Мільярди з України

Виведення коштів з України: катастрофа для економіки?

Лише за перші тижні російського повномасштабного вторгнення Україну покинули майже три мільйони громадян. Вже за кілька днів після початку великої війни, 4 березня 2022 року, Рада Європейського Союзу запустила тимчасовий механізм захисту для українських біженців.

У країнах ЄС українці, які тікали від війни, користуються правами, що включають надання їм місця проживання, доступу до ринку праці та житла, медичну та соціальну допомогу, а також доступ дітей до освіти.

За даними Євростату, йдеться про 4,2 мільйони українців, які отримали тимчасовий захист лише в країнах ЄС. Однак у вересні премʼєр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що загалом за межами України перебувають 7,5 мільйонів наших громадян. Найбільше з них проживають у Німеччині, Польщі та Чехії.

У Центрі економічної стратегії вважають, що йдеться переважно про вразливі групи населення. Однак, як зʼясував Nikcenter, прихистку по всьому світу шукали й тисячі українців, які виконують функції держави - чиновники, правоохоронці, судді та депутати.

Журналісти за допомогою власних інструментів з програмування відібрали всі декларації, у яких з 2022 року зʼявилися згадки про майно, банківські рахунки чи проживання за кордоном. Аналіз показав, що більше чотирьох тисяч декларантів отримали прихисток за кордоном. А разом із тим, як вони виїздили з України, можна спостерігати й обсяги коштів, розміщених ними на рахунках іноземних банків або витрати на купівлю там нерухомості.

Лише на придбання власного майна за межами України від 24 лютого 2022 року декларанти та їхні родичі офіційно витратили понад два мільярди гривень. Однак більшість із тих, хто задекларував закордонну нерухомість, приховали від громадськості її вартість. Не враховував проведений аналіз і майно, яке не потрапило до декларацій посадовців взагалі, як-то незадекларована іспанська вілла за пʼять мільйонів гривень, яку під час війни придбали мер Очакова Сергій Бичков із дружиною, чи цілий перелік нерухомості у Марбельї вже колишнього одеського військкома Євгена Борисова, вартість якої може сягати кількох мільйонів євро. Відтак, йдеться про значно більші обсяги коштів, які ті, хто переважно отримують зарплати з бюджету, вивезли за межі країни у найважчі для неї часи.

За словами кандидата економічних наук Олександра Хмелевського, процес виведення коштів з України відбувався з 1990-х років, коли була створена грошова система України. Експерт зазначає: до війни загальна сума виведених грошей за роки незалежності оцінювалася приблизно в 150 мільярдів доларів. А втримати їх масовий відтік у перші дні широкомасштабного вторгнення вдалося лише завдяки накладеним обмеженням.

«З початком повномасштабної війни Нацбанк запровадив низку валютних обмежень, що дало змогу значно уповільнити відтік коштів. В іншому разі, враховуючи воєнні ризики, з країни би вивели все, що тільки можливо, а курс гривні обвалився би до трьохзначної цифри», - говорить експерт Олександр Хмелевський.

За його словами, виведення коштів неминуче позначається на стані економіки та загальному розвитку країни.

«Результатом виведення валюти з України є хронічний дефіцит платіжного балансу, а також постійна нестача інвестиційних ресурсів, що призводить до гальмування розвитку України. Лише завдяки кредитам західних партнерів НБУ може підтримувати відносну стабільність валютних резервів та курс гривні. Інакше відтік валюти прискориться, а курс гривні обвалиться», - резюмує Олександр Хмелевський.

Більше двох мільярдів - на нову нерухомість. Тільки ту, що задекларована

Nikcenter відібрав понад чотири тисячі декларацій, у яких з 2022 року зʼявилося закордонне майно, що у попередні звітні періоди посадовці не зазначали. У більшості випадків йдеться про нерухомість, яку самі декларанти або їхні близькі родичі орендували чи отримали в користування. Найбільш популярними країнами серед них стали Німеччина та Польща, де за статистикою загалом оселилося найбільше українців після початку повномасштабної війни.

Власна ж нерухомість за межами України за час війни зʼявилася у 812 деклараціях. Переважно йдеться про придбання житлових будинків, квартир та кімнат. «Пустили коріння» декларанти здебільшого у Болгарії, Польщі та Іспанії.

Власниками закордонного майна стали, зокрема, родичі пʼятьох депутатів Верховної Ради. Йдеться про дружину «слуги народу» Дениса Германа, яка під час війни придбала квартиру в Польщі за більш ніж 6 мільйонів, дружину ще одного «слуги» Євгена Петруняка, яка стала власницею квартири в Іспанії, та сина нардепа від президентської партії Олега Семінського, який оселився у Австрії. Дружина «слуги» Богдана Торохтія, якого Bihus.Info викрили на мандрівках за кордон під час війни, влітку 2022-го придбала апартаменти та одразу два паркомісця в Болгарії.

А в США придбав нерухомість чоловік нардепки з «Голосу» Олександри Устінової. У березні 2022-го Олексій Яцюк став власником будинку на 321 квадрат та земельної ділянки на 697 кв. м, вартість яких його дружина не зазначила у своїй декларації.

Топ-10 країн, де декларанти купували/орендували нерухоме майно

З 24 лютого 2022 року українські посадовці задекларували закордонної нерухомості на понад 2 мільярди гривень

Водночас найдорожчим нерухомим майном у добірці таких декларацій стала земельна ділянка. Відомий і дуже заможний депутат Одеської обласної ради Олег Кутателадзе наприкінці 2022 року придбав одразу три обʼєкти нерухомості за межами України.

Земельна ділянка на 1,7 гектари в Ісландії обійшлася Кутателадзе та його дружині Валентині Мушинській в рекордні 68 мільйонів гривень. До закордонної нерухомості подружжя у тому ж 2022 році додалися ще житловий будинок на 478 квадратів та гараж у Іспанії, вартість яких депутат у своїй декларації вже не вказав.

Поповнив сімейний перелік майна за межами України і син Олега Кутателадзе Віталій, обраний депутатом Южненської міськради Одещини. Нова квартира на 134 квадрати в Іспанії, власником якої «слуга народу» став на початку 2023-го, обійшлася йому у майже 32,5 мільйони гривень.

Родина Кутателадзе, як пишуть місцеві медіа, одна із найбагатших в Одеському регіоні. Свій професійний шлях Олег Кутателадзе розпочинав із Приморського райвиконкому Одеси наприкінці 80-х, де працював заступником начальника. А вже в 1994 році він став одним із засновників відомої групи компаній «ТІС» - однієї з найбільших приватних стивідорних компаній України.

Не дивно, що декларація Олега Кутателадзе, обраного в 2020 році депутатом Одеської облради від президентської «Слуги народу», налічує більш ніж 160 обʼєктів нерухомості.

Водночас найдорожчим нерухомим майном у добірці таких декларацій стала земельна ділянка. Відомий і дуже заможний депутат Одеської обласної ради Олег Кутателадзе наприкінці 2022 року придбав одразу три обʼєкти нерухомості за межами України.

Декларанти з України з початку повномасштабної війни скуповують нерухомість за кордоном

Мапа містить чотири шари - загальну кількість обʼєктів нерухомості за межами України; кількість обʼєктів, придбаних декларантами чи членами їхніх родин; кількість обʼєктів, що перебувають у їхньому користуванні; кількість обʼєктів, орендованих декларантами або членами їхніх родин.

Серед власників майна за кордоном Nikcenter знайшов й інших народних обранців. Житло, що стало одним із найдорожчих, куплених декларантами за кордоном під час війни, належить депутату Чемеровецької селищної ради Хмельниччини Олегу Скринчуку. Його і без того великий перелік нерухомості наприкінці 2023 року поповнив будинок площею 524 квадратні метри. Нерухомість в Німеччині обійшлася Скринчуку у понад 27 мільйонів гривень.

Стільки ж на нову нерухомість витратила родина судді Господарського суду Києва Алли Зіневич. У травні 2022-го її чоловік Володимир придбав житловий будинок у США на 247 квадратів. Крім власної нерухомості, суддя у своїй декларації за 2023 рік вказала, що проживає у Штатах, при цьому продовжуючи виконувати свої обовʼязки.

Закордонні рахунки декларантів: куди йдуть мільйони з України?

Щонайменше 7 мільярдів гривень зберігають за кордоном українські посадовці, політики та їхні родини на рахунках, які відкрили або поповнювали за час великої війни. Nikcenter за допомогою програмування відібрав майже півтори тисячі декларацій з такими рахунками, щоб дізнатися, хто та в які країни вивів свої збереження.

Методологія. Для пошуку нових рахунків та таких, де зросла сума, журналісти автоматизовано порівняли дані декларацій за 2022-2024 роки з поданими до повномасштабного вторгнення. Також команда брала до уваги лише ті рахунки в іноземних банках, де сума збережень перевищувала 25 тисяч у відповідній валюті.

Валюти і країни

Українські посадовці та політики переважно зберігають кошти у кількох основних валютах. Згідно з їхніми деклараціями, найбільші суми за кордоном тримають в доларах США - 3,5 млрд грн і євро - 3 млрд грн. Це цілком очікувано, адже саме ці валюти забезпечують низький ризик у порівнянні з гривнею, яка нестабільна через російське вторгнення.

Третє місце посідає польський злотий з обсягом активів у 120,7 млн грн. Порівняно невеликі суми зберігаються у британських фунтах стерлінгів, канадських доларах і дирхамах ОАЕ.

Найбільш активно політики та службовці везли свої офіційні збереження до Польщі, Австрії, Швейцарії та Франції. Ці країни давно стали популярними серед українських громадян, які шукають “притулок” для своїх грошей.

Австрія пропонує стабільні банківські послуги, а Швейцарія відома своєю банківською таємницею, яка зберігає приватність клієнтів. Польща ж виглядає як найближча країна, куди через війну виїхало багато громадян, в тому числі і родичі декларантів.

Найбільш активно політики та службовці везли свої офіційні збереження до Польщі, Австрії, Швейцарії та Франції. Ці країни давно стали популярними серед українських громадян, які шукають “притулок” для своїх грошей.

Австрія пропонує стабільні банківські послуги, а Швейцарія відома своєю банківською таємницею, яка зберігає приватність клієнтів. Польща ж виглядає як найближча країна, куди через війну виїхало багато громадян, в тому числі і родичі декларантів.

Депутати та судді: хто вивів найбільше активів

Найбільші власники активів на закордонних рахунках серед декларантів - депутати, які, як правило, займаються бізнесом. З них 263 особи зберігають за кордоном понад 2,87 млрд гривень. Нагадаємо, що йдеться лише про кошти на нових рахунках або таких, які поповнювали під час повномасштабної війни.

Саме з народних депутатів складається трійка декларантів, які зберігають за кордоном найбільше коштів. П’ятий президент України, а наразі депутат Верховної Ради Петро Порошенко зберігає на закордонних рахунках понад 652,8 млн грн. Наразі вже колишній нардеп від партії “ОПЗЖ” Ігор Абрамович в декларації за 2023 рік повідомляв про 396 млн грн своїх збережень за кордоном.

Чимало активів за кордоном серед декларантів зберігають директори компаній - близько 615 млн грн. Майже вдвічі менше задекларували особи, які займають посади радників в різних установах - 383 млн гривень.

Судді теж не відстають — вони зберігають 221 млн гривень за кордоном. Наприклад, чоловік судді Шостого апеляційного адмінсуду в Києві Людмили Черпіцької у 2022 році вивів 204 тис. доларів - десь 8,3 млн грн. Згідно з її декларацією, з рахунку в зареєстрованому в Україні Sense Bank кошти перемістилися до одного з австрійських банків. Примітно, що суддя Черпіцька виступала проти судової реформи, захищала “суддів Майдану” та не декларувала своє майно.

Готівка родом з Одеси

Не лише декларанти зі столиці можуть похвалитися успішним виведенням кешу до іноземних банків. Директор державного Інституту стоматології та щелепно-лицевої хірургії в Одесі Станіслав Шнайдер до повномасштабного вторгнення зберігав готівкою понад 350 тисяч доларів. Та вже в декларації за 2022 рік приблизно такі ж активи опинилися на його банківському рахунку в Греції.

Обраний до Одеської міськради від вже забороненої “Партії Шарія” підприємець Володимир Іванов на початку 2024 року відмовився від депутатського мандату. Але перед цим, згідно з його декларацією, завбачливо вивів майже всі свої офіційні готівкові збереження - близько 180 тисяч доларів - до банку в Туреччині.

Позбулися готівки і директор Одеського морського торговельного порту Олексій Мясковський разом зі своєю дружиною. У 2022 році вони розмістили на рахунку в Польщі 320 тисяч доларів - наразі це понад 13 млн гривень. Нещодавно очолюване ним підприємство відзначилося купівлею мінівену у топовій комплектації за 2,7 млн грн.

Декларанти за кордоном: де живуть українські посадовці

Під час повномасштабної війни за кордоном опинилися не тільки мільйони з рахунків посадовців, а й самі чиновники, судді, депутати та прокурори. Nikcenter підрахував, скільки декларантів за час повномасштабного вторгнення вказали своїм фактичним місцем проживання інші країни.

Згідно з даними реєстру НАЗК, задекларували своє фактичне проживання поза межами України 4,3 тисячі осіб, з них 12% - чоловіки. Як і решта українців, ці посадовці в основному виїжджали з прифронтових областей: Донеччини, Харківщини та Херсонщини. Однак більше трьохсот декларантів вирішили покинути і такі відносно спокійні регіони як Одеська, Полтавська та Львівська області.

Майже третина посадовців з дослідженого списку переїхали до Німеччини - ймовірно, через вищі, порівняно з іншими європейськими країнами, зарплати та соцвиплати. Значну частину відібраних декларацій все ж подавали перед або після звільнення з посад в Україні. А серед їхніх власників - чимало адміністраторів, помічників та спеціалістів, які не займали високі пости.

Куди під час повномасштабної війни виїжджають українські декларанти

Наукова редакторка VoxUkraine Ілона Сологуб зазначає, що цьогоріч українські мігранти витрачають за кордоном в середньому 1,2 млрд доларів на місяць. Про це свідчить статистика Нацбанку України.

“Порівняно з 2022 роком значна кількість мігрантів сьогодні вже повернулися. Для решти головним фактором є безпека. Частина мігрантів, безперечно, повернуться, але не всі.

Втім, український уряд може отримати користь для держави від того, що багато українців знаходяться за кордоном - від продажу облігацій серед діаспори до залучення інвестицій від людей, які відкрили бізнес за кордоном чи просто хотіли б допомогти Україні”, - каже Ілона Сологуб.

Однак чи допоможуть Україні за кордоном ті біженці-посадовці, які навпаки намагаються отримати від держави лише зиск, навіть під час війни? Наприклад, судді у відставці, попри те, що покинули країну, і далі отримують забезпечення з українського бюджету.

Екссуддя Одеського окружного адмінсуду Олег Глуханчук торік пішов у відставку та разом з родиною отримав тимчасовий захист в Португалії для біженців. А від українців він щомісяця отримує 100 тисяч гривень виплат у якості пожиттєвого утримання.

Його колега з П’ятого апеляційного адмінсуду, 51-річний суддя Олександр Кравець після відставки виїхав з сім’єю до Нідерландів. Згідно з декларацією, там йому надали безкоштовне житло. Разом з тим у 2022 році він інвестував кошти у три квартири в Туреччині. Кравець також щомісячно отримує понад 100 тисяч від Пенсійного фонду.

А депутат від партії “ОПЗЖ” в Ужгородській міській раді Андрій Погорєлов протягом останніх двох років декларував, що живе в Угорщині.

Експерт з економіки Олександр Хмелевський вважає, що після завершення війни відтік коштів з України може навіть посилитися. Разом із тим, суттєво зменшиться фінансова допомога міжнародних партнерів, яка допомогла втримати економіку воюючої країни.

«Після війни обсяг іноземних кредитів скоротиться, до того ж, доведеться повертати раніше отримані кредити. Це, в свою чергу, може призвести до посилення девальвації гривні, а відтак, і до посилення відтоку грошей з України. Після стабілізації ситуації частина виведених коштів повернеться в Україну у вигляді іноземних інвестицій», - резюмує Олександр Хмелевський.

Виведення коштів з України, крім впливу на економіку, цікаве ще й з моральної точки зору. Адже частина тих же народних депутатів, закликаючи міжнародних колег фінансово підтримати Україну під час війни, своїми власними коштами віддає перевагу розпорядитися навпаки.

Над проєктом працювали:

Олеся Борейко,

Оксана Орсач (текст),

Олег Оганов (дані),

Олександр Сідєлєв (дизайн)