"Квиток в одну сторону". Як російські "добровольці" йдуть на війну з Україною

Росія щотижня направляє в Україну сотні “добровольців”, які зараз воюють на найактивніших ділянках фронту. Їх “заманюють” на війну високою зарплатою та позбавленням від кредитів. При цьому підготовка нових рекрутів триває кілька днів – вони майже не проходять перевірки та медкомісії, а в бій вирушають із радянським спорядженням.

Про це в інтерв’ю BBC розповів росіянин Дмитро (ім’я змінено) з невеликого міста на Уралі, який ледь не підписав контракт. За його словами, йому і товаришам по службі, разом з якими на початку 2000-х воював у Чечні, з військкомату дзвонили “вже по три-чотири рази”.

“У квітні запропонували поїхати добровольцем. Кажуть, зарплата від 130 тис., повне забезпечення харчуванням, формою, і проїзд безкоштовний, тобто гроші на дорогу витрачати не потрібно. Але головне, обіцяли допомогти погасити кредити”, – зазначив він.

Росіянин заявив, що кілька таких дзвінків проігнорував, але потім зацікавився, оскільки втратив підробіток, а без нього стало важко виплачувати борг. Варіант поїхати на війну через міноборони йому здався “простішим і надійнішим”, ніж інші. Він зізнався, що багато хто обирає саме такий шлях, оскільки військкомат завжди розташований поруч, і не потрібно витрачати гроші, час на поїздку в інше місто чи регіон.

“Ну, я пішов. Прийняли без медогляду. Мабуть, їм план з відправлень треба гнати швидше, тож уже не до перевірок і медкомісій. Зібрали всіх за пару днів, повезли. У частину приїхали вночі. Вранці одягли: берци, форма, зі спорядження дали речмішок ще радянського зразка, вафельний рушник, шматок мила і натільну радянську білизну. На моїй печатка стояла: 1960-й рік”, – розповів Дмитро.

Він наголосив: уже тоді в нього з’явилися “перші сумніви” щодо того, чи варто їхати далі. За його словами, зброї в армії РФ навалом – уся хороша, в маслі, і патронів вистачає. Але на цьому плюси закінчуються.

“На полігоні бардак, офіцерам на нас… Навчання тактики, згуртування особового складу немає. Я вже від цього був у шоці. Деякі автомат толком у руках не тримали, танків не бачили наживо, а їм через пару днів на війну. Треба ж обкатати, обстріляти, як же так? Банально навіть берци нові натирають, треба розносити, мозолі вже на другий день. Знаючи про це, я приїхав зі своїми, але всіх змусили ходити у виданому”, – поскаржився росіянин. Він додав, що на збірному пункті в Ростові, де він опинився, більшу частину так званих добровольців становили люди у віці, старшому за 45 років. Не всі з них виявилися здоровими.

“Багато з пузом, половина в окулярах на мінус п’ять і вище. При мені один мужичок упав на шикуванні з інсультом. Загалом, подивився я на це все і зрозумів, що це реально квиток в один кінець. На той час ми ще контрактів не підписали. Тому, коли нас на стрільби побудували, то я просто відмовився. І ще чоловік п’ять зі мною вийшли. Це просто безумство, нафіг такі приколи”, – сказав Дмитро, додавши, що вирішив повернутися додому вже за три дні перебування в частині. За його словами, чоловіки, що залишилися в таборі, вже за день були перекинуті до України, а потім узяли участь у боях за Ізюм на Харківщині. Багато хто отримав поранення в перших же боях.

Видання зазначає, що російський уряд збирає “добровольців” на війну в Україну трьома способами:

• підписавши короткостроковий контракт з міноборони

• приїхавши до Чечні та підписавши там тримісячний контракт з Росгвардією

• уклавши контракт зі збройними формуваннями самопроголошених псевдореспублік “ДНР” та ЛНР (цей шлях обирають рідко, оскільки зарплата військового в Донецьку і Луганську набагато нижча, ніж у Росії. Також менша і компенсація в разі поранення або смерті).

З початку березня міноборони Росії почало публікувати тисячі вакансій на популярних сайтах пошуку роботи на кшталт HeadHunter. Оголошення, що пропонують укласти короткостроковий контракт з російською армією, з’явилися біля під’їздів і в громадському транспорті в багатьох містах. Такі пропозиції приваблюють і людей без військового досвіду.