Великий вилов

Національний природний парк “Білобережжя Святослава”, розташований на Кінбурнській косі, відомий тим, що на його території браконьєри щороку нелегально виловлюють тисячі тонн креветки. Побороти цю напасть його працівники вирішили оригінально – вони очолили браконьєрство …

Непереборна корупція

Чорноморська креветка – улюблений делікатес багатьох українців. А ще на ньому можна непогано заробляти. У Миколаївській області креветку ловлять переважно на Кінбурнській косі. Основний час вилову – кінець весни, літо та початок осені. І хоча в червні та липні у креветки нерест і ловити її заборонено, багатьох це не зупиняє.

На початку липня на Кінбурнській косі затримали кількох браконьєрів, серед яких був і співробітник Національного природного парку “Білобережжя Святослава”. Те, що затримання креветкових браконьєрів – це скоріше виняток, ніж правило, добре знає активістка з Кінбурна Ірина Домарацька. Вона навіть пробувала боротися з ними самостійно.

“На цьому місці я йшла сфотографувати лебедів. Чисто випадково в цей час браконьєри перевантажували снасті, рибу, креветку з човна в мотоцикл. І я їх стала фотографувати. Отже, ви розумієте, мені бажали “міцного” здоров’я, “довгих” років життя. І вони сказали, що це нічим не закінчиться”, –  розповіла Домарацька.

Спроби активістки привернути увагу правоохоронців до спійманих на гарячому браконьєрів так і залишилися без будь-яких наслідків для зловмисників.

“Викликала дільничного. Дільничний приїхав, прийняв у мене заяву. Я йому на фотоапараті все показала, що я зняла, і інше, про погрози моєму життю, що мені погрожували вбивством. Але справи закрили, причому закрили буквально за місяць”, – додала активістка.

Місцевий мешканець В’ячеслав Форощук додає:

“Весь берег Кінбурнської коси від початку і до устричного господарства використовують для вилову креветки. Це було, є і, напевно, буде. Тому що це непереборна корупція. Національний парк керує цим процесом”.

То екологи, то браконьєри

Щоб перевірити ці слова, ми під виглядом відпочивальників вирушили на косу. Коли селилися в садибі, то звернули увагу на чоловіків-відпочивальників із цілим набором рибальських сіток. Побачивши в нас фотоапарат, ці люди зніяковіли і почали ховати знаряддя лову.

Щовечора так звані відпочивальники кудись виїжджали і поверталися тільки вранці. При цьому вони весь час сушили сітки, серед яких були ятери для вилову креветки. Згодом ми дізналися, що в них можна завжди купити свіжу рибу. Після цього якихось сумнівів, що поруч із нами живуть браконьєри, які приїхали на незаконний промисел риби та креветки, у нас уже не було.

На косі ми також звернули увагу на дивну поведінку працівників нацпарку “Білобережжя Святослава”. Вони щовечора чергували біля моря на машинах. Ми спробували з’ясувати причину, і вони натякнули, що головна причина – це креветка.

Яким же було наше здивування, коли працівники нацпарку, яких ми кілька разів зустрічали біля моря, посеред білого дня приїхали до садиби, де ми мешкали, забрали в наших дивних сусідів кілька сіток-мереж для вилову креветки, поклали до своєї автівки і кудись їх повезли.

Наступного дня ми приїхали до директора нацпарку Юрія Козловського і запитали його про те, що пов’язує працівників нацпарку з браконьєрами. На це Юрій Іванович показав нам наказ Держекоінспекції. Мовляв, у парку працювала група екоінспекторів, які мали допомагати працівникам парку боротися з браконьєрами, що ловлять креветку.

“Відповідно до наказу Міністерства екології, вже два місяці на території національного парку перебуває велика група працівників Державної екологічної інспекції, що проводять заходи державного нагляду, аби забезпечувати дотримання законодавства в акваторіях Чорного моря”, – наголосив керівник установи.

За словами Козловського, дивні сусіди, яких ми прийняли за браконьєрів, саме до цих екоінспекторів і приїжджали працівники парку за сітками.

Ми надіслали запит до Держекоінспекції і поцікавилися результатами роботи інспекторів за два місяці. Судячи з того, скільки ці екоінспектори сушили знарядь лову, вони мали б щоночі знаходити незаконно встановлені сітки. Але у відповіді київські чиновники розповіли лише про один факт затримання браконьєрів, та й той – не на Кінбурні.

Не хочеш красти – чекай біди

Андрій Гришин – людина, яка на собі відчула, чим може обернутися відмова брати участь у незаконному креветочному бізнесі. Ще два роки тому він займався промисловим виловом риби та креветки. Мав для цього всі дозволи та ліцензії. Одного разу йому запропонували ловити креветку на Кінбурні під час нересту. На специфічних умовах.

“Потім мені запропонували через рибалок попрацювати в заборону. Умови – п’ятдесят на п’ятдесят. Ну, це всі знали, це ні для кого секретом не було. Я відмовився. Того року всі працювали на таких умовах. Це відбивалося і в пресі, це всі всі бачили”, – повідомив Гришин.

Відмова працювати на креветочну мафію закінчилася для чоловіка драматично: з ним розправилися. Показово для інших. Сталося це в середині серпня, коли заборона на вилов креветки закінчилася. Тоді його бригада повернулася з Кінбурна до Очакова з уловом креветки. Раптом налетіли рибінспектори і склали акт, який потім переріс у кримінальне провадження. Примітно, що, незважаючи на всі дозволи займатися рибним промислом, із Гришина “зробили” злісного браконьєра.

Слідство тривало рік. Ще стільки ж – суд над Андрієм Гришиним. Щоб довести свою правоту, чоловік змушений був продати весь свій бізнес. Але саме на суді стали спливати цікаві подробиці.

“На останньому нашому засіданні один із мотористів відкритим текстом визнав, що вони їхали цілеспрямовано. Їхнє завдання було зупинити нас будь-яким шляхом. Тобто спочатку це було зрозуміло, виходячи з тієї пропозиції, від якої я відмовився відразу, що це чистої води замовний варіант. Мета була нас зупинити і зробити більш поступливими”, – підкреслив Гришин.

Злочинні схеми парку

Якщо Гришин з наслідками для себе відмовився брати участь у незаконному промислі креветки, то житель Кінбурнської коси Михайло Приладишев – ні. Нещодавно він зізнався, що, працюючи в нацпарку “Білобережжя Святослава”, займався браконьєрством.

“Було створено групу на чолі із заступником директора Мусієнком Віктором Івановичем, його права рука – Осінцев, це начальник мого відділення. Коли я з ними плив у човні, я займався всім: браконьєрством, виловом креветки, риби. Що я тільки не робив. Цим займаються всі”, – пояснив Приладишев.

Михайло Приладишев розкрив, як торік працювала схема незаконного вилову креветки в парку:

“Кожна бригада, не маючи документів, ставила, як мінімум, п’ять сіток. П’ятдесят бригад множимо на п’ять – отримуємо цифру двісті п’ятдесят. Кожен ятір у середньому ловить два відра … за ніч. Уявляєте, яка сума набігає за ніч? Від 350 тисяч гривень до мільйона. А може бути й більше. Ці всі гроші були розподілені між усілякими державними службами”.

За словами колишнього співробітника парку, центральною фігурою був заступник директора нацпарку Віктор Мусієнко:

“Усі дозволи та узгодження з бригадами на 22 км узбережжя з боку моря давали йому. Він визначав відсоток, який треба брати від цього всього”.

Про причетність заступника директора нацпарку Віктора Мусієнка до кришування незаконного вилову креветки заявили одразу три працівники парку ще 2014-го.

“Ми зв’язалися з одним із них – Олексієм Соляником. У мене почався конфлікт, коли Мусієнко став заступником директора парку, я вже працював у парку. І нас було три начальники відділення… Так от, Мусієнко нас усіх зібрав і сказав: так, організуємо браконьєрів, і п’ятдесят відсотків мені…”, – повідомив колишній співробітник парку.

Олексій Соляник згадує, що на активістів тиснули, їх залякували, ставили шипи біля будинків.

Про те, що на Кінбурні відбувається масовий незаконний вилов креветки, добре знають і в Києві. Коментуючи ситуацію для наших колег із “Радіо Свобода”, посадовець Держекоінспекції Василь Коротецький озвучив суми прибутків браконьєрів:

 “Вага сягає близько 300 млн. грн. на рік. Таке організоване злочинне угруповання, яке включає в себе не тільки органи державної охорони, а й також працівників прокуратури, СБУ та представників місцевої Національної поліції”.

“Хата не моя”

На початку серпня поліція разом із прикордонниками затримали на Кінбурнській косі браконьєрів, які здійснювали незаконний вилов креветки. Разом із браконьєрами затримали трьох працівників нацпарку “Білобережжя Святослава”. У машині природозахисників знайшли мішки з креветкою та знаряддя лову. Під час обшуку з будинку одного з працівників парку поліцейські також вилучили одинадцять мішків готової до реалізації креветки.

Затримання та обшуки у працівників парку відбулися в рамках кримінального провадження. Правоохоронці підозрюють цілу групу посадових осіб нацпарку на чолі з Юрієм Козловським і Віктором Мусієнком в організації злочинної схеми з кришування незаконного вилову креветки на Кінбурнській косі. Серед фігурантів справи, яким пред’явлено підозру, є і наш знайомий працівник парку, якого ми бачили у свій перший приїзд, – Олег Касьян.

За нашою інформацією, саме він був на місці подій у ніч затримання. Але розмови з Олегом Касьяном не вийшло – він усе заперечував.

Так само відкидає звинувачення у зловживаннях посадою і заступник директора парку Віктор Мусієнко:

“У нас щодо незаконного вилову креветки є тільки поодинокі випадки. А так у нас відбувається промисел, який знаходиться в господарській зоні національного парку. Йде слідство. Коментувати дії слідчих і постанови я не буду”.

Поліцейські також відмовилися щось пояснювати. Така скритність викликає підозру, що й цього разу причетні до незаконного вилову креветки уникнуть покарання. А несподівано відкрите кримінальне провадження так само несподівано закриють. На Кінбурні треба тільки сильно чогось захотіти, і золота креветка виконає будь-яке ваше бажання.