Після «трансформаторної схеми»: хто отримує замовлення від Укрзалізниці та як змінилося фінансування закупівель після розслідування НАБУ

11 серпня Національне антикорупційне бюро повідомило про скерування до суду гучної справи так званого «бек-офісу» Укрзалізниці. Злочинна група на чолі з колишнім радником Офісу президента та сбушником Артемом Шило, за даними слідства, заволоділа коштами державної компанії на закупівлі кабелів та трансформаторів, а отримані від корупційних схем мільйони – відмивала, вкладаючи в елітні пентхауси, будинки та комерційну нерухомість.

Nikcenter дослідив, як змінилися закупівлі Укрзалізниці після викриття схеми, що зараз із «проблемними» компаніями, які брали в ній участь, та хто замінив їх на оновленому ринку.

Напруга на мільярд

Аби з’ясувати, що відбувається на ринку поставок трансформаторів для Укрзалізниці, Nikcenter дослідив всі 176 лотів закупівель цієї продукції від початку 2022-го до серпня 2026 року. Третина з них не відбулася або була скасована. До підписання контрактів замовники довели 102 лоти закупівель.

Загальна вартість укладених контрактів на постачання трансформаторів та трансформаторних станцій за неповні п’ять років склала 1,3 мільярда гривень. Найдорожчим обладнанням були силові трансформатори, закупівля яких, власне, й стала предметом злочину та подальшого розслідування НАБУ. Значні кошти були спрямовані на дешевші, але чисельніші, так звані автоблокувальні трансформатори. Також залізничники придбали кілька десятків комплексів трансформаторних станцій. Загалом за цей час УЗ підписала угоди на поставки близько 12,5 тисяч трансформаторів та трансформаторних станцій.

Зазначимо, що на перший рік повномасштабної війни припадає також найбільша сума укладених «трансформаторних» контрактів – 460 млн грн. Два наступні роки виявилися значно скромнішими: на 177 мільйонів УЗ підписала угод у 2023 році та на 125 мільйонів – у 2024-му. А от 2025 рік майже дотягнувся до рекорду, адже тоді контрактів було укладено на 431 млн грн. Нарешті, за сім місяців 2026 року маємо контрактів лише на 77 мільйонів гривень.

Левова частка фінансування пройшла через рахунки та конкурсний комітет філії «Центр забезпечення виробництва». Саме ця філія Укрзалізниці підписала контрактів на 1,2 мільярда гривень – це 94% від загальної суми всіх угод. Решту коштів освоїли регіональні філії. Частка Центру забезпечення виробництва була найбільшою у 2022 році – 97%, та трохи знизилася протягом 2023-2024 років, до 88% та 86% відповідно.

Трансформатори з націнкою

Майже сто мільйонів гривень – стільки збитків за оцінкою Національного антикорупційного бюро України зазнала Укрзалізниця від закупівлі трансформаторів за штучно завищеною ціною у 2022 році. Корупційну схему реалізував так званий «бек-офіс» Укрзалізниці протягом першого року повномасштабного вторгнення РФ.

На чолі оборудки, згідно з позицією детективів, опинився «спецагент» Артем Шило – колишній радник Офісу президента та експерший заступник департаменту Служби безпеки України. 2 квітня 2024 року Шила затримало НАБУ та повідомило одразу про чотири підозри, що стосувалися закупівлі кабельно-провідникової продукції та трансформаторів для Укрзалізниці, а також легалізації незаконно отриманих коштів.

Серед підозрюваних у справі про закупівлю трансформаторів за штучно завищеною ціною підозри отримали зокрема посадові особи Укрзалізниці – колишній заступник керівника філії «Центр забезпечення виробництва» та заступник директора з економічної та інформаційної безпеки Апарату директора з економічної та інформаційної безпеки державної компанії.

Трансформатори за майже вдвічі завищеними цінами Укрзалізниця закуповувала у ТОВ «Узелектро», яке, в свою чергу, придбало їх через фірми-прокладки, зареєстровані за межами України. За даними слідства, силові трансформатори закуповували в резидента Узбекистану, АТ «Чирчикський трансформаторний завод».  Детально проаналізувати як проходила процедура закупівлі філією «Центр забезпечення виробництва» Укрзалізниці та хто саме намагався конкурувати за мільйони державної компанії неможливо, адже у системі Prozorro саме ці закупівлі приховані.

Втім, із судових ухвал відомо, що одним із потенційних постачальників трансформаторів для Укрзалізниці було ТОВ «Стан-Комплект», чия цінова пропозиція була більш вигідною. Щоб усунути небажаного конкурента, до філії «Центр забезпечення виробництва» Укрзалізниці було направлено лист СБУ «Щодо загроз державній безпеці», що був підоготовлений під керівництвом лідера злочинної групи Шила.

У документі йшлося про наявність серед засновників компанії осіб, що начебто «сприяли російським окупантам». Згідно з даними аналітичної системи YouControl, зареєстроване у Києві ТОВ «Стан-Комплект» належить громадянці Білорусі Ірині Рожиній. Саме лист від СБУ став підставою для відхилення економічно вигіднішої пропозиції цієї фірми та подальшого отримання багатомільйонного контракту ТОВ «Узелектро».

За даними YouControl, ТОВ «Узелектро» за 2021-2022 роки встигло отримати на публічних закупівлях ще більш ніж 43,5 млн грн – всі за поставку трансформаторів та без урахування прихованих закупівель Укрзалізниці вартістю майже 375 млн грн з ПДВ. При цьому для отримання бюджетних замовлень компанія влаштовувала тендерні змови з іншою фірмою – ТОВ «Енергетичний Сервіс», за що обидві були оштрафовані Антимонопольним комітетом та отримали трирічний «бан» на участь у закупівлях.

Після викриття схеми, згідно з інформацією, що міститься в YouControl, ТОВ «Узелектро» переписали на громадянку Узбекистану Заріфу Абдуллаєву, щасливу власницю близько сотні українських компаній. До слова, ТОВ «Енергетичний Сервіс», з яким на тендерах змовлялося ТОВ «Узелектро», також належить громадянину Узбекистану.

10 серпня 2026 року НАБУ та САП направили до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт стосовно організаторів «бек-офісу» Укрзалізниці, серед яких – і Артем Шило. У коментарі Nikcenter у ВАКС повідомили, що підготовче засідання відбулося 12 серпня. Наступне засідання суду у справі «бек-офісу» Укрзалізниці призначили на 14 серпня.

Ілюзія конкуренції

Абсолютна більшість лотів закупівель трансформаторів відбулася за процедурою відкритих торгів з особливостями – 90%. Лише 8% припадає на закупівлі без використання електронної системи. Але якщо проаналізувати закупівлі за вартістю, то без тендерів було витрачено 458 млн грн – це 36% від загальної суми.

Щоправда, майже всі прямі угоди були укладені у 2022 році, коли закон дозволяв це робити за особливою процедурою «Українська визвольна війна». Саме цю шпарину у результаті використав «бек-офіс» УЗ у «схемі Шила». Починаючи з 2023 року, практика позаконкурсних закупівель практично зникає.

Проте залишається стабільно високою частка відкритих торгів з одним учасником: 76% – у 2023 році, 62% – у 2024-му та 68% – у 2026 році. Надію на позитивні зміни давав 2025 рік, коли лише половина закупівель відбулася з одним учасником, а третина лотів зібрала трьох та більше конкурентів на торгах.

Якщо переглянути кількість учасників в залежності від організатора, то більш конкурентними виглядають тендери філії «Центр забезпечення виробництва». Нагадаємо, саме через цю філію проходить основна частка фінансування закупівель трансформаторів. Натомість реальна конкуренція за трансформатори для УЗ практично відсутня на регіональному рівні. Зокрема, Одеська та Придніпровська залізниці жодного разу не залучили більше одного постачальника.

Формально ринок закупівель трансформаторів Укрзалізниці виглядає конкурентним. Та, як показав аналіз Nikcenter, тут більше ілюзії, ніж реального суперництва. Адже третина грошей взагалі пройшла повз електронну систему, а дві третини «конкурентних» тендерів фактично відбувалися без жодного суперника. Найбільший постачальник за кількістю контрактів – ТОВ «НВО «Трансавтоматика» – взагалі жодного разу за пʼять років не зустрів конкурента.

Велика трансформаторна сімка

Аналіз Nikcenter показав, що ринок трансформаторів для Укрзалізниці є висококонцентрованим. Понад 95% від загальної вартості усіх контрактів зібрали лише сім компаній.

Найбільшим постачальником трансформаторів під час повномасштабної війни залишається ТОВ «Еліз» – великий виробник трансформаторів та електрощитового обладнання із Запоріжжя. Компанія за п’ять років забрала 34 контракти філії  «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на 496 млн грн – це 39% від загальної вартості всіх «відкритих» закупівель трансформаторів. Зі значною ймовірністю, його доля ще більша. Є підстави вважати, що одну з «закритих» закупівель 2022 року виграло саме ТОВ «ЕЛІЗ». Тоді до його залізничного портфелю можна додати ще 72 мільйона гривень.

Київська компанія ТОВ «Узелектро» посіла друге місце у рейтингу завдяки одному великому контракту. І саме через нього опинилася у центрі одного з найбільших корупційних скандалів за час війни. У системі Prozorro відомості про закупівлю без використання електронної системи вартістю майже 375 млн грн з ПДВ приховані. Але за датою, вартістю та кількістю придбаних трансформаторів, а також частково відкритому коду ЄДРПОУ Nikcenter ідентифікував щасливого переможця – це ТОВ «Узелектро», центральний елемент так званої «справи Шила».

Лише три компанії потрапляють до переліку найбільших постачальників УЗ кожного року: ТОВ «ЕЛІЗ», ПрАТ «Запоріжтрансформатор» (126 млн грн) та ТОВ «НВО «Трансавтоматика». Перші два підприємства – великі виробники трансформаторів. Дніпровське науково-виробниче об’єднання «Трансавтоматика» виробляє велику палітру систем електричної централізації. Зокрема, компанія стала монопольним постачальником автоблокувальних трансформаторів для філій УЗ, де отримала 39 контрактів на 47 млн грн.

Нарешті ТОВ «Енерджигруп», якому дісталося угод на 54 млн грн, та ТОВ «В.І.П.-Навігатор» із замовленнями на 47 млн грн, стали представниками «нової хвилі» постачальників. Вони потрапили до ТОП-7 лише у 2025 та 2026 роках завдяки одному вдалому тендеру на поставку двох-трьох імпортних трансформаторів.

Відомі прізвища в кримінальних справах та звʼязок з підсанкційним бізнесменом

Щоб встановити, чи можуть бути повʼязані отримувачі найбільших замовлень на поставку трансформаторів для Укрзалізниці із компаніями з орбіти «бек-офісу», Nikcenter провів повний аналіз звʼязків власників бізнесу. Втім, спільними для нинішніх гравців ринку та фірма, що фігурують у «трансформаторній» справі НАБУ, стали виключно або конкуренція на тендерах, або регіон ведення бізнесу. Натомість прямих звʼязків з «бек-офісом» чи збігів у метаданих учасників закупівель журналістам знайти не вдалося.

ТОВ «Еліз» та ПрАТ «Запоріжтрансформатор» зареєстровані у Запоріжжі. Обидва – великі виробники трансформаторного обладнання.

ТОВ «Еліз», яке отримало від УЗ замовлень на майже пів мільярда гривень і стало лідером рейтингу постачальників трансформаторів, працює на ринку понад 30 років. За цей час компанія неодноразово згадувалась у кримінальних провадженнях, зокрема, у ще одній гучній справі про корупцію на закупівлях АТ «Харківобленерго» трансформаторів за завищеною ціною.

У справі фігурує двоюрідний брат Тимура Міндіча Леонід, якого у червні 2025 року Вищий антикорупційний суд взяв під варту. Втім, у цій справі, як і в інших, ТОВ «Еліз» згадується лише як виробник трансформаторів, на яких інші постачальники «наварювали» мільйони гривень.

Другий великий постачальник – Приватне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» – за даними YouControl, наразі повністю належить державі в особі Міністерства оборони України. Раніше аналітична система повʼязувала компанію із корпоративною групою «Енергетичний стандарт» російсько-українського бізнесмена Костянтина Григоришина.

У січні 2025 року Рада нацбезпеки та оборони запровадила персональні санкції щодо Григоришина, що передбачали блокування активів бізнесмена. Крім ПрАТ «Запоріжтрансформатор», через групу «Енергетичний стандарт» Григоришину належали «Вінницяобленерго» та міноритарні пакети акцій обленерго Полтави, Тернополя, Запоріжжя, Сум та Чернігова.

ТОВ «Енерджигруп», що посіло пʼяте місце в рейтингу найбільших отримувачів замовлень на трансформатори для Укрзалізниці за час повномасштабної війни, зареєстроване у Харкові. Компанія згадується в одному кримінальному провадженні, яке розслідує Нацполіція. Згідно з ухвалою Печерського суду від вересня 2025 року, під час обшуків у будівлі КП «Харківські теплові мережі», було виявлено та вилучено договори та супутню документацію ТОВ «Енерджигруп». За даними слідства, службові особи іншої компанії – ТОВ «Старт Лінкор» – та комунального підприємства змовилися з метою привласнення бюджетних коштів. У грудні 2025-го поліція повідомила про підозру директору КП та власнику фірми-постачальника спеціалізованого обладнання.

У Запоріжжі зареєстровані і декілька компаній, що можуть бути повʼязані з Артемом Шило. Один із фігурантів справи «бек-офісу» Денис Хомʼяков, який, за даними НАБУ, був власником ТОВ «АДЛ Електронікс», та був залучений до «трансформаторної» схеми як людина, що «володіє навичками та вміннями ведення господарських переговорів й досягнення взаємовигідних домовленостей з контрагентами», теж прописаний у Запоріжжі. Чотири із одинадцяти компаній, повʼязаних із Хомʼяковим, також зареєстровані в Запоріжжі і переважно спеціалізуються на виробництві трансформаторів. У травні 2025 року Хомʼяков пішов на угоду зі слідством та був засуджений у справі «бек-офісу» Укрзалізниці до семи років увʼязнення, однак звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в три роки.

У Харкові була прописана та володіла бізнесом офіційна ексдружина Артема Шила Ірина. Тут були зареєстровані дві компанії –  ТОВ «БЦ «Альфа-Омега» та ТОВ «Еволюція І». Разом з Іриною Шило співвласницями цих фірм були Ірина та Владислава Кріцини, відповідно дружина та донька ексдиректора з економічної та інформаційної безпеки Укрзалізниці Едуарда Кріцина, одного з фігурантів справи «бек-офісу».

Ще одна компанія із топ-постачальників трансформаторів на замовлення УЗ згадується у кримінальному провадженні, що стосувалося можливих зловживань на закупівлях Укрзалізниці. У 2020 році Головне управління Нацполіції Київської області розслідувало справу за підозрою в розтраті коштів держкомпанії. За даними слідства, ТОВ «НВО «Трансавтоматика» отримало від регіональної філії «Південно-Західна залізниця» підряд на ремонтні роботи на перегонах вартістю 8,7 млн грн з ПДВ. Слідчі припускали, що компанія могла штучно завищити вартість предмету договору, однак у травні 2021 року суддя не задовольнив клопотання слідчого і прокурора про продовження строків досудового розслідування.

Після того, як НАБУ та САП викрили роботу «бек-офісу» Укрзалізниці, в державній компанії повідомляли про сприяння слідству. Зокрема, в УЗ зазначили, що лише у першому півріччі 2024 року за сприяння керівництва компанії антикорупційні органи викрили низку корупційних схем та арештували близько 350 млн грн у підозрюваних в корупції осіб.

«Укрзалізниця й надалі продовжить взаємодію з правоохоронцями для виявлення та запобігання корупційним проявам», – заявили в компанії-перевізнику.

Як показав аналіз Nikcenter, після того, як було викрито «трансформаторну» схему, найбільші замовлення УЗ віддає безпосередньо виробникам обладнання, а не фірмам-прокладкам, що постачають трансформатори за штучно завищеними цінами. Втім, проблема з вкрай обмеженою конкуренцією на закупівлях, яка могла би забезпечити максимальну економію коштів, зберігається і досі.

***

Публікація створена в рамках проєкту IWPR за підтримки Норвегії у співпраці з ГО «Платформа прав людини» та АТ «Укрзалізниця».