Зрадник серед правоохоронців: що відомо про справу миколаївського прокурора, який співпрацював з росіянами

Керівник Миколаївської окружної прокуратури Геннадій Герман став одним із найбільш високопоставлених правоохоронців в Україні, які здавали інформацію ворогу. Зараз його обвинувачують у державній зраді – колишньому прокурору «світить» довічне ув’язнення. У грудні судове засідання по його справі вперше пройшло відкрито. Центр журналістських розслідувань з’ясував, до яких наслідків могла привести співпраця з окупантами, а також кому саме і яку інформацію передавав зрадник.

Ціна зради – сотні життів

Микола Новіков хотів стати військовим, мріяв носити форму і тримати в руках зброю. І наполегливо йшов до того, аби здійснити свою мрію. Строкову службу з 2016 року хлопець ніс у президентському полку (нині – Окрема президентська бригада імені гетьмана Богдана Хмельницького – Ред.).

Незадовго до повномасштабної війни Микола підписав контракт і став морським піхотинцем. 24 лютого військовий був одним із перших, хто зустрів противника: служив у Чаплинці, на межі між Херсонщиною та Кримом. Військовим, серед яких був 25-річний Микола, вдалося відступити: сили противника були значно більшими.

«З ними був водій, який знав місцевість і дороги через поля. Він їх і вивіз звідти. Вже коли почали заходити туди рашисти, почалися обстріли артилерійські, вони сіли в машину і швидко полями поїхали у бік Каховки. З Каховки він потрапив у Миколаїв», – пригадує мати Миколи Оксана Руцька.

Відтоді військовий обороняв Миколаїв, брав участь у боях під Баштанкою та Калинівкою. 14 березня разом із побратимами потрапив у оточення росіян, проте зміг вийти. 18 березня Микола перебував у казармі морпіхів, по якій нанесли удар росіяни. Через тиждень родині вдалося знайти і впізнати тіло хлопця.

«Ми шукали його тіло в ангарах серед інших загиблих. Невістка звернула увагу на каблучку, яку вона йому дарувала. Ми почали відчищати її від пилу і зрозуміли, що це та каблучка. Тоді ми почали знімати одяг і побачили його татуювання», – розповідає Оксана Руцька.

Син Ганни Бойчук влітку мав закінчити строкову службу. Напередодні повномасштабної війни Василь приїхав додому на Івано-Франківщину у відпустку. Мати пригадує, що син був дуже стурбований і засмучений. Повномасштабна війна застала 21-річного хлопця в Херсоні у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.

18 березня Василь разом із побратимами теж був у миколаївській казармі. Відтоді мати не отримала від нього жодної звістки, син вважається безвісти зниклим.

«Я здавала ДНК-тест, але прийшла відповідь, що ДНК не підтверджено. Я не знаю нічого. Та я сподіваюся, що якщо ДНК не підтверджено, то моя дитина десь є», – говорить Ганна.

Жінка шукає свого сина з перших днів удару по казармі, писала звернення до поліції, розшукує у соцмережах. Вона сподівається, що Василь живий і знаходиться у полоні.

Скільки людей загалом загинуло у казармі, невідомо. Десятки військових досі вважаються зниклими безвісти, як Василь Бойчук. Їхні рідні протягом дев’яти місяців проходять численні експертизи та упізнання. Родини просять повернути їм тіла загиблих, аби гідно поховати героїв. А ще – вимагають максимального покарання для того, хто, вважають, здав окупантам місце дислокації військових, зрадивши Україну.

Зрадник в погонах 

В грудні на судовому засіданні рідні загиблих військових вперше побачили людину, яка, ймовірно, причетна до обстрілу казарми у Миколаєві. Це прокурор Геннадій Герман, якого можна назвати найбільш впливовим посібником окупантів, серед виявлених на Миколаївщині. До затримання за підозрою в держзраді він очолював Миколаївську окружну прокуратуру, яка відповідає за весь Миколаївський район.

«Колеги розповідали про його дивну зацікавленість ситуацією в місті та області на початку вторгнення. Навіть групу створив у месенджері «Вайбер», вимагав від підлеглих звітувати по кожному району щодо влучань і жертв», – розповідає джерело Центру журналістських розслідувань у прокуратурі.

Як згодом виявило слідство, таку інформацію Герман передавав російському агенту. Одним із об’єктів, по яких обвинувачений звітував перед РФ, стала будівля Миколаївської обласної військової адміністрації. Вранці 29 березня її зруйнувала російська крилата ракета, забравши життя  37 людей. Це 17 співробітників ОВА, 10 представників тероборони, 6 військовослужбовців, 2 працівників Господарського суду та директор КП «Госптехобслуговування».

Наступного після ракетної атаки дня Геннадій Герман надіслав через посередника агенту РФ фотографії з наслідками обстрілу, а також дані щодо кількості загиблих та постраждалих, конкретизуючи, чи були вони військовими чи правоохоронцями.

Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім не знає, чи Герман наводив ворожий вогонь на адміністративну будівлю, і чи взагалі хтось коригував по ній ворожий вогонь.

«Мені про це нічого не відомо. Там [в ОВА] було багато людей. Герман був на кількох нарадах, але тоді не було відчутно, що він колаборант. Коли з’явилися підозри, їх реалізувала вже Служба безпеки України» , – розповів Кім.

За даними слідства, Геннадій Герман почав роботу на РФ 4 березня. Прокурор Олександр Чокля, який виступає стороною обвинувачення у цій справі, зачитує, які дані «зливав»  його ексколега російським агентам.

«15 березня через застосунок «Телеграм» він надіслав відомості про російських військовослужбовців та учасників терористичних формувань, які потрапили в полон. У цей же день передав відомості щодо кількості загиблих військовослужбовців, поліцейських та цивільних осіб станом на 15 березня. А також свої особисті спостереження за соціально-побутовою та оперативною обстановкою у Миколаєві: стан мостів, завантаженість основних доріг, настрої колишніх та діючих співробітників правоохоронних органів у вигляді документу з назвою «Ситуація Миколаїв», – говорить прокурор.

Протягом березня і перших днів квітня Герман регулярно надсилав такі ж, але уточнені дані про загиблих українських захисників і полонених окупантів. На додачу той повідомляв назви, адреси і наповненість пенітенціарних установ, де утримували загарбників, а також дані про керівників цих установ та їхні мобільні номери.

«Передав відомості для проходження паролів для проходження блокпостів по Миколаєву та області в період з 02.04 по 03.04. А також в цей день надіслав відомості про змінені паролі», – прокурор продовжує зачитувати «злиту»  Германом оборонну інформацію.

Через державну і військову таємницю, ймовірно, більша частина даних, які з’явилися через екскерівника окружної прокуратури в руках агресора, в судових матеріалах детально не вказуються. Однак, за матеріалами слідства, обвинувачений неодноразово розкривав результати обстрілів російськими окупантами військових та цивільних об’єктів у Миколаєві.

За час, коли росіяни отримували інформацію від прокурора, в регіоні загинули, за даними правоохоронців, щонайменше 112 цивільних та 383 військовослужбовців.

«Бєс» на зв’язку: кому  прокурор здавав секретні дані та як його вирахували

«Надавав інформацію блогеру, якого знайшов в мережі Інтернет з метою об`єктивного висвітлення ситуації, що відбувається в Україні» – так обвинувачений екскерівник Миколаївської окружної прокуратури пояснював, чому надсилав росіянину секретну інформацію.

Насправді ж його «друг по листуванню»  виявився колишнім ГРУшником, вбивцею та катом.

В судових матеріалах російський агент, який отримував дані від Германа, вказаний просто як Особа_4. Однак, що важливіше, згадується номер кримінального провадження, де він обвинувачується у тяжких злочинах. У розміщеній прокуратурою повістці про виклик для допиту за цим провадженням розкривається ім’я цього «блогера»: ним виявився підполковник військової розвідки Росії, диверсант і командир незаконного збройного формування «ополчення Донбасу» Ігор Безлєр («Бєс»).

За даними СБУ, він причетний до анексії Криму та захоплення влади у Горлівці в 2014 році, до збиття малайзійського Боїнга MH-17, а також викрадень і вбивств проукраїнських жителів Донеччини, катувань і сексуального насильства. В інтерв’ю британським репортерам кат сам розповів, що власноруч страчував полонених бійців українських добровольчих батальйонів. Тільки одна зі справ, де звинувачується Безлер, налічує 13 кримінальних статей.

Ймовірно, він і зараз залучений Кремлем до участі у війні проти України. Навесні російський агент засвітився в окупованому Бердянську, а правоохоронці затримали ще одного зрадника України, який за «наводкою» Безлєра збирав засекречені дані про українських розвідників, правоохоронців та військових.

4 квітня Геннадій Герман через посередника передав йому низку важливих даних про ситуацію на Миколаївщині. Як і раніше, «злив»  дані про постраждалих і загиблих внаслідок обстрілів військових та цивільних людей,  кількість відключених від електро- та газопостачання населених пунктів, інформацію про роботу рятувальників.

Однак ці дані виявилися несправжніми – їх спеціально зімітували для слідчого експерименту, щоб викрити зрадника, і передали йому, щоб прослідкувати подальший шлях цих фейкових відомостей. Те ж було і з попереднім експериментом – несправжніми списками загиблих воїнів, які йому передали 24 березня.

До затримання зрадника було пів місяця розслідування – провадження за підозрою Германа у держзраді внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня. Після першого слідчого експерименту за ним почали аудіо- та відеостеження. 4 квітня його обшукали та виявили онлайн-листування з представниками РФ, яким експрокурор швидко «злив»  всі отримані документи.

«Він сподівався продовжити працювати в органах прокуратури у разі захоплення ворогом регіону, але забув, що за такі дії передбачено довічне позбавлення волі. Його діяльність вчасно вдалося зупинити та уникнути більш тяжких наслідків», – повідомила після його затримання колишня генпрокурорка Ірина Венедіктова.

Від посади керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа відсторонили 19 травня за клопотанням слідчого Служби безпеки. Його дії кваліфікували як надання іноземній державі або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України під час воєнного стану – за це передбачено позбавлення волі на строк п’ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна.

Верховний суд забрав справу держзрадника з Центрального районного суду Миколаєва, тому що обвинувальний акт затверджений в Спеціалізованій прокуратурі у військовій і оборонній сфері Південного регіону, що належить до юрисдикції Приморського районного суду міста Одеси. На передачі справи в сусідній регіон наполягали і прокурор, який веде розслідування, і адвокат, бо, мовляв, миколаївські судді можуть бути упереджені до Германа.

На засіданні 23 грудня судді Приморського райсуду вирішили розглядати справу все ж у відкритому режимі. Голова суду Сергій Кічмаренко на зустрічі з сім’ями загиблих військових повідомив, що обвинувачений може заявити і щоб його справу розглядав суд присяжних – тоді справа затягнеться ще на довше.

«Це дуже буде складна справа, якщо буде суд присяжних. Це залежить від обвинуваченого. Він вирішує, або слухає три судді, оскільки там пожиттєве може бути – найвища міра покарання, або, якщо він заявляє клопотання, з професійними суддями слухають також присяжні. З присяжними, я вам одразу скажу, є серйозні проблеми. Поки у них немає відповідальності, вони то приходять на засідання, то ні» , – каже голова суду.

Найвищої міри покарання і вимагає для Геннадія Германа прокуратура, однак рідні загиблих у миколаївській казармі побоюються, що зрадник відбудеться легким покаранням.

Що відомо про зрадника

На посаду керівника Миколаївської окружної прокуратури Геннадія Германа призначили у березні 2021 року. Тоді новостворена прокуратура охоплювала 18 ОТГ Миколаївського району, а також мала два відділи – Березанський та Очаківський.

До призначення на високу посаду Герман працював у Харкові. Звідти прокурор приїхав, імовірно, на запрошення свого попереднього начальника Володимира Говорухи, який очолював Красноградський відділ Первомайської місцевої прокуратури на Харківщині, а пізніше – і Миколаївську обласну прокуратуру.

Герман же перед своїм призначенням у Миколаїв працював у Офісі Генерального прокурора. У березні 2021-го представляв нового очільника Миколаївської окружної прокуратури нинішній заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури Денис Ільченко.

«Геннадій Герман успішно пройшов три етапи атестації, під час якої здійснювалося оцінювання прокурорів за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності», – повідомили у прокуратурі області.

Джерело у прокуратурі в коментарі Центру журналістських розслідувань розповіло, що призначенням Германа у Миколаїв опікувалися ставленики тодішньої генпрокурорки Ірини Венедіктової.

У Геннадія Германа є дружина Інна та двоє дітей – 17-річний Андрій і 14-річна Уляна. Схоже, що родина Германа після початку повномасштабного вторгнення повернулася до Харкова. У серпні 2022 року Андрій Герман вступив там до вишу.

Прокурор-зрадник не вів активних сторінок у соціальних мережах та не висловлював своїх проросійських поглядів назагал. Журналісти встановили одну його сторінку у забороненій в Україні соцмережі «Однокласники», де він був підписаний як «Гена Николаенко», а містом свого проживання вказав Москву.

Центр журналістських розслідувань звернувся до Миколаївської обласної прокуратури із проханням прокоментувати виявлення зрадника.

«Новина про те, що одного із працівників органів прокуратури підозрюють у співпраці з окупантами на Миколаївщині, яка щоденно потерпала від російських обстрілів загарбників, який ще й займав посаду керівника окружної прокуратури, дуже сколихнула весь колектив прокуратури, всі працівники були шоковані такими діями Г. Германа», – повідомив у коментарі в.о. керівника Миколаївської обласної прокуратури Денис Фальченко.

Також він повідомив, що інших зрадників серед працівників органів прокуратури не виявляли, а Германа звільнили «за вчинення дій, що порочать звання прокурора».

Поки триває розслідування у справі Германа, Ганна Бойчук не припиняє шукати свого сина Василя.

«Я чекаю кожен день, з хвилини на хвилину. Що моя дитина десь є. Може, хтось дасть мені знати про нього. Та ніхто не знає, де моя дитина та що з нею», – говорить жінка.

Ганна не розуміє, як правоохоронець, який співпрацював із ворогом, міг зрадити хлопців, які захищали рідну країну. Захищали до останнього, попри юний вік, перевагу противника у зброї та живій силі. Оксана Руцька, разом із іншими рідними загиблих у казармі військових, бореться за те, щоб гідно поховати всіх полеглих і покарати кожного, хто причетний до загибелі героїв.