Росгвардія та казаки: хто викрадав цивільних на Кінбурнському півострові

Росіяни полонили не менше 10 цивільних на Кінбурнському півострові – останній території Миколаївщини, яка залишається під ворожим контролем. Ще десятки місцевих пережили побиття, переслідування та катування.

Nikcenter встановив деталі викрадень жителів Кінбурну окупантами, а також ворожі підрозділи, які, найімовірніше, до цього причетні. 

Відрізані від світу 

Кінбурнський півострів на півдні Миколаївської області відділяє Чорне море від Дніпровсько-Бузького лиману. Для українців він був туристичним місцем з заповідними територіями. А для росіян став зручним місцем для вогневого контролю Очакова, його акваторії та портів регіону.

На півострові в межах Миколаївщини розташовані три села: Покровка, Покровське та Василівка. Початок російського вторгнення тут спіткав близько пів тисячі людей. 

За лічені дні росіяни відрізали їм шлях до безпечної евакуації Херсонщиною, з якою Кінбурн сполучений сушею. З інших його боків – акваторія, яку теж ворог незабаром почав прострілювати.

Близько 6 березня 2022 року на Кінбурні з’явився блокпост Росгвардії, де зупиняли та обшукували всіх цивільних. 

“Спочатку забирали телефони і роздягали, нібито шукали “нацистські” татуювання. Але насправді шукали слід на плечах від бронежилету, тобто військових”, – розповідає заступник директора нацпарку “Білобережжя Святослава” Павло Холодняк. 

Та вже з квітня російські гвардійці та ФСБ стали “працювати” жорсткіше. Жителі півострову розповідають, що окупанти намагалися знайти тих, хто допомагає українським військовим, має родичів, які служать, або ж може шкодити загарбницькому режиму. 

Волонтер і житель Кінбурну Євген Полтавчук навесні 2022 року доправив на промисловому човні від коси до Очакова загалом близько тисячі жителів Херсонщини.

Весь цей час чоловіка розшукували окупанти. 

“Росіянам хтось здав тих, хто допомагає з перевезенням людей. Мій будинок – перший, який вони знищили на косі, спалили. Вбили моїх собак, котів. Тільки охоронець, який там був, заховався в лісі і чудом залишився живий”, – говорить Полтавчук.

Гвардія терору

Росіяни з початку вторгнення намагалися встановити свій контроль та придушити опір навіть у найменших селах півдня. Як і на інших напрямках, цим займалися гвардійці. У відеосюжеті “РИА Новости. Крим” вони заявили, що, зокрема на півострові, проводили також розвідку, організовували засади на диверсійні групи, а з інших російських джерел – ще й мінували. 

Місцевий житель Роман Дзіргун розповідає, що військові в чорній формі (найімовірніше Росгвардія – прим. ред.), приїжджали на кількох бронеавтівках “Тигр” додому до тих, кого їм здали  колаборанти або місцеві під примусом. Деяких цивільних загарбники підозрювали, бо ті просто “не сподобались”. 

“Мене в червні раз забрали на добу, бо був без документів. Відвезли в школу в селі Пам’ятне. Там ще такі молоді хлопці були, росіяни років 19-20, на понтах.

Вони тримали людей, яких забирали, в кімнатах для переодягань біля спортзалу. Мене шукала дружина, але вони їй нічого не казали. Інші окупанти ще й вистежували автівку, якою вона їхала за мною”, – згадує Дзіргун.

Як видно з супутникового знімку, станом на той час, росіяни дійсно використовували територію навчального закладу. Замість стадіону там вирили укріплення для техніки. Військові авто припарковані і за будівлею школи.

Через пів місяця, 14 липня, росіяни під час засідки розстріляли на Кінбурні авто, в якому дружина Романа Дзіргуна Катерина їхала з батьками та доньками додому. Від кульового поранення жінка загинула дорогою до лікарні.

Іншого жителя півострову, який побажав не розповідати публічно свою історію, росіяни викрадали та допитували кількаразово. Також довго утримували в заручниках в тяжких умовах його дружину. Її разом з іншими жінками тижнями тримали в невеликій кімнаті, де ніде було лягти.

Подружжю вдалося вирватися з рук загарбників та виїхати на безпечну територію.

Згідно з російськими джерелами, на Херсонщину здебільшого відправляли гвардійців з Ростовської області. Це підтверджують й українські військові: перші дві ротації військових Росгвардії, які розміщувалися в області й допитували жителів Кінбурнського півострову до кінця літа 2022 року, були з Ростова-на-Дону.

Донську частину Росгвардії очолює генерал-майор Володимир Жигула. Згідно з даними НАЗК, на нього вже наклали санкції як на керівника територіального органу військ нацгвардії РФ, який загрожує територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.

А його заступник полковник Олександр Науменко керував розгоном мітингів та масовими катуваннями у Херсоні. 

Катування на півострові

“Сім днів були зав’язані очі, будівельними стяжками були затягнуті руки і ноги. Росіяни били не руками, тільки ногами, палками. Тушили недопалки об тіло. Ще стріляли біля голови. І постійно чув крики людей, постріли, – згадує дружина чоловіка, який пережив на Кінбурнському півострові тривалий полон та катування. Задля безпеки вони попросили не вказувати їхніх імен.

За їхніми словами, в один з літніх днів росіяни приїхали нібито просто подивитися документи. Однак незабаром повернулися та забрали чоловіка з домівки.

“Вони одразу почали бити, мовчки. Єдине, що сказали: “Ми прийшли вас визволяти, а ви в Європу”. А далі таке враження, що просто отримували насолоду від цього, весело їм було”, – розповідають місцеві про пережите.

Після тривалих знущань, за словами постраждалого, росіяни залишили його на лівому березі Херсонщини далеко за межами півострову. 

“Говорили, типу, що з ним робити, хіба в Дніпрі притопити. Тому що ні одна комендатура його не приймала – він вже був до життя не здатний. Розірвана почка, переломи зі зміщенням 12 ребер… Мимо їхав таксист, побачив його під деревом і викликав меддопомогу”, – розповідає дружина жителя Кінбурну.

Ще одного чоловіка, якого того ж дня забрали росіяни, не можуть знайти до сих пір – він вважається зниклим безвісти.

Миколаївська обласна прокуратура у відповіді на наш запит повідомила, що припускає, що до цих двох викрадень можуть бути причетні військові Сводної казачої бригади “Дон імені Архистратига Михаїла”. З червня 2022 року вони бували в усіх окупованих селах на півострові.

За даними українських військових, які працюють на цьому напрямку, донські казаки дійсно так жорстоко поводилися з місцевим населенням. Вони вивозили цивільних на допити в ліс та кидали в ями.

“Били людей там, де вони проживали, а допитували прямо на місці, де зловили”, – розповів один з військових ЗСУ, який працює на Очаківському напрямку.

На сайті російського Союзу казаків-воїнів розміщена доповідь заступника командира бригади “Дон” Андрія Сабінова. Там вказується, що “за погодженням з підрозділами Міноборони, органами державного та муніципального управління, органами МВС та ФСБ, на території Херсонської області, а саме у зоні відповідальності бригади «Дон», особовий склад бригади періодично бере участь у спеціальних заходах щодо виявлення, затримання та знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, щодо встановлення осіб, які ведуть шпигунську діяльність на користь противника”.

Ще одним цивільним полоненим був єгер Леонід Янчишин. В липні 2022 року окупанти утримували його в ямі протягом місяця, не даючи ні їжі, ні води по кілька діб. Після звільнення з полону в нього сталося три інсульта та розвинувся параліч.

Від Дону до Кінбурну

На невеликому Кінбурнському півострові за два роки вторгнення встигли побувати, згідно з даними українських військових та відкритих джерел, 80-та окрема мотострілецька бригада, добровольчі підрозділи “Шторм-Z”, БАРС-4, батальйон “Листань”, а також диверсійно-розвідувальна бригада “Дніпро”.

Однак, окрім загонів Росгвардії, основними ворожими силами на цій території стала козача бригада “Дон” зі штабом в Геройському – єдиному селі на півострові, яке відноситься до Херсонщини.

“Влітку ці донські козачки заїжджали “Градами”, три-чотири машини в Покровку. Біля нашого будинку прям ставали, вистрілювали в сторону Очакова всі ракети, що в них там були. І тікають за буквально 2-3 хвилини. Тому що знали, що отвєтка летить”, – згадує Роман Дзіргун.

В липні 2022 року окремі загони донських казаків “Дон” і “Терек” звели в одну добровольчу бригаду “Дон”. Через місяць ці окупанти почали заселятися в будинки на території Покровки, Покровська та Василівки.

Ще кілька жителів Кінбурнського півострову, з якими спілкувалися журналісти Nikcenter, також зазначали, що перед їхнім заселенням значно активізувалися обшуки і допити місцевих. 

Під час розграбувань, примусового виселення та катувань на Кінбурні бригадою “Дон” командував колишній мер Тамбова Олексій Кондратьєв з позивним “Партизан”. Він неодноразово зафіксований на окупованому півострові у низці сюжетів пропагандистських ЗМІ.

Його заступник – Микола Дьяконов з позивним “Атаман”. Нібито, саме він став ініціатором створення бригади “Дон”. До повномасштабного вторгнення Дьяконов воював на Донбасі та ​входив у правління “Спілки добровольців Донбасу”.

У липні 2023 року казачі бригади “Дон”, “Терек” і “Дніпро”, які воювали в районі Кінбурнського півострову, об’єднали в один Добровольчий штурмовий корпус. Після цього окупанти Кондратьєв та Дьяконов зайняли керівні посади вже в командуванні корпусу.

Про їхні злочинні обстріли Очакова, які за рік забрали життя близько 50 жителів міста, раніше розповідали журналісти Радіо Свобода.

Цивільні в російській тюрмі

Трьох цивільних, яких викрали з Кінбурнського півострову, найімовірніше, росгвардійці ще 19 березня 2022 року, досі утримують на території РФ. Працівника нацпарку “Білобережжя Святослава” Сергія Лейбака, експрацівника цього ж парку Анатолія Ізбаша та охоронця фермерського господарства Олександра Боровця захопили в полон по дорозі від Василівки до Геройського. Вони рухалися туди трьома автівками, щоб допомогти місцевим. 

Волонтер Євген Полтавчук говорить, що ризики для них були великими, адже один із викрадених – колишній АТОвець.

“Ми постійно підтримували зв’язок, і от в один момент вони попросили, щоб я їх евакуював. Але це була ціла операція і повинна сплануватися заздалегідь. Я чекав команди зверху, що можна їхати. І ось наступного дня, коли я мав вивезти хлопців, обірвався зв’язок – їх забрали росіяни”, – каже Євген Полтавчук.

Дружина Сергія Лейбака Христина наразі знає лише в якій республіці РФ утримують її чоловіка.

“Його тримають в тюрмі суворого режиму в Мордовії. Я давала запит Червоному Хресту, де мій чоловік і що з ним, в якому він стані? А вони відповіли тільки: “Ваш муж сидит в тюрьме, с ним все хорошо”, – розповіла Христина Лейбак.

Разом з ним тримають в полоні й Ізбаша. Доля третього викраденого в той день – Олександра Боровця – достеменно досі не відома, повідомила його племінниця Євгенія.

Чи будуть покарані кати?

Прокуратура Миколаївщини відкрила майже 300 кримінальних проваджень щодо обстрілів Очаківської та Куцурубської громад з території Кінбурнського півострова станом на січень 2024 року.

Правоохоронці також розслідують два викрадення цивільних в полон та примусове виселення жителів сіл на Кінбурні. 

В Херсонській обласній прокуратурі повідомили про ще 9 проваджень, адже село Геройське на півострові відноситься до цього регіону. Правоохоронці розслідують викрадення/затримання мирних людей, розстріл автівки з цивільними, підриви на мінах та пожежу у лісовому масиві.

Поки що жодної підозри причетним до цих злочинів не вручили – у всіх провадженнях ще триває досудове розслідування. Його значно ускладнює те, що місця цих злодіянь рашистів окуповані, а в більшості випадків немає свідків.

Однак інформація, що за викраденнями цивільних на Кінбурні стоять “донські” гвардійці та казаки бригади “Дон” може пришвидшити пошук конкретних злочинців, щоб вони відповіли за скоєне.