Донори не в пошані: чому станція переливання крові торгує «штампами»

У Миколаєві, як і в будь-якому іншому місті, регулярно існує гостра потреба в донорській крові. Тільки зараз волонтери терміново шукають донорів для шести місцевих жителів, троє з них – діти. Пацієнти скаржаться, що на станції переливання крові торгують «штампами», а волонтери стверджують, що керівництво медичного закладу не виконує своїх обов’язків і сильно перебільшує статистику добровільних донорів.

Пацієнти – заручники ситуації

Восени цього року мама Аліни Бойко, яка страждає на залізодефіцитну анемію, потребувала донорської крові. На той момент вона перебувала в терапевтичному відділенні лікарні швидкої допомоги (ЛШД). Жінці довелося платити не тільки за лікування матері, а й за кров. Уже пізніше Аліна дізналася, що є люди, які здають кров безкоштовно.

«Мені дали направлення і сказали, що я повинна привезти з печаткою, що кров здана. На рецепції (станції переливання крові – Ред.) мене відправили в кабінет заступника, я не пам’ятаю його імені, він мені сказав, що крові немає. Звинувачують в усьому ковід. Я вийшла, відразу ж у мене взяв гроші донор, 500 гривень, зайшов у цей кабінет і вийшов з печаткою. Мене це обурило… прикро, що такі керівні посади займають люди, які просто перетворили це на бізнес», – розповіла Аліна Бойко.

За її словами, пізніше з’ясувалося, що донор не здав кров, посилаючись на погане самопочуття, і пообіцяв здати пізніше. Незважаючи на це, печатка на здачі компонентів крові на документі вже була поставлена.

Пацієнтка однієї з миколаївських лікарень Олена Олійник постійно перебуває на кисневому концентраторі – у неї анемія. Три рази на тиждень її з чоловіком вранці забирає спецавтівка на процедуру очищення крові – гемодіаліз, оскільки нирки не працювали вже чотири роки.

Її чоловік Артур Олійник розповів Центру про те, як шукав кров для дружини, коли вони лікувалися в 3-й міській лікарні, відомій як «Дубки». Влітку цього року в жінки була важка пневмонія і низький гемоглобін. Вона потребувала переливання двох еритроцитарних мас крові. Коли Артур звернувся до одного з лікарів, щоб «замовити» кров, йому відповіли, що це дорого – 2,5 тис грн за літр. Домовилися на тому, що за один компонент крові він заплатив у касу 500 грн готівкою, а другий – взяла на себе лікарня. Чоловік так і не зрозумів, навіщо їм довелося платити і куди ці гроші пішли далі.

«Потім в ЛШД одного разу капали. Там капали за обміном. Нам покапали, ми отримали довідку [про здачу донором крові]»- поділився Артур Олійник.

Зараз Олена перебуває на новому гемодіалізі. І хоча гроші за кров вони вже не платять, їм постійно доводиться шукати людей, які погодилися б зробити це безкоштовно.

Головний лікар ЛШМД Олександр Дем’янов не заперечує, що в лікарні родичам пацієнтів дійсно видають направлення на здачу крові. Він не бачить у цьому жодних порушень і аргументує, що тільки так можна поповнити банк крові.

«До сих пір діє правило, що ми спрямовуємо родичів пацієнта на станцію переливання крові для дачі донорів. Якщо донорів не буде, де станції переливання братиме кров? Чи ви вважаєте, що добровольців вистачає для того, щоб покрити потребу в лікарнях і пологових будинках? Є плани за донорами для кожного лікувального закладу. У нас є загальний показник – 800 донорів на цей рік», – сказав Дем’янов.

Таким пацієнтам, як Олена, допомагають волонтери – представники ДонорUA у Миколаєві – Ірина Руденко та Олена Запорожченко. Вони не тільки шукають донорів крові для пацієнтів миколаївських лікарень, а й займаються популяризацією донорства в соціальних мережах і місцевих ЗМІ.

Центр намагався зв’язатися з головним лікарем обласної станції переливання крові Валерієм Чіняковим, щоб з’ясувати, чи відомо йому про продаж «штампів», але безуспішно – він відмовився від коментарів, пояснивши, що перебуває на лікарняному. Начальник відділу комплектування донорських кадрів Євген Попов заперечує, що в закладі можна купити «штампи».

«Я не можу це коментувати. Це зіпсований телефон. Тут все можна зробити без грошей. Просто це буде трохи довше. Ми жодних 500 гривень не вимагаємо», – сказав журналісту Євген Попов.

У той же час Попов заявляє, що станція «на 100% забезпечує миколаївські лікарні всіма необхідними компонентами».

Центр з’ясував, що система купівлі-продажу «штампів» на Миколаївській станції переливання крові працює на постійній основі. В одній з груп у соціальній мережі Facebook ми знайшли пост жінки, якій в пологовому будинку дали направлення на здачу крові. Вона скаржиться, що здати для неї кров нікому, тому запитала, чи можна поставити штамп за гроші.

У коментарях до її публікації десяток людей стверджує, що в різні роки купували «штампи» про здачу крові і її компонентів. За словами користувачів соцмережі, в 2018 році така «послуга» коштувала близько 200 грн, зараз – від 300 грн.

«Зайдіть прямо в бухгалтерію (зліва від рецепції), і в них можна купити ці довідки», – поділився один з коментаторів.

Інша місцева жителька пише, що купила печатку за «благодійний внесок».

«Купувала у лікаря на станції переливання. Писала як благодійний внесок. 300 грн», – розповіла жінка.

Ще на одному локальному форумі користувачі активно «продають» кров – зараз її вартість оцінюється від 200 до 400 грн.

Волонтерська допомога

В Україні запаси донорської крові становлять 13 донацій на тисячу населення, це майже втричі менше нормативів Всесвітньої організації охорони здоров’я, згідно з якими запаси мають становити не менше 33 донацій на тисячу населення.

Про нестачу компонентів крові в Миколаєві кажуть і волонтери, і пацієнти, з котрими спілкувався Центр.

Наприклад, голова миколаївської організації Асоціації молодих донорів крові Ірина Руденко регулярно публікує на своїй сторінці у Facebook заклики здати кров. У минулому році, коли запаси станції були практично вичерпані, саме завдяки її допомозі і розголосу протягом двох днів вдалося поліпшити ситуацію і поповнити медичні установи міста компонентами крові.

Головний лікар Миколаївської обласної станції переливання крові Валерій Чиняков каже, щодня до нього приходить від 60 до 70 донорів, і спростовує інформацію про те, що крові не вистачає.

Водночас волонтерська ініціатива ДонорUA в Україні вже залучила понад 40 тисяч донорів та врятувала життя понад 4,5 тисячам пацієнтів. Ірина Славінська, генеральний директор ДонорUA, зазначає, що вся система, включно з волонтерами, має працювати таким чином, щоб пацієнти не мали проблем з пошуком донорської крові, від наявності якої залежить їхнє життя.

«Ми всі повинні працювати настільки злагоджено, щоб пацієнт ніколи не знав, звідки береться кров. Це буде найкращим показником злагодженої роботи системи крові, коли пацієнт просто отримує належний догляд і не замислюється: скільки донорів йому потрібно, де він знайде, де візьме гроші », – каже вона.

Залучення донорів не є пріоритетом

Одним із пріоритетних напрямів роботи станції переливання крові є не тільки покриття потреб медичних закладів у компонентах крові, а й популяризація донорства серед населення. Ось тільки Миколаївська станція переливання крові з цим не впорається. Центр направив інформаційний запит до медичного закладу, щоб з’ясувати, скільки коштів тут витратили на заходи та агітацію щодо залучення нових донорів. У відповідь нам сказали: не витратили ні копійки, причина – відсутність фінансування.

Прибуток від реалізації крові та її компонентів, згідно з постановою Кабміну, регіональні станції переливання крові повинні направляти в тому числі на розвиток і популяризацію донорства.

Начальник відділу комплектування донорських кадрів обласної станції переливання крові Євген Попов вважає, що «популяризувати донорство можна і без вкладень», адже він часто відвідує «різні телевізійні програми» як гість.

У відповіді департаменту охорони здоров’я Миколаївської ОДА на інформаційний запит йдеться, що кошти на популяризацію донорства не виділялися. Крім того, згідно з документом, у 2020 році на створення власного сайту станція витратила 12,5 тис грн.

Центр неодноразово намагався зв’язатися з начальником управління охорони здоров’я Миколаївської ОДА Максимом Безносенком, щоб поцікавитися, чому не виділяються гроші на просування і рекламу донорства. Отримати коментар не вдалося – чиновник був відсутній на робочому місці.

Ірина Славінська, співзасновниця та генеральна директорка «ДонорUA», розповідає, що керівництво миколаївської станції переливання крові перекладає відповідальність за пошук волонтерів на пацієнтів, які змушені шукати їх серед родичів.

«Чи є це нормальною практикою в цивілізованих країнах світу? Ні, це ненормально. Набір донора не є функцією лікарні. Навіть після всіх аналізів ніхто не може гарантувати, що ця кров безпечна. Їхня [керівництва станції] робота із залучення донорів дорівнює нулю. Вона перекладає цю функцію або на волонтерів, або на пацієнтів», – сказала Славінська.

Як позитивний приклад Ірина Славінська відзначила діяльність Чернівецького обласного центру служби крові. Незважаючи на те, що вони також не отримують фінансування з обласного бюджету, чернівецький центр регулярно організовує акції з популяризації донорства, проводить ремонти для підвищення рівня комфорту волонтерів. Наприклад, нещодавно провели акцію «Мистецтво донорства» в торгово-розважальному центрі Чернівців. Лікарі влаштували пункт здачі крові, де кожен бажаючий міг здати кров під класичну музику.

«Центру служби крові складно заробляти власні кошти. Ми безкоштовно видаємо компоненти крові місту та області. Одна з регіональних програм дала нам можливість отримати 25 тисяч на придбання подарунків до державних свят. І шляхом лотереї ми розігруємо їх. З Києва спонсор відправляє нам раз на місяць посилку з горнятками, термосами, блокнотами … Ми об’єднали волонтерів, які самі ініціюють подарунки донорам, це і театр, і філармонія, і органний зал», – розповідає директорка Чернівецького центру Анжеліка Каланча.

Міністерство охорони здоров’я планує реформувати українську систему крові до 2022 року. Для цього намірені створити Єдиний реєстр донорів, єдину систему моніторингу та налагодити співпрацю між Центром громадського здоров’я МОЗ, обласними центрами крові та банками крові при лікарнях.

У Миколаєві гостро стоїть проблема донорства та запасів крові. Так триватиме доти, доки керівництво станції не візьме на себе повну відповідальність за залучення донорів, а керівництво охорони здоров’я області контроль над роботою медичних закладів. Адже поки на станції продаються «штампи», пацієнтам життєво необхідна справжня кров.