На краю землі

Місцеві чиновники заради перерозподілу землі готові буквально на все. Підробка документів, самовільна забудова, так звані тітушки, які захоплюють земельні ділянки, – усе це вже будні земельних конфліктів. Але на Миколаївщині стався цинічний випадок – місцеві депутати заради землі біля моря вирішили закрити школу. Адже на три гектари її території можна впихнути або котеджне містечко, або кілька баз відпочинку.
Дорога до школи
Село Покровське розташоване біля морського узбережжя, в одному з найвіддаленіших районів Миколаївської області. Нещодавно чиновники вирішили поступово скорочувати тут шкільні класи. Із січня цього року рішенням Очаківської районної ради сільську школу понизили з третього до першого ступеня. Діти з Покровського тепер мусять їздити в інше село – Василівку, що за 25-ти кілометрів. Школа в Покровському опинилася на межі закриття.

Сергій Філіпенко – житель Покровського і батько чотирьох школярів. У 2015 році він пішов добровольцем на схід України у складі 79-ї бригади. Нині Сергій у відпустці і каже, що має незабаром знову відбути на Донбас. До від’їзду йому тільки хотілося б вирішити проблему з навчанням дітей у своєму селі. Бо їздити дітям щодня в сусіднє віддалене село фізично важко.
– Нас зібрали і сказали, що дітей більше навчати не можуть у зв’язку з тим, що за законом у ній не вистачає кількості учнів. Тобто що вони навчатимуться в селі Василівка, яке розташоване за 25-ти кілометрів. Їхати туди треба півтори години. Діти заколисуються і п’ють пігулки, – розповідає учасник АТО з Покровського.
Поїздку з Покровського до Василівки, куди перевели дітей вчитися, комфортною не назвеш. Кінбурнська коса – це півострів, вкритий пісками. Півторагодинна поїздка цими піщаними дорогами – серйозне фізичне випробування для організму дорослого, не те що дитини.
Час від часу учні залишаються вдома, бо місцева сільрада не завжди має кошти на пальне для сільського автобуса.
За словами Філіпенка, перші й останні уроки дітям скасовують. На перші вони не встигають, а останні скасовують, щоб вони до темряви потрапили додому, каже Сергій.
Утім, місцеві жителі стверджують, що кошти на школу в Покровському за бажанням можна було б знайти. Тільки в керівництва сільради інші пріоритети.
– Ми зараз зайшли у глухий кут з цього питання. Але потім ми вирішили це питання таким чином, щоб звозити дітей до Василівки і навчати 5-10-11-ті класи у Василівці, – заявив Покровський сільський голова Григорій Агафонов.
Але місцеві активісти впевнені, що під закриттям навчального закладу криється схема чергового розподілу цінної землі. Адже школа займає майже 3 гектари біля моря. Сергій Філіпенко підкреслює, що в закритті школи зацікавлений сільський голова:
– Вона знаходиться на самому узбережжі, біля моря. Навіщо її закривати? Я вам скажу, навіщо. Тому що – це готова база відпочинку.
Голова села такі звинувачення відкидає:
– Це нісенітниця і маячня сивої кобили. Ну як можна навчальне приміщення продати кудись або кудись загнати ще й землю?
Землі – на конвеєр
Кінбурнська коса, на якій розташоване село, – унікальне місце. Тут є кефалеві озера, соснові ліси, заповідник із рідкісними рослинами та тваринами. А головне – чисте море. Влітку на цьому півострові, відірваному від цивілізації, відпочивають тисячі туристів. Відтак, земля коштує чимало – від 1 тис. до 3 тис. доларів за сотку.

Єдина влада на косі – Покровська сільська рада. Уже 30 років її незмінно очолює Григорій Агафонов, депутатський корпус також майже не оновлюється. Незважаючи на величезний потік туристів, до бюджету жодної копійки не надходить від туристичного збору. Розуміючи попит на тутешню землю, сільрада поставила її роздачу на конвеєр.
Мешканець села Покровка Сергій Дудукалов уже 30 років не може отримати акт на землю під своїм будинком. Місцева влада вигадувала різні способи, щоб йому відмовити.
– Коли я звертався до сільської ради з цим питанням, мені через сусідів передавалася інформація від землеміра сільської ради, що треба заплатити і тоді буде все вирішено. Але я ніколи не опускався до такого рівня спілкування і в результаті все було заблоковано, – пояснює С. Дудукалов.
Ділянка біля моря – не хабар
Масова роздача землі в Покровському врешті-решт зацікавила правоохоронців. Поліція Миколаївщини порушила 5 кримінальних проваджень щодо посадовців сільської ради. Два з них уже закриті, за трьома іншими слідство триває.
– Купує Агафонов свободу землями. Подивіться, кому він землю виділяє і в якій кількості. Він на короткому повідку. Силовики приходять сюди і отримують землю, – упевнений Сергій Філіпенко.
Публічна кадастрова карта дає свою відповідь на питання, чому справи про переділ землі в Покровському не передаються поліцейськими до суду. Наприклад, тільки працівникам Очаківського відділу поліції або їхнім родичам надано тут 9 земельних ділянок. Серед бенефіціарів – Дмитро Волков, дільничний у Покровській сільраді, Артем Родигін, колишній начальник слідчого відділу, Микола Войналович, працівник райвідділу, Юрій Литвиненко, теж колишній начальник Очаківського райвідділу. Також землю отримали й колишні керівники Нацполіції в Миколаївській області. У середньому “нарізалося” від 10 до 25 соток, а це за ринковими цінами від 25 до 50 тис. доларів. Чи можна це вважати підкупом правоохоронців? Запитуємо в в. о. начальника слідчого управління відділу Очаківської поліції:
– Ви отримували землю в Покровській сільській раді, село Покровка?
– По-перше, не я її отримував, отримувала моя дружина. І отримували ми до того, як одружилися.
– Ми подивилися, у вас піврайвідділу земельні ділянки отримало в Покровці та Покровському. Чи немає в цьому якогось способу в посадових осіб Покровської сільської ради уникнути відповідальності шляхом роздачі землі працівникам райвідділу?
– Це право кожного громадянина, якщо мені пам’ять не зраджує, згідно із Земельним кодексом.
– Але ж не кожен громадянин може отримати цю землю?
– Так, абсолютно. Якщо слідчий отримує землю і в нього в провадженні справа, то, звісно, виникає питання. Напевно, тоді це підлягає перевірці обов’язково.
Податківці, судді, посадовці управління земельних ресурсів – усі вони також отримали тут численні земельні ділянки. Не забули сільські депутати і про себе. На депутата сільради Миколу Крумаленка оформлено 10 ділянок площею близько 16 гектарів. Місця, які можна назвати унікальними, – біля самого моря та на землях регіонального парку, де розташоване поле орхідей. А депутат каже, щоб випасати там худобу.
Місцева прокуратура зробила спробу оскаржити виділення цієї землі. І раптом працівниця прокуратури Вікторія Чехліна, яка веде земельну справу депутата Крумаленка, та її чоловік отримали ділянку в цих місцях. Ми запитали її, чи не виникає конфлікт інтересів при цьому? Працівниця прокуратури відмовилася відповідати на запитання кореспондентки і порекомендувала звернутися до прес-служби.
Селяни сподівалися врятувати школу через отримання с. Покровським статусу віддаленого району, який може претендувати на бюджетну підтримку. Але за таких темпів роздачі ділянок і напливу нових землевласників тут незабаром буде популярний курортний центр, а не малозаселений віддалений район.
– Ми написали листа з проханням визнати Покровську сільську раду важкодоступною. Мені зателефонували і сказали, що безумовно буде негативна відповідь. За останні 4-5 років Покровська сільська рада виділила 2,5 тисячі ділянок землі, – повідомив Сергій Самоуков, голова Очаківської райдержадміністрації.
Сергій Філіпенко та його односельчани вважають, що якби частину земель продали на відкритому чесному аукціоні, грошей би вистачило й на школу, й на інші потреби села. Тепер же, стараннями сільради, у Покровського мало коштів і не так багато незайнятих ділянок землі. Одна з яких – під місцевою школою.
Увага! Ми увімкнули премодерацію. Коментарі з'являються із затримкою