Розкішно жити не заборониш

 

Миколаївські судді, прокурори, чиновники багато років живуть у недозведених будинках. Але недобудовою таке житло є лише на папері, на практиці це цілком облаштовані розкішні особняки, в яких можна жити приспівуючи. Для чого заможні миколаївці, які заробили свої “активи” у вельми сумнівний спосіб, обходять законодавство і роками видають свої маєтки за недобудови – розбиралися репортери Центру журналістських розслідувань.

На околиці Балабанівки, що в Корабельному районі Миколаєва, розташований значний за розмірами особняк площею 400 кв. м, який належить колишньому головному лікарю обласної психіатричної лікарні № 1, а нині судовому експерту державного Центру психічного здоров’я Віктору Очколясу. Кілька років тому трудовий колектив медзакладу, який він очолював, публічно звинуватив Очколяса у службових зловживаннях. Скандал закінчився звільненням керівника з посади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У декларації пан Очколяс вказав будинок у розділі “об’єкти незавершеного будівництва”. Але при найближчому розгляді житло аж ніяк не схоже на недобудову: до нього підведені комунікації, у стіну вмонтована телевізійна антена і кілька кондиціонерів, а у дворі під навісом стоїть автомобіль. Сусіди, з якими поспілкувався кореспондент Центру, не змогли точно сказати, скільки Очколяс тут живе, але запевнили, що понад десять років.

Гугл-карта показує, що у 2008 році будинок уже був.

Виходить, що Віктор Очколяс разом із сім’єю давно мешкає в розкішному особняку, який досі не введений в експлуатацію.

Чому так сталося, ми спробували з’ясувати у господаря будинку. Але розмови не вийшло. Віктор Очколяс відмовився щось пояснювати, пообіцявши, що на всі запитання, які нас цікавлять, відповість його адвокат. Але дзвінка юриста ми так і не дочекалися.

Проживати в не введеному в експлуатацію житлі законодавство забороняє. Але заможні миколаївці, у яких є кошти на особняк, про це, судячи з усього, не знають. Або роблять вигляд, що не знають.

Як пояснив юрист, член громадської ради при НАЗК і виконавчий директор ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик, у Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності” (частина 8 статті 39) є норма, що забороняє експлуатацію збудованих, але не прийнятих в експлуатацію об’єктів.

– За порушення цієї норми Адмінкодекс України передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 350 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 9 статті 96), – пояснив Миткалик.

Бенефіціари схем

Як багато заможних миколаївців оминають законодавство та проживають у “недобудовах”? Щоб знайти цю інформацію, ми проаналізували майнові декларації так званих публічних персон. Взявши період часу з 2017-го по 2019-й роки, ми виявили приблизно 85 осіб, які вказали, що мають у власності будь-яке недобудоване житло площею понад 120 кв. м.

Виявилося, що в цьому довгому списку домінують переважно судді та прокурорські працівники.

Озброївшись даними з реєстру декларацій, журналісти Центру обійшли кілька “недобудованих” об’єктів, які щосили експлуатують їхні власники.

У Варварівці у власному особняку мешкає суддівське подружжя Галини Подзигун і Вадима Гаврасієнка. Перша є головою Центрального районного суду Миколаєва, другий – суддею Заводського.

У декларації подружжя вказано, що Подзігун користується комунальною квартирою площею 118 квадратних метрів, яка належить місту. Її чоловік володіє недобудовою площею 180 квадратних метрів. Але насправді у квартирі судді не проживають, а живуть у приватному будинку, що у Варварівці.

Офіційно будинок в експлуатацію не введений, хоча, за свідченням сусідів, сім’я влаштувалася тут уже близько десяти років тому. Очевидно, що будинок в експлуатацію сім’ї вводити не вигідно, поки квартира не буде приватизована, оскільки її можуть повернути до житлового фонду міста.

Як пояснив Вадим Гаврасієнко журналістам Центру, на оформлення документів у нього “просто не вистачає часу і постійно заважають якісь справи”. Уже 10 років.

Двоповерховий будинок на березі Південного Бугу в Матвіївці задекларувала суддя Миколаївського апеляційного суду Віолетта Коломієць. Згідно з її декларацією, власником будинку площею 350 кв. м є її чоловік. Будинок не введено в експлуатацію. У реєстрі нерухомості зазначено, що ступінь готовності будинку становить 33%.

За свідченням сусідів, сім’я мешкає там понад десять років. На вікнах висять фіранки, до будинку під’єднані газ і електрика.

На запитання, чому будинок офіційно не введений в експлуатацію, пані Коломієць відповіла, що існує певна проблема з документами.

– Чоловік казав, що все через документи. Річ у тім, що колись загубилися деякі папери і зараз він займається їх відновленням. Дуже сподіваємося, що найближчим часом це буде зроблено, – пообіцяла Віолетта Коломієць.

Цілий квартал прокурорських недобудов Центр виявив у Корабельному районі, у так званому Царському селі (мікрорайон, що знаходиться на перегоні між парком “Дружба” і вулицею Гагаріна).

Колишній слідчий з особливо важливих справ Головної військової прокуратури Валерій Гармашов, який минулого року вийшов на пенсію з посади прокурора відділу прокуратури Запорізької області, має тут недобудований будинок площею 230 кв. м. Офіційно особняк належить його дружині Ользі Гармашовій.

Судячи із зовнішнього вигляду, житло вже добудоване і тривалий час експлуатується. Сусіди повідомили, що сім’я прокурора проживає тут уже давно. Будинок в експлуатацію не введений. Крім цього, у Валерія Гармашова є ще одна недобудова площею 130 кв. м.

Не викликає сумнівів, що вже кілька років використовується за прямим призначенням і житло площею 296 кв. м, задеклароване як недобуд колишнього прокурора Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Ірини Савченко. Офіційно будинком володіє її чоловік.

Будинок побудував, до бюджету не заплатив

Проживання у не введеному в експлуатацію житлі є не лише порушенням адміністративного законодавства, а й податкового.

У 2015 році українські законодавці запровадили податок на нерухомість, яка перевищує встановлені ліміти. Так, для квартири неоподатковувану площу встановили в розмірі 60 кв. м, для будинку – 120 кв. м. Усе це означає, що за “зайві” квадратні метри нерухомості, яка перевищує ці показники, доведеться заплатити.

У Миколаєві ставка цього податку становить 1% від мінімальної заробітної плати, що наразі дорівнює 50 грн за “зайвий” квадратний метр.

Але для осіб, які мають дуже велике житло, законодавці збільшили податок, прописавши додаткову норму. Так, якщо площа квартири становить понад 300 кв. м, а площа будинку понад 500 кв. м, то раз на рік доведеться заплатити 25 тисяч гривень податку.

Для оформлення та адміністрування цього податку фіскали використовують інформацію з єдиного реєстру нерухомості України. Не введене в експлуатацію житло в реєстрі, як правило, відсутнє.

За словами юриста Миткалика, експлуатуючи неоформлене офіційно житло, що має наднормативні метри, громадяни уникають оподаткування, порушуючи статтю 266 Податкового кодексу України.

За інформацією, яку Центру надали в держподатслужбі в Миколаївській області, сума податків за нерухомість, сплачених у Миколаєві за 11 місяців 2020 року, становила 41 млн. Водночас левову частку – 35 млн із цієї суми – сплатили юридичні особи, а 6 млн – громадяни. Однак остання сума могла б бути більшою, якби власники елітної нерухомості не ухилялися від податку.

Центр зробив підрахунок, скільки недоотримує бюджет міста та області через недобудови. Для цього по кожній із 85 осіб, які вказали в себе в декларації наявність “недобудови”, відняли “зайві” квадратні метри та помножили на 50 грн (1% від мінімальної заробітної плати, що у 2020 р. становила 5000 грн). Вийшла доволі пристойна сума – близько мільйона гривень, яку щороку недоотримує бюджет міста та області.

В управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради знають про проблему, але нічого вдіяти не можуть.

– За законодавством наші повноваження закінчуються одразу після закінчення будівництва об’єкта. Тобто якщо громадянин побудував будинок, не повідомивши нас, як того вимагає закон, про початок будівництва, то після завершення робіт ми вже нічого зробити не можемо, – пояснила Олена Туова, керівник миколаївського ДАБК.

У судових спорах ДАБІ з громадянами, які проживають у не введеному в експлуатацію житлі, суди практично завжди стають на бік порушників.

А як же комунальні послуги, які необхідні для проживання? Адже електрику, газ і воду можна підключати до житла, яке вже введено в експлуатацію. Виявляється, що і тут, за словами Туової, у законодавстві є лазівки.

– На етапі будівництва можна тимчасово підключати і газ, і електрику, і воду. Цим і користуються порушники, – підкреслила начальник миколаївського управління ДАБК.

Виходить так: у Миколаєві можна незаконно побудувати житло; без проблем під’єднати його до всіх комунікацій і жити в ньому, роками не вводячи в експлуатацію, тим самим не сплачуючи податок на нерухомість. До відповідальності за це все одно ніхто не притягне.

Очевидно, миколаївські судді та прокурори знають цей “секрет”, тому й не поспішають вводити в експлуатацію житло, в якому можуть чудово мешкати десятиліттями, не сплачуючи жодних податків.

І очікувати, що найближчим часом щось зміниться, схоже, жодних підстав немає.