Як зіцголова зернотрейдером став

Великий комбінатор Остап Бендер, безумовно, позаздрив би спритності сучасних шахраїв. Не порівнюючи з інтелігентним героєм Ільфа і Петрова, нинішні аферисти вирізняються нахабством, хитрістю, жадібністю, заплутаністю махінацій. Єдине, що об’єднує героїв минулого і сьогодення, – обов’язкова наявність у їхніх схемах певних героїв. Наприклад, такого, як зіцголова Фунт. Після виходу роману “Золоте теля” ім’я цього персонажа стало загальним, синонімом поняття “підставна особа”. Обов’язок Фунта полягав у тому, щоб замість справжнього махінатора потрапити під суд і до в’язниці, а за час відсидки йому належить подвійний оклад. Мало що змінилося з того часу. Є в нашій історії і підставний, і організатори, і співучасники, і багато інших осіб, які причетні до скоєння злочину. Поки що за ґратами, в дусі всіх традицій літературного і кримінального жанрів, опинився лише горезвісний Фунт. У нашому випадку Олександр Зінов’єв. Усі інші злочинці не потрапили в поле зору правоохоронних органів, прокуратури, фіскальної служби.

Не тільки крадіжка – зрада

Історія насправді нагадує сучасний детектив з явними елементами добре спланованої афери. Якщо зовсім коротко, то суть справи така.

У 2014 році сільгоспвиробники сходу країни зібрали рекордний урожай зернових. Але з початком військових дій реалізувати продукцію своїм постійним покупцям стало вкрай проблематично. Ніхто не брався за вивезення зернових і технічних культур з територій, які постійно перебували під обстрілами або загрозою обстрілів. У такій ситуації опинилося і селянське фермерське господарство “Рой”, розташоване в Бахмутському районі (колишньому Артемівському) Донецької області. Голова господарства Василь Соколенко змушений був шукати інших покупців, які прийняли б продукцію за більш-менш прийнятними цінами.

Охочі придбати 500 тонн соняшнику знайшлися в Миколаєві. Фірма ТОВ “Торгово-промислове підприємство “НІКАГРО” навіть запропонувала ціну на 10 % більшу, ніж середньоринкова. Миколаївці навіть погодилися самостійно вивезти товар, якщо той пройде необхідні лабораторні дослідження. Уклавши договір, фірма “Рой” відправила замовнику пробну партію продукції. У ТОВ “ТПП “НІКАГРО” підтвердили, що якість висока, все влаштовує, і вони готові придбати весь товар. Поки ж зернотрейдери розрахувалися за першу поставку. До того моменту голова фермерського господарства не засумнівався в доброчесності партнера: адже все відбувалося в рамках домовленостей і підписаних угод. Як у Ільфа і Петрова, тільки у зворотному порядку – “вранці гроші, ввечері стільці; ввечері гроші, вранці стільці”. Тут спочатку були “стільці” (товар), потім гроші. Такі умови контракту.

Але пізніше почалися справжні дива. Сільгоспвиробник відправив покупцеві товар, той не розраховується. Час минає. Продавець телефонує, пише листи, всіляко намагається повернути гроші. У відповідь – тиша. Фермерське господарство, а значить і всіх його працівників, просто “кинули” на гроші, обікрали.

Суть і деталі

Отже, хронологія подій мовою документів має такий вигляд. ТОВ “ТПП “НІКАГРО” розміщує в Інтернеті оголошення з пропозицією купити сільгосппродукцію. За телефонами, вказаними в оголошенні, до так званих менеджерів компанії звертаються сільгоспвиробники. Менеджери представлялися як Бойко, Пахомов, Проценко, Куликов. Вони розповідають про те, що компанія працює на ринку купівлі-продажу зернових тривалий час, має свій автотранспорт, постійних постачальників, розраховується вчасно, загалом, просто зразкові бізнес-партнери. Після досягнення домовленостей на адресу постачальників надсилали типовий договір, підписаний директором ТОВ “ТПП “НІКАГРО” Зінов’євим.

Договір № 019-0808 на поставку соняшнику між ТОВ “ТПП “НІКАГРО” та селянським фермерським господарством “Рой” укладено 8 серпня 2014 року. Умови договору – вивезення продукції автотранспортом, найнятим ТОВ “ТПП “НІКАГРО”, оплата за фактом придбання товару в повному обсязі протягом трьох банківських днів після отримання оригіналу договору, рахунку-фактури та інших документів. На виконання договору “Рой” відвантажив протягом двох тижнів на адресу покупця 503 тонни соняшнику загальною вартістю 2 мільйони 293 тисячі гривень. Щоб переконати СФГ “Рой” у намірі повного розрахунку, ТОВ “ТПП “НІКАГРО” здійснює часткову оплату на загальну суму 265 тисяч гривень. Більше жодної копійки сільгоспвиробник не отримав.

Своєю чергою, за товарно-транспортними накладними, в яких вантажовідправником продукції чомусь зазначено не СФГ “Рой”, а ТОВ “ТПП “НІКАГРО”, цей самий соняшник відправляють на територію ТОВ “АП “Українські ковбаси”, що в селі Полігон Жовтневого (нині Вітовського) району Миколаївської області. Там він зберігається і потім відвантажується в невідомому напрямку. На підставі договору та листа, підписаних Зінов’євим. Таким чином, після виконання всіх умов договору з боку підприємства “Рой” Зінов’єв розпорядився продукцією на власний розсуд і заподіяв збитків сільгоспвиробнику на загальну суму 2 мільйони 27 тисяч гривень.

Як встановило досудове слідство, за такою самою схемою Олександр Зінов’єв разом із невстановленими під час розслідування особами шляхом обману заподіяв матеріальну шкоду в особливо великих розмірах ще щонайменше десяти підприємствам. Розташовані вони по всій країні: у Донецькій, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Житомирській, Рівненській та Херсонській областях. Це ФГ “Журавушка 2006”, СВК “Ружинський”, ФГ “Володимир і К”, ТОВ “Дедденс Агро”, ТОВ “Агрофірма “Агропромсервіс”, ТОВ “Колос”, СФГ “Золоте”, ДП “Запоріжжя АГРО”, ФГ “Росток”, ТОВ “Таврійські поля”.

Представники цих підприємств звернулися до правоохоронців. За підрахунками в цінах 2014 року, загальна сума збитків склала близько 15 мільйонів гривень. Загальна кількість привласненого товару потерпілих – понад 5,5 тисячі тонн зернових та олійних культур. І це тільки мова про тих, хто звернувся до правоохоронних органів.

У зв’язку з тим, що під час досудового слідства справжніх комбінаторів не виявлено, підозру пред’явлено єдиному винуватцю, якого випадково вдалося затримати, – Зінов’єву Олександру Сергійовичу. Його підозрюють у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом обману, вчиненим повторно, за попередньою змовою осіб.

Мільйонер з нетрів

Особистість громадянина Зінов’єва заслуговує на особливу увагу. Чоловікові 41 рік, родом із Харкова, останнє місце проживання – притулок для бездомних у Миколаєві, сім судимостей. Ось такий він, власник мільйонів! Справжній зіцголова. Як і Фунт:

“Я завжди сидів… І за Олександра Другого, і за Олександра… і за Миколи Першого… Я беру недорого: сто двадцять карбованців на місяць на волі і двісті сорок – у в’язниці. Сто відсотків надбавки на шкідливість”.

Олександр Зінов’єв сидів і за Кучми, і за Ющенка, і за Януковича, тепер – за чинної влади. Класика жанру. Щоправда, наш “мільйонер” значно підріс за останні 17 років у плані серйозності статей Кримінального кодексу. Спочатку це були переважно крадіжки, згодом “організація та утримання місць для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів”, “схиляння до вживання наркотичних засобів” та інші дрібниці. Зараз стаття серйозна, поважна – заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах. За таку статтю на зоні поважають. Можна і до кінця життя комфортно прожити. Якщо здоров’я дозволить.

За той тривалий період, скільки триває судовий процес (а вже скоро рік), поведінка і навіть вигляд підсудного істотно змінилися. Спочатку поводився “тихіше води, нижче трави”, не сперечався, з усім погоджувався, вдягався вельми скромно. Зараз Олександр почувається впевнено, одяг сучасний, вигляд королівський. Він вступає в суперечки з учасниками процесу, особисто виступає із заявами щодо порушення його прав. А на останньому судовому засіданні, коли вирішувалося питання щодо продовження терміну перебування під вартою, заявив:

“Ви відпустіть мене, я з усіма розрахуюся”. У тому, що підсудний розігрує написаний кимось сценарій навіть сидячи під вартою, переконалася й авторка статті. Він залюбки позував перед фотокамерою, запитував, яке видання представляє журналіст, розповідав про те, як його катували, і навіть попросив переслати світлини своїй сестрі, назвавши номер її телефону”.

Кримінальний хист підсудного захищає адвокат юридичної компанії, відомої тим, що представляє інтереси вельми забезпечених клієнтів і за дуже високі гонорари. Звідки у бездомного і підставної особи Зінов’єва величезні гроші на оплату послуг адвоката, залишається здогадуватися. Насправді ці факти і спостереження вкотре підтверджують, що справжні учасники афери і ті, хто їх “кришує”, до зали суду ще нескоро потраплять.

Запитання без відповідей

Куди ж поділися мільйони гривень, зароблених важкою селянською працею? Чому з 7 вересня 2014 року, тобто з моменту внесення кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань, досі не затримано реальних винних? Чому до справи не долучено як співучасників посадових осіб ТОВ “АП “Українські ковбаси”? Чому багатомільйонна оборудка не потрапила в поле зору Головного управління державної фіскальної служби в Миколаївській області? Питань багато.

Спочатку співробітники Слідчого управління УМВС України в Миколаївській області почали свої дії активно. Вони допитували свідків, розшукували співучасників, прослуховували телефони співробітників ТОВ “ТПП “НІКАГРО”, зупиняли автотранспорт, що перевозив товар, тобто проводили передбачені законом слідчі та розшукові дії. Згодом запал вщух. Представники СФГ “Рой” вважають, що такі дії правоохоронців є результатом зацікавленості високих осіб не дати хід цій справі. На думку потерпілої сторони, звісно ж, не горезвісний Зінов’єв привласнив мільйони і навіть не ті менеджери, яких досі не можуть знайти. За ниточки смикають люди більш вагомі, сильні світу цього.

У представників підприємства “Рой” накопичилося безліч запитань до слідчих органів. Зокрема, вони звернулися до прокурора області щодо проведення перевірки причетності посадових осіб ТОВ “АП “Українські ковбаси” до вчинення злочину за статтею 190 КК України. У матеріалах кримінального провадження наявні протоколи допитів посадових осіб “Українських ковбас”, згідно з якими встановлені систематичні факти приймання, зберігання та відвантаження товару, отриманого директором ТОВ “Торгово-промислове підприємство “НІКАГРО” Зінов’євим А.С. злочинним шляхом від товаровиробників. Як потерпілі, знову-таки, виступають СФГ “Рой”, ФГ “Володимир і К”, СФГ “Золоте”, ФГ “Журавушка 2006” та інші господарства. Але поки що посадові особи ТОВ АП “Українські ковбаси” як співучасники не значаться.

Автор спробував отримати коментарі з цього приводу у керівництва ТОВ “АП “Українські ковбаси”. Але зробити це не вдалося – можливо, тому, що підприємство проходить зараз процедуру банкрутства.

Є питання у керівників СФГ “Рой” і до фіскальної служби, вже з іншого приводу. Керівництво підприємства звернулося з проханням провести перевірку дотримання податкового законодавства під час адміністрування податків і зборів посадовими особами Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області. Йшлося про таких платників податків, як ТОВ “Торгово-промислове підприємство “НІКАГРО”, ТОВ “АП “Українські ковбаси”, ПАТ “Очаківське хлібоприймальне підприємство”, ФГ “Південьагросервіс”, основним напрямом діяльності яких була оптова торгівля зерновими культурами. Адже за товарно-транспортними накладними, в яких вантажовідправником продукції вже було не підприємство-продавець, а ТОВ “ТПП “НІКАГРО”, сільськогосподарська продукція відвантажувалася на території саме цих підприємств. З ними було укладено договори на зберігання продукції, а потім за деякий час товар звідти вивозився для реалізації за готівку. Мільйонні оборудки просто не могли не помітити посадовці Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, які з незрозумілих причин проявили бездіяльність під час контролю за нарахуванням ПДВ та звітністю ТОВ “ТПП “НІКАГРО”.

Як не могли й не помітити, що офіційно на “НІКАГРО” оформлений лише один працюючий – Зінов’єв А.С. Щодо нього виникають обґрунтовані сумніви. Як людина, яка не має відповідної освіти, спеціальності, досвіду, могла одноосібно вести фінансову та бухгалтерську документацію активно працюючого підприємства у формі ТОВ, документообіг якого є дуже складним і потребує спеціальних знань? Як міг складати та подавати щоквартальну податкову та статистичну звітність, готувати тексти договорів та організовувати діловодство? Утім, податкова нічого не помітила, а відповідь на запит СФГ “Рой” радше схожа на відписку.

А от на інформаційний запит нашого видання з Центрального районного суду Миколаєва відповідь надійшла. Ми запитували, чи не затягується розгляд справи щодо Зіновьєва, який розпочався 20 травня минулого року? У відповідь – “…судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Розумними вважаються строки, об’єктивно необхідні для виконання процесуальних дій та ухвалення процесуальних рішень”.

Наразі не отримано чіткої відповіді на запитання щодо того, чи ведеться робота з пошуку “невстановлених осіб”, адресоване слідчим органам. У прес-службі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області пояснили, що оскільки справа перебуває в суді, слідчий передав судовим органам усі матеріали і дати коментарі навряд чи зможе.

Ось такі запитання і безмовні відповіді. Поки ж усе йде за накатаним класичним сюжетом. Остапи бендери на волі, мільйони в кишенях невідомо кого, зіцголова за ґратами, а фірми “Роги і копита” продовжують процвітати. Ми слідкуватимемо за перебігом подій, і сподіваємось отримати відповіді на всі питання, які порушили в цій публікації.