Мільйони на проводі: хто отримує нові контракти на кабелі від Укрзалізниці

Понад 140 мільйонів гривень – стільки збитків, за даними НАБУ, отримала Укрзалізниця внаслідок діяльності масштабної корупційної схеми. Слідство встановило, що приватні фірми, афілійовані до народного депутата, постачали держкомпанії кабельно-провідникову продукцію за завищеними цінами.

Після викриття оборудки ситуація змінилася: обсяги закупівель скоротилися в рази, а ринок постачальників — переформатувався. Nikcenter проаналізував актуальні закупівлі УЗ і зʼясував, що звʼязки нових контрагентів можуть вести до фігурантів старої схеми.

Кабельний мільярд на двох

Щоб зʼясувати, яким був і як змінився ринок кабельно-провідникової продукції, Nikcenter проаналізував 129 закупівель кабелів та супутньої продукції, проведених філіями Укрзалізниці протягом 2021-2026 років. Загальна очікувана вартість таких закупівель склала 1,42 мільярда гривень.

Передусім мова йде про власне кабелі, проводи та троси. Протягом 2021-2023 років, коли за даними НАБУ, цими закупівлями керувала злочинна група, Укрзалізниця придбала кабелів на суму 1,14 мільярда гривень. Основна маса закупівель відбувалася через філію «Центр забезпечення виробництва».

Ринок кабельної продукції того періоду вирізнявся крайнім ступенем концентрації в руках двох великих гравців.

Левову частку коштів отримала компанія ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРКАБЕЛЬ-КИЇВ». Постачальник виграв торги на загальну суму 618 мільйонів гривень протягом трьох років. Це – більше половини від загальної вартості закупівель за цей період. У 2021 році на долю ТД «УКРКАБЕЛЬ-КИЇВ» припало близько 78% від усіх поставок.

На другому місці – група з трьох великих постачальників: ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКИЙ КАБЕЛЬ», яке отримало контрактів на 144 млн грн, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КАБЕЛЬ ЦЕНТР» – 140 млн грн, ТОВ «ЕНЕЙ-ПЛАСТ» – 137 млн грн. Всі ці компанії зареєстровані у Києві.

Разом ці чотири підприємства освоїли понад один мільярд гривень на поставках кабелів для Укрзалізниці, при загальній очікуваній вартості всіх закупівель кабельної продукції протягом 2021-2023 років у 1,14 млрд грн.

«Схема Бондаря-Шила»: масштабні оборудки на закупівлі кабелів

Корупційну схему постачання для Укрзалізниці кабельно-провідникової продукції за завищеними цінами НАБУ викрило у березні 2024 року. За даними слідства, народний депутат у змові з приватними підприємцями утворили організовану групу з метою заволодіння коштами держкомпанії.

«Схема передбачала забезпечення перемоги підконтрольних компаній у закупівлях Укрзалізниці. Для цього нардеп використовував свій статус, а також налагодив «співпрацю» з членами іншої організованої групи, своєрідним «бек-офісом» Укрзалізниці на чолі з радником голови правління товариства, колишнім радником Офісу президента України», – повідомило НАБУ.

За даними ЗМІ, народний депутат, що організував схему, – Віктор Бондар, обраний до парламенту у 2019 році по округу на Хмельниччині. У січні 2025-го НАБУ і САП повідомили йому про підозру. Очолив «бек-офіс» Укрзалізниці, з яким налагодив співпрацю нардеп, відомий спецслужбовець Артем Шило. Навесні 2024-го він теж отримав підозру від антикорупційного бюро і наразі є фігурантом одразу двох кримінальних справ про масштабну корупцію на закупівлях Укрзалізниці.

За даними слідства, для того, щоб група афілійованих до нього підприємств отримувала контракти, Бондар використовував не лише свій статус народного депутата, а й особисті знайомства в органах влади, серед яких детективи зазначають тодішнього міністра інфраструктури.

Щоб реалізувати свою схему, «група Бондаря» вступила у змову з «групою Шила». До складу другої входили посадові особи Укразалізниці, серед яких був тодішній перший заступник директора філії «Центр забезпечення виробництва» Олексій Онисимюк. Саме на цю філію припадають найбільші закупівлі УЗ – зокрема, централізовані – на постачання електроенергії, палива, кабелів, рейок та інших матеріалів на мільярди гривень.

Щоб унеможливити участь в закупівлях кабельно-провідникової продукції для неконтрольованих постачальників, було встановлено додаткові перешкоди. А тим, хто отримував контракти від УЗ, висунули вимогу – повертати частину отриманих коштів у вигляді неправомірної вигоди, що складала від 2 до 15 відсотків від вартості угоди або суми оплачених за нею коштів.

За період своєї діяльності злочинні групи епізодично залучали й інших службових осіб Укрзалізниці. НАБУ вважає, що працівники сприяли у вчиненні окремих злочинів, аби зберегти свої посади та систематично отримувати неправомірну вигоду. Згідно з матеріалами справи, йшлося не лише про укладання договорів з контрольованими підприємствами, а й передачу комерційної таємниці стосовно альтернативних постачальників «групі Бондаря-Шила».

Зрештою, детективам вдалося встановити: протягом 2021-2022 років у тендерах Укрзалізниці перемагали «потрібні» компанії, що входили в сферу впливу нардепа Бондаря та спецслужбовця Шила. Внаслідок реалізації схеми Укрзалізниця зазнала збитків на суму понад 140 мільйонів гривень.  Частину коштів держкомпанії учасники злочину встигли легалізувати та використати на власний розсуд.

Фігуранти на лаві підсудних: викривальні покази учасників і обвинувальний акт нардепа

У травні 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості трьох осіб, які фігурують у справі про заволодіння коштами Укрзалізниці під час постачання кабелів. Йдеться про Володимира Котляра, Сергія Кондратенко та Євгенія Зайвей – двох підприємців та пособника у схемі відповідно. Згідно з матеріалами справи, вони були членами «бек-офісу» Шила та забезпечували участь підконтрольних нардепу Бондарю компаній у тендерах держкомпанії.

Судячи з ухвали суду, обвинувачені погодилися надати викривальні покази щодо інших учасників злочинної групи. В судовому засіданні прокурор САП зазначив, що її учасниками є діючі народний депутат (Бондар – Ред.) та співробітник Служби безпеки України (Шило – Ред.), які «в силу займаної посади, наявних службових повноважень та авторитету можуть перешкоджати затвердженню угоди про визнання винуватості у разі проведення відкритого судового засідання».

Відтак, подальший розгляд угоди відбувався у закритому режимі. У серпні 2025-го ВАКС ухвалив вирок щодо них та затвердив угоду, внаслідок чого Укрзалізниці відшкодували 71 мільйон гривень збитків. Крім того, 95 млн грн учасники групи сплатили в дохід держави у вигляді штрафів, а ще 25 мільйонів – на потреби Сил оборони України. Наразі у Єдиному реєстрі судових рішень ухвалу приховали.

У жовтні 2025-го УЗ відзвітувала про повернення їй коштів у якості часткового відшкодування збитків, заподіяних підприємству через махінації під час закупівель кабельно-провідникової продукції у 2022-2023 роках.

А на початку березня НАБУ і САП повідомили, що скерували до суду і обвинувальний акт стосовно нардепа Бондаря. Востаннє, згідно з даними офіційного сайту Верховної Ради, Бондар брав участь у голосуванні парламенту в січні 2026 року.

Нові гравці на ринку кабелів

Після викриття антикорупційними органами тендерних схем та «бек-офісу» Укрзалізниці, до «фінансових потоків» закупівель кабелів долучилися нові постачальники. Колишні «улюбленці» втратили своє монопольне становище, але деякі з них, схоже, залишилися у грі.

У 2024 році відбувся різкий спад обсягу закупівель кабельної продукції: у 6-8 разів порівняно із попереднім періодом, до 53 млн грн. Проте у 2025 році закупівлі відновилися до рівня, порівняного з попередніми роками: 247 мільйонів гривень.

П’ятірка найбільших постачальників тепер виглядає зовсім інакше. На перше місце вийшло львівське ТДВ «ГАЛ-КАТ», яке отримало контрактів від УЗ на 96 млн грн. На другому – харківське ТОВ «ЗАВОД «ДІАЛОГ», яке виграло лише три тендери, але на вагому суму – 70 млн грн.

На третьому місці – ТОВ «ТД «УКРКАБЕЛЬ-КИЇВ», яке виграло тендерів на загальну суму понад 40 мільйонів гривень. Це значно менше результатів, які «улюбленець» Укрзалізниці мав у попередні роки. До речі, другий колишній фаворит, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКИЙ КАБЕЛЬ», також отримав один контракт на 4 мільйона гривень у 2025 році.

Серед лідерів нового етапу закупівель кабелів можна вказати ТОВ «СМІЛАКОЛЬОРМЕТ», яке отримало угод на 18 млн грн, та ТОВ «АЗОВКАБЕЛЬ» із контрактами на 11 мільйонів.

Другим несподіваним результатом викриття тендерних схем «групи Бондаря-Шила» у закупівлях кабелів для Укрзалізниці стало різке зменшення рівня конкуренції на тендерах.

У 2021-2023 році із 72 договорів лише чотири угоди, тобто 6% від загального обсягу, були укладені без використання електронної системи. Натомість у 2024-2025 поза Prozorro було укладено 36% угод: 20 із 56.

Традиційно основним замовником великих партій кабелів в Укрзалізниці виступає філія «Центр забезпечення виробництва». Значно менші обсяги припадають на регіональні філії. Проте у 2025 році доля регіональних філій у закупівлях кабелів помітно зросла. До того ж, філії частіше проводили дрібні, допорогові закупівлі такої продукції. За законом вони можуть відбуватися без використання електронної системи. Найчастіше ці «дрібниці» купували у мережі «Епіцентр» та Одеського кабельного заводу.

Відповідно зменшилась також середня кількість учасників однієї закупівлі. Якщо у 2021-2023 році цей показник становив 1,9 учасника, то у 2024-2025 роках – 1,4 учасника. Але варто підкреслити: одночасно зменшилася концентрація кабельного ринку: якщо раніше 90% фінансування Укрзалізниці на кабелі освоювали 1-2 постачальники, то тепер на лідерів припадає 50-60%.

В Укрзалізниці на запит Nikcenter повідомили, що на період дії воєнного стану застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України №1178, якою визначено особливості здійснення публічних закупівель. Залежно від предмета закупівлі, очікуваної вартості та наявної потреби використовуються відкриті торги в електронній системі Prozorro, електронний каталог Prozorro Market або, у передбачених законодавством випадках, укладаються прямі договори.

«З урахуванням зростання кількості ракетно-дронових атак на об’єкти залізничної інфраструктури у 2025 році виникла необхідність оперативного здійснення окремих закупівель для забезпечення відновлення руху та функціонування критичної інфраструктури. Такі закупівлі здійснювались у межах і спосіб, визначені законодавством», – пояснюють в УЗ.

Водночас, як зазначили в держкомпанії, у 2025 році близько 99% закупівель кабельно-провідникової продукції провели із застосуванням конкурентних процедур. Аналіз, проведений журналістами, засвідчив: всі найбільші за вартістю закупівлі пройшли у вигляді відкритих торгів.

Як змінилися ціни на кабелі та троси для Укрзалізниці після викриття схеми

Результати розгрому «бек-офісу» Укрзалізниці та витіснення монополістів з тендерного ринку з річним оборотом близько 300-400 мільйонів помітні у зміні ціни на кабелі та троси.

Дійсно, у 2025 році вартість кабельної продукції зменшилися. Nikcenter проаналізував ціни найбільш вживаних проводів та кабелів у закупівлях Укрзалізниці у 2025 році та порівняв їх із 2023 роком. Виявилося, що зменшення цін більш помітне у контрактах «нових» постачальників. Втім, колишні монополісти також зменшили ціни на свої товари для УЗ на 50-100 грн за кілограм, навіть в умовах фактичного знецінення гривні.

Для порівняння цін Nikcenter обрав кілька позицій: провід контактний НлФ-100, трос несучий М-14 (120,0) та бронзовий дріт Бр-4.

У вересні 2025 року Укрзалізниця купує у ТДВ «ГАЛ-КАТ» велику партію таких тросів за ціною 534,27 гривень з ПДВ за кілограм. У квітні колишній «улюбленець» УЗ – ТД «УКРКАБЕЛЬ-КИЇВ» – такий саме трос продав на 20% дорожче, за ціною 640,92 гривні. Тоді як у 2023 році той самий ТД «УКРКАБЕЛЬ-КИЇВ» продав Українській залізниці велику партію тросу М-14 за ціною 684 грн/кг з ПДВ.

Цікаво, що у грудні 2025 року Господарський суд Київської області розглядав справу за позовом Укрзалізниці до ТОВ «Торговий Дім «УКРКАБЕЛЬ-КИЇВ» про стягнення майже 700 млн грн  штрафних санкцій через неналежне виконання зобовʼязань за укладеним у 2024 році договором поставки.

Судячи з ухвали, ТД «УКРКАБЕЛЬ-КИЇВ» несвоєчасно поставляв товари, на які отримував рознарядки від Укрзалізниці. Зрештою, суд вирішив стягнути штраф та пеню з постачальника на користь філії «Центр забезпечення виробництва» Укрзалізниці.

У 2025 році Укрзалізниця провела також два лоти закупівель бронзового дроту Бр-4: у квітні його придбали у однієї з «зірок» минулого, ТОВ «ТД «УКРАЇНСЬКИЙ КАБЕЛЬ» за 785,22 гривні за кілограм з ПДВ. А у вересні ТОВ «ЗАВОД «ДІАЛОГ» поставив удвічі більшу партію такого дроту власного виробництва за ціною 671,99 гривні. Для порівняння: у 2023 році ТД «УКРАЇНСЬКИЙ КАБЕЛЬ» продав велику партію дроту БР-4 значно дорожче – за ціною 882 гривні.

А от провід контактний НлФ-100 у 2025 році купували лише у нових постачальників. Тож ціна на нього фактично була однаковою. ТОВ «ЗАВОД «ДІАЛОГ» продав його за ціною 722,28 грн/кг, а ТОВ «СМІЛАКОЛЬОРМЕТ» – за 727 гривень. У 2023 році Укрзалізниця купувала цей провід у ТД «УКРАЇНСЬКИЙ КАБЕЛЬ» за ціною 831 гривня за кілограм з ПДВ.

Загалом лише на шести тендерах 2025 року, за підрахунками Nikcenter, витрати Укрзалізниці зменшилися на 33,4 мільйона гривень завдяки зменшенню цін на троси, проводи та дроти. Це – близько 19% від вартості укладених договорів.

В Укрзалізниці додали, що у 2024 році оголошення процедур закупівлі кабельно-провідникової продукції здійснювалось відповідно до заявлених потреб структурних підрозділів Товариства. Кількість таких процедур перевищила показник 2023 року на 29%, а конкретні обсяги визначалися затвердженою інвестиційною програмою та наявним фінансовим ресурсом.

Нові постачальники та старі звʼязки

Досліджуючи зміну ринку постачальників кабельної продукції після викриття детективами корупційної схеми, Nikcenter звернув увагу на звʼязки нових топ-постачальників Укрзалізниці.

Як показав наш аналіз, у 2025 році філії Укрзалізниці провели закупівлі кабелів та супутньої продукції загалом на близько 246 млн грн. Близько 75% від загального обсягу контрактів отримали три гравці: ТДВ «ГАЛ-КАТ», ТОВ «ЗАВОД «ДІАЛОГ» та ТОВ «СМІЛАКОЛЬОРМЕТ».

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТДВ «ГАЛ-КАТ», яке торік отримало контрактів на 96 млн грн, входить до корпоративної групи «Група родини Доскіч». Компанія зареєстрована з 2012 року на Львівщині. Її бенефіціаром є Остап Доскіч, ексдепутат Львівської міськради.

Остап Доскіч та його брат Юрій, за даними  YouControl, раніше були засновниками одразу пʼяти компаній, які, на думку НАБУ, афілійовані до народного депутата Віктора Бондаря. Йдеться про ТОВ «Виробниче підприємство «Укркабель», ТОВ «КАБЕЛЬНІ НОВИНИ», ТОВ «НВП «УКРКОЛЬОРМЕТ», ТОВ «Проектно-монтажне підприємство» «УКРКАБЕЛЬ» та ТОВ «УКРКАБЕЛЬ АВТО». Всі підприємства входять до корпоративної групи «Укркабель».

Кінцевими бенефіціарами усіх зазначених компаній згодом стали Галина Бондар – матір обвинуваченого нардепа – та ще двоє фігурантів справи про корупцію на закупівлях кабелів Укрзалізниці – гендиректор ТОВ «Виробниче підприємство «УКРКАБЕЛЬ» Володимир Довбенко та фінансовий директор підприємства Олег Мельник.

На сайті «Укркабелю» зазначається, що після 2017 року за допомогою групи компаній «ГАЛ-КАТ» «відбувається реновація основних фондів, істотно збільшується колектив, сертифікується виробництво…».

Nikcenter намагався отримати коментар братів Доскіч щодо їхньої участі в діяльності компаній із групи «Укркабель», можливого збереження звʼязків із фігурантами корупційної справи та нинішньої участі їхнього підприємства «ГАЛ-КАТ» в закупівлях УЗ. Журналісти передали прохання про коментар через благодійний фонд братів Доскіч, однак на момент публікації матеріалу відповіді не отримали.

В Укрзалізниці у відповіді на наш запит зазначили, що до перевірки контрагентів впроваджено централізований підхід – перед укладенням договорів всіх потенційних постачальників перевіряє департамент комплаєнсу.

«У разі виявлення підстав для дискваліфікації учасника застосовуються рішення відповідно до вимог законодавства. У випадку виявлення інформації, що має ризиковий характер, але не є достатньою для відхилення, застосовуються додаткові заходи контролю», – повідомили в Антикорупційному офісі УЗ.

У рейтинг найбільших постачальників кабельної продукції для Укрзалізниці торік «увірвалися» ще дві компанії – ТОВ «ЗАВОД «ДІАЛОГ» та ТОВ «СМІЛАКОЛЬОРМЕТ». Як показав аналіз, проведений Nikcenter, ці два підприємства, що сумарно отримали від УЗ контрактів на постачання кабелів на майже 90 млн грн, не мають звʼязків з підприємствами «групи Бондаря». Втім, компанії тісно повʼязані між собою.

За даними аналітичної системи YouControl, єдиною власницею заводу «ДІАЛОГ» є Наталія Рудман. А ТОВ «СМІЛАКОЛЬОРМЕТ» належить її чоловіку Ігорю Рудману. Обʼєднує двох постачальників Укрзалізниці і спільний бухгалтер – Галина Никитченко. Обидві компанії отримують контракти від Укрзалізниці на однаковий вид продукції, не беручи при цьому спільної участі в одних і тих самих закупівлях.

Журналісти звернулися із запитом до Антикорупційного офісу Укрзалізниці, щоб дізнатися яких заходів там вживають  для ліквідації схеми заволодіння коштами і мінімізації корупційних ризиків на закупівлях кабельно-провідникової продукції після відкриття провадження НАБУ.

«У АТ «Укрзалізниця» на постійній основі реалізується комплекс заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та мінімізацію ризиків при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг. Зокрема, у 2025 році було переглянуто підходи до закупівель кабельно-провідникової продукції. Спрощено технічні та кваліфікаційні вимоги до учасників, оптимізовано умови оплати та постачання, що сприяло розширенню конкуренції та залученню ширшого кола постачальників», – повідомили в Укрзалізниці.

За результатами цих заходів вдалося забезпечити перехід від практики участі одного постачальника до проведення конкурентних процедур із укладенням договорів із п’ятьма виробниками, зазначають в Акціонерному товаристві.

«Водночас, попри зростання вартості основної сировини (міді) на 22% порівняно з 2023 роком, ціни закупівель знизилися на 17–35% у доларовому еквіваленті, що дозволило досягти економії понад 110 млн грн», – додали в УЗ.

Після викриття корупційної схеми та одразу двох злочинних груп, які наживалися на закупівлях Укрзалізниці, на ринку кабельної продукції відбулося багато важливих змін. Як зазначає держкомпанія, завдяки усуненню штучних «барʼєрів» для постачальників та спрощенню тендерних умов вдалося подолати «квазімонополію» одного з старих контрагентів.  Крім участі в закупівлях нових постачальників та зниження цін, завдяки роботі антикорупційних органів вдалося відшкодувати й частину коштів, незаконно привласнених «групою Бондаря-Шила». Водночас участь у публічних закупівлях Української залізниці компаній, що мали звʼязки з учасниками схеми заволодіння коштами підприємства, змушує здійснювати постійний контроль за багатомільйонними тендерами.

***

Публікація підготовлена в межах спільного проєкту ГО «Платформа прав людини» і «Миколаївський центр журналістських розслідувань», що реалізується у співпраці з АТ «Укрзалізниця» за фінансової підтримки «Інститут висвітлення війни та миру» (IWPR).