Понад 900 мільйонів на папери: як на Миколаївщині під час війни вкладають гроші у проєкти, третину з яких досі не реалізували

За чотири роки повномасштабної війни на Миколаївщині коштом бюджету замовили архітектурних та інженерних проєктів на 940 мільйонів гривень. Nikcenter проаналізував закупівлі послуг з проєктування та виявив, що майже половина з найбільших проєктів протягом років очікує реалізації, що призводить до додаткових витрат на їх коригування, а замовлення чиновниками послуг у «своїх» підрядників без тендерів стало вже звичною справою.

Ані російське вторгнення і воєнний стан, ані постійні обстріли енергетичної інфраструктури майже не вплинули на розмір бюджетного фінансування цього ринку. Адже у попередні чотири роки, з 2018 по 2021 рік, бюджетники та комунальні підприємства Миколаївщини провели 7,7 тисяч  таких закупівель з очікуваною вартістю 1,1 мільярда гривень. Тоді як за роки повномасштабної війни – 8,5 тисяч закупівель вартістю більше тисячі гривень.

Паперова теплотраса та інші «проєкти для шухляди»

У важкому 2023 році, коли Миколаїв регулярно обстрілювали російські війська, комунальне «Миколаївоблтеплоенерго» проводить відкриті торги на відбір проєктанта великого будівництва нової теплотраси. Мова йшла про заміну 3,5 кілометрів магістральної теплотраси по вулиці Пограничній. Це – головна артерія для теплоносія ТЕЦ, а через зношеність старих труб, тутешні аварії регулярно ставали причиною зриву опалення у двох великих мікрорайонах.

На торгах зустрілися три проєктанти, а переможцем стало ТОВ «Нафтогазмонтаж», яке й виконало свою роботу за 3,5 млн грн. За проєктом очікувана вартість будівництва складала на той час 513 мільйонів гривень. У 2024 році комунальники провели навіть тендер на будівництво за цим проєктом: контракт на 487 мільйонів у тривалій боротьбі із замовником отримала відома «Група компаній «Автострада». Але роботи й не думали розпочинати. Директор ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» Микола Логвінов заявив, що будувати теплотрасу й не збиралися. 

— Нам ці торги були потрібні, щоб зрозуміти реальний бюджет цього всього. Тому що, згідно з проєктом, там 513 мільйонів гривень було, а торги відбулися на 480 мільйонів, тобто на 30 мільйонів менше від запропонованої вартості, — сказав він.

Відтоді минуло два роки. Пів мільярда на нову теплотрасу так і не знайшлися, а проєктно-кошторисна документація за 3,5 мільйона припадає пилом у шухлядах чиновників. Стару теплотрасу на Пограничній латають клаптиками, за окремими ПКД (проєктно-кошторисними документами – Ред.).

Аби з’ясувати, наскільки поширена на Миколаївщині розробка проєктно-кошторисних документів без подальшої реалізації під час війни, Nikcenter проаналізував 50 найдорожчих закупівель розробки архітектурних проєктів та інженерних послуг, проведених протягом 2022-2025 років. Результат приголомшує: 19 з 50 проєктів так і не перейшли до реалізації. 

До цього переліку не включено проєкти, які були зроблені менше ніж за рік до підготовки статті. За вартістю укладених договорів на проєкти «з дальньої шухляди» припадає 46%: 50,3 млн грн зі 109,3 млн грн. Реалізували за цей час десять  проєктів, тобто один з п’яти. Ще для восьми проєктів тривають тендери на відбір підрядників. 

Нагадаємо, мова йде про бюджетні кошти під час війни, коли грошей бракує всюди: від захисту інфраструктури до виплат військовослужбовцям.

Хто витрачає мільйони на проєкти у Миколаївській області

Лише у 2022 році, в перший рік повномасштабного вторгнення, обсяги замовлень проєктування зменшилися: до позначки 61 мільйон гривень. Вже наступного року очікувана вартість закупівель цих послуг стрибнула до 296 мільйонів. На цьому ж рівні закупівлі архітектурних та інженерних послуг трималися й надалі: 286 мільйонів у 2024 році, 283 млн грн – у 2025 році. Загалом очікувана вартість закупівель за чотири роки майже сягнула позначки у мільярд: понад 940 мільйонів гривень.

Потрібно врахувати, що понад 130 мільйонів гривень – це плата за авторський та технічний нагляд за вже розпочатим будівництвом. Але навіть так на фінансування розробки ПКД виділено величезні кошти як для прифронтового регіону.

Nikcenter дослідив найбільших замовників проєктно-кошторисної документації під час війни. Понад половина від усіх коштів, а саме 490 мільйонів гривень, припала на закупівлі, оголошені десятьма замовниками цих послуг.

Найбільшим замовником очікувано став департамент містобудування, архітектури та капітального будівництва Миколаївської ОДА із загальною вартістю закупівель у 159 млн грн. Структурний підрозділ облдержадміністрації було обрано основним замовником проєктів з відбудови, що реалізуються державним коштом, тож перше місце виправдано.

Друге місце посіла Служба відновлення інфраструктури у Миколаївській області – майже 93 млн грн, третє – управління капітального будівництва Миколаївської міськради (УКБ) із результатом у 57 мільйонів.

Картина фінансування дещо змінюється, якщо підсумувати сукупну вартість закупівель найбільших замовників ПКД, що підпорядковуються Миколаївській мерії – УКБ, департамент ЖКГ, Миколаївводоканал, Миколаївоблтеплоенерго. 

Нагадаємо, що згадані комунальні підприємства щороку отримують багатомільйонні дотації з міського бюджету. Тож саме коштом міського бюджету зрештою і проведено закупівлі проєктних та інженерних послуг за чотири роки на 155 мільйонів гривень.

Значно скромніше виглядають на цьому фоні закупівлі АТ «Миколаївобленерго»: навіть з урахуванням постійних ремонтів та відновлення зруйнованої росіянами інфраструктури, це – лише 30 млн грн. Профільні підрозділи Південноукраїнської та Первомайської міськрад провели закупівлі очікуваною вартістю 19 та 17 млн грн відповідно.

Проєкт «про всяк випадок»

Багатомільйонні бюджетні вливання у розробку проєктно-кошторисної документації під час війни викликають питання щодо доцільності таких витрат.

– Без проєктної документації жодні донорські кошти, субвенції чи позабюджетне фінансування не залучаються, — пояснював журналістам Олексій Савчук, начальник управління капітального будівництва Миколаївської міськради, що входить до трійки найбільших замовників ПКД у Миколаївській області, оплату численних проєктів, які не знайшли реалізації. 

Як саме це відбувається, ілюструє історія із планами відбудови миколаївського ліцею №51. Нагадаємо, частина будівлі ліцею у мікрорайоні Соляні була зруйнована росіянами у липні 2022 року. Міська влада взялася за амбіційний проєкт будівництва нової сучасної будівлі ліцею. Договір на розробку ПКД за 6,4 млн грн підписали із львівським ТОВ «Проектний центр «Рембуд». Але виконання робіт постійно відкладається, а міська влада має намір стягнути мільйон штрафу за порушення термінів.

Тим часом стало зрозуміло, що ані держава, ані західні партнери не мають наміру вкладати близько мільярда гривень у цей проєкт. Тому УКБ у січні поточного року підписує новий договір вже з іншим виконавцем, полтавським ТОВ «НЕОІНЖИНІРИНГ», на виконання значно більш скромного проєкту реконструкції ліцею №51 за 1,66 млн грн.

Майбутня наявність двох проєктів для однієї школи, відповідно – даремне витрачання бюджетних коштів на один з них, Олексій Савчук не вважає проблемою.

«Який проєкт знайде фінансування, можливо і до першого варіанту ми повернемось, можливо це буде другий варіант. Це можна буде побачити в майбутньому, – сказав він під час публічного звіту про діяльність УКБ.

На жаль, це – не поодинокий випадок, а стала практика оплати проєктів «на виріст», без гарантій реалізації, у розрахунку на появу фінансування.

Дати воду дешевше, ніж зробити проєкт водопостачання

У січні 2026 року три великих мікрорайони Миколаєва – Північний, Соляні та Тернівка, з населенням близько 40 тисяч осіб, залишилися повністю без водопостачання на невизначений термін. Причина – аварія на старому дюкері через річку Інгул. Не можна сказати, що жалюгідний стан сталевих труб, прокладених близько 40 років тому, був таємницею для посадовців. Ще до повномасштабного вторгнення були спроби провести тендер на реконструкцію дюкера, які, втім не мали результату. 

У 2023 році, в рамках масштабного проєкту реконструкції магістрального водогону Миколаєва, була передбачена заміна дюкера через Інгул.

Департамент містобудування, архітектури та капітального будівництва Миколаївської ОДА без тендерів замовив місцевому ТОВ «Конкорд Проект» за 1,5 млн грн проєкт нового дюкеру. Очікувана вартість будівництва за цим проєктом склала близько 47 мільйонів гривень. Контракт на 45 млн грн отримало «Одесаспеценерго». 

Але після низки скандалів у 2024 році договір на будівництво був розірваний. А у вересні 2025-го КП «Миколаївводоканал» замовило тому ж «Конкорд Проект» коригування проєкту за 994 тисячі гривні.

Після аварії до відновлення водопостачання залучили іншу миколаївську компанію, «ВІК Технології». За дві доби фахівці Миколаївводоканалу та «ВІК Технології» протягнули нову поліетиленову трубу у старій сталевій. Витрати склали близько мільйона гривень. Це у 2,5 раза менше від витрат лише на проєктування нового дюкеру. Директор фірми-підрядника Олександр Жак упевнений, що на найближчі десятки років водопостачання двох мікрорайонів забезпечено.

«Нова труба може подавати до 650 куб. м на годину. Фактичне споживання орієнтовно 140 літрів на людину, тобто 6 000 кубів на добу на всіх жителів. Резервуар для нівелювання піків є. Гарантійний строк експлуатації труби по ДСТУ – 50 років, а розрахунковий – 100. І ось ще «прикол». Загальна вартість робіт з матеріалами (хоча й труба, на скільки відомо, придбана за кошти донора) склала близько 1 млн грн. !!! Думаю, що більше на цей дюкер в нашій ситуації витрачати кошти не потрібно», – написав Олександр Жак на своїй сторінці у Facebook.

Найбільші проєктанти Миколаївщини

Особливістю ринку закупівель архітектурних та інженерних послуг є майже повна відсутність конкуренції. З-понад 8,5 тисяч закупівель останніх чотирьох років лише у 200 випадках на тендерах брали участь більше одного учасника. Тобто ознаки конкуренції наявні лише у 2,3% закупівель. Як наслідок, у Миколаївській області сформований пул підрядників розробки ПКД, які отримують контракти на мільйони гривень.

Беззаперечним лідером  ринку архітектурних та інженерних послуг на Миколаївщині виявився місцевий мешканець Олексій Земляний. Загальна очікувана вартість закупівель, що під час повномасштабної війни зібрали підконтрольні Земляному підприємства, склала понад 57 мільйонів гривень.

ТОВ «Архітектурне бюро Хвиля-89» за неповні три роки свого існування отримало замовлень на 22,2  млн грн. Директором та бенефіціаром фірми є Олексій Земляний. Засновником цього підприємства зазначена інша компанія Земляного  – ПП «АКС ПРОЕКТ», що сама має у своєму тендерному портфелі контрактів на 13,6 млн грн. Нарешті, другий номер ТОП-10 проєктантів Миколаївщини – ТОВ «Конкорд Проект» з результатом 21,9 млн грн. Олексій Земляний також посідає тут місце керівника і є співвласником компанії. 

Друга половина компанії належить Тетяні Бєдаковій. Відповідно до інформації у деклараціях реєстру НАЗК, це – колишня дружина Єгора Бєдакова, ексголови управління капбудівництва Миколаївської міськради, який нині посідає посаду голови постійної комісії Миколаївської райради з питань земельних відносин.

Втім, зв’язки конгломерату «Конкорд Проект» – «Архітектурне бюро Хвиля-89» – «АКС ПРОЕКТ» із замовниками проєктно-кошторисної документації значно тісніші. Олексій Земляний тривалий час входив до складу робочої групи з розробки програми комплексного відновлення Миколаївської області. Очікувано, основним замовником робіт для трійки компаній став департамент містобудування, архітектури та капітального будівництва Миколаївської ОДА. Додамо, що аби виграти 79 закупівель, компаніям Земляного довелося  виходити на відкриті торги лише один раз. Всі інші контракти фірми отримали без використання електронної системи, рішенням посадовців.   

Третє місце за сумою очікуваної вартості отриманих закупівель посів дует компаній, безпосередньо пов’язаних із одним з провідних забудовників Миколаєва. Миколаївське ТОВ «Автограф-Н» зібрало 15,41 млн грн. Власником підприємства вказана Ніна Стерпул, керівником з 2025 року – Олена Авдєєва. Остання також є міноритарним власником великої миколаївської будівельної компанії «Житлопромбуд-8». Ймовірно, обидві жінки є близькими родичами основного власника та директора «Житлопромбуд-8» Григорія Стерпула. 

Цікаво, що у ряді випадків «Житлопромбуд-8» отримував підряди на великі будівельні проєкти, ПКД яких розробляло пов’язане із ним ТОВ «Автограф-Н». Зокрема, саме так відбулося із реставрацією історичної будівлі Миколаївської гімназії №2 вартістю понад 95 млн грн, або капремонтом укриття Миколаївського політехнічного коледжу за 15 млн грн. 

До результату «Автограф-Н» слід додати портфель замовлень іншого проєктного бюро, ТОВ «Автограф-Проект». Ця компанія також належить Ніні Стерпул та очолюється Оленою Авдєєвою. Фірма отримала замовлень на архітектурні та інженерні послуги на 2,4 млн грн.

За сумою очікуваної вартості закупівель третє місце посіло КП «Капітальне будівництво міста Миколаєва» – 15,9 млн грн. Підприємство спеціалізується на виконанні робіт з технічного нагляду на великих та дрібних будівельних проєктах управління капітального будівництва та департаменту ЖКГ Миколаївської міськради

Найбільш показовим прикладом реалізації схеми «своїх» проєктантів можна вважати успіх ФОП Ірина Пудла, що отримала замовлень на 15 млн грн. За даними аналітичної системи YouControl, її ФОП був зареєстрований лише у листопаді 2024 року. Вже за рік підприємниця отримує від департаменту містобудування, архітектури та капітального будівництва без тендерів серію контрактів на розробку ПКД підключення до інженерних мереж аварійних когенераційних станцій та авторський нагляд за виконанням робіт. 

Відповідно до наявних на сайті НАЗК декларацій, у 2018-2023 роках Ірина Пудла працювала в Миколаївському обласному центрі зайнятості та обіймала посаду заступника директора. Вже за рік вона опанувала архітектуру та інжиніринг у достатньому обсязі, аби вийти на третє місце за обсягом держзамовлень в області.

У ТОП-10 проєктантів Миколаївщини потрапило й вінницьке ТОВ «Поділля Проект Груп». Компанія заробляє на створенні ПКД для замовників Хмельницької, Кіровоградської та Миколаївської областей. Найбільшим її успіхом на Миколаївщині стала перемога у тендері на проєкт капремонту 26 км траси Т-15-04 у 2023 році. Щоправда, завдяки жорсткій конкуренції під час відкритих торгів ціна фінального договору стала втричі меншою від очікуваної вартості: 4,1 млн грн замість 11,9 мільйона гривень. Однак наразі не відбулося навіть тендеру на будівельні роботи на цій ділянці.

У вирішальному значенні зв’язків із замовниками на місцях можна переконатися на прикладі ТОВ «Будівельно-інжинірингова Компанія «АРХБУД». Компанія зареєстрована у Первомайську на Миколаївщині зі скромним статутним капіталом 1000 гривень лише у вересні 2023 року. За два роки вона встигла зібрати портфель замовлень ПКД у двох північних районах, Первомайському та Вознесенському, на загальну суму майже 15 мільйонів гривень. 

За збігом обставин, засновник фірми-проєктанта, Олександр Стацюк згадується як чоловік у декларації члена військово-лікарської комісії Первомайського РТЦК Наталії Стацюк.

Попри повномасштабну війну, бюджетні витрати на архітектурні та інженерні послуги у Миколаївській області вимірюються сотнями мільйонів гривень щороку. Відсутність прозорого вибору розробників проєктно-кошторисної документації та практика розробки ПКД «про всяк випадок» має ще один результат: вкрай широкі рамки очікуваної вартості будівництва, які закладає саме розробник проєкту. 

Завдяки цьому численні повідомлення медіа про завищення цін на будівельні матеріали зустрічають відмовку посадовців, буцімто витрати за контрактом відповідають проєктно-кошторисній документації. Як показало дослідження Nikcenter «Мільярди на відбудову», 40 з 60 проєктів відбудови, що реалізуються коштом європейських донорів на півдні України, отримали «червоні прапорці» від розслідувачів щодо можливих переплат у кошторисах.