідчого відділу на запитання журналіста, чи живе він у цьому будинку.

Зазначимо, що ні у декларації судді Ольги Гуденко, ні у декларації її чоловіка-прокурора жодної згадки про цей будинок немає.

Ми повторно звернулися через пресслужбу прокуратури до Володимира Гуденка з проханням пояснити, чому в його декларації немає даних про кілька об’єктів нерухомості. Але на момент виходу матеріалу відповіді від прокурора не отримали.

Ми звернулися до судді Гуденко з проханням пояснити, чому вона та її чоловік-прокурор приховали від декларування дороговартісне майно, але відповіді не отримали:

“У мене щойно закінчилося засідання. ЦПК не передбачає. Я можу поговорити з вами тільки завтра після 12. Дивлячись які будуть питання, я відповім”, – сказала суддя.

Наступного дня ми спробували зв’язатися з Ольгою Гуденко в телефонному режимі, але безрезультатно.

На посаді судді Ольга Гуденко працює вже десять років, тоді як її чоловік Володимир успішно керує слідчим відділом в обласній прокуратурі. Здавалося б, згідно з рівнем доходу, це далеко не найбідніша сім’я в нашому місті. Однак люди, які мали б вершити правосуддя і діяти виключно за законом, іноді намагаються його обійти, щоб отримати якомога більше особистої вигоди.