Кіборги проти прокурорів
Для бійців, які воювали в зоні АТО, війна не закінчилася навіть після демобілізації. Тільки триває вона не з сепаратистами та російськими найманцями, а з… бюрократами. Держава пообіцяла виділити воїнам за їхню самопожертву землю. Але отримати ці клаптики насправді вкрай важко. Інша річ – коли треба виділити землю чиновникам, прокурорам, полісменам чи суддям. Тут в останніх жодних проблем не виникає.
Дільниця з видом на… болото
У Миколаївській області найскладніше отримати землю в Березанському районі, розташованому на Чорноморському узбережжі. Тут охочих мати будиночок біля моря більше, ніж самих ділянок. Воїни АТО – чи не останні в черзі.
Щоб зустрітися з учасниками АТО, які намагаються отримати земельні ділянки, ми вирушили в Рибаківку.
Олександр Луговий служив у гарячих точках Луганщини у складі 30-ї механізованої бригади. Повернувшись додому, сподівався, що зможе отримати землю в рідній Рибаківці.
– Обіцяли нам ділянку тут, на березі, на базах відпочинку – майже під лиманом. Там нібито для учасників АТО землі були. Потім виявилося, що ці землі кудись пішли, – розповів нам колишній боєць.
Не може отримати ділянку в Рибаківці й Олександр Расько. Він воював у складі легендарної 79-ї Миколаївської аеромобільної бригади.
Боєць не приховує свого обурення діями місцевих чиновників:
– Ці ділянки отримали прокурорські, керівництво області і все начальство. Навіть судді можуть тут бути. Як нам уточнили, п’ять ділянок точно прокурорські. Про це нам повідомили в районній адміністрації та земельному управлінні, – каже Расько.
Однак замість ділянок біля моря воїнам можуть виділити ділянки зовсім в іншому місці.
– Нам запропонували ділянки далі. Це по дорозі метрів двадцять чи тридцять, але там проблема: раніше добували пісок. Тепер тут кар’єр і болото. Місце постійно підтоплюється. Шість місяців на рік може бути затоплено повністю, – показав нам на місцевості ділянку, яку пропонують воїнам АТО, колишній воїн-десантник.
Вивчивши ринкові ціни на землю в Рибаківці, ми дізналися, що сотка землі тут продається за три з половиною тисячі доларів. Звісно, місцеві чиновники віддають її своїм людям, а для воїнів АТО вони приберегли землю на болоті.
Нема зонінгу – немає ділянки
У Рибаківській сільській раді нас намагалися запевнити, що процес оформлення ділянок воїнам АТО гальмують не вони. Стверджують, проблему потрібно шукати у вищих кабінетах.
– Закон про містобудування забороняє надавати земельні ділянки без зонування. І архітектура (управління містобудування та архітектури Миколаївської ОДА. – Прим. авт.) без зонування та детальних планів не хоче погоджувати передачу землі, – розповів Центру землевпорядник Рибаківської сільської ради Петро Новаков.
Киває на кабінети обласних чиновників і Рибаківський сільський голова Олександр Антоненко, з яким ми поспілкувалися телефоном.
– У воїнів АТО вже виготовлено всю документацію, усе готово – лишився тільки підпис архітектора і все, – розповів Антоненко.
В управлінні містобудування та архітектури Миколаївської ОДА, де мали б узгоджувати землевідведення воїнам АТО, навпаки, “переводять стрілки” на селищні та сільські ради.
– Ми підписуємо тільки узгодження, а землевідведенням і виділенням землі займаються голови сільських рад. До нас вони звертаються за погодженням. У погодженнях ми пишемо, що тільки за умови розроблення детальних планів або зонінгу, – уточнила виконувачка обов’язків начальника управління містобудування та архітектури Миколаївської ОДА Світлана Григор’єва.
Учасники АТО з Рибаківки стверджують, що їх водять за ніс ще з минулого року.
-Десять ділянок, які нам виділили як учасникам АТО, ми мали б отримати, але після перевірки виявилося, що землю вже приватизовано. І приватизували її буквально за десять днів, – каже Олександр Расько.
Закон суворий, але не для всіх
За даними Держгеокадастру, у 2014-2015 роках воїнам АТО не виділили жодної ділянки на морському узбережжі Рибаківки. Земля діставалася іншим. На думку місцевих аналітиків, саме безконтрольна роздача землі на узбережжі стала однією з причин звільнення голови Березанської районної державної адміністрації Володимира Трибухи. Тепер розчищати авгієві стайні підозрілих рішень попередників доведеться новому голові району – відомому десантнику-кіборгу Сергію Танасову.
– У мене метрова стопка судових позовів, які зараз проходять по райдержадміністрації. Я не буду розповідати, скільки на адміністрації боргу з приводу цих справ. Усі судові витрати лягають на РДА, тому важко працювати. Я нікому не даю жодних ділянок, – розповів новий очільник району.
До справи начебто підключилася й обласна прокуратура, але якось вибірково. Із майже сорока прибережних ділянок, які нарізали за останні два роки, в її поле зору потрапили лише шість. Прокурори намагаються відсудити земельні ділянки у підприємців за порушення природоохоронного законодавства. Річ у тім, що, згідно із законом, землю у двокілометровій зоні від урізу води не можна віддавати у приватну власність – тільки в оренду.
– Березанською райдержадміністрацією рішення про передачу у власність громадянам земельних ділянок було ухвалено з порушенням закону. Річ у тім, що вони перебувають у прибережній захисній смузі, – повідомив начальник відділу прокуратури Миколаївської області Дмитро Коробченко.
Задовольнили всіх
Хто ж ті щасливчики, які отримали ділянки під дачі на березі Чорного моря? Виявилося, що “вигодонабувачі” навіть не здогадувалися, що мають таку дорогу нерухомість.
Мешканка Миколаєва Лариса Хімчук “на інвалідності” вже 13 років і практично не виходить з дому. Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру, вона володіє земельною ділянкою під будівництво дачі в Рибаківській сільській раді. Звістку про наявність землі біля моря Лариса сприйняла як жарт.
– У мене ділянки взагалі ніколи не було, – розповіла вона журналістам Центру.
Потім жінка згадала, що віддала свій паспорт доньці – Оксані Кузьменко, яка працює керівником апарату Миколаївського апеляційного суду. Зять Лариси Хімчук також пов’язаний із правосуддям – В’ячеслав Кузьменко є суддею Заводського районного суду Миколаєва.
Світлана Буткіна – ще одна “щаслива” власниця коштовної нерухомості на морі. Причому дізналася вона про це від журналістів.
-Поняття про це не маю. Ні, це якась помилка, – відхрестилася жінка.
Як з’ясувалося, під час виділення землі чиновники задовольнили всіх – прокурорів, суддів, поліцейських.
Наприклад, 10 соток безоплатної землі біля моря отримав заступник головного поліцейського Миколаївської області Артур Гаспаров, який оформив їх на юну доньку. Поліцейського анітрохи не збентежив той факт, що землі ці були виділені з порушенням природоохоронного законодавства.
– Я написав заяву на отримання земельної ділянки, а яку виділять, таку виділять, – повідомив він журналістові Центру в телефонній розмові.
– Так це ви писали чи донька ваша?
– Дочка, – відповів заступник начальника поліції Миколаївської області.
З декларації Гаспарова видно, що в поліцейського на трьох дочок уже є п’ять ділянок землі. Мабуть, шоста не завадить.
По 10 соток землі “подарували” і прокурорському тандему: Вадиму Андрусяку та Олені Шапірко. Вони захищали закон в обласній прокуратурі, працюючи начальниками відділів. Шапірко, отримавши земельну ділянку, вийшла на пенсію, а Вадим Андрусяк записав ділянку на дружину і продовжує працювати в обласній прокуратурі далі. Колеги-прокурори обіцяли об’єктивно розібратися…
– До нас уже потрапила ця інформація. Наразі ми отримаємо всі документи і зробимо правову оцінку законності надання цієї земельної ділянки, – пообіцяв прокурор Дмитро Коробченко.
Про себе не забувають
Не забули чиновники і про себе, оформивши землю на морському узбережжі на своїх рідних.
Примітно, що ділянка землі, яку в грудні минулого року хотіли отримати учасники АТО з Рибаківки, виявилася вже зайнятою. Її оформили на чоловіка Світлани Григор’євої. Тієї самої чиновниці Миколаївської ОДА, яка мала погодити проекти землевідведення.
Сама чиновниця не вбачає жодного конфлікту інтересів у виділенні земельної ділянки своєму чоловікові в спірному місці.
– Він такий самий громадянин, як усі люди, які мають право. Чому я не можу цим конституційним правом скористатися?! Йому точно такі ж умови були прописані, і ніяких поблажок, нічого, – пояснила Григор’єва.
Очевидно, що жодних “поблажок” подружжя Григор’євих не мало і при придбанні іншого майна. А саме: квартири, дачного будинку на 400 кв. м, двох житлових будинків на 190 і 240 кв. м та 3-х земельних ділянок. А також – бази відпочинку в Залізному Порту на Херсонщині, яку, до речі, вони забули задекларувати.
– Це було придбано ще до того, як я стала працювати в цьому управлінні. Ми ці гроші заробили. Ми два роки з чоловіком у Донецьку працювали, де він заробив інвалідність, – пояснила посадовиця.
Але волонтери, які не на словах, а на ділі допомагають учасникам АТО, по-іншому бачать ситуацію.
– Атошники роблять максимально для того, щоб виразка сепаратизму не прийшла сюди. Вони бережуть кордони, і їм, звісно ж, не до того, щоб бігати по кабінетах і турбуватися про земельні ділянки. Саме цим нахабно користуються чиновники, – пояснила керівниця Центру допомоги учасникам АТО Ольга Малярчук.
Виходить так: поки одні проливають кров і захищають країну з надією на краще майбутнє, інші теж думають про перспективи. Про свої власні.
Увага! Ми увімкнули премодерацію. Коментарі з'являються із затримкою