“Елітне” житло для морпіхів

 

Уже другу зиму поспіль миколаївські морпіхи перемагають ворога на Донбасі та програють військовим чиновникам, які утримують елітні війська немов добірну худобу. Військове містечко в Миколаєві, де мешкають морські піхотинці, мали відремонтувати ще рік тому, але досі цього не зроблено.

Здійснене пророцтво

Бійці морської піхоти вже не приховують свого розчарування і роздратування. Поспілкувавшись із деякими з них, кореспонденти переконалися в цьому особисто. Спілкування відбувалося біля військового містечка на околиці Миколаєва, казарми якого стоять без ознак життя. Поруч із порожніми будівлями було розбито наметове містечко, битком набите особовим складом 36-ї бригади морської піхоти.

– Виходить, що будівлі пустують, а ви тут мерзнете? – уточнив кореспондент Центру журналістських розслідувань в одного з морпіхів.

– Так. І тут тепліше, ніж у тих будівлях. Там же нічого не опалюється, – розповів боєць Юрій.

– Там що, опалення досі не проведено?

– Ні.

– Тобто після ремонту підрядника краще тут, у наметах, ніж там?

– Так!

Крім 36-ї бригади морської піхоти, не можуть у повному обсязі експлуатувати своє військове містечко і моряки 198-го навчального центру ВМС. Причина та сама – ремонтна халтура. Розпочавши роботи ще восени 2014-го, будівельники досі їх не завершили.

Про це Центр журналістських розслідувань розповідав ще рік тому. Нас уже тоді насторожило, що підряд на 25 млн. гривень на ремонт військових містечок для морпіхів і моряків чомусь без жодного конкурсу отримала одеська фірма “Інтобуд” бізнесмена Артура Коробчинського, якого пов’язують із мером Одеси Геннадієм Трухановим. Тоді наші підозри підтвердили прості роботяги.

Миколаївський будівельник Олександр, якого понад рік тому запросили попрацювати на цей об’єкт, побачивши те, що відбувається, відмовився від такої пропозиції.

  • Усе робиться для відводу очей. Скоро все там обвалиться, обсиплеться, потече. Тому що там відсутній контроль: представника замовника немає, а акти не складаються, – поділився ще тоді своїми враженнями Олександр.

У грудні минулого року в казармі обвалився дах

Пророцтво збулося. Після року такого ремонту в містечку морпіхів обвалився дах і “накрилася” нова система опалення. Тож узимку замість теплої казарми бійцям довелося жити в холодних наметах. Враження у захисників Батьківщини залишилися незабутніми.

– Коли були морози мінус сімнадцять, замерзала навіть вода, тому не те, щоб помитися, а навіть попити нічого було. Тобто, умови були наближені до бойових, – розповів Центру інший морпіх – Віталій.

А чи був карантин?

Виходить, що 117-ме військове містечко за бюджетні кошти ремонтують уже другий рік, але кінця і краю цьому ремонту не видно. Морпіхи досі змушені тулитися в холодних наметах, куди їх поселило командування.

При цьому флотські адмірали знаходять найрізноманітніші причини не пускати на територію об’єктів журналістів. На прохання Центру зняти, як проходять ремонтні роботи, перший заступник Командувача ВМС контр-адмірал Ігор Тимчук відповів відмовою, пояснивши, що 117-ме містечко морпіхи на баланс ще не прийняли, а в 5-му спалахнула епідемія вітрянки, і там було оголошено карантин. Це здивувало місцевих військових медиків.

– На сьогодні епідемії немає. Вони вже перехворіли: хлопці, хто в дитинстві не хворів, уже одужали… Ця інфекція не потребує таких обмежень, щоб оголошувати карантин, – повідомив Центру начальник Миколаївського військового госпіталю Володимир Візняк.

– Тобто це не як епідемія грипу, коли ніхто не заходить? – уточнив кореспондент Центру.

– Ні-ні. Не як епідемія грипу, – підтвердив військовий медик.

Коли хрін редьки не солодший

Чому флотське начальство приховує наслідки халтурного ремонту, зробленого цивільними особами? Відповідь на це запитання ми шукали в Одесі.

Так, за договором, укладеним між структурою Міноборони та фірмою “Інтобуд”, військові містечка мали відремонтувати наприкінці 2014 року. Але гроші зникли, а містечка не готові.

В Одесі фірма “Інтобуд” Артура Коробчинського активно займалася будівництвом житла і його продажем.

– Тут немає таких моментів, де ми щось здешевлювали на шкоду якості. Тут достатньо всього, щоб жити з комфортом, – розписував новенький будинок, зведений в Одесі, голова правління “Інтобуду” Олексій Котлін.

 

Але в Миколаєві одеські бізнесмени працювали за іншим принципом. Помітно, що економили на всьому: і на працівниках, і на матеріалах. Наслідки не змусили себе довго чекати: на початку грудня у 117-му містечку в казармі обвалився дах.

Про це Центр журналістських розслідувань теж дізнався від рядових бійців.

– Коли хороший вітер був, даху не було – зірвало повністю, – розповів морпіх Юрій.

– Тобто вже після того, як його покрили заново? – уточнив Центр.

– Так… Такі ж будівельники, – з обуренням підтвердив морпіх.

Через якийсь час військові чиновники нарешті зрозуміли, що з ремонтами щось іде не так. Замовник робіт – Південно-Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління Міноборони (розташоване в Одесі – прим. авт.) – торік відсторонило фірму “Інтобуд” від виконання робіт. Щоправда, перед цим заплативши одеситам 17 млн. гривень. У фірмі коментувати ситуацію відмовилися.

Після скандалу з “Інтобудом” Південно-Східне ТерКЕУ запросило на військові об’єкти іншу фірму. І знову замість того, щоб найняти місцевих – миколаївських будівельників, обрали одеських. При цьому знову – із сумнівною репутацією. Новим підрядником, який мав виправити помилки попередників, стало ТОВ “Домоград”, власником якого є одеський бізнесмен Андрій Кім.

У далекому 2007 році житлово-будівельний кооператив “Гармонія” і фірма “Домоград” Андрія Кіма оголосили про намір звести в Одесі 16-поверхівку. Пайовики зібрали на це 3 млн. грн., але залишилися без квартир. Ошукані інвестори пікетували Верховну Раду.

– Це все, що в мене є замість двокімнатної квартири, яку я п’ять років тому оплатив ЖБК “Гармонія” в особі Кім Андрія, Кім Катерини, – кричали тоді ошукані інвестори.

У ТерКЕУ, звісно ж, про аферу нічого не знали. “Домограду” переказали мільйон гривень за ремонтні роботи, а потім розірвали з ним договір через незадовільну якість. Директор “Домограду” Андрій Кім говорити про це не захотів.

Та не треба зі мною спілкуватися. Я ніколи не хотів популярності цієї, і вона тільки заважає мені потім працювати, – відповів він кореспондентові Центру, коли той попросив про зустріч.

Проте епопея з ремонтом військових містечок не закінчилася навіть на цьому. Доводити до кінця роботи в ТерКЕУ доручили вже військовим будівельникам із 641-го Житомирського управління наземних робіт. Нині кінець лютого, а казарми досі не введені в експлуатацію. Морпіхи вже взагалі ні на що не сподіваються.

– Перевірка з Генштабу була. Ліжка дали. Скоро будете служити і жити в казармах, прати в машинках, сказали нам, – поділився один зі служивих.

Далеко ж поділася справа?

Центр спробував отримати коментар у Південно-Східному ТерКЕУ в Одесі. Але його керівництво раптово зникло. Начальник – полковник Леонід Земцев – захворів, його заступник – полковник Михайло Щербак опинився у відпустці. Обов’язки начальника виконував головний інженер Сергій Гаврилюк. Дати офіційний коментар журналістам він відмовився.

– Я просто не знаю, мене тоді не було. І чому так похабно вони зробили, я теж не знаю. Я прийшов пізніше, коли КРУ працювало, і бардак цей побачило, – сказав він.

Увагу правоохоронних органів ми намагалися привернути одразу після виходу першого сюжету в січні минулого року. Військова прокуратура запевнила, що “в курсі” і проводить перевірки. Їй знадобився майже рік, щоб відкрити кримінальне провадження за статтею “Зловживання владою та службовим становищем”. Результатів – нуль. Начальник ТерКЕУ Леонід Земцев і начальник відділу капітального будівництва Іван Омельченко, який проводив горезвісний тендер, досі на своїх посадах. Фірма “Інтобуд”, яка нагріла руки на цьому будівництві, повернула державі 1,1 млн. гривень. А сама кримінальна справа зараз невідомо де.

– Хотілося б у вас дізнатися, які результати розслідування, – звернувся кореспондент Центру до військового прокурора Миколаївського гарнізону Олександра Кіта.

– А я не знаю… Наскільки мені відомо, по 5-му і 117-му містечку кримінальне провадження розслідувала Військова прокуратура Південного регіону в Одесі, – “перевів стрілки” на вище керівництво військовий прокурор.

Однак коли Центр звернувся з таким самим питанням до Військової прокуратури Південного регіону, то почули протилежне.

– Отже, справу переправили, наскільки я розумію, до Миколаєва – до Миколаївської військової прокуратури Миколаївського гарнізону для того, щоб вони там, на місці, дали вам відповідь, – заявив прес-секретар Військової прокуратури Південного регіону Павло Аксьонов.

– Вони зв’яжуться і все вам розкажуть, – пообіцяв прес-секретар.

– Хто зв’яжеться? – намагався уточнити кореспондент Центру.

– Ну… хто-небудь там… за дорученням прокуратури, – незрозуміло пояснив Аксьонов.

Миколаївським морським піхотинцям від такої “турботи” начальства, як то кажуть, ні холодно ні жарко. Хоча ні, швидше холодно. Кажуть, на передовій було, принаймні, зрозуміло, де ворог. А в тилу, де нібито всі свої, чомусь набагато складніше.

– Тобто тут умови були ще гірші, ніж на передовій? – запитав наостанок корреспондент Центру у морпіхів.

– Якоюсь мірою, так. Там воюєш проти чужих, і зрозуміло, хто противник. А тут уже починаєш воювати зі своїми, – відповіли бійці.

 

корупція, миколаївські морпіхи, Прокуратура


Ярослав Чепурний

Журналіст-розслідувач

Увага! Ми увімкнули премодерацію. Коментарі з'являються із затримкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Підпишіться на останні новини

Використання матеріалів сайту дозволено лише за умови посилання (для електронних видань - гіперпосилання) на сайт NIKCENTER.


Copyright © 2012-2024. NIKCENTER