«Найкращий спосіб забезпечити прозорість використання коштів партнерів – це робити те, що роблять незалежні медіа». Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова відвідала Миколаїв

Європейський Союз – найбільший партнер під час повномасштабної війни – вже надав Україні допомогу на більш ніж 180 мільярдів євро. Це – кошти, спрямовані на підтримку державного бюджету, стабільність енергосистеми та реалізацію численних проєктів, зокрема, із відбудови соціальної інфраструктури. Миколаївська область посідає перше місце серед усіх регіонів країни за концентрацією проєктів, що реалізуються ЄС.

24 листопада посолка Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова відвідала Миколаївську область, де побачила цивільні обʼєкти, зруйновані російською армією, поговорила із місцевими жителями про боротьбу та те, як надану партнерами фінансову допомогу використовують не лише для виживання, а й для розвитку.

Про те, чому одним із пріоритетів ЄС під час повномасштабної війни є підтримка незалежних медіа та як порушення прав людини, переслідування активістів і антикорупційників впливають на шлях України до Євросоюзу, Катаріна Матернова розповіла в інтервʼю Nikcenter.

Найбільша підтримка – Миколаївщині

Наразі, згідно з даними, оприлюдненими на онлайн-платформі Представництва Євросоюзу в Україні, за підтримки ЄС реалізується більш ніж 160 проєктів у різних сферах – від освіти до енергетики. 27 таких проєктів втілюють в життя у Миколаївській області. Це – найвищий показник за концентрацією проєктів серед всіх регіонів України, після Києва.

Підтримка ЄС, зокрема, зосереджена на забезпеченні стійкості енергосистеми, що страждає від нищівних російських атак, та підвищенні енергоефективності громад. У Миколаєві допомога направлена і на забезпечення водопостачання. Зокрема, у 2023 році Євросоюз та Програма розвитку ООН (ПРООН) передали Миколаєву апарати розливу води та електрогенератори для забезпечення їх безперебійної роботи.

24 листопада, під час візиту до Миколаївської області пані посол ЄС Катаріна Матернова разом із Петером М. Вагнером, керівником Служби зовнішньополітичних інструментів Європейської Комісії, взяли участь у передачі 36 автономних сонячних енергетичних установок, які встановлять на дахах комунальних будівель. Це обладнання, як зазначають в Представництві ЄС в Україні, дозволить забезпечити близько 440 тисяч жителів водопостачанням під час відключень електроенергії.

Спілкуючись із миколаївськими журналістами, Петер М. Вагнер розповів, що допомога Євросоюзу зосереджена на кількох напрямках. Серед них – очищення територій від нерозірваних боєприпасів і інших вибухонебезпечних предметів. Загалом, за його словами, для цих заходів Європейський Союз разом із іншими партнерами вже інвестував понад 400 мільйонів євро.

«Другий пріоритетний для нас напрямок повʼязаний із наближенням зимового сезону і ми в цьому напрямку працюємо над забезпеченням мобільних рішень для забезпечення як електроенергією, так і засобами для очищення води. Це має величезне значення, знову ж таки, в контексті наближення зимового сезону. Що стосується систем очищення води, є додатково 15 станцій по всій області і до цієї роботи також доклався Європейський Союз. Також ми постачаємо сонячні панелі, забезпечуючи в такий спосіб те, що може очищуватися вода і можуть працювати насосні станції за умови відсутності електроенергії», – сказав керівник Служби зовнішньополітичних інструментів Єврокомісії.

За словами посолки Євросоюзу Катаріни Матернової, під час поїздки у Миколаєві вона відвідала будинок, в якому завдяки залученню європейської допомоги та співпраці з Фондом енергоефективності не лише утеплили фасад та оновили вікна, а й встановили власний водяний насос, що забезпечує мешканців будинку водопостачанням. А встановлення на даху будинку сонячних панелей дозволило жителям навіть під час відключення світла залишатися з освітленням та працюючим ліфтом. Йдеться про ОСББ «Парусний 7А», яке ще до повномасштабного вторгнення почало активну роботу над втіленням проєктів з енергоефективності та модернізації.

«Дуже важливо побачити на власні очі різницю між тим, як цей будинок виглядав раніше і як виглядає зараз. І що дуже важливо – різницю в якості життя, яка зросла, і зменшились обсяги і кількість грошей, які люди витрачають на оплату комунальних послуг», – сказала Катаріна Матернова під час брифінгу.

Ukraine Facility: підтримка бюджету та відбудова регіону

Важливою складовою підтримки Євросоюзу, що надається Україні під час повномасштабної війни, став інструмент Ukraine Facility. Йдеться про надання 50 мільярдів євро протягом 2024-2027 років в обмін на виконання Україною основоположних реформ.

За словами посолки ЄС Катаріни Матернової, Ukraine Facility має три основні «стовпи»: пряму фінансову підтримку України, інвестиційну допомогу, а також підтримку громадянського суспільства та незалежних медіа. Найбільший обсяг коштів передбачений за першим напрямком – 47 із 50 мільярдів євро, що мають надійти в Україну до січня 2028 року включно, розраховані на макрофінансову допомогу державному бюджету. Саме по цьому напрямку український уряд зобовʼязався реалізувати реформи, що є важливими на шляху країни до членства в Євросоюзі.

Частину коштів, залучену до українського бюджету за першим напрямком, в Україні використовують для втілення проєктів з будівництва, реконструкції та капітальних ремонтів обʼєктів соціальної інфраструктури. На півдні саме будівництво стало основною «статтею витрат» в межах програми.

«Що стосується закупівель і тих коштів, які виділяються для України, Європейський Союз не проводить самостійно закупівлі на ці кошти. Ми видаємо, скажімо, або гранти міжнародним організаціям, або відповідним неурядовим організаціям, або кошти перераховуються безпосередньо до державного бюджету», – пояснює Катаріна Матернова.

Раніше Nikcenter у дата-проєкті «Мільярди на відбудову, освіту і медицину: як на півдні освоюють кошти за програмою Ukraine Facility» проаналізував, які проєкти реалізують у Миколаївській та Одеській областях, використовуючи європейське фінансування. Завдяки інструменту Ukraine Facility на Миколаївщині та Одещині зводять шкільні укриття, капітально ремонтують харчоблоки у школах та коледжах. Це дозволяє українським дітям, попри повномасштабну війну, повертатися до офлайн навчання. Та, як показав аналіз, реалізація цих проєктів може супроводжуватися порушеннями та зловживаннями.

У дата-проєкті журналісти зібрали дані про 61 закупівлю з будівництва, капітальних ремонтів та реконструкції у двох південних областях. Загальна вартість проєктів перевищила 3,1 мільярда гривень. Втім, у двох третинах закупівель було виявлено потенційні проблеми, зокрема, контракти отримували підрядники, які фігурують у кримінальних провадженнях чи вже були помічені на можливому завищенні цін на матеріали, що використовують під час будівництва.

У розслідуванні «Порожні» фірми і мільйонні переплати: як наближені до депутата облради компанії «відбудовують» Миколаївщину» Nikcenter встановив, що підряди на відновлення соціальної інфраструктури у двох районах області отримала група компаній, повʼязаних із одним чиновником – головою Вознесенської райдержадміністрації та депутатом обласної ради. Зокрема, ці фірми отримували багатомільйонні замовлення, профінансовані коштом Ukraine Facility. Згодом Антимонопольний комітет України встановив змову між компаніями, що фігурували в публікації.

Зважаючи на концентрацію проєктів, що втілюються у життя за підтримки ЄС на півдні, а також на ризики непрозорого використання наданих партнерами коштів, Nikcenter запитав у пані посла, чи є в Європейського Союзу механізми здійснювати більше контролю за використанням їхніх ресурсів.

«Напевно, найкращий спосіб, найбільш безпечний спосіб забезпечити прозорість використання таких коштів – це робити те, шо робите ви – моніторити, відслідковувати, а потім, скажімо, повідомляти цю інформацію належним чином відповідним органам», – говорить посолка Катаріна Матернова.

За її словами, існують різні способи контролю за використанням наданої Європейським Союзом допомоги.

«Насправді це залежить від того, на яке питання, на яку проблему ми зараз дивимося.  Якщо це, скажімо, певні питання, пов’язані з проведенням закупівель місцевою, скажімо, якоюсь громадою, ці закупівлі організовані коштом міжнародного якогось донора, – це одне питання. Але в будь-якому випадку є різні типи, існують різні види контролю, як перед здійсненням заходів, так і після виділення коштів. Випадки, коли ці кошти вимагаються країнами Європейського Союзу до повернення, скажімо так, вони можливі, вони існують, але це дуже-дуже поодинокі випадки і це завдяки тому, що є величезна кількість, скажімо, запобіжників, заходів контролю в самій системі», – пояснила посолка, відповідаючи на питання журналістів, чи можлива вимога повернення коштів у випадку їх непрозорого використання.

Підтримка незалежних медіа та громадянського суспільства

Ще одним пріоритетним напрямком підтримки Європейського Союзу в Україні є посилення незалежних медіа та організацій громадянського суспільства. 4 листопада Єврокомісія оприлюднила щорічний Звіт про розширення, у якому звернула увагу на випадки порушення прав людини, переслідування громадських активістів та журналістів через їхню професійну діяльність, що були зафіксовані протягом року в Україні. А разом із ними – і незалежних антикорупційних органів.

«Антикорупційні інституції та організації громадянського суспільства повідомляють про зростаючий тиск з боку державних інституцій, зокрема через кримінальні розслідування правоохоронних та безпекових органів. Загалом ці події ставлять під сумнів відданість України своїй антикорупційній програмі», – йдеться в документі.

Спроба зробити антикорупційні інституції підконтрольними владі призвела до масштабних протестів, зокрема, і в Миколаєві. Щодня на вулиці міста виходили десятки місцевих жителів із вимогою повернути незалежність НАБУ і САП.

Оцінюючи прогрес щодо свободи слова, Єврокомісія зауважила, що у наступному році Україна, зокрема, повинна забезпечити безпеку та незалежність журналістів, а також поважати їхню роль в інформуванні громадськості. При цьому – оперативно, незалежно та ефективно розслідувати випадки прямого залякування та переслідування, а також непрямих форм тиску на журналістів та засоби масової інформації.

За словами Катаріни Матернової, Європейський Союз надає постійну і системну підтримку незалежним медіа в Україні, зокрема, регіональним, розслідувальним редакціям та Суспільному мовнику. Зокрема, на початку повномасштабної війни проєкти, що фінансувалися європейськими коштами, допомагали евакуювати українських медійників до прикордоння Польщі.

«Ми намагаємось робити все можливе, щоб робота як незалежних ЗМІ, так і організацій, які представляють громадянське суспільство, вона продовжувалась, вона не переривалась», – говорить посолка Євросоюзу в Україні.

Відповідаючи на питання про те, як факти порушення прав людини, переслідування громадських діячів, журналістів та тиск на антикорупційні органи можуть завадити на шляху України до ЄС, Катаріна Матернова зазначила, що ці теми завжди перебувають у полі зору європейських партнерів.

«Такі питання, як верховенство права, підсилення і забезпечення незалежності антикорупційних органів, незалежні журналісти, діюче, скажімо так, активне громадянське суспільство, – все це є, скажімо, запобіжниками і гарантує те, що ті цінності, які є дуже важливими для Європейського Союзу, вони дотримуються і зберігаються. І це, власне, те, що ми включаємо в наші звіти і саме цим питанням ми приділяємо увагу, коли спілкуємось з нашими партнерами на регулярних засадах», – говорить посолка.

Катаріна Матернова звернула увагу, що ці питання є складними у будь-якій країні.

«Україна жодним чином не є тут якимось винятком, особливо, коли йдеться про країни, які проходять через період трансформації і реформ. І, напевно, ці питання є одними з найбільш складних під час тих перемовин, які відбуваються щодо повноправного приєднання України до Європейського Союзу. І ми в будь-якому випадку будемо продовжувати наполягати і приділяти увагу саме цим питанням», – додала посолка.

Зрештою, Катаріна Матернова зауважила: попри тиск на антикорупційні органи, вони продовжують працювати і викривати корупцію на найвищому рівні.

«Ті нещодавні викриття, які відбулися, зокрема, ті, що стосуються так званої «справи Мідас», демонструють і доводять дві речі. Перша – це ті, скажімо, дуже наполегливі рекомендації, які висловлювалися Європейським Союзом, вони є актуальними. І другий важливий висновок полягає в тому, що незалежні інституції працюють», – резюмувала пані посол.

Олеся Борейко, Олег Оганов, Nikcenter