«Дитина думала, що живою не вийде з цього села»: як жителі Благодатного пережили бої та повернулись додому після звільнення села

У Благодатне Миколаївської області окупанти зайшли в березні 2022 року. Відтоді близько девʼяти місяців село не знало спокою – ворог знищив тут кожну домівку, від обстрілів загинули цивільні, яких довелося поховати просто на подвірʼї. Місцеві жителі, аби врятуватися, були змушені тиждень просидіти у підвалі, а потім – тікати з рідного дому, покинувши все. 

Журналісти Nikcenter побували у звільненому торік селі, яке місцеві жителі, попри страшні руйнування, намагаються повернути до життя. 

Село Благодатне розташоване неподалік Снігурівки, яка була під окупацією російських військових до листопада минулого року. Російські військові, заходячи у Благодатне навесні 2022-го, попередили місцевих жителів, що мають намір стерти його з лиця землі. Так і сталося: близько девʼяти місяців село нещадно обстрілювалося, за нього тривали жорстокі бої – через це тут неможливо побачити жодного вцілілого будинку.

Місцева жителька Людмила розповідає, що разом з іншими односельцями тиждень просиділа у підвалі. 

«Ніхто нам тоді не міг допомогти, бо тут велися дуже сильні бої. Коли зайшли до нас руські, вони єдине сказали – це залазьте у свій підвал, сидіть, бо ми будемо вас зараз тут знищувати, ваше село. Ми вже сиділи, чоловіки нам кажуть, щоб жінки їхали з дітьми. Звичайно, ми вже зрозуміли, що звідси ми живими не вийдемо», – пригадує жінка. 

Марно намагаючись перечекати, коли минуть обстріли, люди зрештою зрозуміли: треба рятуватися та пробувати виїхати з села. Одинадцять цивільних жителів Благодатного, серед яких Людмила, тікали на одній автівці, при цьому потрапивши під вогонь. 

«Люди йшли з дітьми пішки. У нас була машина, ми виїжджали, як нас було одинадцять людей, ми сіли в одну машину, жінка навіть в багажнику сиділа, бо не було місця. Ми думали, що ми не доїдемо, живими не виїдемо. Так дуже сильно нас по дорозі бомбили», – розповідає жінка. 

Та врятуватися від ворожого вогню вдалося не всім. Під час бойових дій у Благодатному загинули щонайменше двоє цивільних – чоловіки 66-ти та 88-ми років. Їх довелось поховати просто на подвірʼях власних осель – рідні не мали змоги нормально попрощатися з ними через постійні обстріли. Після деокупації населеного пункту у Нацполіції повідомили, що тіла жертв російської збройної агресії були ексгумовані та захоронені як належить. 

Одне із найбільш вражаючих місць у Благодатному зараз – зруйнований дитячий садок.

Розбиті стіни і дах, розкидані іграшки та понівечені зображення казкових персонажів – так нині виглядає звичайний садочок, який нагадує про трагедію, пережиту місцевими дітьми.

Людмила із болем пригадує, як повернулась до Благодатного разом із 12-річним сином. Жінка досі вражена тим, як її дитина переживає війну та вимушену евакуацію з рідного дому. 

«Коли ми вже сюди повернулися, син каже: «Мамо, якби я тоді знав, що ми виїдемо живими, то я б свій ноутбук прихватив». Про що думала дитина? Маленька дитина думала, що в цьому житті не вийде жива з цього села», – розповідає мати хлопчика.

Вперше до рідного села Людмила приїхала у грудні. Побачивши, як воно виглядає, жінка була шокована. 

«Спочатку, зрозуміло, були сльози. А потім – все, нічого не запам’яталось. Ми приїхали і виїхали. Приїхали в місто, а люди запитують: «Що там в селі? Як моя хата?». Я кажу, що я нічого не пам’ятаю. Я от заїхала в село, виїхала в місто, і все як стерлось. Ну, мабуть, в шоковому стані була», – розповідає жінка. 

Попри руйнування, частина місцевих жителів вже повернулася додому. Намагаються облаштовувати в понівечених оселях бодай по одній кімнаті, щоб було де жити. 

Місцевий житель Віктор через росіян втратив все. Його колись затишна домівка зараз має вигляд розбитого будівельного майданчика. Чоловік пригадує, як на початку вторгнення росіяни обходили Благодатне з усіх сторін. 

«Навколо села йшли одразу, як на Миколаїв. Гуділо, як страшно. Зі сторони Херсона йшли по полях і через наш міст йшли далі. А потім вже назад, коли їх у Баштанці там розбили трохи, вони повернулися і отут ставали всі колонами вздовж посадки», – ділиться чоловік. 

Коли до населеного пункту підійшли українські військові, окупанти почали гатити по Благодатному з усієї наявної зброї. Віктор розповідає, що працювала тут навіть ворожа важка вогнеметна система «Сонцепек». Про безжальний вогонь по селу місцевим жителям щодня нагадують вирви від «прильотів» та зруйновані внаслідок прямих влучань домівки. 

Та жителі Благодатного не здаються: дочекалися відновлення електроенергії, самотужки працюють над відбудовою осель і відновленням техніки та все ж сподіваються на допомогу.

Люди діляться: влада та волонтери поки не дуже можуть їх підтримати у відбудові, адже розбите тут абсолютно все. Та навіть попри це, жителі Благодатного не збираються їхати нікуди. Говорять: вони у себе вдома і більше нічого не бояться.

Раніше Nikcenter розповідав, як жителі Благодатівки на Херсонщині організували оборону села та затрофеїли російську військову техніку. 

Фото Тараса Вовченка