Досягти дна

Дев’ятирічна Настя Дмитрієва мріє стати чемпіонкою з вітрильного спорту. Для цього вона щодня тренується в дитячому юнацькому спорткомплексі на березі Бузького лиману в Миколаєві. Окрім неї, тут також займаються діти, яким більше до вподоби веслування на байдарці.

Але останнім часом нормально тренуватися діти не можуть. Біля їхнього спорткомплексу почало працювати днопоглиблювальне судно, яке забруднює воду. Чиста вода акваторії почала перетворюватися на болотну.

– Водорості почали прибивати на берег, тепер у нас і берег брудний. Колір води змінюється, коли приплив. Тому що це судно ходить і бере з різних заводів бруд, а потім викидає в нашу річку, – впевнена Настя Дмітрієва.

Григорій Верховецький – тренер дівчинки – не радить тренуватися в таких умовах.

-Першочергове завдання будь-якого тренера з вітрильного спорту – забезпечити безпеку, тобто навчити дітей плавання, а зараз усе це перебуває під загрозою зриву. Незважаючи на погодні умови, я не можу зараз розпочати навчання плавання, і таким чином діти перебувають у зоні ризику. Так, вони виходять на воду в рятувальних жилетах, але вони повинні повноцінно плавати, – каже тренер.

Хто зупинить землесос?

Судно, що піднімає мул, називається землесосом. Воно поглиблює дно акваторії Миколаївського морського торговельного порту. Збираючи забруднений внаслідок господарської діяльності мул, землесос скидає його в акваторії спортивно-оздоровчого комплексу. За документами, які є в порту, це місце позначено як підводний відвал для скидання ґрунту номер одинадцять.

Через кілька днів скидання мулу в районі спортивно-оздоровчого комплексу був засипаний підхідний канал до нього. Тепер не всі яхти можуть безпечно заходити сюди.

– Канал був чотири метри глибиною. Зараз у кращому разі – два, метр вісімдесят. Це з урахуванням того, що зараз досить великий приплив. Буде відлив ми, напевно, взагалі не зможемо вийти, – поскаржився Олександр Іванов, один з активних прихильників вітрильного спорту.

До цього року в Миколаєві мало хто знав, що на Бузькому лимані в межах міста існує підводне звалище для донного мулу. Вибухнув скандал, обурені городяни проводили акції протесту, вимагаючи від влади заборонити забруднення лиману в межах міста.

– Ми хочемо, щоб це сміттєзвалище проводилося, відповідно до норм, як робить це підприємство “Дельта-Лоцман”. Вони вивозять мул у море і там скидують. Принаймні, екологічно це – кращий вихід із ситуації, ніж те, що вони зараз роблять, – обурюється Денис Андрєєв, мешканець Корабельного району Миколаєва.

За деякий час міська влада нарешті відреагувала на скандал. На сесії міськради мер Миколаєва Олександр Сєнкевич пообіцяв, що днопоглиблювальні роботи будуть зупинені.

– Я як мер стою на позиції, що роботи треба припинити, обробити, домовитися разом з нами і тільки тоді продовжити роботи з днопоглиблення, – сказав він привселюдно.

Але втручання міської влади не допомогло – землесос не припинив відвозити і скидати мул біля спортивно-оздоровчого комплексу. Його спробували зупинити представники Управління екології та Держагентства рибоохорони, які моторним човном наблизилися до судна:

– “Сєвєродвінський”! Припиніть роботу. Депутат, екологічна інспекція, рибінспекція …. Ні, без прикордонників або без капітана порту справи не буде. Ніхто не може цим свавільникам наказати… Або ж добра воля АМПУ разом із підрядником цих робіт, – вмовляли інспектори екіпаж судна. Втім, на борт землесоса інспекторів так і не пустили. Судно вперто продовжило роботи.

Паперова контора

Примітно, що землесос “Северодвінський” ходить під прапором Танзанії. За кілька років судно неодноразово змінювало порт приписки і власників, які надійно заховані в офшорах. Але останні три роки судно перебуває в користуванні фірми “Техморгідробуд-Миколаїв”. Вона бере підряди на поглиблення дна в українських портах. При цьому, не маючи ні свого флоту, ні значної матеріальної бази. Тож посередницькі послуги з поглиблення дна від миколаївської фірми обходяться державним морським портам часто вдвічі дорожче, ніж якби вони домовлялися з власниками суден напряму.

Так, у 2015 і 2016 роках “Техморгідробуд-Миколаїв” орендував для виконання днопоглиблювальних робіт у Маріупольському та Бердянському портах землесоси “Мілфорд” і “Сєвєродвінський”.

За документами, які є у Центру журналістських розслідувань, судно “Мілфорд” належало фірмі “Jollanta Group LTD” з Белізу. Директором цієї фірми є громадянин Російської Федерації Юрій Мельниченко, один із керівників російської компанії ТОВ “Гідробуд” (Калінінград, РФ). Сам землесос “Мілфорд” також належить цій компанії. Оренда цього землесоса коштувала 15500 доларів США на добу, а для “Техморгідробуд-Миколаїв” – уже 35000 доларів.

Земснаряд “Сєвєродвінський” ще 2008 року належав ВАТ “Північне морське пароплавство”. За документами, які є в редакції, у 2015 році оренда судна офшорній компанії “Krayteks Group Holding Limited” становила 15 000 доларів на добу. А для ТОВ “Техморгідробуд-Миколаїв”, який її орендував у цієї фірми, і надалі для ДП “АМПУ” вона становила вже 29 000 доларів США на добу, що свідчить про завищення вартості вдвічі.

Такі чималі комісійні, що оплачуються державними морськими портами, вже зацікавили Національне антикорупційне бюро України.

– За версією слідства, вартість цих робіт, що були закуплені у 2015 році, завищено у зв’язку з укладенням посередницьких договорів оренди днопоглиблювального обладнання, – повідомила журналістам Світлана Оліфір, речниця НАБУ.

Так само є предметом кримінального провадження укладений торік договір ДП АМПУ з ТОВ “Техморгідробуд-Миколаїв”.

– Слідство вважає, що зібрано достатньо доказів, які свідчать про те, що процедуру торгів порушено, пропозиції учасників торгів не відповідали дійсності, і ці торги має бути скасовано, – наголосила Світлана Оліфір, речниця НАБУ.

Гроші люблять тишу

Поточна діяльність “Техморгідробуд” за допомогою договорів і зобов’язань контролюється колишніми впливовими службовцями з державної судноплавної галузі. Зокрема, ексзаступником начальника Бердянського морського порту Андрієм Мишком та експрацівником державного підприємства “Усть-Дунай Водшлях” Олександром Кучером.

Бізнес на бюджетних контрактах із державними портами дає чималий дохід. 290 мільйонів гривень фірма отримала за поглиблення дна в Бердянському та Маріупольському портах позаторік. А минулого року – вже вдвічі більше – 712 мільйонів гривень. Скільки з цих грошей реально було витрачено на поглиблювальні роботи, а скільки пішло в кишені вчорашнім чиновникам – комерційна таємниця. Але в Андрія Мишка торік з’явилася квартира в самому центрі Києва площею майже 300 квадратних метрів. А ще новенький позашляховик Мерседес GLS, куплений лише кілька місяців тому.

Слідство.Інфо вирішило поцікавитися у директора компанії Олексія Буштрука деталями угод, але той розмовляти з журналістом категорично відмовився.

– Це вас турбує Ярослав Чепурний, програма Слідство.Інфо. Олексію Геннадійовичу, можна до Вас підійти зустрітися? Необхідно з приводу скандалу…

– Ярославе, вибачте, я людина аполітична і непублічна. Ми займаємося роботою, тому я не бачу сенсу в зустрічі, – повідомив Буштрук.

Тоді ми прийшли до офісу фірми, але й там розмови не вийшло:

-Олексію Геннадійовичу, кілька запитань. Ну, чому Ви фрахтуєте російські судна?

– Не потрібно мені заважати працювати.

– Ну, дайте відповідь на кілька запитань?

– Що Ви лізете так?

– Чому Ви фрахтуєте російські судна? Ви знаєте, що фінансуєте таким чином тероризм?

– Ми не фрахтуємо російські судна.

– “Сєвєродвінський” – це російське судно.

– Ні.

– А Андрій Мішко? Він же реальний власник фірми “Техморгідробуд-Миколаїв”, правильно?

– Двері можете відпустити?

– У 2015 році Ви зверталися з листом…, – але Буштрук перервав розмову, зачинивши двері перед журналістом.

Граблі миколаївських портовиків

Примітно, що кілька кримінальних проваджень, у яких фігурантом є дана компанія, не зупинили адміністрацію Миколаївського морського порту від того, щоб знову найняти її в цьому році.

Одна з останніх угод із компанією – на 102 мільйони гривень. Попри те, що державне підприємство “Укрводшлях”, яке має свій флот і спеціалістів, запропонувало набагато меншу ціну – її пропозицію відхилили. Переможцем тендерний комітет порту визнав фірму “Техморгідробуд-Миколаїв”. Ми спробували дізнатися в керівництва порту, чому вони віддали перевагу фірмі, яка просить за свої послуги на 14 мільйонів гривень дорожче. Але розмови не вийшло: керівництво порту старанно уникало зустрічі.

Тож скандальна робота судна в акваторії дитячої вітрильної школи триває. Витративши зайві мільйони, платники податків за це отримали ще й загрозу екологічного лиха. А також розбиті дитячі мрії колись стати чемпіоном під вітрилом.