Справа Ташлицької ГАЕС: НАБУ затримало підприємця, який посідає друге місце у рейтингу найбагатших бізнесменів Миколаївщини

У вівторок, 2 червня, НАБУ повідомило про викриття корупційної схеми з привласнення понад 170 мільйонів гривень на будівництві Ташлицької ГАЕС на Миколаївщині. Затримано організатора схеми, фактичного власника компанії-підрядника.

Nikcenter з’ясував, що мова, ймовірно, йде про Матвія Ясеницького, одного з найбагатших бізнесменів Миколаївщини. Його компанії «Юженергобуд» та «Енергопромбуд» були серед найбільших підрядників Енергоатому за часів діяльності «бек-офісу Міндіча».

Миколаївська «схема» в Енергоатомі

У повідомленні НАБУ та САП згадані двоє підозрюваних: організатор схеми — фактичний власник низки компаній, а також екскерівник відділу відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом».

За даними слідства, роботи з добудови Ташлицької ГАЕС виконувала одна з компаній організатора схеми. Попри зрив строків та порушення щодо компанії процедури банкрутства, з нею систематично укладали додаткові угоди.

«За однією з таких додаткових угод, яких загалом уклали понад 70, придбали комплект обладнання автоматизованої системи управління ГАЕС загальною вартістю понад 305 млн грн. Закупівлю здійснили через підконтрольну іноземну фірму, що дозволило штучно завищити ціну обладнання майже на 170 млн грн», – сказано у повідомленні.

На думку детективів, це стало можливим завдяки впливу фактичного власника компанії на неназваних посадовців Енергоатому.

Як встановив Nikcenter, мова може йти про ПРАТ «Юженергобуд». Товариство входить до групи «Бугські Кар’єри» одного з найбільших миколаївських підприємців, Матвія Ясеницького.

10 років слідства до затримання організатора

Ще у 2007 році щодо ПРАТ «Юженергобуд» була відкрита справа про банкрутство. Проте лише у 2024-2025 роках компанія здобула на Prozorro державних замовлень майже на три мільярди гривень.

Але угода, у якій НАБУ наразі викрило корупційну схему, укладалася поза відкритими процедурами. Ще у 2003 році «Юженергобуд» отримав контракт № 1-2004 генерального підряду по завершенню будівництва Ташлицької ГАЕС.

Увагу державних аудиторів, а згодом – і правоохоронців, привернули численні додаткові угоди до контракту. Вони укладалися поза конкурсними процедурами та включали в себе постачання різноманітних послуг та товарів.

В одній з ухвал Вищого антикорупційного суду Nikcenter знайшов інформацію, що численні додаткові угоди стали об’єктом кримінального провадження НАБУ за № 42015150120000001, відкритого ще у 2015 році.

«У ході досудового розслідування встановлено відомості, що свідчать про факти триваючого понад 15 років зловживання службовими особами ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» своїм службовим становищем в інтересах ПрАТ «Юженергобуд» та групи пов`язаних з ним підприємств, зокрема ТОВ «ЕнергоПромБуд» та ТОВ «Управління механізованих робіт», підконтрольних родині ОСОБА_4 …, що призводить до систематичного протиправного заволодіння грошовими коштами вищевказаного державного підприємства у особливо великих розмірах», – йдеться у документі.

Як чеська та нідерландська прокладки допомогли українській фірмі «наварити» 170 млн грн на Ташлицькій ГАЕС

Матеріали щодо корупційної оборудки на 170 млн грн НАБУ отримало під час розслідування іншого кримінального провадження №52022000000000387 від 2022 року. В ухвалі ВАКС щодо клопотання про арешт гаджетів підозрюваних вказані основні деталі схеми завищення витрат на придбання обладнання.

Службові особи Енергоатому на підставі вже згаданого договору генпідряду від 2003 року доручили «Юженергобуду» провести маркетингове дослідження цін на обладнання для Ташлицької ГАЕС. Останні використали це для обґрунтування завідомо завищеної вартості.

«Службові особи ПрАТ «Юженергобуд» та пов`язаних з ним підприємств, задля завищення ціни цього обладнання, самостійно надсилали запити комерційних пропозицій від імені державного підприємства та відповіді на них від імені підприємств, з якими попередньо досягли домовленості про зазначення завідомо завищеної ціни», – повідомляється у матеріалах суду.

До ланцюга його поставки було залучено декілька посередників з числа підприємств-нерезидентів, зокрема MAZAL INTERNATIONAL B.V. (Нідерланди) та CKD ELEKTROTECHNIKA a.s. (Чеська Республіка), які нібито пов`язані з фактичним керівником ПрАТ «Юженергобуд».

У підсумку у 2020 році було придбано автоматизовану систему управління технічного процесу «ASU TP-2020.ТГАЕС.380.01.61000» виробництва Emerson Process Management Sp.Zo.o. (Польща) за ціною 305 327 924,40 грн з ПДВ. Проте фактична її вартість на той час була на 178 мільйонів гривень меншою.

Що відомо про Матвія Ясеницького

До 2013 року акціонерне товариство «Юженергобуд» належало компаніям Олександра Альтмана, відомого захопленням телеканалу TVi, та Рустама Джамбулатова, на якого було накладено  санкції РНБО.

Тоді частина акцій компанії перейшла до ТОВ «Брандон». Власниками останньої були Матвій та Анастасія Ясеницькі, а їхній син Іван Ясеницький став директором. Наразі всі 100% акцій «Юженергобуд» належать Матвію Ясеницькому.

За даними аналітичної системи YouControl, 87-річний Матвій Ясеницький є ключовою особою корпорації «Бугські кар’єри». До неї також відносять ще одного підрядника Енергоатому – ТОВ «Енергопромбуд», ТОВ «Корпорація Бугські Кар’єри» (раніше – «Олександрівський гранітний кар’єр»), ТОВ «Вознесенська ПМК», ТОВ «Вознесенський гранітно-щебеневий завод», ТОВ «Прибузький гранітний кар`єр», ряд місцевих ЗМІ та інші компанії.

У 2025 році Матвій Ясеницький посів друге місце у рейтингу підприємців Миколаївської області за сукупним доходом офіційного бізнесу. За даними Опендатабот, всі його компанії отримали дохід у розмірі 2,23 мільярда гривень.

Нагадаємо, за даними справи «Мідас» Національного антикорупційного бюро, саме у той час великі закупівлі Енергоатому контролював т.зв. «бек-офіс Тімура Міндіча». Червоною ниткою у матеріалах справи проходить тема розкрадання на об’єктах захисту для атомних станцій. Найбільший контракт у своїй історії ПРАТ «Юженергобуд» Матвія Ясеницького отримало у 2024 році на будівництво інженерного захисту Південноукраїнської АЕС – на 2,2 млрд грн.