Шпали для Укрзалізниці за рік подорожчали у більш ніж два рази: як компанія пояснює зміну ціни і що показує аналіз ринку

Протягом жовтня-листопада 2025 року чотири регіональні філії Укрзалізниці придбали 13 партій дерев’яних шпал на загальну суму понад 25 мільйонів гривень з ПДВ. У порівнянні із аналогічними закупівлями минулого року у тих самих постачальників ціна на товар зросла у 2,4 рази.

Як і чому змінюється вартість деревʼяних шпал для залізничників, досліджував Nikcenter.

Журналісти проаналізували вартість необробленої деревини у замовленнях Укрзалізниці, на біржових торгах та у закупівлях, проведених іншими постачальниками у системі Prozorro. Як показав аналіз, ціни на деревину в усіх випадках зросли на десятки відсотків. Однак найбільші «цінові стрибки» спостерігаються в закупівлях Укрзалізниці. Державна компанія пояснює подорожчання товару дефіцитом на ринку високоякісної сировини, необхідної для виробництва шпал. 

В Укрзалізниці зазначають, що на ціни в їхніх угодах суттєво вплинули великі обсяги закупівель такої деревини для оборонних потреб, зокрема, для будівництва фортифікаційних споруд, які були проведені у четвертому кварталі 2025 року.

Які шпали купує залізниця

Для будівництва та ремонту залізничних колій і трамвайних ліній все частіше використовують залізобетонні шпали. Однак деревʼяні шпали у залізничників продовжують користуватися попитом з декількох причин. Зокрема, під час поточного або середнього ремонту ділянки простіше замінити окремі дерев’яні шпали, ніж перебудовувати все під інший тип шпал. 

Дерев’яні шпали більш гнучкі у монтажі, тож їх легше підганяти під криві, стрілочні переводи та використовувати як тимчасові рішення. Нарешті, дерев’яні шпали простіше закупити і доставити, що має вирішальне значення під час повномасштабної війни.

У 2024-2025 роках шпали переважно купували регіональні філії Укрзалізниці. Найчастіше йшлося про закупівлю «обрізної дерев’яної шпали (А) тип 1» – брус довжиною 2,75 метра та товщиною 18 см, з шириною нижньої сторони не менше 25 см. Що важливо – залізничники купували непросочені шпали.  

За відсутності витрат на просочення та хімічну обробку, динаміка цін на непросочені шпали мала б корелювати зі змінами ціни на інші пиломатеріали та необроблену деревину. Однак у закупівлях Укрзалізниці в 2025 році технічні завдання не містять конкретних вимог до певного виду деревини. У тендерній документації замовник посилається на відповідність ДСТУ ГОСТ 78:2009 та вимоги щодо вологості: не вище 22%. Втім, на комерційному ринку більшість пропозицій залізничних шпал, нових або вживаних, стосується шпал з деревини хвойних порід, найчастіше – сосни.

Як зростала ціна на шпали

У жовтні-листопаді 2025 року шпали закуповували чотири філії Укрзалізниці: Львівська, Одеська, Придніпровська та Південна залізниці. Ціна однієї шпали (А) типу 1 в них була майже однакова: від 1 880 до 1 895 гривень за штуку без урахування ПДВ. Тож загалом залізничники придбали 11,4 тисячі шпал на загальну суму 25,4 мільйона гривень з ПДВ. Йдеться не про поодинокі контракти, а про серію закупівель, проведених кількома філіями, з подібною ціною.

Раніше філії Укрзалізниці придбали 25,5 тисяч шпал протягом лютого-березня 2025 року. Львівська, Південно-Західна, Одеська та Придніпровська залізниці брали такі шпали за ціною 1 126 – 1 127 гривень за штуку без ПДВ.

Тож середньозважена ціна непросочених шпал типу 1 для Укрзалізниці у четвертому кварталі 2025 року зросла на 68% у порівнянні із першим кварталом.

Роком раніше, у 2024-му, такі шпали купувала лише одна філія – Львівська залізниця. Тут уклали шість контрактів на загальну суму близько 58 мільйонів гривень. Але середньозважена ціна однієї шпали була суттєво нижчою – 796 гривень без ПДВ. Відтак, середньозважені ціни на непросочені шпали типу 1 у четвертому кварталі 2025 року зросли у 2,37 рази.

Схожим чином зростала ціна на іншу деревину для Укрзалізниці: т.зв. комплекти непросочених обрізних брусів за цей час подорожчали у 2,16 рази. У  серпні 2024 року середньозважена ціна таких брусів у контрактах Львівської та Південно-Західної залізниці складала 7 530,6 гривень за кубометр без ПДВ. А от у жовтні-листопаді поточного року регіональні філії брали їх за середньозваженою ціною 16 293,7 грн/кубометр.

В Укрзалізниці різке зростання цін на деревину пояснюють дефіцитом необхідної сировини. 

«Зростання цін на непросочені дерев’яні шпали та комплекти брусів у IV кварталі 2025 року було зумовлене передусім дефіцитом високоякісної сировини, необхідної для їх виробництва», – відповіли в держкомпанії на запит Nikcenter.

Дефіцит був спричинений спрямуванням значних обсягів якісної деревини на оборонні потреби, зокрема для будівництва фортифікаційних споруд. Це обмежило пропозиції на цивільному ринку та посилило конкуренцію між покупцями, прокоментували в акціонерному товаристві. Також в Укрзалізниці наголошують, що спроби закупівель за нижчими цінами у серпні–вересні 2025 року призводили до відсутності пропозицій і зриву торгів регіональних філій.

 Чому ціна для Укрзалізниці зростала швидше

Аби зрозуміти, чи було таке зростання ціни на деревину зумовлене загальною ринковою ситуацією, журналісти Nikcenter порівняли закупівлі Укрзалізниці з динамікою біржових торгів та публічних закупівель деревини іншими замовниками.

Українська енергетична біржа (УЕБ – Ред.) щомісяця оприлюднює пресрелізи про індекс цін на основні товари, зокрема круглі лісоматеріали. За даними УЕБ, індекс сосни у листопаді 2025 року майже дорівнював показникам березня: 4 679 до 4 358 грн/куб. метр з ПДВ. У порівнянні із серпнем 2024 року, індекс біржових цін на лісоматеріали з сосни у листопаді зріс у 1,8 рази. Нагадаємо, тут йдеться про індикативи біржових торгів на необроблену деревину, а не ціни на готову продукцію, яка є дорожчою. 

Журналісти Nikcenter також порівняли динаміку цін у контрактах Укрзалізниці із публічними закупівлями деревини в інших замовників. Для аналізу журналісти використали автоматизовану обробку даних близько семи тисяч закупівель протягом 2024–2025 років, розміщених на Prozorro, де була вказана одиниця виміру – кубометр деревини та його ціна. 

Йдеться про закупівлю дров, дошок та інших пиломатеріалів, необробленої деревини тощо. Ці узагальнені дані не дозволяють порівнювати абсолютні ціни, але дають можливість побачити динаміку цін. 

Медіанна ціна кубометра деревини на Prozorro зросла у четвертому кварталі 2025 року на 36%, порівняно із першим-третім кварталами минулого року.

 

В Укрзалізниці наголосили, що вартість сировини, яка використовується саме для залізничних шпал, перевищує середні біржові показники та ціни на деревину у контрактах інших закупівельників. 

«Біржові індикативи та середні ціни в Prozorro не відображають реальної вартості деревини категорій А та Б, яка використовується для шпал 1-го типу. У серпні–вересні 2025 року фактичні ринкові ціни на таку сировину становили 6 800 – 7 200 грн/м³, що суттєво перевищувало середні біржові показники», – повідомили в Укрзалізниці. 

Водночас залишається відкритим питання випереджаючого зростання цін на шпали у четвертому кварталі 2025 року. Адже воно відбувалося зі значно швидшими темпами, якщо порівнювати їх із закупівельними цінами інших замовників у Prozorro або біржовими індикативами на необроблену деревину.

Експерт у сфері деревообробної промисловості Владислав Попов вважає, що випереджаюче зростання ціни на шпали може бути спричинене високими вимогами до якості деревини.

«Потрібно врахувати, що для шпал особливі високі вимоги на якість деревини. Найчастіше це дійсно деревина сосни, але навіть на сировину для меблів не завжди такі високі вимоги. Наприклад, нахил волокон деревини має бути не більше 10%, жорсткі обмеження по вологості, відсутності тріщин тощо», – зазначає експерт. 

На проблеми галузі, до яких призвів дефіцит деревини у 2025 році, неодноразово звертали увагу профільні експерти та бізнес. Зокрема, нестача сировини торік призвела до зростання цін на біржових торгах та поставила під ризик стабільну роботу деревообробних підприємств. 

Уряд, реагуючи на скорочення обсягів лісозаготівлі під час великої війни, тимчасово заборонив експорт дров і необробленої деревини. 

«Обсяг лісозаготівлі в Україні суттєво скоротився за час повномасштабного вторгнення. Підприємства, які могли б працювати, простоюють чи працюють на мінімальних потужностях через брак деревини. Військо потребує деревини для своїх потреб. Від наявності деревини залежить життя в сільських громадах, де дрова є ключовим ресурсом для опалення взимку», – зазначила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко. 

Хто постачає шпали для залізниці

Закупівлі шпал та брусу для філій Укрзалізниці відбувалися у невеликого кола постійних постачальників деревини. У більш ніж половині випадків у конкурсі брала участь одна компанія, яка й отримувала замовлення. Середня кількість учасників на таких закупівлях регіональних філій у 2024-2025 роках становила 1,2 компанії. 

Найбільшим постачальником шпал та іншої деревини для філій Укрзалізниці у 2025 році виявилося ТОВ «ВЕНТА КОМПАНІ», яке отримало замовлень на суму близько 73 млн грн. За даними аналітичної системи YouControl, компанія зареєстрована у місті Овруч Житомирської області у 2020 році. Але на ринок держзакупівель вона вийшла після початку повномасштабної війни. 

Від заснування у ТОВ «ВЕНТА КОМПАНІ» змінилися чотири власники. Наразі фірма зареєстрована на мешканку села Косачівка на Чернігівщині Ніну Потапенко. У відкритому доступі знайти інформацію про інший досвід її підприємницької діяльності не вдалося. Однак у 2021 році людина з таким самим ПІБ подавала декларацію як продавець, що працює у ФОП в селі Косачівка на Чернігівщині. Все це не завадило компанії зі скромним статутним капіталом у тисячу гривень отримати бюджетних замовлень на 180 мільйонів гривень. Водночас деревину «ВЕНТА КОМПАНІ» продає виключно філіям Укрзалізниці.

На другому місці за обсягом «залізничних» контрактів цього року – ТОВ «ВІР Компані» (33 млн грн). Компанія зареєстрована у місті Новояворівськ на Львівщині у 2020 році зі статутним капіталом у пʼять тисяч гривень. Але на публічні закупівлі фірма вийшла лише у 2022 році. Відтоді вона набрала держзамовлень на 76 мільйонів гривень. Працює компанія також виключно із регіональними філіями Укрзалізниці. Від часу заснування фірма має постійних власників, львів’ян Руслана Барну та Володимира Опалінського.

З великим відставанням від двох лідерів замовлень УЗ йдуть ТОВ «ВУДЛІС» з того ж таки Овручу на Житомирщині (24 млн грн), ТОВ «Підбуж Агро-Ліс» (6 млн грн), ТОВ «Солонсько-Ліс» (10 млн грн) зі Львівщини,  а також ПП «Древексім» (12 млн грн). За виключенням ПП «Древексім», фірми почали працювати із державними замовленнями вже після 2022 року. Також цих постачальників об’єднує те, що основним, а в декого і єдиним покупцем деревини, є Укрзалізниця.

Зауважимо також, що ТОВ «ВЕНТА КОМПАНІ», ТОВ «ВІР КОМПАНІ», ТОВ «Підбуж Агро-Ліс» та ТОВ «Солонсько-Ліс» згадуються у матеріалах кримінального провадження №72023141100000014. Його розслідують детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області. 

За версією слідства, під час закупівель шпал та брусу у 2022-2024 роках Львівською залізницею діяв механізм необґрунтованого завищення цін. До нього, зокрема, могли бути залучені службові особи вже згаданих ТОВ «ВІР КОМПАНІ», ТОВ «Солонсько-ліс» та ТОВ «Підбуж Агро-Ліс».

У березні 2025 року Личаківський районний суд наклав арешт на документи, які раніше були вилучені слідчими у фігурантів справи.

Як повідомили Nikcenter в Укрзалізниці, державна компанія усвідомлює ризики концентрації постачальників і вживає заходів для розширення конкуренції. 

«Зокрема у вересні 2025 року проведено зустріч з ринком, в якій взяли участь як діючі, так і потенційні постачальники. За результатами зустрічі визначено основні кроки для збільшення конкуренції:  розукрупнення лотів, зменшення вимог до учасників, перехід на Prozorro Market та встановлення мінімального гарантованого обсягу місячних поставок. Наразі ці заходи запроваджуються при підготовці та проведенні нових торгів», – повідомили в Укрзалізниці.

Як показав проведений аналіз, протягом 2024–2025 років ціни на шпали для Укрзалізниці різко зросли. Це відбувалося синхронно в кількох регіональних філіях і не було обмежене поодинокими контрактами. Окрему увагу привертає структура ринку постачальників шпал для Укрзалізниці: закупівлі зосереджені у вузького кола компаній, а конкуренція в більшості процедур залишається мінімальною. Втім, заявлені компанією кроки з розширення конкуренції можуть змінити ситуацію у майбутньому.

Нагадаємо, раніше  Укрзалізниця пояснила, чому працює з постачальниками, які фігурують у кримінальних справах та як контролює корупційні ризики у таких випадках.

 

Публікація підготовлена в межах спільного проєкту ГО «Платформа прав людини» і «Миколаївський центр журналістських розслідувань», що реалізується у співпраці з АТ «Укрзалізниця» за фінансової підтримки «Інститут висвітлення війни та миру» (IWPR).