Розділяй і… продавай

 

Тіньовий господар Миколаєва

Прокуратура інкримінує Олексію Пеліпасу цілий букет злочинів, серед яких: підроблення документів, шахрайське заволодіння чужими підприємствами та їхнім майном, зберігання та збут наркотиків, зброї та боєприпасів. В ухвалі про обшук йдеться про те, що саме в домоволодінні Олексія Пеліпаса “члени злочинного угруповання Михайла Тітова збиралися і планували виконання своїх злочинних дій”. А генпрокурор Віталій Луценко заявив під час пресконференції, що в цій справі вони зіткнулися з “відкатами за голосування під час відчуження комунального майна”.

Починаючи з 2000-х років, Олексій Пеліпас набув репутації підприємця, наближеного до міської влади, що дало йому змогу за безцінь або задарма отримати значну кількість комунального майна та земельних ділянок.

У миколаївських ЗМІ його називають “тіньовим господарем комунальної власності Миколаєва”. За роки правління попереднього мера Володимира Чайки йому і його родичам через різні схеми було роздано, за нашими підрахунками, близько 12 тисяч квадратних метрів майна міської громади.

Депутат Миколаївської міськради Тетяна Суслова каже, що неодноразово була свідком того, як на сесіях міської ради протягували рішення, вигідні Пеліпасу.

– Дуже багато об’єктів комунальної власності передавали фірмам, пов’язаним з Олексієм Пеліпасом і сином покійного мера Володимира Чайки – Владиславом. При цьому Пеліпас хотів ще більшого, але в нього не завжди виходило, оскільки були представники від Партії регіонів, у яких були свої інтереси, – зазначає депутат.

Тетяна Суслова стверджує, що навіть їй складно уявити кількість майна і землі, які перейшли у власність структур Олексія Пеліпаса.

Нині йому належать міські ринки, ресторани, кафе і навіть житлово-експлуатаційні контори…. Однак досі жодних системних кроків, щоб оскаржити відібране у міської громади майно, не робилося.

ЖЕКи – як злочинна схема

Якщо зробити виписки з реєстру нерухомості на майно, що належить Олексію Пеліпасу, його дружині Тетяні Глонзі та тещі – Олені Лазуті, то одразу впадає в око велика кількість підвальних приміщень, якими володіє родина.

Усе це – колишнє майно миколаївської громади. У середині нульових Пеліпас створив цілу схему, за допомогою якої отримав у власність особисто та через родичів близько сотні об’єктів міської житлоплощі.

У центрі схеми перебували два приватні ЖЕКи – OOO “Центральний-1” і ТОВ “ЖЕК “Турбота”, засновниками яких стали сам Пеліпас і син тодішнього міського голови Владислав Чайка. Цим ЖЕКам було віддано на обслуговування найпрестижніші та комерційно привабливі райони міста – центр і прилеглі до нього квартали. І, як виявилося, не випадково. Прийшовши на ринок комунальних послуг, приватні ЖЕКи почали приватизовувати приміщення в житлових будинках, які нібито були необхідні для роботи житлових контор. Далі придбані приміщення переходили у власність засновників цих ТОВ – Олексію Пеліпасу та Владиславу Чайці.

Саме в такий спосіб ними було отримано 186 квадратних метрів підвального приміщення за адресою: вул. Соборна, 3а/7 (колишня Радянська) в самому центрі Миколаєва. Приватний ЖЕК “Турбота” викупив підвал як додаткове приміщення для своїх потреб, але швидко, як свідчить виписка з реєстру нерухомого майна, перепродав його своїм власникам.

За аналогічною схемою опинилося у власності Пеліпаса і Чайки приміщення, розташоване на вулиці Будівельників, 12/3. 37 квадратних метрів на першому поверсі багатоповерхового будинку спочатку приватизувало ТОВ “ЖЕК “Турбота”, а потім перепродало його своїм же засновникам.

Таким чином, близько 7 об’єктів комунального майна перекочувало у власність Олексія Пеліпаса.

Так само забирали в міста і квартири. Так, у 2012 році ЖЕК “Центральний-1” викупив у міста двокімнатну квартиру в центрі за адресою: вул. Декабристів, 22 кв.17.

Ми відвідали цю квартиру. У ній проживає молода сім’я. Як повідомила журналістам господиня, придбали житлоплощу ще 2013 року. Ми спробували отримати коментар у директора ТОВ “Центральний-1” Сергія Герасименка, яким чином квартира перейшла в приватні руки, однак той відмовився давати усні пояснення, зажадавши від журналістів письмового запиту.

За даними реєстру нерухомості, у власності Олексія Пеліпаса і його родичів перебуває близько 15 квартир у різних будинках Миколаєва. Яким чином вони були придбані?

Бонуси на оренді

За підрахунками Центру журналістських розслідувань, у період із 2010 до 2014 року компанії, підконтрольні Пеліпасу, його родичам і бізнес-партнерам, отримали понад 76 тисяч квадратних метрів міської землі в оренду. І це, виявляється, теж вельми прибутковий бізнес. Найчастіше ці компанії служать свого роду “прокладками” між міськрадою та інвесторами.

Згідно з реєстром судових рішень, ще 2005 року підприємство Пеліпаса “Юридична фірма “Претор” отримала в оренду ділянку на вул.Севастопольська, 65, площею 1 тис. 594 квадратних метри під будівництво дитячого кафе. Однак у підсумку виявилося, що побудували не заклад для дітей, а багатоповерхівку. Будівництво, до речі, вела не фірма Пеліпаса, а зовсім інше підприємство – ТОВ “Бонусжитлобуд”. Зате як бонус у власність орендодавця перейшла площа 90 квадратів у зведеному будинку. Таким чином, за допомогою нехитрих маніпуляцій із міською землею фірма Пеліпаса отримала нерухомість вартістю кілька десятків тисяч доларів.

Інша фірма підприємця Олексія Пеліпаса – ТОВ “ВКФ “Бізнес-Реал” отримала в оренду земельну ділянку по вулиці Архітектора Старова, 2, а потім передала її забудовнику зі Львова. Після цього “Бізнес-Реал” отримала в новобудові у власність квартиру площею 53 квадратні метри. Але, вочевидь, цієї частки ділкам здалося замало, і вони захотіли отримати собі ще кілька підвальних приміщень у новобудові. Несподівано для своїх компаньйонів – фірми-забудовника зі Львова – ТОВ “ВКФ “Бізнес-Реал” перепродало підвали ТОВ “Парус-Плюс”, що також належить Олексію Пеліпасу. У поліції вважають, що угоду було здійснено за підробленими документами, і відкрили за цим фактом кримінальне провадження. Щоправда, до суду справу поки не передано.

Судовим розглядом з винесенням обвинувачення закінчилася тільки одна угода, в якій участь брала фірма, що має стосунок до Олексія Пеліпаса. У 2010 році компанія тещі Пеліпаса – Олени Лазути – ТОВ “Палас-Центр” викупила в міста 892 квадратних метри на першому поверсі будівлі за адресою: проспект Леніна, 122/9. За куплену нерухомість комерсанти розрахувалися лише частково, недоплативши до бюджету два мільйони гривень. Через півроку приватизоване приміщення ТОВ “Палас-Центр” продало. За цю оборудку судили колишнього начальника управління комунального майна Миколаєва Віталія Болотного. Рішенням Центрального райсуду Миколаєва його засудили на 3 роки умовно. Як встановив суд, він підписав документи про приватизацію до перерахування грошей до міського бюджету. А ось власники “Палас-Центр” не постраждали – фірму незабаром після перепродажу нерухомості закрили.

Парк під котеджі

Уже кілька років миколаївські активісти через суди намагаються домогтися повернення незаконно розданих земельних ділянок у рекреаційних зонах Миколаєва. Нагадаємо, що на березі Бузького лиману в мальовничому лісі Миколаївська міськрада нарізала десятки земельних ділянок під котеджну забудову. Серед бенефіціарів, яким дісталися квадратні метри на березі річки, були колишні начальники обласних УМВС, СБУ, УБОЗу, прокуратури.

Ідейним натхненником цієї схеми активісти вважають Олексія Пеліпаса.

– Напряму Пеліпаси не отримували цю землю. Вони її купували, потім перепродавали. Але виникають дуже великі підозри, що все ж таки ці люди, у яких вони купували, а потім перепродавали, були підставними особами, – стверджує активіст Ігор Дерев’янко.

Під час судових засідань з’ясувалося, що 8 земельних ділянок було оформлено на кілька сімей. Після отримання акта на землі ці ділянки перепродували Олексію Пеліпасу або його родичам. Коли ця афера набула широкого розголосу і прокуратура почала в судах домагатися повернення землі у власність міської громади, з активістами намагалися “домовитися”.

– У той час, коли ми підняли цю гучну справу, а потім пішли реальні судові процеси, до нас почали підходити підозрілі люди, які представлялися, що вони “від Аліка”, – каже Ігор Дерев’янко. – Пропонували відступні, щоб громадські активісти цю справу не піднімали. Пропонували по 20 тисяч гривень за кожну ділянку. При тому, що ринкова вартість таких ділянок – про це йшлося на суді – становила до 20-30 тисяч умовних одиниць.

За схожою схемою було роздано під котеджі й іншу рекреаційну зону – у мікрорайоні Леванівців, який також розташований на березі Південного Бугу. Тільки там земля належала Міноборони України. Міська влада вилучила землю у військових і щедро роздала своїм людям. І знову серед одержувачів безплатних метрів опинилася близька родичка Олексія Пеліпаса, точніше, його дружина – Тетяна Глонза.

Центр журналістських розслідувань спробував отримати коментар у Тетяни Глонзи. Але бізнесвумен спілкуватися з журналістами не побажала.

Тоді ми звернулися до міського голови Миколаєва Олександра Сєнкевича із запитанням: чи багато майна було віддано Пеліпасу під час його каденції? Мер запевнив, що анітрохи.

– Жодних об’єктів комунальної власності не було приватизовано, поки я був міським головою. За це на мене навіть подали до суду, що я не дозволив за копійки приватизувати комунальне майно. Будь ласка, на ринок, ринкові ціни, займайтеся. З Пелипасом у мене є досвід поганого спілкування, коли він зайняв один із дахів будинку, побудувавши там мансарду. Те, що я його просив зробити для мешканців – поліпшення умов у будинку – він цього не зробив. Тому я вважаю, що він чинить неправильно, тому жодних дружніх чи інших стосунків у нас із ним бути не може.

Чи означає це, що зірка Пеліпаса в Миколаєві закотилася – покаже час.

 

корупція


Олеся Баранцевич

Журналістка-розслідувачка МЦЖР. Авторка антикорупційних розслідувань, співавторка розслідувань про воєнні злочини російських окупантів в Україні. Лауреатка Всеукраїнської премії імені Василя Сергієнка.

Увага! Ми увімкнули премодерацію. Коментарі з'являються із затримкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Підпишіться на останні новини

Використання матеріалів сайту дозволено лише за умови посилання (для електронних видань - гіперпосилання) на сайт NIKCENTER.


Copyright © 2012-2025. NIKCENTER