Повʼязані підрядники і завищені ціни: як в Миколаєві розділили 260 мільйонів на ремонт доріг

У Миколаєві протягом квітня-травня чиновники і підприємці освоїли близько 260 бюджетних мільйонів на ремонт доріг та тротуарів. Майже всі закупівлі відбулися без конкуренції: лише в чотирьох випадках у тендерах брало участь більше одного учасника. Серед підрядників – «улюбленці» районних адміністрацій, однопартійці та повʼязані підприємці, які заклали в кошториси завищені ціни на матеріали.

Nikcenter дослідив закупівлі послуг з ремонту доріг у місті та проаналізував, хто отримав бюджетні кошти.

Нагадаємо, що депутати міськради у квітні, переглядаючи бюджет Миколаєва, збільшили кошти на утримання та ремонт доріг до майже 590 млн грн. Менше, ніж за два місяці департамент житлово-комунального господарства та адміністрації районів вже встигли розподілити більше третини з цих коштів.

Розподіл 30 мільйонів між повʼязаними підрядниками

Адміністрація Корабельного району, головою якої є Олександр Цуканов, у травні підписала 13 договорів на ремонт доріг на понад 33 млн грн. Усі закупівлі проводилися за процедурою відкритих торгів з особливостями. Відтак, фактично в кожному тендері брав участь один підприємець, який і отримував підряд.

Найбільше бюджетних коштів від адміністрації Корабельного району дісталися:

•       ТОВ «Кайсер» – 8,6 млн грн,
•       ФОП Дмитро Басистий – 6,2 млн грн,
•       ФОП Андрій Гурко – 4,9 млн грн,
•       ФОП Артем Гончаренко – 9,1 млн грн.

Всі четверо обранців адміністрації Корабельного району повʼязані між собою. За даними аналітичної системи YouControl, миколаївська компанія «Кайсер» належить Басистому Дмитру Олександровичу, Гурко Андрію Миколайовичу та Гончаренку Андрію Вікторовичу.

Як виявилося, ціни на матеріали, необхідні для виконання робіт, всі підрядники заклали різні. Та після їхнього порівняння зʼясувалося, що ТОВ «Кайсер» постачало асфальтобетон стороннім замовникам дешевший, ніж використовували його власники.

Рекордні ціни на асфальтобетон у Корабельному районі

Для того, аби оцінити ефективність використання бюджету різними замовниками, Nikcenter порівняв закладену в кошториси вартість асфальтобетону. Найбільшу ціну за цей товар платили саме в Корабельному районі міста. 

Так, «суміш асфальтобетонна тип Б марка 1» у договорі з ФОП Андрій Гурко коштувала 5 978 грн за тонну. Ще один обранець адміністрації Корабельного району, ФОП Андрій Гончаренко, виставив ціну такої суміші в розмірі 5661 грн/т.

Для порівняння: ДП «Лідер» порахувало у договорі з Заводською адміністрацією «асфальтобетонну суміш типу Б марки 1» по 4233 грн/т. Практично одночасно міське комунальне підприємство «ЕЛУ автодоріг» придбало цей матеріал у ТОВ «Кайсер» по 4300 грн/т.

Подібна ситуація склалася і з цінами на «суміш асфальтобетонну тип А марка 1». Вона виявилася найдешевшою у вінницького «Мего ЛТД», що ремонтує за контрактом із ДЖКГ Богоявленський проспект: вартість матеріалу складає 3542-3630 грн/т. Найбільша миколаївська дорожня компанія ПП «Миколаївмагістраль» заклала в кошториси ціну цього типу асфальту в розмірі від 4329 до 4515 грн/т.  

А от адміністрація Корабельного району платить за неї 5493 грн/т по договору із ФОП Артем Гончаренко. По 5457 грн за тонну – ФОП Дмитро Басистий. Звернемо увагу: «Кайсер», який отримав один власний контракт на ремонт доріг у Корабельному районі, порахував ціну «асфальтобенної суміші тип А марка 1» в розмірі 4607 грн/т – дешевше, ніж власники компанії. 

Якщо взяти за основу ціни на асфальтобетон з контрактів “Кайсеру” і порівняти їх з цінами в контрактах Корабельного району із власниками фірми, які вони підписали в якості ФОПів, то в сумі переплата склала понад 1,5 млн грн. 

Nikcenter звернувся до адміністрації Корабельного району з проханням пояснити, чи  перевіряли чиновники формування цін та як відібрали пов’язаних виконавців. Голова адміністрації Олександр Цуканов запевнив, що цінові пропозиції учасників відповідають проектно-кошторисній документації, яка перевірена державною експертизою. 

“Рівень цін на асфальтобетон, закладений учасниками торгів в тендерних пропозиціях на капітальний ремонт доріг, знаходиться в межах цін, визначених проектно-кошторисною документацією та моніторингом цін Державного підприємства «ДерждорНДІ» (головної науково-дослідної установи України з питань будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг і транспортних споруд – Ред.), –  запевняє Цуканов. 

Залишається невідомим, чому саме в Корабельному районі Миколаєва за асфальтобетон платили найбільші в місті ціни, і при цьому навіть у одних і тих самих постачальників вони різняться майже на чверть. 

Торги з особливостями: прибрати зайвого

Найбільше коштів на ремонт міських доріг витратив департамент житлово-комунального господарства, керівником якого є Дмитро Бездольний. Чиновники ДЖКГ уклали договорів на 181,4 млн грн. Також департамент уклав і найбільший контракт – поточний ремонт Богоявленського проспекту обійдеться бюджету у 112,9 млн грн. Як раніше повідомляв Nikcenter, цей тендер виграла компанія «Мего ЛТД» з Вінниці. З нею на аукціоні зустрілися місцеве ПП «Миколаївмагістраль» та одеське ДП «Лідер». 

В інших п’яти тендерах взяли участь лише по одному учаснику. Тож контракти дісталися компаніям «Лідер» (24 млн грн) та «Миколаївмагістраль» (44,4 млн грн).

Дочірнє підприємство «Лідер» зареєстровано в Одеській області, ним володіють Антон Гусаров та Анатолій Жураківський. В Миколаєві вони також отримали підряди в Заводському районі.

Адміністрація Заводського району (голова – Віктор Дмитрук) співпрацює з «Лідером» не перший рік. Але цієї весни більшу частину коштів, майже 8 млн грн, у цьому районі віддали новачку – ТОВ «Сіттімбуд». Єдиним власником компанії нині є Сергій Голобородько. 

Фірма зареєстрована відносно нещодавно, у 2021 році. Її першим власником був Дмитро Каленик, колишній бізнес-партнер покійного неодноразово судимого бізнесмена Віктора Чередника, відомого як «Тазік». Раніше Nikcenter виявив, що фірма Дмитра Каленика та доньки Чередника Марії освоювала дорожні тендери у Центральному районі, порушуючи антиконкурентні умови публічних закупівель та неякісно виконуючи роботи. 

В єдиному випадку, коли у «Сіттімбуд» з’явився суперник на тендері, Заводська адміністрація все одно віддала йому перевагу, навіть попри вищу ціну. Причиною відхилення дешевшої пропозиції другого учасника, компанії «Лідер», було вказано відсутність у пакеті поданих документів довідки про несудимість. Зазначимо, що замовник не використав можливість надати учаснику з більш вигідною пропозицією кілька днів на виправлення недоліків у документах.

Спроби одеситів скласти конкуренцію місцевим фірмам стали невдалими і в іншому районі. Адміністрація Інгульського району (голова –  Ганна Ременнікова) до 15 червня встигла укласти три договори на 12,6 млн грн, всі – з ПП «Миколаївмагістраль».

Приватне підприємство «Миколаївмагістраль» належить в рівних долях Оксані та Сергію Шульгачам. Сергій Шульгач є депутатом обласної ради від промерської партії «Пропозиція», а Ганна Ременнікова – головою фракції «Пропозиція» у Миколаївській міськраді.

Двічі «Лідер» приходив на закупівлі, в яких брала участь «Миколаївмагістраль», пропонуючи при цьому менші ціни. Але чиновники адміністрації викрили фірму на поданні неправдивої інформації: «Лідер» подав кваліфікаційні свідоцтва на трьох працівників від Чернігівського управління Держпродспоживслужби. Проте відомство запевнило, що таких документів не видавало. Зауважимо, що адміністрація Інгульського району була єдиною із п’яти замовників дорожніх тендерів Миколаєва, хто вимагав таких посвідчень.

Нагадаємо, що ДП «Лідер» та «Миколаївмагістраль» були фаворитами також на дорожніх тендерах 2022 року в Миколаєві. 

Нарешті, адміністрація Центрального району визначилася із підрядниками на ремонт доріг на 16,7 млн грн. В адміністрації, очолюваній Олександром Березою, традиційно віддають перевагу виконавцям робіт з інших міст. Навесні 2023 року найбільше коштів отримали київська підприємниця Аліна Литвиненко та два чернігівських ФОПи – Артем Симонян і Сергій Симонян. 

Останній парі підприємців віддали контракти на 10 млн грн. До речі, цього разу Артем Симонян став єдиним підрядником, який отримав замовлення взагалі без використання електронної системи, навіть за такою поблажливою процедурою, як відкриті торги з особливостями.

Раніше у розслідуванні “Дорожній клан” Nikcenter з’ясував, що декілька років бюджет Центрального району на ремонт доріг освоювали чотири людини із прізвищем Симонян: троє фізосіб-підприємців та Артавазд Симонян, директор та засновник ТОВ “Шляхрембуд №17”, а також батько ФОПів Аліни та Сергія Симонян. 

Як бачимо, ситуація з ремонтом доріг та тротуарів у Миколаєві навіть під час війни залишилася незмінною. Керівники районів віддають дорожні підряди багаторічним улюбленцям, пов’язаним між собою підприємцям або своїм однопартійцям. Фактична відсутність конкуренції призводить до мільйонних переплат, а поодинокі спроби з боку сторонніх фірм порушити сталі зв’язки успішно блокуються чиновниками. За таких умов навряд чи йдеться про економію бюджету воюючої країни.