Паразити лісу

 

Знищення дерев у Миколаївській області набуває шокуючих масштабів. Браконьєри рубають дерева, щоб продати їх потім на дрова. Нещодавно в Первомайському районі в лісосмузі біля залізниці варварськи спиляли 470 дерев. Браконьєрів досі не знайшли. І не дивно, адже, як з’ясував Центр журналістських розслідувань, самі керівники екологічних контролюючих відомств замість того, щоб захищати природу, активно її знищують.

Віднесені вітром

Мешканка Миколаєва Марина Любченко вже втомилася воювати з рубачами дерев у місті.

– Після того як я побачила, що на такій невеликій площі було вирубано п’ять дерев, я вирішила подивитися, який масштаб вирубки в моєму невеликому районі, – розповіла вона.

На невеликій ділянці між проспектами Миру і Богоявленським вона нарахувала 27 свіжих пеньків. На запит до міськвиконкому їй відповіли, що не всі зазначені нею дерева були спиляні законно.

В останні два роки темпи знищення дерев у місті Миколаєві були просто катастрофічними. За даними Департаменту ЖКГ міськради та держекоінспекції, якщо у 2013 році було знесено 597 зелених насаджень, у 2014-му – 672, то у 2015-2016 рр. – 2785.

Звідки таке зростання? З таким питанням ми звернулися до Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради. Начальник відділу благоустрою департаменту Тетяна Скібіцька трохи приголомшила нас поясненням.

– Це зростання зумовлене тим, що було занадто багато штормових вітрів. У 2015 році було три штормові вітри, це сталося на Благовіщення. У нас було 356 звернень щодо дерев і гілок, які впали. У нас журнал ведеться в службі 1588. Вони там усе реєструють. І 2016 року теж через те, що в нас посилилися ці штормові вітри. Після дощів зазвичай набирається волога в ґрунті і вони при вітрі просто падають, – пояснила чиновниця, яка підписує дозволи на знесення дерев у місті.

З екологом Олегом Деркачем, директором наукового відділу Регіонального ландшафтного парку “Тилігульський лиман”, ми завітали в парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва “Народний сад”, де нещодавно так звані підрядники зробили обрізку дерев. Оглянувши парк, еколог жахнувся.

– Старим акаціям у нашому місті робити нічого, бо вони обов’язково піддаватимуться ось такій тотальній обрізці, розпилу. Якщо такі обсяги рубок у пам’ятці садово-паркового мистецтва, то що говорити про міські вулиці, – заявив він.

Заслужений захисник природи України впевнений, що така робота із зеленими насадженнями не відповідає нормативам.

– На вулицях міста коїться цілковите свавілля: там уже ніхто не дивиться, яка це порода дерева, який вид обрізки – санітарна чи омолоджувальна, – стверджує він.

Дерево зрубати – завжди будь ласка

Деревина зараз у ціні, бо багато домогосподарств переходить із газу на тверде паливо. За кубометр дров просять від 500 до 700 гривень, тож акти на знесення та обрізання дерев роздають направо і наліво. Кому вони надаються?

Ми проаналізували реєстр знесених зелених насаджень по Миколаєву, який розміщено на сайті Держекоінспекції. Виявилося, що найбільше актів на знесення дерев було видано за зверненням такого собі Гольфінгера С.С. В Інтернеті не важко було знайти, чим же заробляє цей громадянин, – він продає дрова. За два роки подав заявок на знищення 71 дерева.

Як працює цей підприємець, було зрозуміло з телефонної розмови з ним. Центр вирішив перевірити: чи може Гольфінгер знести дерево без дозвільних документів? Для цього передзвонили йому з проханням зрубати два дерева біля багатоповерхівки, які нібито заважають будівництву. Підприємець погодився.

– Можете два дерева перед багатоповерхівкою зрубати, вони мені заважають, – запитав журналіст.

– Можна. Тільки треба вранці, а то якийсь дурень подзвонить і викличе поліцію. Можуть бути неприємності. А дозвіл нам ніхто не дасть на такі роботи. Це просто виконання робіт, тож приїхав зранку, зрізав, поки нікого немає вдома.

– Давайте тоді домовимося, у понеділок на 10 ранку під’їдете? Це коштує 1500 грн.?

– Орієнтуйтеся на такі гроші, – пояснив підприємець.

Ми знайшли “виробничу” базу підприємця Гольфінгера. Для журналістів у нього була підготовлена зовсім інша версія.

Він розповів, що зносить дерева тільки за актами, тому в нього все законно. Без офіційного дозволу дерева він не зрізає.

Розчищення або вирубка

Центр журналістських розслідувань вирішив вивчити повний ланцюжок “лісової мафії”. Яким чином до міста потрапляє деревина з районів області? У місцевій газеті натрапили на оголошення – на роботу запрошуються “пиляльники дерев”. Локація – траса Нова Одеса – Єланець.

Подзвонили за вказаним телефоном і дізналися, що набираються пиляльники дерев. Робота шість днів на тиждень. Зарплата – шість тисяч гривень. Жодних документів не потрібно, бо ніхто, нікого не працевлаштовує.

Наступного ранку наш репортер у складі бригади з восьми осіб уже їхав трасою Нова Одеса – Єланець. Старшим бригади був чоловік на ім’я Міша, який розповів, що стоїть завдання розчистити трасу від молодої порослі та сухостою. Але, коли приїхали на місце, стало зрозуміло, що головна цінність для пиляльників – великі дерева. До вечора бригада зрубила 11 кубів деревини і завантажила дрова в машину, яка потім вирушила до Миколаєва.

Через кілька днів ми вирішили знову навідатися на трасу, але вже не в якості робітників. Разом із нами поїхали активісти громадської організації “Сила української громади”, щоб перевірити законність вирубки дерев. До справи громадські працівники підключили поліцію і Держекоінспекцію.

Коли ми приїхали, то знайшли працюючу бригаду. Старший сказав, що працюють офіційно, але жодних документів на спилювання дерева в лісорубів не знайшлося.

– При собі якісь документи маєте?

– Усі документи в нашого начальства, – сказав роботяга.

Лісоруби розповіли, що отримали завдання розчищати трасу від сухостою та молодої порослі. Але коли їм показали на спиляне дерево, що лежало на дорозі, яке не виглядало хворим чи сухим, сказали, що, коли приїхали, воно вже тут лежало.

Держекоінспектор Маргарита Дощенко заявила, що спиляне дерево було абсолютно здоровим, і чому його зрізали, їй незрозуміло. Загалом громадські активісти нарахували 22 пеньки, які залишилися від спиляних напередодні дерев. Екоінспекторка разом зі слідчим поліції внесли інформацію про спиляні дерева до протоколу.

На місці ми запитали замовника робіт: чи направляв він сюди робітників?

Але представник Служби автомобільних доріг Олександр Стеценко сказав, що підрядник цього дня не мав працювати.

А чи був підрядник?

Ми вирушили до Служби автомобільних доріг Миколаївської області. Її керівники про таке чищення траси нічого не чули.

– Судячи з усього, вихоплено те, що побільше, і те, що становить якусь цінність, а ось це ніхто не хоче рубати, ось ці гілочки. А ось дивіться, яка історія: ось із цього кадру я точно бачу, що не підрядник, це під їхній шумок, бо вони йдуть… Коли наші підрядники працюють, вони вирубують усе і вивозять усе, – заявив виконувач обов’язків начальника Служби автомобільних доріг Сергій Ткаченко.

Поки ті, хто має в силу своїх службових обов’язків контролювати рубку дерев, фактично нічого не роблять, за справу взялися громадські працівники з організації “Сила української громади”.

Активісти вже мають позитивний досвід боротьби з браконьєрами. Вони бомбардують інформаційними запитами контролюючі інстанції і навіть власноруч затримують знищувачів лісу.

Голова організації Володимир Дорошенко розповів, що в грудні біля села Краснопілля Березанського району вони затримали цілу машину незаконно спиляних у лісопосадці дерев. Улов з одинадцяти кубів деревини заарештовано, а у цій справі поліція проводить досудове розслідування.

Після нашого рейду поліцейські таки відкрили кримінальне провадження за статтею 364 “Самоправство”. Цікаво, притягнуть когось до відповідальності чи ні?

Поки що в природоохоронців із цим не складалося. За інформацією Держекоінспекції, за минулий рік працівники цієї структури притягнули до відповідальності за пошкодження зелених насаджень лише дев’ять осіб по Миколаєву та семеро – по області.

Головному екоінспекторові закон не писаний

Чому контролюючі органи мовчки спостерігають за масовими вирубками на Миколаївщині?

Імовірно, відповідь знає начальник Держекоінспекції в Миколаївській області Віталій Бабенко. Сам він звів котедж у сосновому бору на березі Південного Бугу. Цю земельну ділянку було незаконно відчужено в Миколаївського лісгоспу, а потім через другі руки потрапив до голови екоінспекції. Суд визнав угоду незаконною і вимагав повернути ділянку у власність держави. Але це не зупинило головного екоінспектора – він добудував будинок, знищуючи багаторічні дерева.

Маєток головного еколога Миколаївщини виглядає дуже презентабельно. Тут є все для красивого життя: шикарний будинок із терасою, альтанка, басейн. І місце чудове: неподалік тече Південний Буг, навколо ліс. А ще чисте повітря, якого немає в місті.

Півтора року тому поліцейські відкрили кримінальне провадження за фактом порушення Віталієм Бабенком заборони суду на будівництво на цій ділянці. Поки правоохоронці “розслідували” цю справу, Бабенко успішно добудував маєток. Кримінальне провадження не закрито й досі, а правоохоронці лише розводять руками.

Згідно з декларацією чиновника, окрім будинку площею 578 квадратних метрів у рекреаційній зоні, він володіє двокімнатною квартирою в новому будинку площею 110 квадратних метрів і позашляховиком Міцубісі Паджеро. А ще в нього є майже півмільйона гривень, які він задекларував 2015 року, і дві земельні ділянки по 10 соток кожна.

Центр вирішив запитати в головного еколога: звідки в нього кошти на все це добро і чому він, порушивши постанову суду, добудував будинок у рекреаційній зоні? Але розмови не вийшло.

– Ну і звертайтеся до прокуратури, звертайтеся до суду. Ви даєте неправдиву інформацію. Я з вами спілкуватися не хочу, – безапеляційно заявив Бабенко журналістам.

 

Що ж, поки екологічну інспекцію очолюватимуть такі захисники природи, у боротьбі з лісовими браконьєрами доводиться сподіватися тільки на громадських активістів.