Сірий потік

 

Щодня з порту Очаків виїжджають десятки багатотонних автоцистерн, заповнених пальним. Значна частина цих ПММ – контрабанда, яку розвозять на офіційні та неофіційні АЗС не лише Миколаївщини, а й інших областей. Митники та податківці визнають, що основним шляхом контрабандного трафіку є морський напрямок, але поставити надійний бар’єр цьому лиху захисники державних інтересів не в силах…

Контрабанда серед білого дня

Андрій Верхоляк – один із керівників громадського об’єднання “Народне ополчення Очакова”. Він разом з іншими громадськими активістами вже кілька років намагається зупинити нелегальний трафік пального, що йде з Очакова.

Громадські активісти стверджують: щодня тут відвантажуються сотні тонн пального, яке потім розвозиться по всій Україні. Від цього трафіку до бюджету міста та району не потрапляє жодної копійки. Зате є розбиті дороги, які руйнують завантажені фури.

Машини з порту продовжують іти й досі. У цьому ми переконалися особисто, побувавши в Очаківському порту.

Там ми побачили бункерувальник “Джанго”, паливо з якого шлангами перекачувалося в автоцистерни. Тільки за одну годину ми нарахували дві тридцятитонні автоцистерни, які, заправившись невідомим пальним, виїхали з порту.

Судно “Джанго” отримує паливо з російських суден у відкритому морі, потім завозить в Очаків. Усі морські служби і прикордонники це бачать, але жодних заходів не вживають. З порту машинами ПММ уже розвозять далі по інших областях.

Заправка відбувається з судна, а коли його немає, з іржавої баржі, що стоїть біля пірсу.

В один із наших приїздів ми вирішили простежити за автоцистерною. Нас цікавило: куди саме везуть паливо з Очакова? Проїхали за цистерною понад двісті кілометрів і зупинилися далеко за Херсоном, коли зрозуміли, що водії фури, яку ми “вели”, нас помітили і почали нервувати. Тоді ми вирішили напряму запитати в них: куди вони везуть “очаківський” бензин? Але розмови не вийшло: машина дала по газах і поїхала.

За номерами машини та цистерни ми дізналися, що вони належать маріупольській фірмі “Віола”. Компанія відома тим, що мала численні порушення реалізації пального на своїй АЗС.

Танкери-привиди

Які ж судна та які фірми завозять контрабандне пальне в Україну? У пошуках відповіді на це питання ми знайшли в судовому реєстрі кілька постанов про зареєстровані кримінальні провадження на цю тему. У них згадуються назви танкерів і барж, які наші правоохоронці підозрювали в незаконному ввезенні палива. Серед них – танкер під українським прапором “Джанго”, який ми бачили в Очаківському порту, а також інші українські судна: танкери “Джанін”, “Десна” і “Дніпро-7”. Усі ці бункерувальники регулярно заходили саме до очаківського порту і тут зливали зі своїх трюмів паливо.

За допомогою сервісу Марінтрафік можна простежити маршрут цих суден. Усі вони заходять у різні порти України: в Очаків, Голу Пристань, Херсон, Нову Каховку, Дніпро. Об’єднує їх одне: виходячи у відкрите море, вони вимикають автоматизовану ідентифікаційну систему (АІС) і зникають з радарів. Там, за нашими даними, відбувається перевантаження контрабандного пального з російських, молдавських і румунських суден на українські бункерувальники.

Усі танкери регулярно порушували режим використання АІС. За ті кілька місяців, що ми фіксували переміщення цих суден, вони більше десятка разів вимикали АІС і зникали з радарів, перебуваючи не тільки на якорі біля причалу, а й у відкритому морі.

У грудні танкери “Джанго” і “Десна” вже кілька тижнів перебувають у режимі “невидимості”. Перший зник з карти 22 грудня, вийшовши з Очаківського порту. Другий – 18 грудня, перебуваючи в цей час у нейтральних водах і рухаючись у напрямку Румунії. Танкер “Дніпро-7” вимкнув передавач 25 грудня, також перебуваючи у відкритому морі. А за два дні увімкнув його, коли повертався до Очакова. Розвантажившись у порту, “Дніпро-7” вранці 28 грудня вийшов у відкрите море. Біля Тендрівської коси, йдучи в напрямку Криму, близько першої години дня танкер вимкнув свою апаратуру АІС, ставши “невидимим”.

Уперше звинувачення у використанні суднами режиму “невидимості” для того, щоб непомітно ввозити контрабандну російську солярку в Україну, пролунало ще 2015 року. Як видно, відтоді нічого не змінилося.

Хто в схемі?

Вищезгадані судна “Джанго”, “Джеррі-2”, “Джанін” належать ТОВ “Тефін”, яка, в свою чергу, входить до Wexler Group. Цю групу компаній журналісти програми “Схеми” пов’язують з одіозним українським політиком Віктором Медведчуком. До речі, танкери вже потрапляли в поле зору правоохоронних органів, і на судна “Джанго”, “Джеррі” та “УДБ-227” накладався арешт за підозрою в контрабанді пального. Також це об’єднання шести фірм відоме тим, що трохи більше ніж рік тому увірвалося на український ринок, розпочавши поставки дизельного пального і газу. З економічних міркувань це дуже зручно і вигідно, коли і пальне, і засоби його доставки перебувають в одних руках.

Ми вирішили поцікавитися у директора компанії “Тефін” Данила Чалого, чому судна фірми регулярно порушують українське законодавство щодо використання режиму АІС? Також нас цікавило: звідки привозять паливо його танкери? Але менеджер коментувати будь-що навідріз відмовився, заявивши, що питання потрібно адресувати його керівництву.

Тоді ми набрали телефон групи компаній Wexler Group. Але секретар пояснила, що жодних коментарів не буде – начальство повернеться тільки після новорічних свят.

Замки з піску і іржава баржа очаківського порту

Як відомо, очаківський порт наразі належить українському олігарху Вадиму Новинському. Ми звернулися за коментарем до директора ТОВ “Порт Очаків” Віктора Сапеги, який очолює його вже чотирнадцять років.

Цей господарник відомий тим, що кілька років тому обіцяв істотне поліпшення, яке має настати в Очаківському порту після того, як у розвиток його інфраструктури зробить великі інвестиції власник підприємства Вадим Новинський. Сапега тоді розповідав, що їхній розмір має становити півтора мільярда євро, які будуть використані для суттєвого поглиблення дна акваторії порту. Однак ані розбудови нових доріг, ані поглиблення акваторії в Очакові так і не відбулося. Навіть навпаки – ситуація тільки погіршилася.

Під час спілкування директор Очаківського порту переконував журналіста: що вони діють винятково в законній площині, відповідно, розмови про контрабанду пального через порт – інсинуації конкурентів. А ті кримінальні провадження, які відкривали правоохоронці, так і не дійшли до суду, відповідно, мають бути закриті. На запитання, чи є в порту потужності, щоб зберігати паливно-мастильні матеріали, відповів, що нафтових терміналів немає. Утім, у порту є баржа, яку використовують як накопичувач ПММ. За словами Сапеги, подібний спосіб користується попитом і в інших українських портах, де немає нафтотерміналів, тож комісії з представників ДСНС, які неодноразово перевіряли порт на предмет дотримання вимог пожежної безпеки, жодних проблем у такому зберіганні пального не бачать.

Безсилля сильних

Утім, в управлінні Держпраці вважають інакше: на журналістський запит у відомстві відповіли, що необхідних дозволів на отримання та переробку ПММ ТОВ “Порт Очаків” не отримував. Як відомо, пальне належить до вибухонебезпечних рідин, які мають зберігатися в спеціальних терміналах. Але в очаківському порту, схоже, вважають інакше, тому винайшли своє “ноу-хау”, використовуючи для перевалки нафтопродуктів стару, іржаву баржу. Виходить, що такий підхід усіх влаштовує?

Ще ми вирішили розпитати податківців: чи проходять територією області контрабандні потоки пального, і якщо так, то як фіскали з цим борються? Начальник оперативного управління податкової міліції Миколаївської області Володимир Федорук підтвердив, що незаконне перевезення, зберігання, переробка та реалізація пального, дійсно, відбувається. Лише цього року миколаївські податківці викрили два підпільні цехи, де виготовляли контрафактний бензин, і закрили 9 незаконних АЗС.

Фактично податківець визнав, що цього явно недостатньо, адже навіть за скромними підрахунками миколаївських фіскалів, ринок реалізації незаконної сировини, до якої належить і контрабанда, становить стабільні 10-15 відсотків. На запитання, яким чином потрапляють контрабандна солярка і бензин на ринок області, податковий міліціонер визнав, що здебільшого це відбувається морським шляхом. Утім, на запитання, чи замішаний у цій схемі очаківський порт, – сказав, що такої інформації в нього немає. Наостанок Володимир Миколайович узагалі “умив руки”, заявивши, що морський напрямок – це зона відповідальності митників і прикордонників.

 

У миколаївській митниці ДФС, куди ми звернулися із запитом, також підтвердили, що контрабанда пального таки існує. Найбільшу кількість незаконного пального (304 тонни) вони конфіскували у 2015 році, а от у 2017 році констатують зниження (55 тонн). Контрабандні товари, за їхньою інформацією, ввозилися в Україну суднами закордонного плавання “Джанго” і “Десна”.

А ось прикордонники взагалі відмовилися конкретизувати свої успіхи в боротьбі з контрабандою нафтопродуктів, повідомивши у відповіді на наш запит, що це сфера не їхньої компетенції.

Інші контролюючі органи також виявили свою безпорадність у цьому питанні. В “Укртрансбезпеці”, яка відповідно до закону має фіксувати дотримання суднами режиму використання АІС, нам сказали, що в них немає технічної можливості відстежувати судна-порушники. Такі можливості, мовляв, є у ДП “Дельта-Лоцман”. Утім, ця державна організація інформацію про порушників до “Укртрансбезпеки” чомусь не передає.

Справи є, винних – немає

Уперше інформація про те, що морські порти України використовуються для ввезення контрабандного пального, переважно російської солярки, стала відома ще навесні 2015 року. Саме тоді народний депутат Андрій Левус заявив про великі партії контрабанди, яку морським шляхом завозять в Україну. За його словами, незаконний нафтовий трафік йшов переважно через невеликі морські українські порти: Кілію, Рені, Ізмаїл та Очаків. Офіційно розмитнювалася невелика частина завезеного пального, а от із залишку, який був у рази більшим, жодних податків фірми не платили.

Скандал, який спричинила заява нардепа, змусив правоохоронців і податківців заметушитися: вони одразу “побачили” судна і фірми, що завозять контрабанду, наклавши арешт на транспорт і на те дизельне пальне, що перебувало в них. За даними фактами було порушено кілька кримінальних проваджень. Утім, до суду справа так і не дійшла. Ба більше, через деякий час керівники фірм, яким належали судна і пальне, домоглися в судах зняття арештів і з суден, і з пального.

Але незаконне ввезення пального на цьому не припинилося. І через рік – навесні 2016-го – відомий український експерт паливного ринку Олександр Куюн у тижневику “Дзеркало тижня” зазначив, що контрабанда не тільки не зменшилася, а навіть збільшилася. При цьому розширилася і географія портів, які почали використовуватися для незаконного ввезення пального, і кількість фірм, які беруть у цьому участь.

Поява нового повідомлення знову викликала сплеск активності “слуг закону”: як і рік тому, розпочалися арешти транспорту, що перевозив контрабандне пальне, а також самого пального. З’явилися нові кримінальні провадження, які до суду чомусь так і не дійшли.

Виходить, що всі про все знають, але зупинити контрабандний трафік не можуть або не хочуть.