COVID-19
В УКРАИНЕ
ЗАРАЗИЛОСЬ:
25 964
ВЫЗДОРОВЕЛО:
11 372
УМЕРЛО:
762
ОДЕССКАЯ ОБЛАСТЬ
970
НИКОЛАЕВСКАЯ ОБЛАСТЬ
307
ХЕРСОНСКАЯ ОБЛАСТЬ
179
11:31
752
0
23.04.2020

Рік президента. Факти та маніпуляції у фільмі Зеленського

"Я, може, буду єдиною людиною-президентом країни, яка готова говорити відверто: ось у нас була програма, ось що ми з неї зробили, можна проаналізувати. Або що не зробили і чому", – говорить Зеленський, сидячи у напівтемному кабінеті Офісу президента. Це кадр з фільму-інтерв'ю, присвяченого першій річниці глави держави.

Вже традиційно для підбивання підсумків він обирає не телекамери ЗМІ, а свої – більш комфортні. Перспективи ж реальної пресконференції до річниці виглядають туманними.

Тому поки залишається послідувати рекомендаціям президента і проаналізувати його слова про досягнення та звірити їх з реальністю.

Про те, скільки у них правди, читайте нижче.

"Я впевнений, що за мою каденцію ми закінчимо цю війну"

Пряма мова: "Ми не змогли поки що повністю припинити вогонь... Повернули полонених, і це перший крок. Розморозили "нормандську зустріч" через декілька років, і це другий крок, дуже важливий".

"Нормандська зустріч" у Парижі справді відбулася вперше за тривалий час. Минуло понад три роки відколи з лідерами Франції, Німеччини та Росії зустрічався попередник Зеленського Петро Порошенко.

На зустрічі у грудні 2019 року домовилися про обмін за принципом "всіх на всіх" і розведення у трьох пунктах на лінії зіткнення. Не домовилися про передачу контролю над кордоном: Зеленський прагнув його отримати до виборів, Путін – передати після.

Ніхто країну не здав, нічого такого не підписано", – підсумовує президент "нормандську зустріч".

Пряма мова: "Якщо немає майданчика, на якому можна домовитися про закінчення війни, то ти ніяк її не закінчиш".

Цими словами президент заперечує свою відому передвиборну фразу "Перш за все треба припинити вогонь. Треба просто перестати стріляти".

Пряма мова: "Я впевнений, що за мою каденцію ми закінчимо цю війну".

Ні на що, окрім як на слова президента, у цьому питанні покластися поки не вдається. Від Володимира Путіна – очікувано жодних заяв про готовність російської армії піти з Донбасу, як і про визнання там її присутності. Штаб ООС щоденно звітує про нові обстріли, майже щоденно – про поранених і загиблих на фронті.

Пряма мова: "Я готовий працювати один рік, якщо Мінський процес не працюватиме, ми готові змінювати тактику. Рік ще не пройшов".

Про Тристоронню контактну групу, яка засідає у Мінську, за Зеленського найгучніше чули двічі – у жовтні 2019-го і у березні 2020-го. Обидва рази рішення, на які погоджувалася українська сторона, більше критикували, ніж підтримували.

У жовтні Україна погодилася на формулювання формули Штайнмаєра, яка передбачає закріплення особливого статусу Донбасу після проведення виборів на окупованих територіях. Чим породила кілька акцій новоствореного руху "Ні капітуляції!".

За кілька місяців, у березні, попередньо погодилася на створення Консультативної ради з представниками тимчасово окупованих територій. До неї мали б увійти 10 представників української влади та, власне, 10 жителів територій, які вже 6 років перебувають під російською окупацією. Росія, країна-окупант, за таким планом отримала б статус спостерігача на рівні Франції та Німеччини.

План викликав не лише акції перед Офісом президента, а й обурення всередині пропрезидентської фракції.

Після новин про Консультативну раду під дверима ОПУ, попри карантин, почалася безстрокова акція протесту "Весна на граніті". Її учасники вимагають від Зеленського припинити "курс на зближення з Росією" або піти з посади.

"Всі міжнародні лідери точно мене підтримують"

Пряма мова: "До виборів казали, що  я буду "нерукопожатий", зі мною ніхто не буде зустрічатися, Америка не буде зі мною зустрічатися… Тепер всі світові лідери знають мене і точно дуже мене підтримують".

Важко однозначно узагальнити, що всі світові лідери підтримують Зеленського. Проте президент проводить чималу кількість міжнародних зустрічей найвищого рівня, на яких він є "рукопожатим", йдеться і про вищезгадану "нормандську зустріч" у Парижі. Крім того, ЄС продовжує виділяти фінансову підтримку Україні та запевняє у незмінності санкцій проти Росії.

Щодо міжнародних відносин України та США, за рік президентства Зеленського відбулася зустріч із віцепрезидентом Майклом Пенсом. У Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН пройшла зустріч із президентом США Дональдом Трампом, а головне – зберігається двопартійна підтримка України у Конгресі.

Така взаємодія, втім, ускладнюється через скандал із умовною назвою "Українаґейт", коли Трамп нібито намагався за допомогу Україні позбавитися свого найбільшого конкурента Джо Байдена. Але Зеленський і сам на нього натякає, кажучи, що, мовляв, "не будемо говорити, з якої причини всі нас в Америці тепер знають".

"Українець став власником землі"

Пряма мова: "В Конституції написано, що власником землі є громадянин України. Це правда чи ні? Ні, бо власників землі у нас немає. Земля торгується, але це тіньовий бізнес. Ми зняли мораторій. Це тільки початок… Але українець уже став власником своєї землі".

Верховна Рада, не без постійної мотивації з боку Зеленського, справді ухвалила закон про ринок землі. Він передбачає поетапне запровадження обігу земель, який був заблокований сумнозвісним мораторієм на продаж.

Прийняття закону про ринок землі далось команді Зеленського нелегко і стало реальним після включення цього питання у список обов'язкових вимог МВФ для отримання нової програми співпраці.

Розгляд закону в Раді розтягнувся на кілька місяців через більш як 4 тисячі правок від "опозиції". У підсумку зняти мораторій на продаж землі партія Зеленського, хоч і має формальну монобільшість, змогла лише за рахунок підтримки цього закону фракціями "Голос", "Євросолідарність" та орієнтованої на аграрного олігарха Андрія Веревського групи "Довіра".

Президент "не бере"

Пряма мова: "Вам усі скажуть у світі, що змінилось в Україні: наверху ніхто нічого "не бере", президент нічого "не бере".  Жодної копійки. На державні установи, державні банки, ДПшки немає людей, яких я за гроші поставив. Жодної людини. Нижче є проблеми. На середній ланці є багато чиновників, які працюють по 15-20 років, вони "незмінні", я впевнений, що вони не зміняться, їх усіх треба чистити".

За майже рік при владі президент Володимир Зеленський не був пов'язаний із жодним корупційним скандалом. Інформації про особистий інтерес президента в якихось схемах не було.

Однак "нижче" були проблеми. Першим непублічним скандалом стала спроба так званої "групи Павлюка" у фракції "Слуги народу" отримати гроші від людей олігарха Ріната Ахметова. Тоді після скандалу на Банковій гроші начебто змусили повернути, а групу розпустили.

Другим скандалом у Раді стало голосування за так звані "майданчики Яценка", коли деяких депутатів звинуватили в отриманні хабарів за внесення потрібних депутату Яценку правок. Та історія закінчилась гучним проходженням поліграфів фігурантами скандалу.

Третім і найгучнішим корупційним скандалом епохи Зеленського стали так звані "плівки Лероса". На оприлюднених депутатом СН Гео Леросом відеозаписах рідний брат глави Офісу президента займається продажем державних посад. За цим фактом порушено одразу кілька справ як проти Дениса Єрмака, так і проти викривача Лероса.

Досі президент Зеленський цей скандал не коментував, а главу Офісу від роботи не відсторонив.  

Полон. "Ми повертаємо всіх українців"

Пряма мова:"Перше повернення людей – це було повернення наших моряків. Другий план був – повернути наших політв'язнів, які сиділи багато років і без шансів, усі казали – без шансів".

За перший рік президентства Зеленського Україна справді повернула політв'язнів, які роками сиділи в російських в'язницях – режисера Олега Сенцова, лівого активіста Олександра Кольченка, журналіста Романа Сущенка та інших. Їх разом із 24 моряками віддали у межах першого обміну з Росією після виборів. Хоча РФ мала звільнити захоплених моряків на виконання рішення трибуналу ООН.

Пряма мова: "Я впевнений в тому, що я маю рацію: за одного нашого військового я б віддав 50, 100 беркутівців ".

Так Зеленський у фільмі відгукується про другий обмін, під час якого Україна віддала на окуповані території 5 ексбійців спецпідрозділу "Беркут": Олега Янішевського, Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Сергія Тамтуру й Олександра Маринченка. Усі вони – обвинувачені у розстрілах 48-ми і пораненні 80 людей на Майдані 20 лютого 2014 року.

Заради їхнього звільнення тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка вивів зі справи Майдану 4 прокурорів, які займалися нею кілька років.

Противники обміну і родичі загиблих на Майдані ніч у сніг стояли під Лук'янівським СІЗО, аби заблокувати вивезення трьох ексберкутівців на обмін, утім їм це не вдалося.

Пряма мова: "Ми повертаємо всіх українців, як-то полонені, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях "ДНР", "ЛНР", у тюрмах, яких катують".

Президент розумно використав теперішній час дієслова "повертати", аби йому складніше було дорікнути тими громадянами, яких уже кілька років чекають з полону.

А замість них повертають інших людей, історії яких викликають питання, – підозрюваних у кримінальних злочинах та навіть колишніх бойовиків.

На цей третій, нещодавній, обмін знову не потрапили Віталій Матюшенко, Ізабелла Пех і Юрій Ставцев. Близькі полонених адресували Зеленському флешмоб #ПогововорітьЗНами.

Боротьбі з коронавірусом заважає медична реформа

Пряма мова: "Зараз дуже багато питань до медичної реформи. Найголовніший мінус… це моє враження, я ж не міністр охорони здоров'я, те, що я бачу… Особливо коронавірус показав, що це за медична реформа. Він показав: лікарні не готові. Кількість інфекційних ліжок не готова до такого виклику".

Зеленський заявляє, що в пандемію Україна зайшла з непідготовленими лікарнями та низькими зарплатами лікарів. Але забуває зазначити, що коронавірус ми зустріли з нереформованими лікарнями системи Семашко, які дістались в спадщину від Радянського Союзу і до яких нова медична реформа не має стосунку.  

Люди часто плутають реформу первинної ланки медицини (сімейні лікарі та педіатри), яка була запроваджена в Україні, та вторинної ланки — лікарні, вузькопрофільні спеціалісти.

Сплутав це і президент.

Реформа другої хвилі та лікарів другої ланки медицини, коли якраз черга і мала дійти до лікарень, почалася лише 1 квітня приблизно через два тижні після оголошення карантину. А сам президент в день зміни Кабміну заявив, що Україна не готова до другого етапу реформу.

Під час пандемії нового захворювання у світі стагнують найкращі медичні системи. У глибокій кризі Іспанія, Італія, США тощо, до яких жодного відношення не має українська медична реформа. Карантин в країні якраз і мав на меті дати час медичній системі підготуватися до боротьби.

Свинарчук, Порошенко і справа Гандзюк. "Весняні посадки" тривають

Пряма мова: "Пашинський, свинарчуки і ще багато прізвищ там є, є і кримінальні авторитети".

Одне із головних передвиборчих гасел команди Зеленського звучало так: "Весна прийде – саджати будемо". У фільмі Зеленський досить побічно, але згадує про арешти, проведені його командою. Президент майже не назвав конкретних справ, але автори фільму зробили це за нього.

Судячи зі вмонтованих уривків новинних сюжетів своїми досягненнями влада вважає такі підозри і затримання:

  • Олег Гладковський (попереднє прізвище – Свинарчук), колишній заступник секретаря РНБО, давній бізнес-партнер Петра Порошенка. Був затриманий у жовтні минулого року, вийшов з-під арешту під заставу. Однак це затримання не стосується корупційних оборудок в оборонці, на які звернули увагу журналісти і які були одним із лейтмотивів передвиборчої боротьби Зеленського. Гладковського підозрюють у зловживанні владою під час державної закупівлі автомобілей корпорації "Богдан", пов'язаної з ним, та у брехні в декларації.
  • Бізнесмен Вадим Альперін, відомий як "хрещений батько контрабанди". Його затримували і за часів Петра Порошенка. Наразі – звільнений під заставу, але порушив її умови, коли не здав всі закордонні паспорти.
  • Максим Микитась, екснардеп, забудовник, близький до мера Києва Віталія Кличка. Підозрюваний в оборудках з квартирами для Нацгвардії. Вийшов під заставу, пізніше намагався вилетіти в Лондон, але був знятий з рейсу.
  • Сергій Пашинський, колишній народний депутат від "Народного фронту". Підозрюваний не в корупційному злочині, а в стрілянині. Ця справа розслідувалась і за попередньої влади, однак тоді була закрита.
  • Юрій Гримчак, ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій. Був одним із перших високопосадовців, затриманих нібито на хабарі. Однак офіційна підозра спершу звучала як "шахрайство" (тобто не справжній хабар, а обман), потім вона була пом'якшена до "зловживання впливом". Нині під нічним домашним арештом.
  • Ярослав Дубневич, депутат попереднього та нинішнього скликань. Став першим, з кого зняли недоторканність у парламенті 9 скликання через підозру у привласненні держкоштів. Підозру депутату готували і за минулої влади, але так і не дали їй ходу.
  • Олег Ляшко, екснардеп, лідер "Радикальної партії". Отримав підозру, не пов'язану із корупцією, – за бійку з депутатом Андрієм Герусом. Ще за попередньої влади стосовно Ляшка розслідувалось щонайменше дві корупційні справи: про можливий хабар у вигляді виграшу в лотерею та незаконне збагачення.
  • Олексій Левін, експомічник депутата Херсонської обласної ради. Його затримання у Болгарії та швидка екстрадиція в Україну – дійсно серйозне зрушення у розслідуванні нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк. Левін у ній є одним із підозрюваних в організації злочину.
  •  Допити Петра Порошенка. П'ятий президент після програшу на виборах став фігурантом щонайменше півтора десятка кримінальних справ. Чимала кількість із них – помста Андрія Портнова, ексзаступника голови Адміністрації Віктора Януковича. Жодної підозри Порошенку не оголосили. Однак її текст був підготовлений. ДБР хотіло пред'явити експрезиденту "захоплення влади" та "зловживання нею". Документ викликав сумніви в об'єктивності.

У той же час президент не згадав про корупційний скандал, яким уже обзавелось його оточення. Ще в ролі кандидата він обіцяв карати порушників у своїй команді. Зеленський обіцяв подати у відставку, якщо в нього з'явиться "свій Свинарчук".

У кінці березня були оприлюднені відеозаписи, які свідчать, що брат голови Офісу президента проводив співбесіди з кандидатами на державні посади і, можливо, брав за це гроші. Лише за 4 дні у Зеленського відреагували, сказавши, що ніхто з тих відео посад так і не отримав, але "всі викладені факти мають бути ретельно перевірені".

Було розпочато розслідування одразу за кількома статтями, більшість з них стосується самого факту ведення записів і їх оприлюднення, фігурантом, ймовірно, є депутат, який злив "плівки".

Ще одна справа, яка могла би бути у переліку досягнень, – затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета. Адже Зеленський перед виборами публічно вимагав від свого опонента відповісти, чому злочин не розслідуваний. А потім, уже у статусі президента, особисто приходив на брифінг щодо результатів слідства і дякував правоохоронцям за "відповіді".

Але з того часу до офіційної версії з'явилось чимало питань, а правоохоронці не завжди можуть на них відповісти. Чи змінив Зеленський свою думку?

Запущена судова реформа й Антикорупційний суд

Пряма мова: "Корумповані суди лякають інвесторів. Лякають не менше за вибухи, чесно кажучи, та постріли. Усвідомлюючи це, ми нарешті запустили роботу Вищого антикорупційного суду, почали очищення Верховного суду та всієї судової системи".

Зеленський поклав на суди відповідальність за те, що затримані нині не під арештом. Президент каже, що судова система потребує перезавантаження:

Вона не працює. Вона не працює справедливо. Вона, може, й працює професійно, але в іншу сторону… Ми підготували судову реформу, складну. Ми це зробимо".

Команда Зеленського справді досить швидко запустила судову реформу. Але лише формально. Президент її ініціював, закон був ухвалений парламентом і вже 4 листопада минулого року підписаний Зеленським. Він передбачав скорочення штату суддів Верховного суду, своєрідну "люстрацію" для членів Вищої ради правосуддя, утворення комісії з питань доброчесності та етики.

Деякі норми критикувала голова Верховного суду, правозахисники і міжнародні організації, посольства ЄС і Канади та Венеціанська комісія.

Спершу був заблокований перезапуск Вищої кваліфкомісії, яка власне і мала би обирати нових суддів. Положення про конкурс до неї не влаштувало міжнародні організації, і вони не подали вчасно своїх експертів. А без цього перезапуск неможливий.

А в березні цього року Конституційний суд визнав незаконними деякі пункти судової реформи.

Правдою є й те, що в країні запрацював довгоочікуваний Антикорупційний суд. Однак його створення та формування було запущене до приходу Володимира Зеленського до влади і тривало з 2018 року. Тому навряд чи це можна назвати заслугою 6-го президента.

Президент не дає вказівки правоохоронцям

Зеленський поскаржився, що співгромадяни очікують від нього обіцяних покарань корупціонерів, але одночасно не хочуть, щоб він втручався в роботу правоохоронців:

Пряма мова: "Впливу президента на правоохоронні органи з тієї точки зору, що цю людину треба посадити, а цю не треба чіпати, цього впливу немає. Але щотижня визивати їх і казати, де результат – я впевнений, що такий вплив повинен бути. Я впевнений, що саме такий контроль від президента хочуть бачити люди".

Але незалежність правоохоронців викликає питання. Адже генпрокурора Руслана Рябошапку "посунули" з посади після того, як той не підписав підозру Порошенкові та наважився самостійно шукати підтримки у західних партнерів.

Його заступник Віктор Трепак, який відповідав за успішне затримання за кордоном Олексія Левіна, залишив посаду, звинувативши керівництво у тиску. Для звільнення директора ДБР Романа Труби внесли зміни в закон.

А сам президент "наїжджав" на регіональних правоохоронців, вимагаючи звільнень та доповідей по прізвищах, які йому передавали як прізвища корупціонерів.

Нині Зеленський ще й очікує перезавантаження правоохоронної системи та, можливо, скорочень у ній. Адже ще одним відповідальним за весну без посадок президент назвав хаос. Мовляв, 5 правоохоронних органів – це забагато і вони не можуть розподілити між собою роботу.

Реальне очищення було розпочате в Офісі генпрокурора за часів керівництва Руслана Рябошапки. У результаті тестування вища ланка була скорочена у понад два рази.

Діджиталізація. Україна увійде в трійку найсучасніших країн

Пряма мова: "З’явилося навіть нове міністерство. Зараз модно говорити про діджиталізацію всієї країни. У нас з'явилося багато всього нового. Найближчими тижнями ми увійдемо в трійку найсучасніших в цьому напрямку країн. З’явилась у нас "ДіЯ". У нас буде електронне ID. Права, техпаспорт і є студентський. А потім буде все. Крім електронного підпису, буде вся твоя нерухомість, весь твій бізнес…"

Після приходу до влади нової команди в уряді було створене Міністерство цифрової трансформації, а у Верховній Раді – відповідний комітет. Обличчям діджиталізації став віцепрем'єр Михайло Федоров, який під час виборів керував діджитал-відділом Зе!команди.

Головним дітищем Мінцифри став портал "ДіЯ", який має стати цифровим аналогом держави, де громадянин зможе отримувати переважну більшість державних послуг.

У мобільному додатку "ДіЯ" поступово мають з'явитись усі ідентифікуючі документи. Зараз у додатку уже доступні водійські права і техпаспорт авто, студентський квиток, а з 22 квітня – ID-картки та закордонні паспорти.

Україна стала першою країною у світі, де цифрові документи прирівняли до паперових і пластикових.

Однією зі стратегічних завдань діджиталізації Зеленський називає електронне голосування під час виборів.

"Побудуємо всі великі дороги в Україні за 5 років"

Пряма мова: "Велике будівництво, обіцяв і ми це зробимо. Всі головні дороги, які з'єднують міста України, ми побудуємо за 5 років моєї каденції".

Президент скоріш за все має на увазі ремонт доріг, а не їх будівництво, адже будівництво нової дороги потребує набагато більше ресурсів, ніж капітальний ремонт старих. За теперішніх економічних обставин будівництво виглядає зовсім не реальною обіцянкою, тому будемо припускати, що йшлося саме про ремонт.

Крім того, сама ідея поєднання великих міст якісними дорогами належить не команді Зеленського, а "попередникам", яких так часто критикує президент. Про це ще у 2018 році казав тодішній глава "Укравтодору" Славомір Новак.

Мій особистий пріоритет – за 5 років з'єднати між собою якісними дорогами всі обласні центри країни", – ця заява Новака майже слово в слово схожа на обіцянку Зеленського.  

Ще 11 січня 2018 року, за півтора роки до президентства Зеленського, Кабмін затвердив концепцію Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг на 2018-2022 роки. Тоді ж був затверджений обсяг фінансування, необхідний для її виконання, – 322,6 млрд грн, з них кошти державного бюджету – 176 млрд грн.

Ухвалено 180 законів за 8 місяців: недоторканність, відкриті списки, імпічмент, кнопкодавство

Пряма мова: "Не було ще в Україні такої Верховної Ради… Ментально вона інша… Результат є результат: 180 законів за 8 місяців було прийнято в Верховні Раді України. Де є така статистика?"

Як президентська "Слуга народу", так і Володимир Зеленський особисто йшли на вибори, обіцяючи країні ті чи інші законопроєкти. Деякі з тих обіцянок дійсно досить швидко почали втілювати в життя, змушуючи парламент працювати мало не цілодобово. Це вже увійшло в історію як "турборежим".

Крім того, команда Зеленського принесла Україні термін "зелений принтер", коли депутати один за одним голосували закони, спущені з Банкової, і могли навіть не бачити їхній текст.

Верховна Рада 9 скликання дійсно вже встигла ухвалити 174 закони.

Загалом за час президентства Зеленського парламент уже встиг виконати такі передвиборчі обіцянки:

  •     Зняв депутатську недоторканність. Водночас нововведення передбачають, що відкрити справу стосовно депутата тепер може лише генпрокурор, який належить до "президентської квоти". При цьому Зеленський перед виборами обіцяв не лише депутатську, а й президентську недоторканність.
  •     Ухвалив закон про імпічмент. У попередньому скликанні також був проголосований закон, в якому, серед іншого, йшлось про процедуру імпічменту. Однак Володимир Зеленський його не підписав, а ініціював зміни наново. Але відправити президента у відставку, якщо така необхідність виникне, буде однією з найскладніших задач для Ради. Адже лише для її ініціювання потрібні будуть підписи більшості депутатів, а на фінальній стадії свої голоси "за" мають дати не менше як 3/4 парламенту.
  •     Проголосувала за відкриті списки для виборів депутатів. Новий Виборчий кодекс ухвалив парламент ще попереднього скликання. Ця ініціатива не належала Зеленському, а розглядалась у Раді ще з 2017 року. Однак вона дійшла логічного завершення вже за 6-го президента.
  •     Зробив кнопкодавство злочином, підтримавши законопроєкт "Слуги народу". Втім, народні депутати все одно безкарно іноді зловживають голосуванням за своїх колег.
  •   Повернув покарання за незаконне збагачення, яке перед тим скасував Конституційний суд.
  •     Запустив реформу Генпрокуратури – тепер вона називається Офіс генпрокурора, всіх співробітників відправили на атестацію, а до очільника відомства знову повернули вимогу мати юридичну освіту, прибрану під Юрія Луценка. Щоправда, ще до завершення реформи генпрокурора Рябошапку, який її впроваджував, Рада відправила у відставку.
  •     Запровадив винагороду для викривачів корупції.

У той же час Зеленський обіцяв, що його першим законопроєктом буде так зване "народовладдя", яке дозволить звичайним громадянам ініціювати закони. Першим документ не став, але президент подав його на самому початку роботи нової Ради. Поки ці зміни до Конституції не проголосовані навіть у першому читанні.

Звичайно, це далеко не вичерпний перелік передвиборчих обіцянок президента та його партії. Але, заради справедливості, їхній термін теж ще далеко не завершений.

***

Спілкування із журналістами не побудуєш за законами кінематографу. На відміну від власного фільму, де чи не найважливіше – правильно підвести риску.

Фінальні слова Зеленського-президента, дуже ймовірно, рік тому розкритикував би Зеленський-кандидат. Змінивши статус, він змінює рівень категоричності у словах. Адже часом не просто відповісти на свої ж вимоги.

Тепер президент хоч і каже, що нічого не змінив би у минулому, змушений шукати виправдання своїм прорахункам.

"Ми знали, що в нас війна на Донбасі. Але ми не знали, що нас чекає світова економічна криза, коронавірус, іранська трагедія. Щодня є виклики.

Зараз ти бачиш, що є умови, до яких ти не готовий чи ти не готувався. І не тільки ти – суспільство не готувалось, люди про це не знали.

Ти дуже швидка людина, ти хочеш все змінити, всіх змінити, всіх замінити, всіх перемогти. Воно так не одразу получається".

Можливо, річ в тому, що Зеленський рік тому ще не розумів, що епохи бідності чи будь-чого, не закінчуються в один момент. Якщо це, звичайно, не ігрове кіно зі зрежисованим хеппі-ендом.

"Українська правда"

 

Обсуждение

Please enter the letters as they are shown in the image above.
Letters are not case-sensitive.