COVID-19
В УКРАИНЕ
ЗАРАЗИЛОСЬ:
24 012
ВЫЗДОРОВЕЛО:
9690
УМЕРЛО:
718
ОДЕССКАЯ ОБЛАСТЬ
896
НИКОЛАЕВСКАЯ ОБЛАСТЬ
294
ХЕРСОНСКАЯ ОБЛАСТЬ
178
10:49
795
0
30.04.2020

Суха Україна: куди поділася вода та звідки взялися пилові бурі

В'ячеслав Шрамович, Євген Герасимчук. ВВС News Україна, Київ - Житомир

Навесні 2020 року українські річки так і не стали повноводними, колодязі пересихають, а у деяких сховищах води залишилося на лічені дні.

Натомість Києву та іншим північним містам, де пилові бурі бачили лише по телевізору, радять бути готовими і до такого синоптичного явища, як пиловий шторм - те, що відбулося 16 квітня, може повторитися.

Що ж відбувається з водою в Україні та чому пересихають водосховища у містах і колодязі в селах - в аналізі від BBC News Україна.

Річка Случ пересихає з кожним роком і може перетворитися на каскад ставків. Це - проблема для багатьох річок України. Пересихають і колодязі. АРКАДІЙ КОВАЧ

Зима так і не настала

Зміліле водосховище

"Унікальність 2020 року полягає в тому, що осінь 2019-го була сухою, а метеорологічна зима з традиційними морозами, снігом і промерзанням ґрунту вперше за період спостережень (120 років) так і не настала, а значить, були відсутні умови для формування водопілля", - пояснює BBC News Україна в.о. голови Держагентства з водних ресурсів Михайло Хорєв.

Водопілля - це весняна повінь на річках після танення снігу.

Без зими в цьому році не було і водопілля навесні.

Як наслідок, каже Михайло Хорєв, вже у квітні водність річок така, як зазвичай буває влітку, коли водопілля сходить.

Сухі не лише річки, а й болота та ліси.

"Проблема критична. В цьому році у болотах, які раніше були непрохідними, зовсім немає води. Так само сухі заболочені ліси", - каже аналітик об'єднання "Екологія. Право. Людина" Петро Тєстов.

"Проблеми з лісовими пожежами - це тільки початок. Влітку будуть горіти торф'яники. А ще найближчим часом нас чекає масове всихання не тільки соснових лісів, але й, наприклад, вільхових чи березових - для яких через посуху різко змінились лісорослинні умови", - додає він.

Через суху зиму міліють не лише річки - від посухи страждають і болота та ліси  

Вологи не вистачає як у верхніх шарах ґрунту (до 5 см), так і глибше - до 1 метру (так званий "кореневовмісний шар").

В Інституті агроекології та природокористування НААН кажуть, що вже у квітні води мало по всій Україні, окрім Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Але і на Західній Україні є тенденція до посухи.

Найгірша ж ситуація на Одещині та Миколаївщині, де "сформувались критичні запаси вологи в метровому шарі ґрунту".

Маловоддя

Мілка річка. ВЛАД ЯШИН

Літом на багатьох річках у Держводоагентстві очікують маловоддя - "гідрологічну посуху".

Наприклад, у басейні Дніпра за весну випала половина кліматичної норми опадів і вода у всіх річках впала - за понад століття спостережень гіршою була ситуація лише у аномально сухому 1925 році.

Не набагато краще у басейнах інших річок, зокрема Дністра - у Дністровському водосховищі в квітні очікується лише половина норми припливу води.

Якщо маловоддя справді настане, то у Держводоагентстві не виключають запровадження обмежень - перш за все для гідроенергетики та водного транспорту.

Обмеження, утім, будуть тимчасові.

Пріоритет же надаватимуть для використання води у побуті та для зрошування.

Складне літо у Житомирі

Водосховище "Відсічне" забезпечити Житомир цього року повністю не зможе  

Загалом же зараз вже страждають всі водосховища, які живлять міста, - рівень води там спадає щодня.

Наприклад, у Житомирі, на завжди вологому Поліссі, 2020-й рік почався з проблем.

Оптимальний рівень води у водосховищі "Відсічне", яке живить Житомир, - 4 м. Коли рівень тримається на цій позначці, місто отримує воду цілодобово і з нормальним тиском.

Але зараз рівень - 2,7 м, і щодня спадає на 2 см.

Щодня рівень у водосховищі знижується на кілька сантиметрів. Навіть якщо підуть дощі, вони його понвстю не наповнять - воно просто перестане мілішать  

Поки що води місту вистачає, але її запасів у водосховищі вже залишилося не на місяці, а на дні.

"Зараз можемо впевнено говорити, що в нас води у водосховищі "Відсічне" - на місяць і десять днів. Запас в іншому водосховищі "Дениші" - орієнтовно на днів 60-70. Звісно, якщо не буде різкого потепління, тоді вода буде випаровуватись і запаси зменшаться значно швидше", - каже керівник місцевого водоканалу Андрій Нікітін.

Резервне водосховище наповнили зі стратегічних запасів держави на прохання Житомира.

"Зараз "проїдаємо" стратегічний запас. Якби його не було, то ми мали б значно гіршу ситуацію. Ймовірно, місцями можна було б побачити дно водосховища", - каже Андрій Нікітін.

Вплинути на зменшення рівня води у водосховищі допомогла реконструкція водогонів. Але лише частково.

Якщо ж ситуація не зміниться, то скоро воду у місто подаватимуть за графіком: кілька годин вранці і кілька годин ввечері у найбільш піковий час.

Резервне водосховище "Дениші" вдалося наповнити зі стратегічних запасів  

Прогнози у Житомирі роблять невтішні. Навіть якщо нарешті підуть весняні дощі, то це не вирішить проблему.

"Маємо розуміти, що усі опади, які будуть весною-літом, не покращать ситуацію у водосховищі. Якщо, наприклад, дощ буде йти три дні, то три дні вода просто не буде падати. Водосховища та річки поповнюються виключно восени і взимку, з рясними опадами, зі снігом", - відзначає Андрій Нікітін.

"Будемо переживати справді критичне літо. Ми маємо це зрозуміти та усвідомити", - резюмує директор житомирського водоканалу.

Сухі колодязі Городниці

Колодязі. ЮЛІЯ МІСЬКОВА

Не краща ситуація і у селах та селищах Житомирщини.

У Городниці Новоград-Волинського району пересихають колодязі та місцеві річки.

"Води майже немає вже навесні. Зазвичай весною колодязі більш-менш повні, до літа поступово пересихають. А зараз на початку весни багато сухих", - розповідає місцева жителька Людмила Дженджера.

Вихід для людей - бити свердловини.

Зазвичай достатньо глибини 20 метрів, але і такі колодязі іноді пересихають.

Якщо ж бити глибше, то з'являється інша проблема - вода жовта, з осадом заліза. Така специфіка місцевості.

Михайло Хорєв каже, що проблема насправді накопичувалася роками.

"Зниження рівнів ґрунтових вод, що відображається у зменшенні води чи взагалі її зникненні у криницях, відбувається останніми роками. У посушливі роки... додатково випаровується вода з підземних водоносних горизонтів через ґрунт", - пляснює він.

Замулені ставки замість річок

Ручка Случ. ЮЛІЯ МІСЬКОВА  

Річка Криваль у Городниці майже повністю пересохла, а більша - Случ - пересихає.

"Случ була повноводна, а зараз міленька, заростає травою і замулюється. Нікудишня річка стає", - нарікає Людмила Дженджера.

Падіння рівня річки пов'язують не лише з посухою, а й з діяльністю людини: на Случі почали будувати міні-ГЕС.

Наприклад, вже діють дві такі ГЕС вверх за течією від Городниці - у Баранівці та Чижівці.

У планах обговорювалася ще одна міні-ГЕС у Курчиці - попри протести місцевих.

Такою повноводную Случ була у 1950-х (з місцевих архівів)  

Екологи попереджають, що з такими змінами річка просто перетвориться на каскад замулених ставків.

"Це як контрольний постріл буде для Случі!" - пише городничанин Олексій у місцевій FB-спільноті про нову міні-ГЕС.

"Все своє життя прожив біля цієї річки. Тому болить душа за те, що цю місцеву цінність знищують, річка гине на очах від того, що все сходить з рук та залишається незмінним", - додає він.

А еколог Петро Тєстов каже, що невеликі українські річки з різних причин мілішають майже скрізь і це - не "феномен-2020".

"Проблеми з рівнем води почалися раніше. Я регулярно сплавляюсь річками в різних регіонах України, і вже в минулі роки частина маршрутів, які раніше були дуже популярними, ставали непрохідними через низький рівень води", - каже Петро Тєстов

Окрім замілення Случ ще й заростає. АРКАДІЙ КОВАЧ  

"Водночас бували випадки сильних злив влітку, що призводило до парадоксів - рівень води, наприклад, у липні був вищим, ніж у квітні, і річки виходили на заплаву влітку!" - відзначає еколог.

Звикаємо до пилових бур

Маловоддя і пересушування ґрунту через дії людини стали причиною і пилової бурі 16 квітня на Київщині. Тоді столиця нагадувала місто з якогось постапокаліптичного фільму-катастрофи.

В Інституті агроекології і природокористування кажуть - такий пиловий шторм в цьому регіоні справді трапився вперше за час спостережень.

Але, схоже, не востаннє.

Ця буря з пилу цілком імовірно була не останньою  

Тепер до цього доведеться звикати.

"Пилова буря такого масштабу вперше фіксується у зоні Полісся та у західному напрямку. До цього пилові бурі спостерігалися локально у посушливих південних регіонах України у межах локальних вітрових коридорів раз на декілька років," - відзначають в Інституті.

"Однак тепер можна говорити про прояви процесів опустелювання і у зонах Лісостепу та Полісся. В умовах відсутності опадів ризик повторення такого явища зберігається до травня та ймовірно буде лишатися актуальним у наступні роки", - додають аналітики.

Сама пилова хмара виникла над полями Бородянського і Макарівського районів на заході Київської області, де пориви вітру змели сухі шари ґрунту - цей процес науково називається "дефляцією".

Пил прийшов з сухих полів, не захищених лісосмугами. AGROECO.ORG.UA  

Оскільки буря сталася у період посівної, то хмара несла в собі ще й частки добрив і гербіцидів. А це вже небезпека для здоров'я людей і врожаїв на приватних городах та садках, кажуть в Інституті.

Протидіяти пиловим бурям мають полезахисні лісосмуги, частину з яких знищили протягом останніх років, або ж взагалі не засадили.

Посприяло бурі й осушення боліт і порушення водоохоронних зон, коли поле фактично доходить до межі річки без перешкод.

У чому проблема?

Ставлення до води, як до "безмежного ресурсу" - головна проблема. (видобування піску) УКРІФНОРМ  

Михайло Хорєв каже, що головна причина змін - глобальні зміни клімату.

"Метеорологічні спостереження в Україні показують, що впродовж останніх 20 років зберігається тенденція до підвищення середньомісячної температури повітря та збільшення кількості посушливих місяців", - відзначає він.

Петро Тєстов погоджується, що впливає клімат, але є й багато локальних чинників - як згадані міні-ГЕС.

"Наприклад, незаконно побудовані ставки на річках та струмках, надмірний водозабір з поверхневих вод для зрошення, розорення водозборів, видобуток торфу", - каже еколог.

Іноді впливають навіть непродумані роботи з розчистки річок, які мали б, навпаки, покращувати ситуацію.

Наприклад, на річці Сула на Полтавщині "покращення гідрологічного стану", проведене за бюджетні гроші, призвело до того, що річка на одній з ділянок пересохла.

Так пересохла річка Сула після "заходів з покращення гідрологічного стану" (2019 рік). EPL.ORG.UA  

"Під час сплавів я постійно зустрічаю незаконні греблі, вириті ставки по заплаві, незаконний водозабір - але адекватної реакції від контролюючих органів по жодному випадку не було", - нарікає еколог.

Що робити?

У Держводоагенстві кажуть, що перш за все треба змінювати підхід до води. Причому всім - і промисловості, і звичайним людям.

"Суспільство поступово починає розуміти, що вода не є необмеженим ресурсом - річки вже не такі повноводні. Агровиробники змінюють підходи у зрошенні, більше уваги до сільськогосподарських культур, що є стійкими до посух", - каже керівник Держводоагентства.

Ставлення до річок та озер треба змінювати і промисловості, і звичайним людям, кажуть екологи. МАРІЯ СИДОРСЬКА

Але для багатьох вода все ще залишається чимось, що не треба економити.

В Держводоагентстві кажуть, що економити воду досить просто: вчасно закривати кран, користуватися пральною чи посудомийною машиною, коли вона повністю заповнена, вимикати воду, коли чистиш зуби, приймати душ замість ванної.

Зрештою, можна відмовитися і від того, щоб мити машину на берегах річок та озер. Чи просто не засмічувати водойми побутовими відходам.

А Петро Тєстов говорить про те, щоб загалом більше думати про наслідки знищення природи: припинити розорювати луки і перестати видобувати торф, зберігати та відновлювати болота, навести лад з незаконними ставками та водозаборами.


Тим часом, на кінець квітня в Україні прогнозують циклон і дощі, які, нарешті, трохи змочать землю.

"Сподіваємося тільки на дощі, чекаємо "божої води", - резюмує Людмила Дженджера з Городниці.

 

Обсуждение

Please enter the letters as they are shown in the image above.
Letters are not case-sensitive.